Ринок пральних порошків

1. Концепції управління маркетингом на ринку прального порошку.

Управління  маркетингом, за визначенням Філіпа Котлера, - це аналіз, планування, втілення в життя і контроль за проведенням  заходів, розрахованих на встановлення, зміцнення і підтримку вигідних обмінів з цільовими покупцями  заради досягнення певних завдань організації, таких, як одержання прибутку, зростання обсягу збуту, збільшення частки ринку, тощо.

Розглядаючи ринок пральних порошків, визначимо  прийнятну в сучасних умовах концепцію  управління маркетингом, яку обирають більшість підприємств - учасників  аналізованого ринку. Ф.Котлер виділяє п'ять основних підходів, на основі яких комерційні і навіть суспільні організації ведуть свою маркетингову діяльність, розглянувши характеристику кожного з них оберемо найбільш прийнятний.

Отже, основні  концепції управління маркетингом  за Ф.Котлером:

• Концепція вдосконалення виробництва , яка стверджує, що споживачі віддають перевагу товарам з низькими цінами, отже, треба знижувати витрати у виробництві.
• Концепція вдосконалення товару свідчить, що споживачі віддають перевагу якісним товарам тому стимулювання збуту не потрібно.
• Концепція інтенсифікації комерційних зусиль базується на тому, що товари не будуть купувати без значних зусиль у сфері збуту і стимулювання.
• Концепція маркетингу будується на твердженні, що фірма повинна виявити за допомогою досліджень запити і потреби точно окресленого ринку і забезпечити їх бажане задоволення.
• Концепція соціально-етичного маркетингу проголошує своїм принципом досягнення цілей організації та її здатність забезпечити споживчу задоволеність і довготривале благополуччя і споживача і суспільства в цілому.

На нашу думку, для ринку пральних порошків та підприємств, які є його повноцінними учасниками найбільш прийнятними концепціями  можуть бути концепції інтенсифікації комерційних зусиль та маркетингу, адже сучасні тенденції, як на світовому ринку миючих засобів так і на українському ринку говорять про те, що лише досліджуючи ринки збуту, цільові сегменти, впровадження активних стимулюючих заходів, зокрема реклами може стати визначальним фактором задоволення потреб споживача та отримання прибутку.

 Ми можемо  побачити, що ринок пральних порошків  України є уже сформований  - з своїми ключовими гравцями, каналами розподілу та правилами  гри.

Із жорсткою конкуренцією, яка склалася на ринку, все більшого значення для виробників має інтенсифікація комерційних  зусиль, особливо створення нових  методів стимулювання споживачів, та потреба в старих, тобто в рекламі. Щодо удосконалення продукції, так  як говорять спеціалісти із збуту  та просування продукції: «щось принципово нове в хімічному складі порошку винайти вкрай складно. Всі порошки містять ті самі речовини. У порошках дорогих марок їх просто більше й вони різноманітніші. А якість прального порошку залежить від того, наскільки грамотно були підібрані й змішані ці компоненти. Звичайно, великі компанії мають свої хімічні лабораторії, але їхнє основне завдання - контроль якості, а не відкриття нових складових. Тому виробникам доводиться дуже багато вкладати в рекламу й маркетинг». 

Ми як потенційні споживачі пральних порошків все  більше бачимо рекламу саме даної  продукції по телебаченню, слухаємо її по радіо, спостерігаємо на біл-бордах, розглядаючи тему ринку пральних порошків, ми думаємо, що саме це і є  певною маркетинговою стратегією щодо залучення споживачів а в поєднанні  з дослідженнями ринку - визначенням  його ємності, цільових сегментів, каналів  розподілу, отримуємо цілий комплекс конкурентних переваг. Звернемо увагу  також на сукупність основних компаній-гравців  на даному ринку, адже ми бачимо, що їх є не багато – Procter&Gamble Ukraine, Henkel Ukraine, Unilever, SC Johnson, Benckiser, Amway і декілька дрібних компаній частка, яких на українському ринку пральних порошків є невисокою, тому бачимо, що дані компанії все більше звертають увагу на концепцію маркетингу, проводячи, як маркетингові дослідження, так і стимулюючу політику. Ми думаємо на рахунок цього, що дані компанії просто бояться втратити певну частку ринку пральних порошків, прорахувавшись, або взагалі миючих засобів, а також  цільові сегменти, на які поширюється їхня продукція. Інколи за  умов жорсткої конкуренції, які сформувалися на аналізованому ринку відбуваються цінові війни, але так як деякі дослідники говорять, що український ринок пральних порошків за своєю суттю є олігопольним, ключовим гравцям на даному ринку цінові війни є невигідними.

