Сутність конкурентної стратегії підприємства на зовнішніх ринках , її види та етапи розробки

− забезпечити виявлення найбільших прогалин та розбіжностей в планах або процесах впровадження покращень;

− сприяти виявленню „вузьких місць” в діяльності.

Одним з найновіших і найсучасніших  підходів до визначення конкурентоспроможності підприємства є метод бенчмаркінгу. Він успішно

використовується у практичній діяльності японських, американських, західноєвропейських та інших компаній.

Бенчмаркінг – це мистецтво виявлення того, що інші роблять краще, та

вивчення, удосконалення і застосування методів роботи інших підприємств. Для більшості компаній він не є новим, оскільки здійснюється в  рамках конкурентного аналізу і є більш деталізованою, формалізованою й упорядкованою функцією, ніж метод конкурентного аналізу. Бенчмаркінг розглядається як спосіб оцінки стратегій та цілей роботи у порівнянні з першокласними підприємствами для гарантування довгострокової позиції на ринку.

          Впровадження бенчмаркінгу може здійснюватися на різних рівнях: на

мікро-, мезо- і макрорівнях. Основна мета бенчмаркінгу на макрорівні – зміцнення конкурентних позицій підприємства на ринку. На мезорівні він здійснюється за чинниками, характерними для галузі в цілому. На найвищому, макрорівні, зіставляється ефективність державної політики, щ впливає на конкурентоспроможність підприємства.

 

Висновки до розділу 1

 

 

Стратегії міжнародної конкуренції являють собою моделі поведінки суб’єктів конкуренції, спрямовані на досягнення довготривалої конкурентної переваги на міжнародному ринку за наявних ресурсів та умов середовища функціонування. Важливо зрозуміти, що в сучасних умовах стратегія міжнародної конкуренції обов’язково повинна ґрунтуватись на існуючих ресурсах і бути спрямована на досягнення цілей, враховуючи при цьому умови середовища, в якому діє конкретний суб’єкт конкуренції. Специфіка конкурентних стратегій полягає саме у досягненні конкурентної переваги на ринку, проте не короткотривалої, а довгострокової.

Було розглянуто варіанти конкурентних стратегій в контексті доцільності їх використання на міжнародному ринку, переваги та недоліки їх використання. Отримані результати дали більш чітке розуміння сутності, характеристик та видів досліджуваних явищ, що, безперечно, позитивно відобразиться на подальших теоретичних та емпіричних дослідженнях. Подальшої розробки вимагає питання формування напрямів підвищення конкурентоспроможності підприємств на міжнародному ринку.

Результати  теоретичного дослідження свідчать, що існує чимало методів оцінки конкурентоспроможності підприємства, які використовуються в розвинутих країнах світу для створення конкурентної стратегії. Кожен із цих методів мають як численні переваги, так і недоліки. Отже, існує необхідність у розробці методичних підходів до оцінки конкурентоспроможності українських підприємств, що функціонують в умовах складності отримання достовірної інформації про конкурентів чи підприємств - лідерів галузі.

 

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНТНОЇ  СТРАТЕГІЇ ПАТ «ЕЛЕКТРОЗАВОД»

2.1.  Характеристика економічного  і фінансового стану ПАТ «ЕЛЕКТРОЗАВОД»

 

Основними чинниками, що визначають фінансовий стан підприємства, є, по-перше, виконання  фінансового плану і поповнення в міру виникнення потреби власного обороту капіталу за рахунок прибутку і, по-друге, швидкість оборотності  оборотних коштів (активів) [22, с. 87].

 

Основні показники (коефіцієнти), що характеризують фінансовий стан підприємства, можна  об’єднати в три групи:

- ділової  активності (оборотності);

- платоспроможності  (фінансової стійкості);

- ліквідності  (поточної платоспроможності).

 

Ці  показники розраховуються за даними балансу підприємства і звіту  про фінансові результати. Частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах – частка обігових коштів у виробничій сфері [22, с. 90].:

 

Ч о.в.ф = =                    (1)

 

Збільшення  цього показника свідчить про  збільшення оборотних коштів, що дуже позитивно впливає на виробництво  особливо за умов інфляції.

