Розробка стратегії розвитку туристичного підприємства

Чим більше розходження між туристами  і місцевим співтовариством, тим  більше очевидні ці зміни. Найбільш істотний вплив на стиль життя місцевих співтовариств і туристів роблять два фактори - це взаємини місцевого співтовариства з туристами і навпаки, а також розвиток туристичної інфраструктури.

Можна виділити сім сфер життя, що завдають свій вплив на туризм і на який впливає туризм [12, с.10]:

1. Якість життя - це ключова сфера і тим самим ціль усіх наших зусиль. Вона означає здоров'я, безпеку, добробут як громадян країни, так і гостей; роботу, якість житла, можливості для проведення дозвілля, відпочинок недалеко від будинку, соціальні контакти, мистецтво і культура, спорт, ігри, приватне життя.
2. Суспільство. Мається на увазі розвиток населення, що піддається обчисленню, його склад і запити; щільність населення, віковий склад, кількість працездатного населення, соціальна структура; можливість для прийому й обслуговування гостей, соціально обумовлений туризм.
3. Освіта й інформація. Доступ до інформації через ЗМІ; шкільне виховання, навчання і підвищення кваліфікації (у тому числі) у туризмі; просвітня робота в напрямку здорового способу життя, планування родини, усвідомлення себе як частини навколишнього середовища, здійснення особистих планів; розширення обріїв; "активна" толерантність.
4. Економіка. Загальні положення: виробництво і ріст промисловості, сільського господарства, прикладних ремесел, сфери послуг.
5. Захист навколишнього середовища. Упровадження екологічних методів і продуктів у промисловість і сільське господарство, вторинна переробка і екологічні види енергії, гуманізація ринку праці, створення екологічних замкнутих циклів, екологічно відповідальний туризм.
6. Навантаження на навколишнє середовище. Узагальнення всіх необдуманих наслідків нашої діяльності: вихлопні гази, стічні води, надлишкове тепло, шум, хижацьке відношення до природи, руйнування ландшафтів, знищення лісів, розрив природних замкнутих циклів, транспортний хаос, розпад міст, масовий туризм.
7. Політика. Здатність і можливості уряду; його авторитет і популярність, авторитетність прийнятих рішень і далекоглядність, велика мета і направляюча лінія, розсудливість, проникливість урядових програм, ступінь кооперації між урядом і приватним підприємництвом та туризмом.

Вплив на соціокультурне середовище виникає в результаті соціальних і економічних розходжень між місцевими жителями і туристами, поза залежністю від того, чи належать вони до однієї чи різних культур.

У зв'язку з загальними процесами модернізації унікальний культурний характер регіону може бути втрачений частково чи цілком, якщо туризм не забезпечить визначену  підтримку для його збереження.

Як позитивний соціальний вплив, у цьому випадку розглядається збереження культурної спадщини тієї чи іншої країни. Туризм допомагає утримувати музеї, театри, пам'ятники природи і культурні установи. Культурна самосвідомість місцевих жителів, що щодня спостерігають непідроблений інтерес до своєї культури, зростає, і бажання прилучитися до її досягнень збільшується. Відбувається культурне взаємне збагачення туристів і місцевих жителів.

Розвиток туризму, особливо в регіонах з поганою інфраструктурою, приводить до розвитку цієї інфраструктури, поліпшуються дороги, будуються нові житлові будинки, з'являються культурні і медичні установи. У результаті місцеве населення користається вигодами від поліпшення інфраструктури поряд з туристами [10, c.23].

Міжнародний туризм робить також позитивний вплив на міжнародну політику. Він може розглядатися як одна із найголовніших головних миротворчих сил.

Число поїздок туристів з розвинутих країн у країни, що розвиваються, і навпаки, зростає  з кожним роком і допомагає  встановленню прямих контактів між  людьми з різним образом і рівнем життя.

При правильному плануванні туризм може також впливати на навколишнє середовище.

На сьогоднішній день багато національних парків розвивають туризм для того, щоб одержувати доходи на своє утримання. Це, з одного боку, допомагає туристам побачити унікальні природні визначні пам'ятки, з іншого боку, допомагає акумулювати фінансові засоби на їхнє утримання.

Однак, як зазначають дослідники, негативні процеси впливу на культуру можуть виникнути в результаті надмірної  комерціалізації і втрати справжньої самобутності в сфері традиційного мистецтва, ремесел і способу життя. Проблеми, особливо в молодіжному середовищі, може породити так називаний "демонстраційний ефект".

