Теоретичні аспекти конкурентоспроможності підприємств

Завдяки широкій зоні покриття власної мережі і набору роумінгових угод абоненти МТС залишаються на зв'язку в більш, ніж 190 країнах світу. GPRS-роумінг МТС доступний в 97 країнах..

Найбільшим акціонером МТС є АФК «Система», яка володіє 52,8% акцій стільникового оператора. 46,7% акцій знаходяться у вільному обігу.

Мережа ПрАТ «МТС Україна» охоплює більше ніж 98% території України, на якій проживає 99% населення. Компанія обслуговує більше ніж 18,28 млн абонентів. Компанія володіє  ліцензіями на надання мобільного (стандарт GSM-900/1800, CDMA-450), стаціонарного й міжнародного / міжміського зв'язку, а також надає послуги міжнародного роумінгу на п'яти континентах. Дохід за 2010 рік склав 8,5 млрд грн.В табл.3.1. розглянемо трьох операторів мобільного зв’язку, що лідирують на українському ринку телекомунікаційної сфери.  
 
 

Таблиця 3.1.

Мобільні  оператори України

2.2 Дослідження конкурентоспроможності МТС

На діяльність мтс впливають завнішне та внутрішне  середовище ….о середовище…к ним  относит…анализир их влияние на деятельность МТС

Соціальний розвиток та функціонування малого підприємництва в економіці країни неможливо  без аналізу різноманітних середовищ, які  гальмують його функціонування або сприяють розвитку малих підприємств.  Сукупність МТС та їх діяльність складає підприємницьке середовище.

Під підприємницьким  середовищем розуміють сформовану в країні сприятливу соціально-економічну, політичну, цивільно-правову ситуацію, що забезпечує економічну свободу дієздатним громадянам (підприємцям) для заняття  підприємницькою діяльністю, спрямовану на задоволення потреб усіх суб'єктів ринкової економіки. Підприємці функціонують у певних умовах, що складають у сукупності підприємницьке середовище, яке і представляє інтегровану сукупність різних (об'єктивних і суб'єктивних) факторів, що дозволяють підприємцям домагатися успіхів у реалізації поставлених цілей, у здійсненні підприємницьких проектів і договорів та одержанні прибутку (доходу) або збитків.

Як інтегрована  складна система підприємницьке середовище поділяється на зовнішнє і внутрішнє.

Зовнішнє підприємницьке середовище має визначальний вплив  на розвиток малих форм підприємництва в країні у цілому та в окремих регіонах. Під зовнінім підприємницьким середовищем розуміється сукупність зовнішніх факторів і умов, які прямо чи побічно впливають на становлення та розвиток підприємництва. Зовнішнє середовище стосовно підприємців є середовищем об'єктивним і діє незалежно від їхнього  бажання. Щоб домогтися успіхів, підприємці повинні добре знати всі зовнішні фактори та умови, щоб у своїй діяльності передбачати їхній вплив на кінцевий результат підприємницької діяльності. Основні умови і фактори зовнішнього середовища відображено на рис. 3. 
 

Зовнішнє 
 

Рис. 3. Зовнішнє підприємницьке середовище

      На  розвиток малих форм підприємництва позитивно (чи негативно) впливають  наступні зовнішні фактори:

• рівень ставки рефінансування, установлюваний Центральним банком України; рівень інфляції;
• число податків (обов'язкових зборів, платежів) і розміри податкових ставок;
• рівень цін (тарифів) на визначені види ресурсів, особливо на продукцію (послуги) природних монополій;
• недопущення установлення монопольно високих чи монопольно низьких цін, угод господарюючих суб'єктів, що обмежують конкуренцію на товарних ринках.

    Усе більш значимими стають стабільність національної грошової одиниці, підвищення рівня її купівельної спроможності та інших економічних факторів і  умов. У зв'язку з вищевикладеним на нинішньому етапі розвитку економіки велике значення мають посилення регулюючої ролі держави в процесі становлення цивілізованого підприємства, захист законних інтересів підприємців, забезпечення їм гарантій як громадянам і організаціям. Як уже зазначалося, держава не повинна втручатися в конкретну підприємницьку діяльність, оскільки за своєю суттю підприємництво – це вільна діяльність дієздатних громадян, але разом з тим держава повинна забезпечувати захист економічної та політичної самостійності.

    Внутрішнє підприємницьке середовище носить суб'єктивний характер: воно прямо залежить від самого підприємця, його компетентності, сили волі, цілеспрямованості, рівня вимогливості, умінь та навичок в організації у веденні діяльності (рис. 4).

    Слід зазначити, що домагаються  успіху тільки ті підприємці, які постійно підвищують свої знання, добре знають правовий механізм організації і ведення діяльності, уміють укладати  угоди, підприємницькі договори та одержувати належні  дивіденди.

    Розглянувши роль підприємницького середовища в свою чергу можна визначити, що зовнішнє та внутрішнє середовище впливають на діяльність малих форм підприємництва в Україні двостороннє, а саме позитивно і негативно. Перелік факторів впливу на діяльність малих форм підприємництва показано в рис.4..

Рис. 4. Внутрішнє  підприємницьке середовище

      Розглянувши роль підприємницького середовища, можна виявити у табл..3.1.фактори які впливають на підприємства. 

Таблиця.3.1.

Фактори впливу на діяльність МТС підприємництва

Підприємницьке середовище	Фактори впливу на діяльність підприємництва
	позитивні	негативні
Зовнішнє  середовище	– пільгове кредитування, підприємницьких проектів; – скорочення числа  податків та зборів; – скорочення числа  обов'язкових платежів; – зменшення  податкових ставок	– економічні  кризи; – фінансові  кризи; – політична  нестабільність; – недостатньо  опрацьовані та обґрунтовані закони і нормативні акти
Внутрішнє середовище	– розробка обґрунтованого бізнес-плану; – передбачення та розрахунок наслідків настання передбачуваних ризиків; – упровадження нових технологій; – диверсифікованість діяльності; – розробка та впровадження обґрунтованої стратегії розвитку підприємствами	– низький рівень техніки, технологій; – застарілі  форми управління; – внутрішній клімат у колективі

 

      Розглянувши зовнішні та внутрішні фактори дійшли висновку, що на діяльність малих форм підприємництва у ринковій економіці  впливають, як підприємницьке середовище, так і інтегровані показники, що характеризують стан сектору малого підприємництва в економіці країни. Розглянувши ці фактори тепер можно виявити у табл..3.2. зовнішні можливості.

    Таблиця.3.2.

