Облік операцій з недержавними цінними паперами в КБ

Д-т рах. № 031  "Каса", кореспондентський рахунок або розрахунковий рахунок платника - клієнта

К-т рах. № 195  "Враховані банком векселі".

     Одночасно номінал  погашеного векселя списується  у витрату позабалансового рахунку № 9974  "Придбані цінні папери з номіналом в гривнях.

При погашенні векселя з номіналом у валюті:

Д-т рах. № 072  "Рахунки у іноземних банків",

            № 070  "Поточні рахунки у  іноземній валюті",

            № 060  "Готівкова іноземна валюта і платіжні документи в іноземній валюті"  

            № 080  "Рахунки у банків - резидентів України у іноземній валюті".

     Одночасно номінал  погашеного векселя списується  у витрату позабалансового рахунку № 9977  "Придбані цінні папери з номіналом в іноземній валюті". Одночасно відбувається зарахування суми дисконту, отриманого по придбаному векселю з номіналом в гривнях, наступного проводкою:

Д-т рах. № 947  "Прибутки майбутніх періодів по цінних паперах"

К-т рах. № 960  "Операційні і різні прибутки".

     Дисконт у іноземній  валюті списується наступною проводкою:

Д-т рах. № 076  "Витрати по інших іноземних операціях" по особовому рахунку 

    "Дисконт по врахованих  векселях з номіналом у іноземній  валюті" (пасивний)

К-т рах. № 960  "Операційна і різні прибутки".

     У разі не погашення  в термін векселя, що знаходиться в портфелі банку, основним боржником векселя повинен бути пред'явлений протест у встановленому порядку.

     Однак незалежно від  здійснення протесту номінал  не погашеного векселя відноситься на рахунок № 197  "Враховані банком векселі, не оплачені в строк" або на рахунок № 086  "Враховані банком векселі з номіналом в іноземній валюті, не оплачені в строк". При цьому робляться проводки на вексельну суму, наприклад:

Д-т рах. № 197  "Враховані банком векселі, не оплачені в термін" 

К-т рах. № 195  "Враховані банком векселі" (для векселів з номіналом в гривнях).

     При здійсненні проспектів векселів в органах нотаріата комерційний банк відносить суму витрат по здійсненню протесту в дебет рахунку № 970  "Операційні і різні витрати" по статті  "іншоі витрати" в кореспонденції з рахунками по обліку грошових коштів.

     У аналітичному обліку до балансового рахунку № 197 ведуться окремі особові рахунки по векселях, не оплачені в необхідний термін. Пені і штрафи по векселю нараховуються в порядку, передбаченому ст. № 48, 49  "Одноманітні Закони про перевідний і простий вексель".

     На завершення хотілося  б відмітити, що питання бухгалтерського обліку векселів комерційними банками продовжують залишатися актуальними.

     Національний банк  постійно проводить роботу по підготовці і здійсненню переоблікових операцій.

 

 

 

2.3.    ОБЛІК РОЗПОДІЛУ АКЦІЙ КЛІЄНТІВ БАНКУ.       

 

     У зв'язку з формуванням  фондового ринку отримує розвиток і така функція комерційних банків, як посередництво в операціях з цінними паперами. На відміну від деяких розвинених країн дія наших комерційних банків на ринку цінних паперів не обмежуються. Вони можуть виробляти різноманітні операції з цінними паперами.

     Відповідно до Положення про випуск і обіг цінних паперів і фондових біржах, банки мають право виступати в якості інвестиційних інститутів, які можуть здійснювати діяльність на ринку цінних паперів як посередник (інвестиційного брокера). Виступаючи як фінансовий брокер, банки виконують посередницькі (агентські) функції по купівлі-продажу цінних паперів за рахунок і за дорученням клієнта на основі договору комісії або доручення.

     Якщо банк бере на себе роль інвестиційної компанії, то він займається організацією випуску цінних паперів і видачею гарантій по їх розміщенню в користь третьої особи.

     Траст - це операції  по управлінню коштами, зокрема цінними паперами, клієнта, здійснюваних від свого імені і за дорученням клієнта на основі договору з ним.

     Трастові (довірчі) операції є новими для нашої банківської практики.

     Впровадження їх стикається  сьогодні з серйозними проблемами  і раніше усього з тим, що в країні відсутнє правове забезпечення інституту довірчої власності.