Непорозуміння і конфлікти можуть виникнути між місцевими жителями і туристами через розходження в мові, звичаях, релігійних цінностях і характері поводження. Місцеві жителі цілком обґрунтовано можуть критикувати усе, що зв'язано з туризмом, якщо в результаті його розвитку вони втрачають доступ до своїх власних місць відпочинку й об'єктам інфраструктури. Туризм може сприяти загостренню таких соціальних проблем, як наркоманія, алкоголізм, злочинність і проституція, однак він не є першопричиною цих лих.

Туризм може викликати серйозні диспропорції в економіці і зайнятості, якщо концентрація туристських об'єктів спостерігається лише в окремих місцях, і відбувається відтік працівників із інших галузей економіки (наприклад, сільського господарства) у сферу туризму.

Надмірна залежність від туризму  в окремо узятому регіоні може призвести до спаду в інших галузях і загальному розбалансуванні економіки. Безконтрольний розвиток туризму може викликати перенаселення і позбавити місцевих жителів елементарних зручностей.

Дуже сильний негативний вплив  туризм, насамперед може робити на навколишнє середовище.

Дуже часто саме туристи винні  в забрудненні навколишнього  середовища і руйнуванні дикої природи.

Однак усі вище перераховані негативні  впливи можна уникнути за допомогою  розумного планування і відповідальним веденням справи [12, c.28].

Таким чином, можна зробити  висновок, що туризм має як позитивні, так і негативні впливи на розвиток окремого регіону, держави. Аналіз літератури дозволяє визначити ключові поняття  дослідження: рекреаційна зона; рекреаційні  зони туристичного призначення.

Розділ 2. Стратегічний аналіз туристичної фірми "Смарт-Тур"

2.1 Стратегічний  аналіз зовнішнього середовища  туристичної фірми "Смарт-Тур"

Макросередовище (макросередовище) створює загальні умови середовища, в якій знаходиться туристське підприємство. У більшості випадків макросередовище не носить специфічного характеру по відношенню до окремо взятої фірмі. Проте кожна з них відчуває на собі її вплив і не може керувати нею. Вивчення демографічних чинників макросередовища займає важливе місце при аналізі ринкових можливостей туристичного підприємства.

Ми повинні  розглядати питання, що стосуються чисельності  населення, розміщення його по окремих  країнах і регіонах, вікової структури  з виділенням працездатного населення, учнів та пенсіонерів. Так, досить чітко простежуються тенденції зміни туристської рухливості в залежності від віку, статі та сімейного стану. Найбільшу схильність до активних форм туризму виявляють особи у віці 18-30 років. Однак загальна туристська рухливість досягає піку в 30-50 років. Маркетингові дослідження свідчать також, що неодружені (незаміжні) люди більш мобільні, ніж сімейні, а жінки проявляють до туризму більший інтерес, ніж чоловіки. Найбільш швидкозростаючим є ринок туризму людей похилого віку.

Демографічні  зміни зачіпають і сім'ї. Для кожної групи населення, класифікованої тому чи іншому демографічною ознакою, потрібно "свій" туристський продукт. У кожної такої групи свій бюджет, що також має вивчатися фахівцями з маркетингу. До групи демографічних чинників відноситься і урбанізація, тобто збільшення частки міського населення. Це одна з основних передумов розвитку масових форм туризму, так як ступінь виїзду населення в туристські поїздки прямо пропорційна ступеню урбанізації. У межах однієї країни в містах ступінь туристської активності значно вище, ніж у сільській місцевості. Причому чим більше місто, тим більше число його жителів виїжджає в туристські поїздки. Це пояснюється насамперед тим, що основною передумовою розвитку масових форм туризму є потреба у відпочинку (пов'язана зі зміною обстановки, з подорожжю), викликана перевантаженнями і нервовим напруженням, які тим вище, чим більше місто. До того ж на рішення про виїзд в пізнавальні туристські поїздки впливає загальний більш високий культурний і освітній рівень міського населення. Зібравши дані про тенденції в демографічних процесах, можна проаналізувати можливий їх вплив на діяльність турфірми, визначити напрямки докладання основних зусиль і прогнозувати результати майбутньої роботи.

Економічні  фактори не менш важливі, ніж демографічні. Мало знати, скільки у фірми потенційних клієнтів. Важливо визначити ще, скільки і які послуги вони захочуть придбати. На платоспроможність населення впливає багато факторів, серед яких і рівень економічного розвитку самої країни, і розмір заробітної плати, і інфляція, і безробіття. Необхідно враховувати високу залежність попиту на туристські послуги від рівня доходу.

Важливо також  знати структуру розподілу доходів  між різними групами населення. Нерівномірність такого розподілу - цілком закономірне явище. Тому при виборі для обслуговування певного сегмента ринку фірма повинна виходити з матеріального становища своїх потенційних клієнтів. Крім того, надзвичайно важливо досліджувати структуру витрат споживачів. Це дозволяє приблизно визначити, яка частка витрат кожної групи населення припадає на споживання туристських послуг. Так, у світі спостерігається стійка тенденція до збільшення частки туристичних послуг в загальній структурі споживання населення. Усереднені дані по різних країнах свідчать, що в загальній сукупності витрат сім'ї витрати на подорожі становлять 12 - 19%.