    Аналіз  зовнішніх можливостей та стратегічні  пропозиції щодо їх використання

Фактор	Ступінь впливу	Ймовірність реалізації	Кінцевий результат
Отримання ліцензії на послуги стандарту 3G	Можливість  виходу на ринок звязку Стандарту 3G дозволить розширити клієнтську базу та збільшити рівень прибутків  за рахунок надання нових прогресивних технологій. Отримання ліцензії дозволить  мати перевагу перед основними конкурентами.	На даний  момент можливості компанії щодо отримання  ліцензії на надання послуг в даному форматі є обмеженими. В державі  процвітає лоббізм (ліцензія отримана лише Укртелекомом).	Збільшення  кількості абонентів та рівнів прибутків. На жаль, для компанії отримання ліценції є проблематичним, отже, дана можливість має розглядатись лише як така, що може реалізуватись в довгостроковій перспективі (15% зусиль).
Виділення нових частот	Нові частоти  дозволяють збільшити кількість  абонентів, які можуть бути додатково залучені.	На жаль, нині майже всі частоти вже використовуються. Держава має прийняти рішення  про надання нових частот (перевести  певні військові частоти у  приватне користування)	До рішення  влади про надання нових частот у приватне користування дана можливість не може розглядатися (10% зусиль).
Економічне  зростання	Постійне зростання  доходів населення.	Зростання відбувається постійно, проте різняться його темпи	Поліпщення  економічної ситуації на ринку дозволяє компанії збільшувати рівні прибутків переважно за рахунок надання більше послуг у розрахунку на 1 абонента. На дану можливість мають спрямовуватись найбільші зусилля (бл. 50%).
Потреби покупців на ринку	Потреби покупців мають тенденцію до зміни. Нині для  покупців важливим стає надання додаткових, супроводжуючих послуг. Іновації на ринку мобільного звязку мають важливе значення.	Ймовірність реалізації є досить високою. Компанія має на даний момент ресурси для запровадження  нових прогресивних послуг.	Надання додаткових послуг також збільшує обсяг послуг, наданих 1 абоненту, і, відповідно, збільшують прибутковість діяльності. На нашу думку дана можливість заслуговує близько 25% зусиль.

     Таблиця.3.3.

     Аналіз  зовнішніх загроз та стратегічні  пропозиції щодо їх перетворення на можливості

     

Фактор	Ступінь впливу	Ймовірність реалізації	Кінцевий результат
Зміни у законодавстві України	Вплив законодавчих змін в Україні є досить вагомим  внаслідок нестабільної політичної ситуації в країні. Подібні прецеденти вже мали місце в процесі діяльності компаній мобільних операторів, наприклад зміни в Законі України «Про зв’язок» внаслідок яких було заборонено операторам мобільного зв’язку встановлювати платню за вхідні дзвінки.	Ймовірність реалізації даного фактору є досить значною.	Зміни в законодавстві  можуть спричинити зменшення прибутків як внаслідок збільшення витрат компанії, так і внаслідок зменшення абонентської бази.
Зниження  рівня доходів населення	Вплив цього  фактору є істотнім, бо прибутки мобільних операторів напряму залежать від обсягу доходів населення держави.	Можливість  зниження рівня доходів є незначною, так як оснанім часом спостерігається  стабільне зростання рівня доходів  населення, так протягом 2010-2011 рр. доходи населення збільшились приблизно  в 2,4 рази.	Збільшення  доходів населення дозволяє компанії впроваджувати на ринок нові технології та послуги, які є більш дорогими. Це в свою чергу збільшує отримувані прибутки з абонентської бази вцілому.
Вихід на ринок нового сильного конкурента	Поява нового конкурента на ринку мобільного зв’язку з  більш агресивною маркетиновою політикою, завжди являє собою загрозу для існуючих компаній на даному ринку.	Входження на ринок  нового мобільного оператора є можливим внаслідок неповного насичення  даного ринку (76%) та віносно високих  прибутків в даній галузі.	Можливе значне зниження кількості абонентів оператора  мобільного зв’язку та зменшення  ринкової частки на ринку.
Загрози з боку товарів-замінників	Ровиток альтенативних  ринків мобільного зв’язку (3G та CDMA) може збільшити показник коефіцієнта  відтоку (Churn) даного оператора внаслідок технологічних переваг надаваних послуг операторами 3G та CDMA.	Такі компанії як "Телесистеми України" (CDMA) та Укртелеком (3G) вже отримали ліцензії на надання послуг мобільного зв’язку. Тому в майбутньому очікується інтенсивний розвиток даних ринків.	Збільшення  значення коефіціента відтоку компанії “UMC” спричиняє зниження її частки на ринку та в свою чергу зменшення  обсягу прибутків.

     Діяльність  компанії має бути спрямована на використання в майбутньому зовнішніх можливостей. Як відомо, вони різняться за ступенем впливу та ймовірність настання, отже, компанія може зробити висновки про те, на які можливості слід звернути увагу.

     Компанія  МТС має наступні зовнішні можливості.

     Виділення нових частот та отримання ліцензій на надання послуг в інших стандартах. Ймовірність є незначною, проте вони мають велике значення для компанії – дозволяють розширити коло абонентів та відповідно отримати додаткові прибутки.

     Економічне  зростання є дуже важливою можливістю і ступінь її настання є дуже високим. На неї має спрямовуватись більшість ресурсів та уваги.

     Дуже  важливе значення для оператора  мобільного звязку є надання споживачам більш широкого набору послуг, що, в  свою чергу, дозволяє покращити прибутковість  на 1 абонента, а відповідно ї загальну прибутковість.

     Діяльність  будь-якого підприємства пов’язана  із загрозами що виникають як на ринку, так і з боку держави. У  випадку з компанією «UMC» зміни  в законодавстві України можуть спричинити негативні наслідки результатів  діяльності компанії, як збільшення витрат, так і відтік абонентів. Необхідно відзначити, що зменшення доходів населення в свою чергу викликає зменшення прибутків компанії та гальмує впровадження нових більш технологічних послуг на ринок.

     Однак, основними загрозами на ринку послуг мобільного зв’язку залишається поява нових конкурентів та розвиток альтернативних ринків мобільного зв’язку, так як конкурентна боротьба потребує значних витрат з боку компанії.

 

      3.3. Фінансовий аналіз діяльності МТС

       Фінансовий  аналіз є одною із найважливіших функцій управління. Він дає змогу визначити конкурентоспроможність суб'єкта господарювання в ринковій економіці.

       Суб'єкт  господарювання здійснює свою виробничо-торговельну  діяльність на ринку самостійно, але  в умовах конкуренції. Ринкові регулятори разом із конкуренцією створюють єдиний механізм господарювання, що примушує виробника враховувати інтереси і попит споживача. Господарюючі суб'єкти вступають між собою в конкурентні відносини. Той, хто програє, стає банкрутом. Щоб цього не сталося, господарюючий суб'єкт повинен завжди постійно слідкувати за ситуацією на ринку, забезпечувати собі високу конкурентоспроможність.

