Отчет по практике в ООО «Оксамит»

 

4. Організація праці на підприємстві

Зростання виробництва  продукції сільського господарства може бути досягнуте або за рахунок збільшення кількості застосовуваних ресурсів, або за рахунок підвищення ефективності їх використання. Важливу роль у цьому зв’язку відводять раціональному використанню трудових ресурсів.

Трудові ресурси –  особливий і надзвичайно важливий вид економічних ресурсів, оцінка якого визначається чисельністю  працівників, що мають певні професійні навички та знання і можуть використовувати їх у трудовому процесі.

Планування і аналіз трудових ресурсів є одним з напрямків  економічної роботи на підприємстві, мета якого – виявити підвищення ефективності виробництва за рахунок збільшення його обсягу при кращому використанні трудових ресурсів, що безпосередньо залежить від умов праці і розмірів заробітної плати.

Таблиця 4.1

Забезпеченість  трудовими ресурсами  та ефективність їх використання  в ТОВ «Оксамит» Жовтневого району

Показники	2009 р	2010 р	2011 р.	2011 р. у %  до
				2009 р.	2010 р.
Всього  працівників, чол.	45	46	37	82,2	80,4
У т.ч. зайнятих у : -  рослинництві	25	36	24	96,0	66,67
Вартість валової продукції  сільського господарства (в постійних  цінах 2010р.), тис. грн..	2950,628	2235,066	1922,576	65,16	86,02
Прибуток від реалізації с.-г. продукції, тис. грн	167,3	-50,6	-512,8	-	-
Отримано в розрахунку на одного середньорічного працівника,  тис грн. - вартості валової продукції  сільського господарства (в постійних  цінах 2010р.)	65,57	48,59	51,96	79,2	106,9
- прибутку (збитку)	3,72	-1,1	-13,86	-	-

 

Аналізуючи дані таблиці 4.1 необхідно  зазначити, що ефективність використання трудових ресурсів господарства у період з 2009 по 2011 роки значним чином погіршилась. Про це свідчать показники економічної ефективності, обсяг прибутку, що припадає на одного працівника у 2009 році склав 3,72 тис. грн., а вже у 2010 році поняття прибутку зникає і виникає збиток у розмірі 1,1 тис. грн. на 1 працівника, у 20011 році цей збиток склав вже 13, 86 тис. грн..

Таблиця 4.2

Навантаження земельних угідь  і умовних голів худоби на одного працівника в ТОВ «Оксамит» Жовтневого району

Показники	Роки			2011 р. у % до
	2009	2010	2011	2009 р.	2010 р.
Всього  працівників, чол.	45	46	37	82,2	80,4
У т.ч. зайнятих у : - рослинництві	25	36	24	96,0	66,67
Площа сільськогосподарських угідь, га	1140,9	1141,0	1140,0	99,92	99,91
Посівні площі, га	886,0	886,0	886,0	100,0	100,0
Припадає на одного середньорічного працівника: -сільськогосподарських угідь,га	45,64	31,69	47,50	104,07	149,89
- посівів, га	35,44	24,61	36,92	104,18	150,02

Аналізуючи дані таблиці 4.2, відмітимо, що у 2011 році порівняно з 2010 роком навантаження земельних угідь на одного працівника збільшилось на 50 %. Причиною цього стало доволі значне зменшення кількості працівників зайнятих у рослинництві, при тому, що площі залишилися незмінними.

Далі поговоримо, про  таке явище як плинність кадрів. Плинність кадрів – це сукупність звільнень працівників за власним бажанням або за прогули та інші порушення трудової дисципліни. Зайва плинність персоналу, за даними західних психологічних досліджень, негативно позначається на моральному стані залишилися працівників, на їх трудової мотивації та відданості організації. З відходом співробітників розвалюються сформовані зв'язки в трудовому колективі, і плинність може набути лавиноподібного характеру.

На щастя, на нашому досліджуваному підприємстві не спостерігається великої  плинності кадрів. Колектив сформований вже давно та у ньому панує дружня атмосфера. Коливання у кількості трудових ресурсів виникають через те, що підприємству потрібні сезонні працівники і у кожному році їх кількість різниця. Але, не дивлячись на таку позитивну ситуацію, що склалась, керівництво повинно пам’ятати про методи боротьби із таким негативним явищем.

Заходи щодо скорочення плинності кадрів поділяються на такі групи:

1) техніко-економічні (поліпшення  умов праці, удосконалення системи  матеріального стимулювання і  нормування праці, підвищення  ступеня автоматизації робіт, розвиток нових форм організації праці і т. д.);

2) організаційні (удосконалення  процедур прийому і звільнення  працівників, системи професійного просування, робота з молоддю і т.д.);

3) виховні (формування  у працівників відповідального  відношення до праці, свідомої дисципліни, культури поведінки і т.д.);

4) соціально-психологічні (удосконалення стилю і методів  керівництва, взаємин у колективі,  системи морального заохочення  і т.д.);

5) культурно-побутові (поліпшення  культурно-масової і спортивної  роботи, збільшення забезпеченості житлом, дитячими установами, базами і будинками відпочинку і т.д.).

