Економічна сутність амортизації, її місце і значення у відтворенні основних фондів

Принцип економічної обґрунтованості та доцільності. Амортизаційна політика має сприяти створенню нормальних умов для всіх господарюючих суб'єктів з метою забезпечення простого і розширеного відтворення основних засобів

Принцип інноваційності. Амортизаційна політика повинна сприяти оновленню основних засобів, впровадженню нової техніки і технологій

Принцип забезпечення адекватної фінансової бази для відшкодування вибувають основних засобів. Амортизаційна політика має сприяти створенню фінансової бази для відшкодування вибувають основних засобів.

Вплив амортизаційної політики на економічні процеси може бути позитивним і ефективним тільки в тому випадку, якщо вона розроблена на основі науково обґрунтованих принципів, випливає з економічної політики держави і реалізовується в суворій відповідності із заявленими в амортизаційної політики нормами.

Для реалізації амортизаційної політики використовуються інструменти амортизаційної політики.

Наведемо основні інструменти впливу при реалізації амортизаційної політики.

Встановлення комісією з проведення амортизаційної політики нормативних термінів служби майна, що амортизується і вибір методів нарахування амортизаційних відрахувань по групах основних засобів. Даний інструмент впливає на кінцевий фінансовий результат підприємства через величину амортизаційних відрахувань, собівартість продукції, податків на прибуток і на нерухомість сплачуваних підприємством.

Використання підприємством прискореної амортизації. Даний інструмент дозволяє більш швидкими темпами накопичувати амортизаційні відрахування для систематичного впровадження нової техніки і технології, в результаті моральний знос зводиться до мінімуму.

Встановлення правил обліку амортизаційних відрахувань на підприємстві та порядку використання амортизаційного фонду. Даний інструмент сприятиме фіксування на підприємствах амортизаційного фонду і використання накопичених коштів за цільовим призначенням, тобто на просте і розширене відтворення.

Встановлення порядку переоцінки основних виробничих фондів. В умовах інфляції переоцінка основних засобів є необхідною і обов'язковою умовою, оскільки тільки в цьому випадку амортизація буде виконувати свою основну функцію.

Систематизовані принципи стануть основою для розробки ефективної амортизаційної політики, а уточнені основні інструменти будуть сприяти її реалізації на практиці з метою здійснення простого і розширеного відтворення.

Розробку амортизаційної політики представляється доцільним почати з визначення і постановки цілей і завдань амортизаційної політики.

У зв'язку з тим, що ПАТ «Моготекс» включено до Державної програми технічного переозброєння на 2014 – 2021 рр., основною метою амортизаційної політики підприємства є максимізація частки амортизаційних відрахувань у джерелах інвестицій в основою капіталу підприємства для подальшого успішного розвитку підприємства без залучення фінансової допомоги з боку. Для досягнення даної мети амортизаційна політика повинна вирішити такі завдання:

1. Оцінка і переоцінка майна, що амортизується.

В рамках вирішення цього завдання амортизаційної політикою повинна передбачатися щорічна переоцінка основних засобів виходячи з прибутковості для підприємства кожного основного засобу. Можливе застосування принципів викладених у міжнародних стандартах фінансової звітності, зокрема застосування ідеї ліквідаційної вартості активу.

Ідея розрахунку ліквідаційної вартості заснована на тому, що актив з будь-яким ступенем зношеності повинен мати хоч якусь вартість. А якщо термін амортизації визначається планами компанії щодо періоду прибутковості об'єкта, то його використання може припинитися ще тоді, коли ціна можливої ​​реалізації буде достатньо істотна щодо ціни придбання основного засобу. При цьому виділення ліквідаційної вартості із загальної суми оцінки об'єкта дозволяє розділити витрати по його експлуатації за призначенням в процесі господарської діяльності компанії і витрати від його продажу, адекватно зіставляючи їх з відповідними доходами, що відповідає принципам нарахування та відповідності доходів і витрат.

2. Визначення термінів корисного використання основних засобів і нематеріальних активів.

При вирішенні цього завдання слід враховувати той факт, що зменшення строків корисного використання основних засобів і нематеріальних активів найбільш позитивно позначається на процесі відтворення активів підприємства. Так, інвестиції, вкладені в переозброєння, швидше вивільняються з речової форми і зменшують ступінь схильності активів інфляційне знецінення.