       Особливістю формування ринкової економіки, крім посилення  впливу жорсткої конкурентної боротьби, є зміни технології виробництва, комп'ютеризація обробки економічної інформації, нескінченні нововведення у податковому законодавстві, постійні зміни процентних ставок і курсів валют на тлі тривалої інфляції.

     Проведемо загальний аналіз фінансового стану  ВАТ "МТС". Порівняльний аналітичний баланс можна отримати з початкового балансу шляхом ущільнення окремих статей і доповнення його показниками структури, а також розрахунками динаміки. Цей баланс фактично включає показники як горизонтального, так і вертикального аналізу (таблиця. 3.3). Дані візьмемо з Додатка 2.

     Таблиця.3.3.

     Порівняльний  аналітичний баланс ВАТ "МТС"

Найменування  статей і розділів	Дані  бухгалтерського балансу, тис. грн..							Абсолютні зміни (2010/2006)
	2006	2007	2008		2009	2010
1.1. Нематеріальні активи	650 532	680 482	669 552		653 156	585 868		-64 664,00
1.2. Основні засоби	40 532 055	45 652 036	48 249 086		53 897 447	56 692 668		16 160 613,00
1.3. Інші внеоборотные активи	72 452 423	73 523 568	76 677 673		88 901 377	103 668 854		31 216 431,00
Разом по розділу I	90 325 120	100 456 250	125 596 311		143 451 980	160 947 390		-74 230 381,00
2.1. Запаси	18 352 099	20 452 105	18 357 114		17 421 571	14 329 342		-4 027 757,00
2.2. Дебіторська заборгованість (платежі після 12 місяців)	0	0	0		0	0		0,00
2.3. Дебіторська заборгованість (платежі до 12 місяців)	10 452 235	12 523 456	14 719 667		19 041 628	22 177 740		11 725 505,00
2.4. Короткострокові фінансові вкладення	945236	1 452 542	2 574 618		14 066 460	17 835 604		17 741 368,00
2.5.Грошові кошти	640 352	652 452	761 858		2 099 244	1 295 927		655575,00
2.6. Інші оборотні активи	560 325	630 452	890 530		2 857 922	2 875 768		23 154 43,00
Разом по розділу II	23 365 123	25 425 236	37 303 787		55 486 825	58 514 381		35 149 258,00
Баланс	130 400 352	145 500 452	162 900 098		198 938 805	219 461 771		89 061 42,00
3.1. Статутний капітал	199 333	199 333		199 333	199 333	199 333		0,00
3.2. Додатковий і резервний капітал	17 482 013	17 482 013		17 482 013	17 482 013	17 482 013		0,00
3.4. Нерозподілений прибуток	29352 235	32 255 325		45 377 564	64 069 369	77 401 963		48 049 728,00
Разом по розділу III	50 125 750	56 254 810		63 058 910	81 750 715	95 083 309		44 957 559,00
IV. Долгосрочні   обовязки	55 235 521	57 352 851		63 236 988	80 643 806	77 404 518		22 168 997,00
5.1. Позикові кошти	09 561 120	10 458 135		12 577 276	4 180 957	4 225 609		-53 055 511,00
5.2. Кредиторська заборгованість	18 362 120	20 564 231		22 706 121	26 949 540	29 287 385		10 925 265,00
5.3. Інші обявязки	9 3657	1 250 760		1 320 813	5 413 787	13 460 950		13 367 293,00
Разом по розділу V	22 452 099	25 501 120		36 604 210	36 544 284	46 973 944		44 728 724,00
Підсумок  балансу	120 756 20	150 836 99		162 900 108	198 938 805	219 461 771		98 705 557,00
Величина  фінансово-експлуатаційних потреб	9 8951	1 452 325		2 809 024	3 452 729	2 328 902		22 299 51,00
Всього  позикових коштів	70 256 120	80 751 150		99 841 198	117 188 090	124 378 462		-57 818 274,00
Робочий капітал	456 253	569 425		699 577	18 942 541	11 540 437		11 084 184,00
Власні  засоби в обороті	-45 256 260	-55 365 350		-62 537 401	-61 701 265	-65 864 081		-20 607 821,00

    Аналізуючи  порівняльний баланс, необхідно звернути увагу на зміну питомої ваги величини власного оборотного капіталу у вартості активів, на співвідношення темпів росту власного і позикового капіталу, а також на співвідношення темпів росту дебіторської і кредиторської заборгованостей. При стабільній фінансовій стійкості у організації повинна збільшуватися в динаміці частка власного оборотного капіталу, темп росту власного капіталу має бути вищий за темп росту позикового капіталу, а темпи росту дебіторської і кредиторської заборгованостей повинні урівноважувати друг друга.

    Величина  власних засобів в обороті, тобто  недолік збільшився з 62 537 401 тис. грн. до 65 864 081 тис. грн. в 2008 році, що негативно  характеризує фінансовий стан підприємства.

    Інформаційною базою фінансового аналізу є данні бухгалтерського обліку і звітності, вивчення яких дозволяє оцінити фінансове положення організації, зміни, що відбуваються в її активах і пасивах, переконатися в наявності прибутків і збитків, виявити перспективи розвитку. Фінансовий стан позичальника характеризується двома групами показників : ліквідності і фінансовій стійкості. Аналіз фінансової стійкості здійснюється за даними про наявність власних і притягнених в оборот засобів і характеризує міру незалежності господарюючого суб'єкта від ринку позикових

    Для оцінки фінансової стійкості використовують систему показників, що характеризують структуру використовуваного капіталу з позицій міри фінансової стабільності його розвитку в майбутньому періоді. Розрахуємо коефіцієнти фінансової стійкості на початок і на кінець року, склавши (таблицю 3.4), по якій визначимо відхилення показників і від нормативу і встановимо можливі причини зміни коефіцієнтів.

           Фінансовий аналіз дозволяє отримати  об'єктивну інформацію про фінансовий  стан організації, прибутковості і ефективності її роботи. Фінансовий стан організації оцінюється показниками, що характеризують наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. Ці показники відбивають результати економічної діяльності підприємства, визначають його конкурентоспроможність, діловий потенціал. Дозволяють прорахувати міру гарантій економічних інтересів підприємства і його партнерів по фінансових і іншим стосункам .

Таблиця.3.4.

