Організаційна структура СТОВ " Лан"

 Від  правильного вибору каналу збуту  певною мірою залежить встановлення  прийнятної ціни та ефективне  просування продукції на ринку.  Базою для прийняття виваженого  рішення щодо каналу збуту  можуть бути результати маркетингових  досліджень, присвячених вивченню  специфіки попиту.

 Критерії  вибору збутового каналу розробляються  кожним підприємством самостійно  залежно від стану кон'юнктури  ринку. Проте всі критерії можна  згрупувати в три блоки, що  характеризують: покупців; сам товар;  саме підприємство.

Для збільшення обсягів продажу даної продукції  необхідно збільшувати об’єми реалізації в наявних каналах продажу  та знаходити нові. Тому для підприємства було запропоновано використати  стратегію інтенсифікації маркетингових  зусиль для даних видів продукції. Її суть полягає в направлені маркетингових  заходів на збільшення обсягів збуту  підприємства. Планування збутової політики передбачає наявність певних етапів.

 

 

 

 

 

 

Рис.3.1. Етапи планування збутової політики

 Джерело:  Побудовано автором відповідно до [8;с.179]

 

Організація збуту для ефективного продажу  виготовленої продукції вимагає  від підприємства прийняття рішення  про той метод збуту, який воно буде використовувати. Існують три  можливі варіанти. Прямий метод збуту  передбачає продаж продукції кінцевому  споживачу підприємством без  використання будь-яких посередників. Реалізація цього методу на практиці можлива завдяки створенню власних  торговельних точок для реалізації своєї продукції. Непрямий метод  збуту продукції передбачає продаж товарів продукції споживачам через  посередників, тобто формування власної  мережі каналів розподілу продукції. Комбінований метод збуту передбачає поєднання прямого та непрямого  методів. Тобто підприємство може реалізовувати  продукцію через власну збутову  мережу, але не відмовлятися при  цьому від послуг посередників.

 

 

 

 

Рис. 3.2. Канали реалізації зернових та технічних культур СТОВ « Лан»

    Джерело: Побудовано автором відповідно до [2;с.179]

Досвід фермерів провідних  аграрних держав свідчить про те, що одним з ефективних способів є  реалізація вирощеної продукції  методом прямого маркетингу - однією з перспективних бізнес-моделей  продажу сільськогосподарської  продукції за кордоном і перспективної  для сільськогосподарських виробників України.

Прямий маркетинг - це метод  продажу, в основі якого покладено  недорогу рекламу і який включає  використання придорожніх рекламних  стендів-оголошень, придорожніх торгових павільйонів, продаж продукції безпосередньо  з поля, продаж продукції з використанням  електронної пошти, факсимільного  зв’язку, наземної пошти тощо. Прямий маркетинг - один із перспективних бізнес-методів  продажу плодоовочевої продукції  за кордоном і перспективний для  України.

До переваг даного методу збуту відносяться:

- Простота застосування і швидкість отримання прибутків господарством за рахунок економії витрат на оплату праці, сортування, пакування та доставку;

- Можливість працювати, не покидаючи власного поля;

- Підприємства самі можуть встановлювати власні робочі години;

- Цей метод продажу не потребує дорогого обладнання та великого початкового капіталу, а також окремого офісу.

 Слід також враховувати,  що прямий метод продажу продукції  власного виробництва значно  скорочує витрати на маркетинг,  зменшує кількість посередницьких  структур. Велике значення має  фактичне розташування місць  збуту продукції підприємства. Придорожні  рекламні стенди можуть бути  розташовані на території фермерських  господарств, поблизу доріг, вказуючи  напрямок до фермерського поля, а також інформуючи покупця  про ціни на продукцію. Особливістю  цього методу є те, що продаж  здійснюється сезонно, у відповідності  з графіком збирання кожної  культури [1].

 Враховуючи вигідне  географічне розташування підприємства  СТОВ «Лан» даний метод збуту може бути реалізований на практиці. Так як підприємство немає умов для зберігання продукції, то в період масового дозрівання овочів питання швидкої реалізації продукції є досить актуальним. Продаж з поля передбачає можливість споживачам самим збирати продукцію і купувати її за нижчими цінами. Таким чином підприємство забезпечить собі збут продукції, а економія на заробітній платі та транспортуванні компенсує різницю в ціні.

Засобами реклами про  дані заходи можуть бути наступні:

● реклама в засобах масової інформації ;

● оголошення в місцях продажу;

● зовнішня реклама;

 Реклама в пресі  завдяки своїй оперативності,  повторюваності, широкому охопленню  ринку є одним з найефективніших  та найчастіше використовуваних  засобів розповсюдження рекламної  інформації. Реклама в пресі –  це опубліковані в періодиці  різноманітні рекламні матеріали.  Під рекламою в засобах масової  інформації мається на увазі  розміщення рекламних оголошень  в районному журналі.

Оголошення в місцях продажу  повідомлятимуть споживачів про  дати проведення так званих "Днів поля" та надаватимуть інформацію про  асортимент продукції, ціни та умови  здійснення розрахунків. Як варіант  зовнішньої реклами можливе розміщення білборда на автошляхах. Інформація на стенді має ознайомити споживачів з підприємством та продукцією яку вона виробляє, а також про проведення торгівлі з поля. Опосередковані канали розподілу продукції використовують для нарощування обсягів продажу, розширення ринків збуту, кращого їх охоплення, повнішого задоволення потреб споживачів. З економічної точки зору завдання торговельних посередників трансформувати асортимент продукції, який пропонується виробниками, в асортимент товарів, необхідних споживачам, також дає змогу зменшити витрати на реалізацію.

