Діагностика трудових ресурсів підприємства

 

Рівень рентабельності зменшився зріс і склав у 2009 році 20,87 %. Цей показник є нормою, але він свідчить про те, що господарство не може здійснювати розширене відтворення, оскільки дана рентабельність є не досить високою. Це найвірогідніше пов’язано із перевищенням собівартості виробництва продукції над закупівельними цінами. Рівень норми прибутку показує, що основні і оборотні засоби використовуються з  середніми темпами.

Таким чином, СТОВ ”СС Тростянець” є середньо прибутковим господарством, з достатньо високим потенціалом.

Оскільки неможливо охопити усі напрямки виробництва досліджуваного господарства, визначимо, на якій саме продукції воно спеціалізується. Спеціалізація господарства визначається структурою його грошових надходжень від реалізації товарної продукції.

           Виходячи з аналізу даних таблиці 2.6 (визначення рівня спеціалізації СТОВ «Спілка Селян Тростянець») , можна зробити висновок, що товарна продукція рослинництва менша (43,3 %) за товарну продукцію тваринництва (56,7 %). За структурою товарної продукції перше місце посідає виробництво молока 26,2 %, на другому місці виробництво меду 22,4 %, на третьому вирощування озимої пшениці – 11,6 %. Коефіцієнт спеціалізації складає 0,170, що говорить про слабкий рівень спеціалізації підприємства і його багатогалузевий характер роботи (див. додаток А).

Таким чином, господарство ”СС Тростянець” займається основними галузями: землеробством і тваринництвом, а також переробкою промислової продукції (виробничий напрямок –молочний-медовий з розвинутим м’ясним виробництвом). Головна галузь – молоковиробництво – є найбільш рентабельною і стабільною. Підприємство достатньо забезпечене земельними ресурсами, основними фондами, однак наявні ресурси використовуються не досить ефективно.

 

2.2. Досягнутий рівень продуктивності праці та його чинників

 

Достатня забезпеченість підприємства трудовими ресурсами, їх раціональне використання, високий рівень продуктивності праці відіграють важливу роль у підвищенні ефективності підприємницької діяльності. Основними завданнями аналізу слід вважати вивчення та оцінку забезпеченості підприємства (у розрізі його структурних підрозділів) персоналом в цілому, а також за категоріями і професіями; визначення та дослідження показників плинності кадрів, продуктивності праці тощо; визначення резервів підвищення ефективності використання трудових ресурсів, розроблення програм реалізації виявлених резервів.

Трудовий потенціал кожного аграрного підприємства характеризується абсолютним показником – середньообліковою кількістю працівників і питомим показником – працезабезпеченістю виробництва, що визначається як частка від ділення середньооблікової кількості працівників на площу сільськогосподарських угідь підприємства. Таким чином, у СТОВ ”СС Тростянець” працезабезпеченість виробництва у 2009 році становила 0,08 (розрахунки не наводяться). За сучасного недостатнього рівня механізації та автоматизації виробництва, високого ступеня зношеності машинно-тракторного парку, гостра нестача окремих видів техніки для своєчасного  та якісного виконання технологічних операцій зумовлює істотну залежність результатів господарської діяльності підприємства від рівня працезабезпеченості виробництва.

Основою збільшення виробництва сільськогосподарської продукції і підвищення матеріального добробуту населення є раціональне використання трудових ресурсів галузі. Вони є головною складовою частиною продуктивних сил сільського господарства, зокрема і у СТОВ «СС Тростянець», а їх праця – вирішальним фактором сільськогосподарського виробництва.

В умовах зменшення чисельності працівників сільського господарства важливо забезпечити їх найбільш повне і раціональне використання у виробництві. Основними показниками, що характеризують рівень використання трудових ресурсів, є кількість відпрацьованих людино-днів (людино-годин) за рік одним працездатним та коефіцієнт використання трудових ресурсів. Останній визначають з відношення фактично відпрацьованого в суспільному виробництві робочого часу до можливого його річного фонду (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Ефективність використання трудових ресурсів у СТОВ «СС Тростянець» за 2007-2009 рр.