Розрахунок  показників фінансової стійкості підприємства ВАТ "МТС"

Показники	2006	2007	2008	2009	2010	Відхилення
Коефіцієнт  капіталізації (плече фінансового  важеля)	1,75	1,67	1,58	1,43	1,31	-0,44
Коефіцієнт  забезпеченості власними джерелами  фінансування	-1,60	-1,56	-1,68	-1,11	-1,13	0,47
Коефіцієнт  фінансової незалежності (автономії)	0,29	0,37	0,39	0,41	0,43	0,14
Коефіцієнт  фінансування	0,49	0,58	0,63	0,70	0,76	0,27
Коефіцієнт  фінансової стійкості	0,56	0,64	0,78	0,82	0,79	0,23

    Аналіз  фінансового стану, що проводиться  в інтересах внутрішніх користувачів, спрямований на виявлення найбільш слабких позицій у фінансовій діяльності підприємства в цілях їх зміцнення і визначення можливостей, умов роботи підприємства, створення інформаційної бази для ухвалення управлінських рішень, що забезпечують ефективну роботу організації. (Див.табл.3.5)

    Оцінка  фінансового стану організації  буде неповної без аналізу фінансової стійкості. Аналізуючи платоспроможність, зіставляють стан пасивів із станом активів. Це дає можливість оцінити, в якому ступені організація  готова до погашення своїх боргів.

    Завданням аналізу фінансової стійкості є  оцінка міри незалежності від позикових  джерел фінансування. Це необхідно, щоб  відповісти на питання: наскільки організація  незалежна з фінансової точки  зору, росте або знижується рівень цієї незалежності і чи відповідає стан його активів і пасивів завданням її фінансово-господарської діяльності. Показники, які характеризують незалежність по кожному елементу активів і по майну в цілому, дають можливість виміряти, чи досить стійка аналізована організація у фінансовому

    Необхідно визначити, які абсолютні показники  відбивають суть стійкості фінансового  стану. Відповідь пов'язана з балансовою моделлю, з якої виходить аналіз.

    Довгострокові пасиви (кредити і позики) і власний  капітал спрямовуються переважно  на придбання основних засобів, на капітальні вкладення і інші необоротні активи. Для того, щоб виконувалася умова платоспроможності, необхідно, щоб грошові кошти і засоби в розрахунках, а також матеріальні оборотні активи покривали короткострокові пасиви.

    Завдання  аналізу ліквідності балансу виникає у зв'язку з необхідністю давати оцінку платоспроможності підприємства, тобто її здібності своєчасно і повністю розраховуватися по усіх своїх зобов'язаннях. Ліквідність балансу визначається як міру покриття зобов'язань організації її активами, термін перетворення яких в гроші відповідає терміну погашення зобов'язань. Від ліквідності балансу слід відрізняти ліквідність активів, яка визначається як величина, зворотна часу, необхідному для перетворення їх на грошові кошти. Чим менше час, який знадобиться, щоб цей вид активів перетворився на гроші, тим вище їх ліквідність.

    Аналіз  ліквідності балансу полягає  в порівнянні засобів по активу, згрупованих по мірі їх ліквідності  і распокладених в порядку  убування ліквідності, із зобов'язання по пасиву, згруповані по термінах їх погашення і розташовані в порядку зростання термінів.

    На  підставі форм річної бухгалтерської звітності підприємства проведемо  аналіз ліквідності балансу на початок  і кінець року, виконавши угрупування  активів підприємства по мірі їх ліквідності і пасивів підприємства по термінах їх погашення.

Таблиця.3.5.

Результати  аналізу оформимо в таблиці

Найменування  статей	Абсолютні величини, тис. грн.				Відносні  величини,, %
	2008	2009	2010	Змінення (+,-)	2008	2009	2010	Змінення (+,-)
				5=4-2				9=8-6
Найбільш  ліквідні активи (А1)	3 336 476	16 165 704	19 131 531	15 795 055	2,05	8,13	8,72	6,67
Активи (А2), що швидко реалізовуються	14719667	19041628	22177740	7 458 073	9,04	9,57	10,11	1,07
Активи (А3), що повільно реалізовуються	19 247 644	20 279 493	17 205 110	-2 042 534	11,82	10,19	7,84	-3,98
Важкореалізовані  активи (А4)	125 596 311	143 451 980	160 947 390	35 351 079	77,10	72,11	73,34	-3,76
Разом активи	162 900 098	198 938 805	219 461 771	56 561 673	100	100	100	0,00
Найбільш термінові зобов'язання (П1)	22 706 121	26 949 540	29 287 385	6 581 264	13,94	13,55	13,35	-0,59
Короткострокові пасиви (П2)	12614902	4197749	9155100	-3 459 802	7,74	2,11	4,17	-3,57
Довгострокові пасиви (П3)	64 520 175	86 040 801	85 935 977	21 415 802	39,61	43,25	39,16	-0,45
Постійні, або стійкі пасиви (П4)	63 058 910	81 750 715	95 083 309	32 024 399	38,71	41,09	43,33	4,62
Разом пасиви	162 900 108	198 938 805	219 461 771	56 561 663	100	100	100	0,00

Аналіз  ліквідності балансу ВАТ "МТС"

Для аналізу платоспроможності підприємства розраховуються фінансові коефіцієнти платоспроможності (таблиця. 3.6).

Таблиця.3.6.

Фінансові коефіцієнти платоспроможності

Найменування  показника	Спосіб  розрахунку		Нормальне обмеження	Поясненя
1. Загальний  показник платоспроможності	А1 + 0,5А2 + 0,3 А3 L1=                 П1 + 0,5П2 + 0,3П3		L1≥ 1	-
2. Коефіцієнт  абсолютної ліквідності	L2= (грошові кошти короткострокові фінансові вкладення) / поточні зобов'язання	250+260 L2= 610+620+630+660	L2≥ 0,2 ÷ 0,7 (залежить від галузевої приналежності підприємства, оптимальне значення)   0,3 ÷  0,4	Показує, яку  частину поточної короткострокової заборгованості підприємство може погасити найближчим часом за рахунок грошових коштів і прирівняних до них фінансовим вкладенням
3. Коефіцієнт "критичної" оцінки	L3= (грошові кошти поточні фінансові вкладення короткострокова дебіторська заборгованість) / поточні зобов'язання	250+260 + 240 L3= 610+620+630+660	Допустимое           0,7 ÷ 0,8; желательно L3= 1	Показує, яка частина короткострокових зобов'язань підприємства може бути негайно погашена за рахунок грошових коштів, засобів в короткострокових цінних паперах, а також надходжень за розрахунками
4. Коефіцієнт  поточної ліквідності	L4= оборотні активи / поточні зобов'язання	290 L4= 610+620+630+660	Необходимое значение 1,5; оптимальное L4=2,0 ÷ 3,5	Показує, яку  частину поточних зобов'язань по кредитах і розрахунках можна  погасити, мобілізувавши усі обігові  кошти
5. Коефіцієнт  маневреності функціонуючого капіталу	L5= активи / (оборотні активи - поточні зобов'язання), що Повільно реалізовуються	210+220 + 230 L5= 290-610-620-630-660	Зменшення показника  в динаміці - позитивний факт	Показує, яка  частина функціонуючого капіталу знерухомлює  у виробничих запасах і довгостроковій дебіторській заборгованості
6. Доля  обігових коштів в активах	L6= оборотні  активи / валюта балансу	290 L6= 300	L6≥ 0,5	Залежить від  галузевої приналежності підприємства
7. Коефіцієнт  забезпеченості власними засобами	L7= (Власний капітал  - внеоборотные активи) / Оборотні активи	490-190 L7= 290	L7≥ 0,1 (чим  більше, тим краще)	Характеризує  наявність власних обігових коштів у підприємства, необхідних для її поточної діяльності

   Розрахуємо  коефіцієнти платоспроможності  на початок і кінець року, склавши (таблицю 3.7), визначивши відхилення показників від початку року і від нормативу. Встановити можливі причини зміни коефіцієнтів.