Частка  основних засобів в активах –  частка коштів, інвестованих в основні  засоби, у валюті балансу. Згідно з  нормативними документами під активною частиною основних засобів розуміють машини, обладнання і транспортні засоби. Напрямок позитивних змін – зменшення за умов незмінних або зростаючих обсягів реалізації [21, с. 112].

 

Ч о.з==;                           (2)

Коефіцієнт  зносу основних засобів – рівень фізичного та морального оновлення  основних фондів. Використовується як характеристика стану основних засобів. Напрямок позитивних змін – зменшення.

К з.н. ==;                          (3)

Коефіцієнт  оновлення основних засобів характеризує інтенсивність уведення в дію  нових основних фондів. Він показує  частку введених основних фондів за визначений період у загальній вартості основних фондів на кінець звітного періоду.

Кон. ==;        (4)

Частка  довгострокових фінансових інвестицій в активах – частка фінансових (портфельних) інвестицій у валюті балансу. Напрямок позитивних змін – збільшення доходів від фінансових інвестицій.

Ч д.ф.==;                             (5)

Частка  оборотних виробничих активів –  частка мобільних виробничих фондів у валюті балансу. Напрямок позитивних змін – збільшення.

Ч о.в.а.==;                        (6)

Коефіцієнт  мобільності активів – визначає скільки обігових коштів припадає на одиницю необігових. Напрямок позитивних змін – збільшення.

К моб.==;                                            (7)

Узагальнено розраховані показники  стану підприємства за даними фінансової звітності в (табл. 1).

Таблиця 2.1

№ з/п	Показник	2007	2008	2009	2010	2011
1.	Частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах	0,5	0,4	0,4	0,3	0,2
2.	Частка основних засобів в активах	0,5	0,4	0,4	0,3	0,3
3.	Коефіцієнт зносу основних засобів	0,6	0,7	0,7	0,7	0,6
4.	Частка довгострокових фінансових інвестицій в активах	0	0	0	0	0
5.	Частка оборотних виробничих активів	0,3	0,2	0,2	0,2	0,1
6.	Коефіцієнт мобільності активів	0,9	1,4	1,7	2	0,7

Показники ділової активності ЗАТ «ЕЛЕКТРОЗАВОД» за 2007-2011 р. Розраховано за даними: [24].

 

За  останні 2 роки с 5 аналізованих, зменшуються  оборотні кошти, що негативно впливає  на виробництво за умов інфляції. Позитивним явищем можна назвати зменшення  коефіцієнту зносу  основних засобів  за 2010-2011 рр. Важливим негативним явищем для підприємства є недостатність  інвестицій за останні 5 років виробництва, що скорочує шанси для оновлення  застарілого обладнання і загалом  прориву для підприємства на міжнародному ринку.

Коефіцієнт  забезпечення оборотних активів  власними коштами показує абсолютну  можливість перетворення активів у  ліквідні кошти:

К з.в.к.==>0,1;                 (8)

Коефіцієнт  забезпечення власними обіговими коштами  – наскільки запаси, що мають  найменшу ліквідність у складі оборотних  активів, забезпечені довгостроковими  стабільними джерелами фінансування. Напрямок позитивних змін – збільшення [23, с. 109].

Кзап==;                           (9)

Коефіцієнт  фінансової незалежності (автономії) –  характеризує можливість підприємства виконувати свої зобов’язання за рахунок  власних активів; його незалежність від позикових джерел. Частка власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у діяльність підприємства.

К авт==≥0,5;                                           (10)

Коефіцієнт  фінансової залежності – скільки  одиниць сукупних джерел припадає на одиницю власного капіталу.

К ф.з.=<2;                                                                     (11)

Коефіцієнт  фінансової стійкості – відображає частку стабільних джерел фінансування у їх загальному обсязі. Демонструє здатність підприємства підтримувати належний рівень виконання своїх перш за все довгострокових зобов’язань [23, с. 121].

К ф.с.=;                              (12)

Узагальнено визначені коефіцієнти за даними фінансової звітності підприємства за п’ять років у спеціальній  порівняльній табл. 2.2.