Показники	Роки
	2 007	2 008	2 009	2009 р. у % до 2007 р.
Середньорічна чисельність працівників, чол.	195	134	129	66,2
Фонд робочого часу	414173	331642	268601	64,9
А	1	2	3	4
Ними відпрацьовано за рік, люд.-год..	375561	300842	237775	96,9
Відпрацьовано на 1 працівника за рік, люд.-год..	1926,0	2245,1	1843,2	98,7
Коефіцієнт використання робочого часу	0,465	0,677	0,686	101,3
Рівень забезпеченості господарства робочою силою:	Х	Х	Х	Х
навантаження на 1 працівника ріллі, га	7,79	11,33	11,64	101,3
навантаження на 1 працівника сільськогосподарських угідь, га	8,54	12,42	12,98	101,3

 

Виходячи з даних таблиці 2.3 можна говорити про зменшення чисельності працівників на підприємстві (за досліджуваний період вона зменшилась на 33,8 %), а також про зменшення кількості відпрацьованих ними людино-днів (35,1 %). Спостерігається невелике зростання коефіцієнта використання робочого часу, що безпосередньо обумовлено зростанням відпрацьованих людино-днів в розрахунку на одного працівника господарства на 1,3%.  У 2007 році використання робочого часу склало 46,5 %, а у 2009 – 68,6 %. Ці показники зросли за рахунок того, що навантаження на кожного працівника зросли у 2009 році на 1,3 % порівняно з 2007 роком.

Найповніше рівень використання трудових ресурсів відображає продуктивність праці, яка визначається відношенням виробленої продукції (в натуральній або вартісній оцінці) до затрат праці. Зазначений показник детально аналізується у даному підрозділі курсового проекту у таблиці 2.4, 2.5.

Основним показником, що характеризує ефективність використання трудових ресурсів, є продуктивність праці, на яку впливає значна кількість факторів, зокрема:

- зміна структури персоналу підприємства;

- зміна середньорічного виробітку на одного робітника;

- зміна виручки (чистого прибутку).

Для пошуку у СТОВ «СС Тростянець» резервів зростання продуктивності праці потрібно визначити і проаналізувати найважливіші фактори, які впливають на зміну рівня продуктивності праці. Скажімо, із формули визначення річної продуктивності праці випливає, що вона може збільшуватися (зменшуватись) за рахунок зменшення (збільшення) кількості працівників. Для обчислення зміни продуктивності праці (DПП) завдяки зміні чисельності персоналу зробимо такі розрахунки:

DПП

Отже, завдяки зменшенню на 66 осіб працівників зменшення річної продуктивності праці у господарстві «СС Тростянець» склало 48,8 відсотка.

Оскільки трудомісткість виробництва (Т) є одним із чинників, які визначають рівень продуктивності праці, то обраховують кількісний вплив на неї окремих факторів (за допомогою індексного методу), наприклад урожайності зернових і витрат на 1 га посіву:

Перший частковий індекс показує кількісний вплив на трудомісткість витрат праці, а другий – урожайності. Таким чином, за 2008 – 2009 роки трудомісткість виробництва зерна зменшилась на 47,7 %, в тому числі за рахунок зменшення затрат праці на 1 га на 63,0 % і зменшення урожайності на 9,4 %.

Резерв зростання обсягу виробництва за рахунок зростання чисельності персоналу визначається як добуток приросту чисельності та планової продуктивності праці одного працівника, а резерв зростання обсягу виробництва за рахунок підвищення рівня продуктивності праці – приросту продуктивності праці та фактичної чисельності персоналу.

У таблиці 2.4 (Додаток В) наведено трудомісткість продукції, яка визначає виробничий напрямок СТОВ «СС Тростянець» за 2007-2009 роки.

На основі аналізу даних цієї таблиці  можна зробити висновок, що серед видів продукції, які виробляє досліджуване господарство найвища трудомісткість характерна для виробництва меду (283,3 люд.-год. на 1 ц у 2009 році). Це пов’язано із недостатньою розвиненістю тваринницької галузі, відсутністю комплексної механізації бджілярського виробництва, клопітливістю праці у збиранні і заготівлі меду, спричиненою відсутністю на даний час методів інтенсивної праці у сфері бджолярства. Загалом же, за 3 роки виробництво меду зросло на 174 ц (21 %.). Наступним за величиною трудомісткості як це не дивно, але це яйця і їх заготівля, де величина трудомісткості складає 166,7 люд.-год. Цей факт пояснюється тим, що вся заготівля яєць здійснюється вручну, на що забирається значна доля робочого часу, хоча за останні три роки виробництво яєць значно зменшилась у 2009 році, а саме на 57,2 %. Заготівля цих двох продуктів показала за 3 роки тенденцію до зростання продуктивності праці і зумовило зменшення трудомісткості на одиницю продукції на 8 люд.-год. і 35,7 люд.-год. відповідно.