Нова амортизаційна політика повинна дозволяти в кілька разів скоротити строк корисного використання об'єктів і застосовувати міжнародну практику розрахунку амортизації.

З точки зору Міжнародних стандартів фінансової звітності строк корисного використання також повинен періодично переглядатися, і якщо припущення істотно відрізняються від попередніх оцінок, то сума амортизаційних відрахувань поточного та майбутніх періодів будуть коригуватися. Наприклад, в момент прийняття об'єктів основних засобів до бухгалтерського обліку передбачалося використовувати їх в багатозмінному режимі, з урахуванням чого і були визначені строки корисного використання. Фактично основні засоби використовувалися в одну зміну. У такій ситуації перегляд термінів корисного використання основних засобів призведе до більш достовірного обліку та подання у звітності інформації про основні засоби.

При проведенні амортизаційної політики на ПАТ «Моготекс» будуть застосуються принципи Міжнародних стандартів фінансової звітності.

Термін корисної служби активу визначається в МСФЗ з урахуванням передбачуваної корисності для організації. Під таким терміном розуміється:

• період часу, протягом якого організація передбачає використовувати актив, або

• кількість одиниць виробництва чи подібних одиниць, яке організація очікує отримати від активу.

При визначенні терміну корисної служби активу в МСФЗ враховуються такі чинники:

• передбачуване використання активу, який оцінюється за його розрахункової потужності або фізичної продуктивності;

• передбачуваний фізичний знос, залежний від виробничих факторів (змінність, програма ремонту та обслуговування, умови зберігання та обслуговування в період простою);

• або комерційний знос в результаті змін та вдосконалення виробництва або в результаті змін обсягу попиту на ринку на продукцію або послугу, що виробляються або надаються з використанням активу;

• юридичні або аналогічні обмеження на використання активу, такі як терміни оренди.

Амортизація об'єкта припиняється у зв'язку з повним списанням вартості, яка амортизується, або у зв'язку зі списанням об'єкта в цілому, або при віднесенні основного засобу до призначених для продажу (або включенням його до групи вибуття)

Перегляд термінів корисного використання буде проводиться обґрунтовано, на основі економічних або технічних розрахунків, технічних паспортів об'єктів і оформлятися в протоколах комісії з проведення амортизації. Обґрунтовуючи термін, необхідно керуватися загальним визначенням строку корисного використання.

Якщо обґрунтоване рішення про зміну строку корисного використання основного засобу приймається, то наслідки зміни термінів відображаються в обліку і звітності. Зміна термінів оформляється наказом директора ПАТ «Моготекс».

3. Вибір і обґрунтування методів нарахування амортизації.

При проведенні на підприємстві амортизаційної політики будуть використовуватися такі методи нарахування амортизації:

• Лінійна амортизація з ринкової вартості;

• Метод амортизації основних засобів по сумі чисел років терміну корисного використання;

• Метод амортизації основних засобів пропорційно обсягу продукції.

4. Забезпечення цільового використання амортизаційних відрахувань;

Амортизаційні відрахування включаються до складу витрат по виробництву і реалізації продукції, після її реалізації надходять на розрахунковий рахунок організації у складі виручки. Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку амортизаційні відрахування знаходяться в загальному грошовому обороті і не відокремлених в якості самостійного фонду грошових коштів. У результаті вони можуть бути використані організацією не тільки у відповідності з функціональним призначенням, але й на інші цілі, наприклад, на фінансування оборотних коштів. Але якщо у фінансово стійких організацій амортизаційні відрахування можуть лише на короткостроковий період використовуватися не за цільовим призначенням, то в разі кризової ситуації вони стають постійним джерелом фінансування нестачі власних оборотних коштів. В результаті організація не може забезпечити навіть простого відтворення основних фондів та іншого майна, що амортизується. Як правило, причиною нецільового використання амортизаційних відрахувань, поряд з браком фінансових ресурсів, є те, що це власне джерело і, як вважається дуже часто, він є безкоштовним. У зв'язку з цим при виникненні відповідної потреби у фінансових ресурсах цього джерела віддають перевагу в першу чергу.

У зв'язку з цим, сформований підприємством амортизаційний фонд слід відокремити від інших грошових коштів підприємства, і використовувати кошти амортизаційного фонду виключно на відтворення основних засобів.

5. Запобігання надмірного фізичного  та морального зносу амортизується.