Таблиця.3.7.

Показники платоспроможності і ліквідності  ВАТ "МТС"

показники	2006	2007	2008	2009	2010	Відхилення
1. Загальний показник платоспроможності (L1)			0,34	0,58	0,59	0,25
2. Коефіцієнт абсолютної ліквідності(L2)			0,094	0,519	0,498	0,40
3. Коефіцієнт "критичної" оцінки(L3)			0,51	1,13	1,07	0,56
4. Коефіцієнт поточної ліквідності(L4)			1,06	1,78	1,52	0,47
5. Коефіцієнт маневреності функціонуючого капіталу(L5)			9,71	0,83	0,86	-8,85
6. Доля обігових коштів в активах  (L6)			0,23	0,28	0,27	0,04
7. Коефіцієнт забезпеченості власними  засобами (L7)			-1,68	-1,11	-1,13	0,55

    Загальний коефіцієнт платоспроможності має  бути більший або рівний 1. Як видно з даних таблиці, не дотримується виконання цього обмеження. Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яку частину поточної короткострокової заборгованості підприємство може погасити найближчим часом за рахунок грошових коштів і прирівняних до них фінансовим вкладенням. Коефіцієнт абсолютної ліквідності має нормальне обмеження 0,2 ÷ 0,7.

    Коефіцієнт "критичної" оцінки показує, яка  частина короткострокових зобов'язань  підприємства може бути негайно погашена за рахунок грошових коштів, засобів в короткострокових цінних паперах, а також надходжень за розрахунками. Допустиме значення 0,7 ÷ 0,8; бажано L3= 1.  
Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття) показує, яку частину поточних зобов'язань по кредитах і розрахунках можна погасити, мобілізувавши усі обігові кошти. Необхідне значення 1,5; оптимальне L4=2,0 ÷ 3,5. 

3.4. Пропозиції щодо  підвищення конкурент МТС

     Досі  оператори витрачали на розвиток декількох мереж величезні засоби: окремо для голосових послуг (TDM -технология.-Ъ) і окремо - для фіксованого доступу в інтернет (IP -технология.-Ъ),- говорить керівник департаменту підтримки продажів Alcatel - Lucent в Україні Олексій Ефременко.- З ростом популярності послуги швидкісного доступу в інтернет, збільшенням конкуренції і зниженням цін на послугу використовувати розрізнену інфраструктуру стало неефективне

     Сьогодні  компанія Alcatel - Lucent представила набір  можливостей, які допоможуть мобільним  операторам впоратися з вибухоподібним ростом об'ємів послуг, пов'язаних з  передачею даних по мобільних мережах, включаючи існуючі мережі третього покоління (3G) і нові мобільні широкосмугові мережі LTE. Компанія значно удосконалила своє рішення для пакетного ядра мобільної мережі, а також представила усеосяжний унікальний підхід до управління IP -сетями і політиками. Усе це допоможе надати IP - можливості мереж четвертого покоління (4G) абонентам існуючих мереж 3G.

     З появою смартфонів і ресурсоємних широкосмугових застосувань (включаючи передачу відео  в реальному часі), які викликали  небувалий ріст об'ємів мобільного трафіку, оператори зіткнулися з рядом складних і частенько взаємовиключних завдань. Серед них - необхідність нарощувати мережеву місткість і одночасно скорочувати вартість передачі одного біта; розробка нових моделей, що виходять за рамки нинішнього підходу "бери, що хочеш"; а також трансформація мереж для отримання переваг від переходу на технологію all - IP, здатну спростити експлуатаційну модель і зменшити складність мережевій топології.

     Представлені  сьогодні нові продукти і удосконалення підтримують кращі у своєму класі функції в кожній точці мережі, у тому числі в пакетному ядрі мобільних мереж 3G і LTE. В результаті оператори можуть впроваджувати ресурсоємні, багатофункціональні послуги, що персоналізуються, з підвищеною якістю для кінцевого користувача. При цьому оператор скорочує витрати, пов'язані з виділенням ресурсів, їх експлуатацією і технічною підтримкою в усіх сегментах, від мережі радіодоступу (RAN) до елементів мобільного транспорту і пакетного ядра.

     Усе це вносить великий вклад в реалізацію стратегії Alcatel - Lucent High Leverage NetworkTM, яка є повністю конвергентною, масштабованою, мультисервісною інфраструктурою нового покоління all - IP, що дозволяє операторам доставляти трафік надійніше, ефективно і з найменшими витратами при найбільш ефективному використанні мережевих ресурсів і отриманні максимального доходу від складних керованих послуг і додатків.

• Функціональність 2G і 3G GGSN (Gateway GPRS Support Node) на шлюзах пакетного ядра мобільної мережі, реалізованих на основі сервісних маршрутизаторів Alcatel, - Lucent 7750 SR. Тепер шлюзи Alcatel - Lucent 4G для пакетного ядра мобільної мережі підтримують функціональність GGSN для мереж 2,5G і 3G, а також функціональність шлюзів Serving Gateway і Packet Data Network Gateway для мереж LTE. В результаті оператори отримають безперешкодний і відмінно масштабований доступ до платформ GPRS/EDGE, HSPA, HSPA і LTE. Продуктивність і масштабованість маршрутизатора Alcatel - Lucent 7750 SR більш ніж вдесятеро перевищує аналогічні показники типових шлюзів для пакетного ядра мережі 3G. Ці маршрутизатори випробовуються в мережах LTE з 2009 року. У другій половині 2010 року вони стануть доступні для комерційних замовлень і установки в мережах 2G, 3G і LTE.
• Alcatel - Lucent Wireless Mobility Manager (WMM) - нове високопродуктивне, масштабоване рішення для мережевих вузлів 2,5G/3G SGSN і LTE MME, створене на єдиній платформі ATCAv2, розробленій і оптимізованій в Alcatel, - Lucent. Реалізована в цьому рішенні підтримка двох технологій дозволяє операторам розширювати і оптимізувати існуюче пакетне ядро своєї мережі для роботи із стандартами HSPA і HSPA і в той же час підвищувати продуктивність систем сигналізації і управління до рівня MME, необхідного для переходу до стандарту LTE.