Отже, на ринку  пральних порошків утвердилася концепція  інтенсифікації комерційних зусиль, адже як зазначалося вище, дана концепція  орієнтована на збільшення обсягів  збуту продукції за рахунок різностороннього стимулювання попиту, що ми і бачимо на досліджуваному ринку на сьогоднішній день.

Останнім  часом дослідники-маркетологи значну  увагу звертають на таку концепцію  управління маркетингу як соціально-етичну - концепцію націлену на принесення користі не тільки споживачам, але  й суспільству в цілому, проте  досліджуючи український ринок  пральних порошків не можна сказати, що для нашої країни це актуально, адже тут склалася така ситуація, що переважаючу частку усіх миючих засобів  на полицях звичайних магазинів, супермаркетів, гіпермаркетів займають порошки в складі яких міститься  така отруйна речовина як фосфор, яка  з потраплянням у воду спричиняє  негативні  наслідки для водоймищ, зокрема цвітіння води, також якоюсь мірою фосфор негативно впливає  на організм людини. З точки зору споживача та суспільства, звичайно,була б прийнятною концепція соціально-етичного маркетингу, хоча з точки зору отримання  підприємством прибутку та зменшення  собівартості продукції, пристосування  до умов ринку, ми думаємо прийнятними  і більш ефективними будуть концепції  інтенсифікації  комерційних зусиль та маркетингу.

2. Характеристика ринку  пральних  порошків.

1. ємність ринку

Будь-яка людина на рік має використати близько  8 кг прального порошку, якщо дотримуватись європейських стандартів.  Відповідно, Україна з її кількістю населення потребує щороку близько 370 тис. тонн. За даними експертів, споживання пральних порошків в Україні сягає в загальному 350-450 тис. тонн. Щорічна динаміка зростання продажів порошків становить 15 – 20 %, що можна вважати позитивними перспективами для інвесторів. Тому, хоч і на території України спільні підприємства з іноземними фірмами виникли недавно, але вже встигли розгорнути свою діяльність, а вітчизняні виробники, на жаль, займають маленькі ринкові ніші.

Найбільшим  вважається попит на закордонну продукцію, яка надходить в Україну, значною  мірою, контрабандними каналами. Так, з  імпортованої продукції за минулі роки близько 10-12% легальні, всі інші –  контрабанда. За прогнозами, подібна  ситуація збережеться і надалі. До того ж частка сфальсифікованого  порошку знаних у світі торгових марок сягає 50% обсягу імпорту. Постачають порошок в основному з Польщі, Туреччини та Росії, де іноземні виробники мають свої заводи.

Щороку пральних засобів в Україні реалізовують на загальну суму близько     $120 млн., та це далеко не межа: перспективність  ринку засвідчує хоча б те, що, судячи з використання порошків, українці поки що перуть з дещо меншою інтенсивністю, ніж мешканці Західної Європи.

2.   інвестиційна привабливість

Ринок пральних порошків в Україні є досить інвестиційно привабливим, про що свідчить зростання  обсягів продажу даного товару.  Проте, як вважають експерти, ринок пральних порошків товарами вітчизняних виробників є не досить насиченим. Під час кризи ціни на імпортні пральні порошки піднялися на 200-250%. на вітчизняні - в середньому на 40%. «Кризові» обсяги продажів вітчизняних порошків за лічені дні значно зросли. Тоді і намітилася тенденція до збільшення на ринку частки української продукції, що оцінюється позитивно.

Проте негативним є те, що вітчизняні підприємства через  брак обігових коштів не можуть забезпечити  ринок необхідною кількістю продукції. Більше того, саме на Україні у м. Сімферополі було винайдено безфосфатний порошок третього покоління, який видобувається  в Криму. За кордоном його визнали  і багато країн придбали патент. Український ринок, потребує значних  інвестицій, які б сприяли зростанню  виробництва цього порошку та просуванню його на ринку України. 

3. митно-тарифне регулювання

Як зазначалося вище, найбільшу  частку на ринку пральних порошків займають імпортні товари. Перетинаючи  кордон нашої держави, імпортери  або експортери сплачують мито, відповідно до ставок митного тарифу України. Митний тариф – це систематизований перелік  ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну  територію України.

Щодо досліджуваного нами ринку, то відповідно до декрету Кабінету Міністрів України «Про порядок обкладення митом предметів, які вивозяться (пересилаються) громадянами за митний кордон України» ставка мита на миючі засоби становить 0,4 долара США за 1 кілограм. Ввізне мито на мийні засоби, включаючи пральний порошок становить 30 %, від суми вартості ввезеного товару.