     У сучасних умовах  в Україні найбільш реальними є трастові послуги, що надаються по операціях з цінними паперами, так звані агентські послуги. До них можна віднести:

• управління активами - проведення операцій з цінними паперами, здійснення інвестицій за дорученням клієнта, наприклад, купівлю-продаж паперів, формуванню портфеля.
• послуги по первинному розміщенню цінних паперів:
• розміщення акцій на фінансових ринках (емісія);
• ведіння реєстру акціонерів;
• виплата щорічного прибутку акціонерам.

     Причина зацікавленості  банків в розвитку трастових послуг цілком ясна. Таким чином, банки прагнуть залучити максимально більше кількість ресурсів, причому з незначними витратами. Далі, формуючи портфель цінних паперів і надалі управляючи їм, банки отримують доступ до управлінню фірмою. І нарешті, за послуги, що надаються банк отримує комісійну винагорода, яка є однією з статей прибутків банку.

     Трастові операції  по розподілу акцій клієнтів  банку оформляються тими ж  проводками по цінних паперах, які були вказані  в пункті 2.1. даної курсової роботи.

     Обслуговування клієнта починається з відкриття йому рахунки  "депо" – рахунки для зберігання цінних паперів.

     Одночасно з відкриттям рахунку укладається договір на його обслуговування, згідно з яким банк проводить по рахунку в межах  своєї компетенції всі види операцій з цінними паперами, за винятком заборонених законодавством.

     Далі клієнт оплачує  послуги банку по операціях  з цінними паперами в певному розмірі від номінальної вартості паперів. Оплата проводиться по кожній конкретній ситуації на протязі трьох банківських днів з моменту здійснення операції шляхом перерахування суми на кореспондентський рахунок банку.

     Наступним виглядом трастових послуг, що надаються клієнтам банку, є ведіння реєстру акціонерів і реєстрація операцій з цінними паперами, які на сьогоднішній день життєво необхідні для підприємств, що приватизуються.

     Вказана послуга потрібна, для того щоб операція по купівлі-продажу була дійсна, тобто мала юридичну силу, вона повинна бути зареєстрована інвестиційним інститутом.

     Ведіння реєстру включає в себе: формування реєстру по підсумках закритої підписки; внесення змін по підсумках чекових аукціонів; видача виписок з реєстру; зміна статутного капіталу за результатами інвестиційних торгів; операції по перепродажу акцій при умові, що операція зареєстрована в іншому інвестиційним інституті; операції по перепродажу акцій при умові, що ми реєструємо операцію; видача різних звітів; видача списку по нарахованих дивідендах.

     Внесенню змін в  реєстр передує розрахунок нового номінала акцій і відповідно нової кількості акцій. Після зміни номінала акції всім акціонерам видаються нові виписки з реєстру, а старі вилучаються.

     Зміни в реєстр  вносяться також і за результатами  інвестиційних торгів. Суть механізму інвестиційних торгів в тому, що при продажу пакету акцій підприємства перевага віддається тим інвесторам, які зобов'язуються вкласти в розвиток даного підприємства інвестиції в більшому об'ємі.

     Банк може виступати агентом по перепродажу цінних паперів клієнта в випадку реєстрації операції як в банку, де він знаходиться на реєстровому обслуговуванні, так і при реєстрації в іншому інвестиційному інституті.

     Всі види послуг  по обслуговуванню реєстру акціонерів  банк надає за комісійну винагорода. Таким чином, банк при веденні реєстру акціонерів має певний прибуток, а також вичерпну інформацію про клієнтів.

     Обов'язковим елементом  політики трастових підрозділів є чітке обгрунтування клієнтам управлінської стратегії. Наївно вважати, що клієнт буде задовольнятися заспокійливими запевненнями банку про стабільності своєї роботи, прихильності кращим традиціям банківської діяльність. Отримуючи інформацію по різних каналах клієнт буде вимагати від керівника трастом максимально ефективних управлінських рішень. Світова практика свідчить, що найбільшого успіху домагаються ті банки, які в трастовому бізнесі орієнтуються на ризикованість вище  "помірної", що виражається в так званій агресивній управлінській стратегії або  в агресивному управлінні довірчою власністю.