     До переходу на All - IP операторів підштовхує і перспектива впровадження зв'язку третього покоління, що дозволяє передавати дані на значно більш високій швидкості, ніж використовуваний зараз стандарт GSM. Видача 3G-лицензий відкладалася декілька років через те, що необхідні частоти (діапазон 2,1 ГГц) зайняті Міністерством оборони - оператори і Нацкомісія з питань регулювання зв'язку не могли зійтися з військовими в питанні компенсації за їх звільнення. Цього року процес зрушився з мертвої точки.

     Зростаюча економіка і усі зростаючі ринкові можливості вимагають значних інвестицій як в капітальні вкладення, так і в оборотний капітал. Більше того, конкуренція на світових ринках, та і на внутрішньому ринку, має на увазі не лише високу якість вироблюваної продукції, але і прискорений цикл впровадження нововведень і конкурентну собівартість. Усе це означає неминуче великі інвестиційні вкладення і прискорений ріст продуктивності.

     Найчастіше  метою інвестування є змусити  гроші працювати краще, тобто  приносити доход. Зазвичай до інвестицій приступають ті, хто має у розпорядженні грошові кошти, кількість яких перевищує їх щоденні життєві потреби. Одні вкладають кошти в нерухоме майно, тому що вірять, що оскільки попит на нього існував тривалий час, то він залишатиметься на високому рівні. А якщо щось має попит (чи викликає інтерес), його вартість не впаде.

     Інвестиція - це довгострокове вкладення капіталу в компанії з різних галузей, підприємницькі проекти, соціально-економічні програми або інноваційні стартапы. Інвестиції приносять прибуток через значний термін після вкладення.

     Інвестор - ця юридична або фізична особа, що вкладає власні, позикові або інші залучені кошти в інвестиційні проекти. Інвестор зацікавлений в мінімізації ризику і у збільшенні прибутку.

     До  основних принципів ухвалення довгострокових інвестиційних рішень, пов'язаних з вибором і реалізацією інвестиційних проектів, відносяться:

     1. Розгляд і аналіз проекту упродовж  усього життєвого циклу (розрахункового  періоду) - від проведення передінвестиційних  досліджень до припинення проекту. Подібна процедура дозволяє оцінити усі позитивні аспекти його реалізації для інвестора і виявити негативні моменти при експлуатації об'єкту з метою їх усунення.

     2. Моделювання грошових потоків,  що включають усі пов'язані  із здійсненням проекту грошові надходження і витрати за розрахунковий період з урахуванням можливості використання різних валют. Цей принцип оцінки припускає обов'язкове приведення до справжньої вартості як вкладеного капіталу, так і величини майбутнього грошового потоку. Це пов'язано з тим, що процес інвестування здійснюють не одномоментно, а послідовно, поетапно, що знаходить відображення в техніко-економічному обгрунтуванні (ТЭО) і бізнес-плані інвестиційного проекту. Аналогічно приводят до справжньої вартості і суму грошового потоку по окремих етапах його формування.

     3. Порівнянність умов порівняння  різних проектів (їх варіантів), що  забезпечують вибором диференційованого  відсотка (дисконту) в процесі дисконтування  грошових потоків по різних  проектах.

     А где мі говорил: во что инвестируем и для чего?

     Розглянемо  проект інвестування в…., табл. 3.6.

     Таблиця 3.6.

     Грошові потоки за інвестиційним проектом для  підприємства телекомунікаційної галузі ВАТ "МТС", млн.грн.

Показники Номер строки Номер шага розрахунку     0 1 2 3 4 5 6 7 8 Грошовий  потік від поточної діяльності 1 0 6,5 14,8 14,9 10,3 24,2 24,4 19,8 0 Інвестиційна  діяльність                     Притоки 2 0 0 0 0 0 0 0 0 +3,0 Відтоки 3 -30,0 -21,0 0 0 -18,0 0 0 0 -27,0 Сальдо  грошового потоку 4 -30,0 -21,0 0 0 -18,0 0 0 0 -24,0 Сальдо  суммарного грошового потоку 5 -30,0 -14,5 14,8 14,9 -7,7 24,2 24,4 19,8 -24,0 Сальдо  накопиченого потоку 6 -30,0 -44,5 -29,7 -14,8 -22,5 1,7 26,1 45,9 21,9 Коефіцієнт  дисконтування при ставці 10% (ат) 7 1,0 0,91 0,83 0,75 0,68 0,62 0,56 0,51 0,47 Дисконтоване  сальдо сумарного грошового потоку 8 -30,0 -13,2 12,3 11,2 -5,2 15,0 13,7 10,0 -11,3 Дисконтовані  інвестиції 9 -30,0 -19,1 0 0 -12,3 0 0 0 -11,2

     Чистий  доход (ЧД) відбитий в останньому стовпці (m=8) рядка 6 і складає 21,9 млн. грн. З  цього рядка видно, що потреба  в додатковому фінансуванні (ПФ) складає 44,5 млн. грн. (на кроці m=1).

     2. Момент окупності проекту також  встановлюють на основі даних  по стор. 6. З неї виходить, що він знаходиться усередині кроку m = 5, оскільки у кінці кроку m = 4 сальдо накопиченого потоку грошових коштів S4 < 0 (- 22,5 млн. грн.), а аналогічне сальдо у кінці кроку з m = 5 >0 (1,7млн.грн.). Для уточнення терміну "момент часу окупності" зазвичай встановлюють, що в межах одного кроку (у цьому прикладі кроку з т = 5) сальдо накопиченого потоку грошових коштів змінюється лінійно. Тоді відстань X від початку кроку до моменту окупності (виражене в тривалості кроку розрахунку) обчислюють по формулі:

                      Х= - 22,5/(- 22,5) 1,7 = 0,93 кроку розрахунку (в даному випадку роки). В цій  формулі (S) - абсолютна величина  значення 5.

     3. Термін окупності, узятий від  початку нульового кроку, складає  5,93 року. Якщо відлічувати його від початку поточної діяльності (кінця нульового кроку), то він виявиться рівним 4,93 року.

     4. Встановимо ЧДД проекту при  нормі дисконту r = 10%, приводячи потік  до кроку 0 (t0 = 0).. Отже, проект, приведений  в розглянутому прикладі, ефективний.