На жаль, цього  не можна сказати про нашу країну, де населення змушене витрачати  тільки на придбання продуктів харчування близько 70% своїх доходів. Подібна  ситуація негативно впливає на розвиток ринку туристичних послуг. Таким чином, вивчаючи розподіл доходів між різними групами населення і структуру витрат на споживання, фірма отримує необхідну інформацію, що дозволяє враховувати фактори економічного середовища. Природні чинники не можуть не впливати на діяльність туристичного підприємства, тим більше що питання раціонального використання природних ресурсів, охорони навколишнього середовища переходять в розряд глобальних. Крім того, природні фактори (клімат, топографія, флора і фауна) - найважливіший елемент спонукання клієнтів до здійснення подорожі та залучення туристів в той чи інший регіон або країну.

Діяльність  туристського підприємства перебуває  під впливом соціально-культурних чинників. Найбільшою силою володіють  усталені норми, прийняті в суспільстві, системи соціальних правил, духовних цінностей, відносин людей до природи, праці, між собою і до самих себе. Знання соціально-культурних факторів дуже важливо, вони впливають як на інші елементи макросередовища, так і на внутрішнє середовище підприємства (наприклад, ставлення співробітників до роботи). Тому підприємство повинно відслідковувати можливі соціально-культурні зміни і використовувати їх в практиці маркетингу. Наприклад, в даний час в багатьох країнах люди прагнуть більше вільного часу приділяти спорту і відпочинку. А це відкриває нові перспективи для розвитку сфери туризму. Завдання ж підприємства полягає у виявленні зазначених та інших тенденцій у соціально-культурному середовищі і орієнтації на них діяльності фірми.

Аналіз науково-технічних  чинників дозволяє своєчасно побачити ті можливості, які розвиток науки  і техніки відкриває для виробництва  нових видів послуг, їх збуту і  вдосконалення обслуговування клієнтів.

Розвиток науки  і техніки сприяє вдосконаленню  засобів масового виробництва туристських послуг (матеріально-технічної бази в готельному господарстві, на транспорті, в бюро подорожей). Особливо слід підкреслити упровадження в індустрію туризму комп'ютерної техніки, без чого в даний час немислима організація масових туристських подорожей. Науково-технічний прогрес несе в собі величезні можливості і не менше серйозну загрозу для фірми. Будь-які нововведення загрожують витісненням застарілих технологій і методів роботи, що чревате самими неприємними наслідками, якщо не проявити належної уваги до вивчення факторів науково-технічного характеру.

Дослідження політико-правових чинників макрооточення повинне  проводитися в першу чергу  для того, щоб мати ясне уявлення про наміри органів державної  влади та управління щодо розвитку суспільства та про засоби, за допомогою яких держава буде проводити в життя свою політику. Аналіз законів та інших нормативних актів, які встановлюють правові норми і межі відносин, дає туристському підприємству можливість визначити для себе допустимі межі дій і прийнятні методи відстоювання своїх інтересів. При цьому необхідно вивчати законодавчо-правові акти, що регулюють господарську діяльність в цілому і туристський бізнес зокрема. У процесі досліджень недоцільно обмежуватися лише вивченням змісту правових актів. Важливо звертати увагу і на такі аспекти, як дієвість правової системи, які склалися традиції в цій галузі і процесуальну сторону практичної реалізації законодавства.

Проводячи дослідження  факторів макросередовища, дуже важливо  мати на увазі два принципових моменти. По-перше, всі фактори макрооточення маркетингу сильно взаємопов'язані і впливають один на одного. Тому їх аналіз необхідно вести не окремо, а системно, в комплексі. По-друге, ступінь впливу факторів макросередовища на різні підприємства неоднакова і залежить від їх розмірів, територіального розташування, особливостей діяльності і т.д. Крім того, фірма повинна визначити для себе, які з зовнішніх факторів роблять на її функціонування найбільш істотний вплив. Тому важливо виявити ті чинники, які становлять потенційну загрозу для підприємства. Також доцільно знати зовнішні фактори, зміни в яких можуть відкрити додаткові можливості для фірми. Безпосереднє оточення представлено тими складовими зовнішнього середовища, з якими туристичне підприємство знаходиться в безпосередній взаємодії. При цьому важливо підкреслити, що фірма може робити істотний вплив на характер і зміст цієї взаємодії. Тим самим вона може брати активну участь у формуванні додаткових можливостей і запобіганні появи загроз її подальшому існуванню.