 

Таблиця 2.2

Показники фінансової стійкості підприємства у 2007-2011 рр.

№ з/п	Показник	2007	2008	2009	2010	2011
1.	Коефіцієнт забезпечення оборотних  активів власними коштами	0,04	-0,1	0,1	0,5	0,2
2.	Коефіцієнт забезпечення власними обіговими  коштами	0,1	-0,2	0,3	2	1
3.	Коефіцієнт фінансової незалежності	0,5	0,4	0,4	0,7	0,4
4.	Коефіцієнт фінансової залежності	1,9	2,6	2	1	2
5.	Коефіцієнт фінансової стійкості	0,5	0,4	0,4	0,7	0,6

Розраховано за даними: [24].

Фінансова стійкість підприємства загалом  відповідає нормам, але є невелике зменшення показників в 2011 році. Але  показник фінансової незалежності, значно зменшився, і відповідає нормативному діапазону.

Наступна  група коефіцієнтів – це коефіцієнти  ліквідності, тобто ті показники, які  демонструють здатність підприємства конвертувати наявні активи. Коефіцієнт поточної ліквідності – відповідає на запитання, чи здатне підприємство розрахуватися за своїми поточними  зобов’язаннями перед усіма кредиторами  наявними ліквідними оборотними активами.

Кл.п.==≥1;                                          (13)

Коефіцієнт  швидкої ліквідності – показує  можливість підприємства сплатити поточні  зобов’язання за умови своєчасного  проведення розрахунків з дебіторами.

Кл.ш.==≥1;        (14)

Коефіцієнт  ліквідності абсолютної – характеризує готовність підприємства негайно ліквідувати  короткострокову заборгованість. Напрямок позитивних змін – збільшення [23, с. 114].

К л.а.=;                                                (15)

Узагальнено визначені показники  за даними фінансової звітності підприємства в табл. 3.

Таблиця 2.3

Показники ліквідності ЗАТ «ЕЛЕКТРОЗАВОД» у 2007-2011 рр.

№ з/п	Показник	2007	2008	2009	2010	2011
1.	Коефіцієнт поточної ліквідності	1	0,9	1,1	2	1,9
2.	Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,6	0,6	0,8	1,5	1,5
3.	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	1	0,9	1,1	2	1,9

Розраховано за даними: [24].

Коефіцієнт  поточної ліквідності підприємства становить 2 у 2010-му та 1,9 це свідчить, що підприємство своєчасно ліквідувало борги. Коефіцієнт швидкої ліквідності має бути більше 1 теоретично. У 2010-му році він становив 1,5, у 2011-му 1,5. Констатуємо, що за останні 5 років, зафіксоване збільшення цього показника, що є позитивним явищем. Коефіцієнт ліквідності абсолютної у 2010-му році становить 2 на відміну від показника 2011-го року, який становив 1,9, за 5 років йде збільшення показника, але в останньому 2011 невелике зменшення. Фактично, таке значення цього показника характеризує неготовність підприємства ліквідувати короткострокову заборгованість.

На  завершення аналізу розглянемо основні  показники підприємства та рентабельність.

Таблиця 2.4

Аналіз  основних економічних показників підприємства та рентабельності ЗАТ «ЕЛЕКТРОЗАВОД»

№ з/п	Показник	2007	2008	2009	2010	2011
1.	Випуск	34970,9	40642,7	16355,9	51721,5	89024,7
2.	Реалізація	34216.5	41746,1	16198,8	52699,1	92543,0
3.	Собівартість	34216,5	39495,0	13907,7	45122,2	91420,6
4.	Фінансовий результат	1879,7	-1912,0	1647,0	8804,0	3442,0
5.	Чистий прибуток (збиток)	754,4	-2081,0	1616,0	8560,0	2807,0
6.	Витрати на 1 грн.	0,98	0,97	0,85	0,87	1,03
7.	Рентабельність виробництва, %	2,2	2,9	17,6	14,6	-2,6
8.	Рентабельність капіталу,%	3	-1%	1%	3%	1%