     5. Внутрішню норму доходності [ВНД)  підбором значення норми дисконту. В результаті отримаємо ВНД  = 12,0%.0 Цей показник ще раз підтверджує  ефективність проекту, оскільки  ВНД > r, тобто 12% > 10%.0

     На  закінчення відмітимо, що при розрахунку ефективності конкретного проекту з тими ж грошовими потоками, що і в наведеному прикладі, результат може виявитися іншим із-за відмінностей в розподілі поточних і інвестиційних грошових потоків усередині кроків розрахункового періоду. Тому грошові потоки слід розподіляти по кроках (рокам) так, щоб проект виявився для інвестора ефективним.

     В умовах ринкової економіки критерієм  привабливості проекту явля¬ется  рівень доходності, отриманої на вкладений  капітал. Під доходністю (рентабельністю) проекту розуміють не просто приріст капіталу, а такий темп його приросту, який повністю компенсує зміну купівельної спроможності грошей впродовж даного періоду, забезпечує необхідний рівень доходності і покриває ризик інвестора, пов'язаний з його реалізацією. Таким чином, проблема оцінки привабливості інвестиційного проекту для інвестора полягає у визначенні його прибутковості.

     Проект  може бути схвалений інвестором (його ініціатором), якщо NPV>0, т. е. він генерує  більшу, ніж середньозважену, вартість капіталу, норму доходності. Таким чином, повинна виконуватися умова:

     NPV> WACC,

       де NPV (Net Present Value) - чистий приведений ефект; WACC (Weighted Average Cost of Capital) - середньозважена вартість (ціна) капіталу.

     Інвестори будуть задоволені, якщо підтвердиться  ріст курсу акцій акцио¬нерной компанії, що успішно реалізувала проект. Чистий приведений ефект виражають різницею між приведеною до справжньої вартості (шляхом дисконтування) сумою грошових надходжень за період експлуатації проекту і сумою інвестованих в його реалізацію грошових коштів :

     NPV=PV-IC,

     де NPV - чистий приведений ефект PV (Present Value) - справжня стои¬мость грошових надходжень (доходів) від проекту після дисконтування  за період; IС (Invest Cost) - сума інвестицій (капіталовкладень, спрямованих на реалізацію проекту за період).:

     Вживану дисконтну ставку (r) диференціюють  з урахуванням міри ризику і ліквідності  довгострокових інвестицій. Припустимо, що представили проект № 1, проект № 2 таким чином, в комерційний банк поступили на розгляд бізнес-плани  двох альтернативних проектів з наступними параметрами (таблиця. 3.7).

     Таблиця 3.7.

     Грошові потоки інвестиційних проектів, млн. грн.

Показники	Розрахунковий період, років
	0	1	2	3	4
Інвестиційний проект (ІП) № 1
I. Инвестиційна діяльність
Віддтік грошових засобів (капітальні вкладення)	-41,3	0	0	0	0
II. Поточна діяльність
Грошові надходження у формі чистого  прибутку і амортизаційних надходжень (чистий грошовий потік)	0	32,4	19,2	8,4	0
Инвестиційний проект № 2
I. Инвестиційна діяльність
Віддтік грошових средств	-33,6	0	0	0	0
II. Поточна діяльність
Грошові надходження у формі чистого  прибутку і амортизаційних відрахувань	0	12,0	15,6	15,6	9,6

     Дисконтні ставки - по ИП № 1 = 10%; по ИП № 2 = 12%.0 Середньорічний темп інфляції = 9 %.0 Умов реалізації проектів : капітальні витрати роблять одноразово впродовж року (наприклад, придбання і установка технологічної лінії на діючому підприємстві); терміни експлуатації проектів різні, тому дисконтні ставки неоднакові.

     Розрахунок  справжньої вартості грошових надходжень по проектах представлений в таблиці. 3.8. Дисконтуючий множник (ДМ) встановлений по формулі:

     

     Таблиця 3.8.

     Розрахунок  справжньої вартості грошових надходжень (PV) по проектах, млн грн.

Рік Проект  № 1 Проект  № 2     майбутня вартість грошових надходжень (FV) дисконти-рующий множник при ставці 10% справжня вартість грошових надходжень (PV)(гр. 2 х гр. 3) майбутня вартість грошових надходжень (FV) дисконти-рующий множник при ставці 12% справжня вартість грошових надходжень (гр. 5 х гр. 6) 1 32,4 0,909 29,5 12,0 0,893 10,7 2 19,2 0,826 15,9 15,6 0,797 12,4 3 8,4 0,752 6,3 15,6 0,712 11,1 4 0 0 0 9,6 0,636 6,1 Всього 60,0 0 51,7 52,8 0 40,3

     Аналогічний розрахунок здійснюють за проектом № 2. Виходячи з цих таблиць. 3.7 і 3.8 визначимо NPV no проектам:

     NPV1 = 10,4 млн грн. (51,7 - 41,3);

     NPV₂ = 6,7 млн грн. (40,3 -33,6).

     Отже, порівняння NPV по цих проектах підтверджує, що перший з них є привабливішим, ніж другий, NPV no йому на 3,7 млн. грн. (10,4 - 6,7), або на 55,2%, вище, ніж за другим проектом. Проте для реалізації першого проекту вимагається капітальних вкладень на 7,7 млн. грн. (41,3 - 33,6), або на 22,9%, більше, ніж за другим проектом.

     У разі реалізації проекту № 1 його ініціаторові необхідно знайти додаткове фінансування (внутрішнє або зовнішнє) в об'ємі 7,7 млн. грн. Тому він повинен вибрати для себе найбільш прийнятний варіант з урахуванням наявних фінансових можливостей.

     Якщо  капітальні вкладення в проекти  здійснюють у декілька етапів (интервалов), то розрахунок чистого приведеного ефекту роблять по формулі:

     

     де  NPV1 - чистий приведений ефект проекту при багатократному (покроковому) здійсненні інвестиційних витрат; FVt - майбутня вартість грошових надходжень від проекту по кроку t загального періоду його реалізації; ICt - сума інвестицій по кроку t загального періоду реалізації проекту; r - ставка дисконтування, долі одиниці; п - число кроків (етапів) в загальному розрахунковому періоді.

     Проекти, по яких чистий приведений ефект є негативною величиною або дорівнює нулю, неприйнятний для інвестора, оскільки не принесуть йому додаткового доходу на вкладений капітал. Проекти з позитивним значенням цієї величини (NPV> 0) дозволяють збільшити спочатку авансований капітал інвестора. Важливою гідністю показника чистого приведеного ефекту проекту є те, що цей параметр для різних проектів можна підсумовувати. Ця властивість позитивно і виділяє даний показник з усіх інших, що дозволяє використати його в якості пріоритетного при аналізі оптимальності інвестиційного портфеля підприємства.