4. географічне розташування

Загалом, географічне розташування ринку пральних порошків включає  всю територію України. Проте, популярність тієї чи іншої продукції певною мірою  залежить від регіону. Приміром, у  селах основну частину проданих порошків (близько 70 %) становлять дешеві марки. Наприклад, одним із основних українських виробників  є ЗАТ «Вінницяпобутхім», яка випускає такі пральні порошки, як «Вінницький лотос», «Біо-Н», «Макс» та ін. Ще одним прикладом може слугувати кримський виробник - фірма «Дакос», яка спеціалізується на виготовленні безфосфатних пральних порошків. У містах більше купують продукцію за середніми та високими цінами (близько 60 %), серед якої переважають імпортні порошки.

Відрізняються не лише смаки  споживачів в залежності від місця  проживання, але й чисельність  гуртових та роздрібних посередників у тому чи іншому населеному пункті. Наприклад, в одному лише Києві розташовані 50-60 середніх і великих гуртових фірм, що отримують товар від 10-15 імпортерів.

5. стабільність законодавства

На сьогоднішній день, в  Україні було існує діюча нормативно-правова  база для  регулювання та здійснення маркетингової діяльності, зокрема  на ринку пральних порошків. Основними нормативно-правовими актами, які регулюють даний ринок:

• Закон України «Про захист прав споживачів»;
• Закон України « Про захист від недобросовісної конкуренції»;
• Закон України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності»;
• Закон України «Про рекламу»;
• Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»;
• Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань обкладання ввізним митом товарів та інших предметів, що ввозяться на митну територію України».

В цілому законодавство України  характеризуються стабільністю, та все  ж існують проблеми в регулюванні  ввезення на територію України підробок (контрабандної продукції) та захисті  вітчизняного виробника від зовнішнього  ринку.

3. Фірмова структура ринку.

1) фірми-контрагенти:

Покупцями на даному ринку  є громадяни України, різноманітна кількість роздрібних торгових точок  та магазинів, домогосподарств.

Популярність тієї чи іншої  продукції певною мірою залежить від регіону. Приміром, у селах  основну частину проданих порошків (близько 70%) становлять дешеві марки (GALA, TEST, Ласка, Дотос тощо). У містах більше купують продукцію за середніми та високими цінами (близько 60%), такі як Ariel, Tide, Bonux, Persil. Загалом на українському ринку найвищий попит на порошки недорогі та за середніми цінами.

2) фірми-конкуренти:

Ринок продажу прального порошку має географічний розподіл. Так в основному конкурують між собою компанії, які продають пральний порошок різних іноземних країн або різних торговельних марок (рис. 1).

Рис.1 Постачальники прального  порошку на ринку України станом на 2010 рік

Оскільки за обсягами продажу в Україні перше місце займає продукція компанії Procter & Gamble (торгові марки Ariel, Tide, Bonux), то вона являється основним конкурентом іншим іноземним постачальникам трішки нижчого рівня, таким як Unilever (OMO, Surf), Benckiser (Dosia, Lanza), Henkel ("Лоск", Dixan, "Ласка" серії Henko, "Ера" і "Дені"); Gala ж формує конкурентну групу засобів з ціною, нижчою за середню. Ці фірми виступають конкурентами, оскільки вони є постачальниками порошків, порівняно однакової вартості, а яка з них вже займе лідируючі позиції, вже залежить від якості та доступності до споживачів. Їх частки на ринку не є досить високими, оскільки найбільша припадає на Procter & Gamble, яка і займає лідируючі позиції

3) фірми-посередники:

За оцінками трейдерів, рентабельність торгівлі порошками - 10-15%. Тому в одному лише Києві "базуються" 50-60 середніх і великих гуртових фірм, що отримують  товар від 10-15 імпортерів.

Фірмами посередниками на даному ринку є оптові та роздрібні  підприємства, фізичні особи-підприємці, посередницькі контори, фінансові  посередники, рекламні агентства. Основними посередниками є гіпермаркети, супермаркети, мінімаркети, торгові точки, у яких розміщується продукція даної торгової марки, що сприяє її розповсюдженню серед ширшої маси споживачів. Посередники значною мірою впливають на обсяги продажу, а відповідно і прибутків, забезпечуючи наявність широкого асортименту продукції.

4. Товарна  структура ринку

Пральний  порошок – невід`ємна частина  існування сучасної людини, тому попит  на нього буде завжди. Пральні порошки  – це ціла група хімічних речовин, які призначені для виведення  плям з різноманітних типів тканин при різних температурах.