Важливою складовою аналізу трудових ресурсів підприємства є вивчення ефективності використання фонду робочого часу. Повноту використання трудових ресурсів можна оцінити за кількістю відпрацьованих днів і годин одним працівником за період, що аналізується. З метою полегшення цього аналізу доцільно скласти допоміжну таблицю 2.5.

Таблиця 2.5

Використання фонду робочого часу у СТОВ «СС Тросятнець» у 2007-2009 рр.

Показник	Роки			2009 р. у % до 2007 р.
	2 007	2 008	2 009
Середньорічна чисельність робітників, осіб	195	134	129	66,2
Відпрацьовано за рік одним робітником:	х	х	х	х
днів	241	281	230	95,7
годин	1926	2245	1843	95,7
А	1	2	3	4
Середня тривалість робочого дня, год.	7,2	7,9	6,1	84,7
Фонд робочого часу, год.:	414173	331642	268601	64,9
в т.ч. позаурочно відпрацьований час, тис. год.	-	-	-	-

 

Фонд робочого часу (ФРЧ) залежить від чисельності працівників (ЧП), кількості відпрацьованих одним працівником днів (Д) у середньому за рік та середньої тривалості робочого дня (ТРД):

ФРЧ = ЧР ´ Д ´ ТРД .                                       (2.1)

Вплив факторів на величину фонду робочого часу можна визначити методом ланцюгових підстановок:

DФРЧЧР = (ЧР1 – ЧРо) ´ До ´ ТРДо =(129 – 196) ´ 241 ´ 7,2 = – 114402;

DФРЧД = (Д1 – До) ´ ЧР1 ´ ТРДо = (230 – 241) ´ 129 ´ 7,2 = –10217;

DФРЧТРД = (ТРД1 – ТРД0) ´ Д1 ´ ЧР1 = (6,1 – 7,2) ´ 241 ´ 129 = – 34162.

Отже, менша кількість робітників у 2009 році в порівнянні з базисним 2007 роком зумовила зменшення фонду робочого часу на 114402 людино-годин, в той же час негативна зміна кількості відпрацьованих днів (зменшилась на 4,3 %) викликала зменшення фонду робочого часу у розмірі 10217 грн. Внутрішньозмінні втрати робочого часу склали 34162 людино-годин. Виявлення резервів скорочення затрат часу повинно ґрунтуватися на ліквідації його втрат, які є значними при виконанні багатьох технологічних процесів (технічна несправність машин і обладнання; нечітке узгодження взаємозв’язків між працівниками, які виконують різні технологічно послідовні процеси; недисциплінованість окремих працівників тощо). Ліквідація цих втрат через удосконалення організації трудових процесів і зниження трудомісткості виробництва є резервом збільшення обсягу випуску продукції у СТОВ «СС Тростянець».

 

 

2.3. Існуючі форми мотивації праці

 

Мотивація ефективної праці робітників займає одне з ключових місць у системі внутрішньофірмового управління. Вона доповнює адміністративне управління, що полягає в розробці і виконанні планових завдань, посадових і інших інструкцій, методичних положень і вказівок, наказів, розпоряджень, і являє собою непряме, опосередковане управління через інтереси робітників з використанням специфічних форм і методів забезпечення їх матеріальної і моральної зацікавленості щодо праці, у досягненні високих її результатів.

Заробітна плата впливає на мотивацію (причому негативно)  лише у тому випадку, якщо вона сприймається працівником як занадто низька, або у випадку, якщо вона здається йому невідповідною до вкладених ним зусиль у працю, або якщо заробітна плата занижена у порівнянні з оплатою інших працівників, які виконують  аналогічну роботу. Заробітна плата сама по собі не розглядається більше як фактор мотивації. Багато організацій пропонують своїм працівникам цілий перелік заохочень: службові авто, медичне страхування, оздоровча гімнастика (фітнес), догляг за дітьми і додаткові вихідні дні. Можливість вибору заохочень у відповідності до індивідуальних потреб працівника повинна, за думкою керівництва цих організацій, сприяти підвищенню задоволення від роботи.