     Дисконтований індекс доходності (DPI) визначають по формулі

       де PV - справжня вартість грошових  надходжень; IС - сума інвестицій (капіталовкладень) в проект.

     Використовуючи  дані по двох проектах, вичислимо дисконтований індекс доходності по них:

     DPI₁= 1,25 (51,7/41,3);

     DPI₂ = 1,20 (40,3/33,6).

     Отже, по цьому параметру ефективність проекту № 1 вище. Якщо інвестиції, пов'язані  з майбутньою реалізацією проекту, здійснюють у декілька етапів (кроків), то розрахунок дисконтованого індексу доходності роблять по наступній формулі

     

     де  DPP - дисконтований індекс доходності; PVt - справжня вартість грошових надходжень на кроці розрахунку t, ICt - сума інвестицій (капиталовло¬жений) в проект на кроці розрахунку t; r - ставка дисконтування, долі одиниці; п - число кроків (етапів) в загальному розрахунковому періоді.

     Якщо  значення DPI < 1,0, то проект відкидають, оскільки він не принесе инвесто¬ру додаткового доходу. До реалізації приймають проекти з DPI> 1,0. Дисконтований період окупності вкладених коштів - це один з найпоширеніших показників оцінки ефективності проектів. Його встановлюють по формулі

     

     де DPP - дисконтований період окупності, років; 1С - сума інвестицій, спрямованих на реалізацію проекту; PVt - середня величина грошових надходжень в періоді t.

     Визначимо дисконтований період окупності  капітальних вкладень по двох проектах. У цих цілях встановимо середньорічну  величину грошових надходжень в справжній вартості:

       = 17,2 млн. грн. (51,7/3);

      = 10,1 млн. грн. (40,3/4).

     З урахуванням середньорічної величини грошових надходжень дисконтований  період окупності рівний:

     DPP₁= 2,4 года (41,3/17,2);

     DPP₂ = 3,3 года (33,6/10,1).

     Ці  дані підтверджують пріоритетне  значення проекту № 1 для інвестора.

     Внутрішня норма доходності або маржинальной ефективності капіталу (Internal Rate of Return, IRR) є найбільш складним показником для оцінки ефективності реальних проектів. Цей показник характеризує рівень прибутковості проекту, що виражається дисконтною ставкою, по якій майбутня вартість грошових надходжень від капітальних вкладень наводиться до на¬вартості авансованих засобів, що стоїть.

     При одноразовому вкладенні капіталу внутрішню норму доходності може але вичислити по формулі

     

     де IRR - внутрішня норма доходності проекту %; NPV - чистий приведений ефект; IС - інвестиції (капіталовкладення) в цей проект.

     Економічний зміст IRR полягає в тому, що усі  доходи і витрати за проектом призводять до справжньої вартості не на основі дисконтної ставки, що задається ззовні, а на базі внутрішньої норми доходності самого проекту. внутрішня норма доходності по даних проектах складає:

     IRR_l = 25,2% [(10,4/41,3) х 100];

     IRR₂ = 19,9% [(6,7/33,6) х 100].

     Ці  дані підтверджують пріоритетне  значення проекту № 1 для інвестора. На практиці для розрахунку IRR часто  використовують спосіб послідовних  опе¬рацій із застосуванням фіксованих значень ставок дисконтування, узятих із спеціальних фінансових таблиць, що публікуються у виданнях по фінансовому менеджменту. З їх допомогою вибирають два значення дисконтних ставок (r2 > r1) так, щоб функція NPV=f(r) міняла своє значення з плюса на мінус або з мінуса на плюс. Після цього використовують стандартну формулу

     

     де r1 - значення вибраної ставки дисконтування  при якій NPV1 > О (NPV1 < 0); r2 - значення вибраної ставки дисконтування, при  якій NPV2 < 0 (NPV2 > 0).

     Точність  обчислень залежить від довжини  інтервалу між дисконтними ставками r1 і r2. Найбільш сприятливого значення IRR досягають, якщо довжина інтервалу мінімальна (рівна 1%). В даному випадку використовують спосіб підбору значень показника r. Наприклад, 10-11%, 11-12%, 12-13% і т. д. У інвестиційний портфель відбирають проекти з IRR більшою, ніж середньо¬зважена вартість капіталу (WACC), що приймається за мінімально допустимий рівень доходності (IRR > WACC). За умови, що IRR < WACC, проект відкидають.

     Модифікований метод внутрішньої норми доходності (Modified Internal Rate or Return, MlRR) є вдосконаленою моделлю IRK. Він дає правильнішу оцінку ставки дисконтування і знімає проблему множественности норми доходності на різних етапах (кроках) оцінки проекту. Цей коефіцієнт приймають за MIRR. Розрахункова формула така  

     де  COFt - означає відтік грошових коштів або інвестицій в період t; CIF - приплив грошових коштів в періоді t; До - ціна джерела фінансування данного проекту; п - тривалість розрахункового періоду, років; MIRR - ставка дисконту, зрівнююча PV інвестиції і термінальну вартість припливу деніжних засобів (TV).

     MIRR характеризує ефективність проекту  з неординарним грошовим потоком.  Логіка використання досить проста: проект рекомендують до реалізації, якщо MIRR > CC (WACC), де СС - ціна джерела його фінансування. Відмітимо, якщо термінальна вартість припливів перевищує дисконтовану суму відтоків грошових коштів за проектом . На базі розрахованих показників рекомендують складати підсумкову таблицю, що характеризує ефективність інвестиційних проектів

     Таблица 3.9.

     Звідні  показники, що виражають ефективність проектів підприємств телекомунікаційної галузі

Проекти	Чистий приведений ефект (NPV), млн грн.	Дисконтований індекс доходності (DPI)	Дисконтований період окупності  (DPP), років	Внутрішня норма доходності (IRR), %
№ 1	10,4	1,25	2,4	25,2
№2	6,7	1,20	3,3	19,9

     Кожен з методів оцінки дає можливість фахівцям підприємства (фінансовим менеджерам, аналітикам та ін.) вивчити характерні особливості кожного проекту  і прийняти правильне рішення. Тому досвідчені аналітики використовують усі методи в інвестиційному аналізі, а комп'ютерні технології полегшують рішення цієї задачі.

     Таким чином, основні критерії ухвалення  інвестиційних рішень наступні:

     - відсутність вигідніших альтернатив; 

     - мінімізація ризику втрат від інфляції;

     - стислість терміну окупності  капітальних вкладень;

     - дешевизна проекту;

     - забезпечення стабільності вступу  доходів від проекту впродовж  тривалого часу;

     - висока рентабельність інвестицій  після дисконтування.

      

     А другий напрямок???

     Лиза  напиши все!!! И правильно и красибо  с обоснованиями… и так все  работу!!! А потом скидівай!!!!!!!!!!