     Агресивне управління довірчою власністю включає в себе в першу чергу прагнення банком поліпшити показники керованих капіталів, активно аналізувати, прогнозувати і  "випереджати" ринок. Така діяльність передбачає ряд операцій з довіреними активами, в тому числі:

заміщення одних цінних паперів іншими, зокрема,  придбання для клієнтів таких акцій, ціни на які занижені і повинні зростати в найближче час;

продаж частини активів;

купівлю додаткових активів;

диверсифікацію капіталу з урахуванням поточної ринкової кон'юнктури.

     Планування діяльності трастового підрозділу здійснюється на основі вироблених банком принципів.

     Швидке впровадження  на практиці трастових відносин в області приватизація і в сфері приватного бізнесу диктує необхідність законодавчого урегулювання даного вигляду правовідносон. У зв'язку з цим прийнятий в грудні 1993 р. Указ Президента України  "Про довірчу власність (трасти)" № 2296, що регламентує довірчі відносини з приводу управління власністю, є вельми актуальним. Однак в даному документі існує багато спірних моментів. Дія указу розповсюджується на акції акціонерних товариств, створених при приватизації державних підприємств, закріплених в федеральної власності в порядку, встановленому законодавством України про приватизацію. Крім вищезгаданого указу, існує ще концепція довірчого управління, яка була закладена в основу проекту Закону РФ  "Про довірче управління майном".

     Розглянуті вище нормативні  документи мають як сильні  так і слабі сторони, обговорення яких продовжиться, ймовірно, ще досить довго; однак для успішного розвитку трастових відносин в Україні необхідно, щоб ринок отримав збалансований і єтичний закон про траст, що дозволяє широко і ефективно використати даний вигляд правовідносин, формуючи і розвиваючи при цьому цивілізовані форми управління майном застосовно до всіх видів власності.

 

 

2.3.    СТВОРЕННЯ РЕЗЕРВІВ ПІД ОБЕЗЦІНЮВАННЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ.

 

     Порядок створення  резервів під обезцінювання цінних паперів викладений в Листі НБУ  "Про порядок створення резервів під обезцінювання цінних паперів" від 08.12.94  № 127.

     У зв'язку з  "Положенням про особливості визначення податкової бази для сплати податку на прибуток банками і іншими кредитними установами", затвердженою постановою Уряду України від 16 травня 1994 р. № 490 НБУ встановлює:

     У перший робочий  день кожного кварталу проводиться переоцінка вкладень комерційного банку і його філіали і кредитної установи в цінні папери.

     По реальній ринковій  вартості переоцінюються вкладення  в наступні цінні папери:

в акції акціонерного товариства, що враховуються на балансовому рахунку № 191  "Вкладення в акції акціонерного товариства";

в недержавні боргові зобов'язання, що враховуються на  балансовому рахунку № 193  "Вкладення в недержавні боргові зобов'язання"; в інші цінні папери по спеціальній вказівці НБУ.

     Переоцінка проводиться по середній ринковій ціні на останній робочий день минулого кварталу.

     Національний Банк  України повідомляє наступні критерії, в відповідності з якими цінні папери з одним державним реєстраційним номером відносяться до цінних паперів з ринковою котирування для цілей створення резервів під їх обезцінювання по підсумках завершеного кварталу:

Включення в лістинг цінних паперів не менш ніж на одній фондовій біржі або фондовому відділі товарної біржі;

середньомісячний біржовий оборот по підсумках звітного кварталу - не менше  5 млн. крб.;

публікація офіційного біржового котирування цінних паперів в пресі ;

відсутність обмежень на обігу цінного паперу.

     У випадку, по цінному паперу, що задовольняє вказаним критеріям, ринкова ціна за станом на останній робочий день минулого кварталу виявиться нижче балансовій вартості цінного паперу, то комерційний банк або установу зобов'язаний створити резерв під обезцінювання вкладень в цінні папери в розмірі зниження середньої ринкової ціни відносно балансової вартості. При цьому сума резерву не повинна перевищувати 50% від її балансової вартості. При створенні резерву робиться наступна проводка:

Д-т рах. № 970  "Операційна і різної витрати" по статті  "Інші витрати"

К-т рах. № 944  "Резерви під обезцінювання вкладень в цінні папери".