 З непрямих каналів  збуту запропоновано наступні: заклади  роздрібної торгівлі та оптові  підприємства. До закладів роздрібної  торгівлі відносяться два відділення мережі супермаркетів. До оптових підприємств відносяться оптово - роздрібна продовольча база та оптовий ринок сільськогосподарської продукції .

Важливою проблемою господарства є низький рівень якості грунту. Якість продукції значною мірою  залежить від строків збирання врожаю. В період збору важливим фактором є забезпечення трудовими ресурсами  що працюють сезонно. Тому підприємство може залучати на платній основі студентів - практикантів як додаткові трудові  ресурси в період масового збору  врожаю, коли за сприятливих погодних умов необхідно швидко зібрати вирощену продукцію.

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

 

Підводячи підсумки проведеного  дослідження можна зробити наступні висновки:

 1. В сучасних умовах господарювання необхідною умовою ефективної реалізації виробничих та управлінських процесів в сільськогосподарському підприємстві є використання в практиці управління схеми його організаційної структури, яка дозволяє зрозуміти формальну ієрархію організації, в тому числі структуру процесів управління і звітності.

 2. Організаційна структура являє собою внутрішньосистемний порядок, форму організаційних відносин і елементів. Вона створюється суб'єктом управління для оптимізації зв'язків і відносин. В них відображаються всі її основні характеристики й елементи.

 3. У сучасному сільськогосподарському виробництві існують різні системи взаємовідносин між управлінськими працівниками, до яких насамперед слід віднести лінійну, лінійно-штабну, лінійно-функціональну, матричну, продуктову (дивізійну). Різні типи систем взаємовідносин між управлінськими працівниками схематично відображають відповідні структури управління.

 4. Раціональна структура апарату управління є основою планомірного та ритмічного функціонування виробничої структури. На розвиток структур управління впливає ряд чинників, до яких належать виробнича структура, трудомісткість та складність управлінської роботи, вимоги ринку тощо.

 На основі проведення аналізу СТОВ «Лан» можна внести наступні пропозиції:

 - розширити організаційну структуру товариства та додати нобхідні підрозділи для отримання більшого прибутку підприємства. Аналіз показав, що збільшення чисельності адміністративно-управлінського персоналу призведе до збільшення обсягів виробництва валової продукції ;

 - економія коштів на фонді оплати праці дозволить швидко розвити галузь рослинництва й тваринництва, при цьому збільшити не лише виробництво, чисельність персоналу, а й у подальшому значно збільшити прибуток підприємства;

- фактична структура управління не відповідає нормативам, що свідчить про нерозкритість потенціалу підприємства у сфері виробництва та можливого подальшого розширення.

Під час проходження  практики на СТОВ «Лан» я придбала практичні навички з роботи фінансово – виробничої діяльності.

Також під час виконання завдань практики я ознайомилась з різноманітною фінансовою документацією і виконувала деякі розрахунки, які пропонував керівник практики від підприємства. Ознайомилась з чотирма основними формами фінансової звітності.

Особисто мені на практиці дуже сподобалося. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

        1. Балабанова Л.В. Управління збутовою політикою підприємства: навч. посіб. / Л.В. Балабанова, Ю.П. Митрохіна; Донецьк: [ДонНУЕТ], 2009. –

229 с.

2. Бєлявцев М.І. Стратегічне маркетингове управління збутом підприємств / М.І. Бєлявцев, М.М. Беспята // Маркетинг в Україні. – 2010. - №1. - с. 24-27

3. Іващенко В.І. Болюх М.А. «Економічний аналіз господарської діяльності»: навч. Посібник – К: ЗАТ «Нічлава», 2001-204 с.

4. Маркетинг в АПК. навч  посібн. За ред..д.е.н., проф. Й.С. Завадського.  Укладач Оголенко Н.А. – Київ, 2003. – 356с.

        5. Мацибора В.І., Збарський В.К., Мацибора Т.В. Економіка підприємства. -К.: Каравела, 2008. - 296 с.

6. Менеджмент организации: Учебное  пособие/ Под ред. З.П. Румянцевой, Н.А. Саломатина. –М.: ИНФРА-М, 1995.

        7. Нагаєв В. М. Аграрний менеджмент. Практикум. Київ, 2004. – 320 с.

Навч.посіб. 228с.

        8. Примак Т. О. Маркетинг: навч. посіб. / Т. О. Примак - К.: МАУП, 2004.

9. Островський П.І. Аграрний маркетинг. Навчальний посібник. К: Центр нагальної літератури, 2006. 224 с

10. Сахацький М.П. Управління маркетингом агроформувань / М.П.Сахацький // Економіка АПК. - 2001. - №2. - С. 94-97.

       11. Управление  организацией: Учебник/ Под ред.  А.Г. Поршнева, З.П. Румянцевой, Н.А.  Саломатина. –М.: ИНФРА-М, 1998.

12. Цыпкин Ю.А. Агромаркетинг. / Ю.А. Цыпкин, А.Н. Люкшинов. – М.: Колос, 1999. – 310 с.

13. http://uk.wikipedia.org/wiki/Смілянський_район.