У амортизаційної політики ПАТ «Моготекс» слід прописати основні напрямки запобігання надмірного морального і фізичного зносу майна, що амортизується на підприємстві:

• впровадження принципово нової техніки і технологій;

• випередження темпів введення основних фондів над темпами їх вибуття;

• вдосконалення ремонтно-експлуатаційного обслуговування основних фондів;

• диференціація строків корисного використання активів залежно від ступеня їх схильності моральному зносу.

6. Вибір найбільш ефективних  форм відтворення основних засобів.

У амортизаційної політики підприємства повинні бути встановлені виключно високоефективні форми відтворення основних виробничих фондів: технічне переозброєння, реконструкція і модернізація виробництва.

Це пов'язано з тим, що капітальних вкладень на їх реалізацію в порівнянні з новим будівництвом потрібно, як правило, істотно менше, і відповідно менша тривалість циклу капітального будівництва.

7. Удосконалення видовий, технологічної  та вікової структури основних  фондів.

Таке вдосконалення залежить від змін відтворювальної і технологічної структури капітальних вкладень.

Удосконалення технологічної та відтворювальної структури капітальних вкладень на стадії загального циклу капітального будівництва забезпечує наступні позитивні зміни:

• скорочення тривалості загального циклу капітального будівництва;

• зниження питомих капітальних вкладень;

• достроковий запуск об'єкта та отримання додаткового випуску продукції і прибутку.

8. Оптимізація податкових платежів  підприємства.

Традиційно у вітчизняній практиці амортизація розглядається в якості бухгалтерської категорії і трактується як спосіб накопичення джерела простого відтворення амортизується. У практиці ж багатьох західних країн амортизація частіше розглядається з точки зору оподаткування і визначається як спосіб повернення підприємству фінансових ресурсів, вкладених в розвиток та оновлення основних фондів. Саме тому в цих країнах широко застосовується прискорена амортизація, завищують обсяги амортизаційних відрахувань у порівнянні з фактичним зносом майна. Це дозволяє активізувати стимулюючий потенціал податку на прибуток, так як збільшення амортизаційних відрахувань веде до зниження податкових платежів і збільшення власних фінансових ресурсів підприємства.

3.2 Економічний ефект  від реалізації нової амортизаційної політики на підприємстві ПАТ «Моготекс»

 

До основних показників, які можуть характеризувати ефективність амортизаційної політики на рівні підприємства, можна віднести наступні:

1. Частка амортизаційних відрахувань, які були використані на просте і розширене відтворення, в їх загальній величині (3.1):

 

 

 

де АОС річна – величина амортизаційних відрахувань, які були використані на просте і розширене відтворення; 

Аобщ – загальна річна величина нарахованих амортизаційних відрахувань.

Чим ближче величина наближається до одиниці, тим ефективніше амортизаційна політика.

2. Частка амортизаційних відрахувань, нарахованих прискореними способами, в їх загальній величині (dOC) (3.2):

де Ауск – амортизаційні відрахування, нараховані прискореними способами;

Аобщ – загальна річна величина нарахованих амортизаційних відрахувань.

3. Частка амортизаційних відрахувань  у загальній величині інвестицій  в основний капітал (d) (3.3):

де Аок – амортизаційні відрахування, які спрямовуються на фінансування основного капіталу; 

Нок – загальна величина інвестицій в основний капітал.

4. Співвідношення темпів введення  і вибуття основних засобів.

Якщо темпи введення в динаміці випереджають темпи вибуття основних засобів, то амортизаційна політика вважається більш прогресивною.

5. Рівень фізичного і морального  зносу основних засобів.

Якщо рівень фізичного та морального зносу основних засобів, особливо їх активної частини, в динаміці зростає, то в цьому випадку підприємство проводить неефективну амортизаційну політику.

6. Рівень механізації та автоматизації  праці і виробництва.

Позитивна тенденція в цьому процесі свідчить про те, що підприємство проводить ефективну амортизаційну політику, і навпаки.

7. Середній вік основних засобів, особливо їх активної частини, або частка машин, обладнання  та транспортних засобів у  віці до 5 років, від 5 до 10 років і  більше.

Чим молодший вікова структура основних виробничих засобів, тим вище результативність проведеної амортизаційної політики.

8. Частка нематеріальних активів  у структурі необоротних активів.

Якщо спостерігається тенденція її збільшення, то це свідчить про прискорення НТП, а отже, про раціональність проведеної амортизаційної політики.