Рішення кадрових питань в умовах ринкових відносин і ринку  робочої сили здобуває особливо важливе  значення, тому що змінюється суспільний статус працівника, характер його відносин до праці й умов продажу робочої сили.

У цих умовах керівник підприємства при формувані кадрової політики повинен у своїх рішеннях виходити з того, що людський потенціал виявляється при сприятливих умовах для працівника, а його здатність у виконанні робіт, рішенні задач, у тому числі проблемних, залежить від багатьох якісних показників, що характеризують його як особистість і фахівця.

Метою кадрової політики є забезпечення збалансованості  процесів поновлення та збереження кількісного  та якісного складу кадрів. Безумовно, що основними факторами впливу на кадрову політику підприємства є стан зовнішнього середовища та ситуація на ринках послуг і праці. А вони потребують абсолютно нових, інноваційних рішень.

 

 

5.Фінансові результати та ефективність операційної діяльності підприємства

Метою фінансового аналізу  є оцінка фінансового стану господарства на основі виявлених результатів, надання рекомендації для подальшого його покращення. Основним завданнями його є - оцінка фінансових результатів.

Таблиця 5.1

Динаміка показників фінансових результатів в ТОВ «Оксамит» Жовтневого району

Показники і порядок розрахунку	Роки			Відхилення (+; -) в 2011 р. до
	2009	2010	2011	2009 р.	2010 р.
Прибуток від реалізації, тис. грн (ф.2, код 050)	746,7	318,33	188,4	25,23	59,18
Собівартість реалізованої продукції, тис грн. (ф.2, код 040)	1718,6	1977,9	3031,2	176,38	153,25
Чистий прибуток, тис грн(ф.2, код 220)	351,5	-271,2	-68,2	-	-
Середньорічна сума активів, тис  грн.. (ф.1, код 280)	4318,8	4421,3	4256,9	98,57	96,28
Середньорічна сума власного капіталу, тис грн.(ф.1, код 380)	4240,5	4320,8	4123,1	97,23	95,42
Рентабельність продукції, % (р.1/р.2)	43,5	16,09	6,2	14,25	38,53
Рентабельність капіталу, % (р.3/р.4)	8,1	-6,13	-1,6	-	-
Рентабельність власного капіталу, % (р.3/р.5)	8,3	-6,28	-1,66	-	-

Аналізуючи дані таблиці, необхідно відмітити значне погіршення показників фінансових результатів у господарстві. Про це свідчить зменшення у звітному році в порівняні з попереднім на 40 % прибутку від реалізації, на більше ніж 50 % збільшилась собівартість реалізованої продукції. Навіть середньорічні суми активів та власного капіталу мають тенденцію до зниження. А рентабельність продукції із 43,5% у 2009 році впала до 6,2% у 2011 році. Інші показники не більш втішні.

Причиною такого становища  стало збільшення собівартості продукції (що напряму залежить від зменшення  валових зборів) та зменшення грошової виручки від реалізації продукції.

Найбільш збитковим  видом виробленої продукції є  зернові. За всі останні три роки саме собівартість цього виду продукції значно перевищує ціну її реалізації. У 2011 році собівартість 1 ц зернових становив 190,16 грн, у той час як ціна реалізації – 107,42 грн.

У 2011 році збитковим став також соняшник. Собівартість 1 ц  становила 259,76 грн, а ціна – 250,6 грн. але до цього року саме ця культура приносила господарству значних прибутків. Я вважаю, що 2011 рік для соняшника мав негативну тенденцію, тому що просто вже виснажили землі, тобто необхідна правильна щадна технологія виробництва.

А порятунком для фінансового стану підприємства залишається виробництво плодів, собівартість 1 ц яких у 2011 році склала 244,7 грн, а ціна реалізації – 321,1 грн.

Фінансові результати роботи підприємства – це дані, на які звертають увагу, окрім керівництва підприємства та податкової служби, ще й потенційні інвестори. На сьогодні фінансові результати нашого підприємства, нажаль, не зацікавлять потенційного капіталовкладника, тому зміни, які необхідно провести на підприємстві, доведеться робити власним коштом, або за рахунок кредиторів. А їх, змін, господарство потребує багацько, бо причиною таких фінансових результатів є нестача вчасно вкладених коштів у розвиток виробництва.

 

6.Фінансовий стан підприємства та здатність підприємства до фінансування інновацій

Оцінка фінансового стану дає можливість визначити керівництву п-ва щодо платоспроможності (ліквідності, рентабельності, прибутковості) і спрогнозувати, спланувати роботу таким чином, щоб досягти найкращих результатів.

Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства.

Як правило, що вищі показники  обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх собівартість, то вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан.

Аналіз фінансового  стану підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств