Аналіз формування і розподілу валового і чистого прибутку

ЗМІСТ

Аналіз формування і розподілу валового і чистого  прибутку

 

Вступ....................................................................................................................... …3

1. Характеристика процесу  формування та розподілу прибутку  на підприємстві……………………………………………………………………………….6

1.1. Прибуток як результат  фінансово-господарської 

діяльності підприємства. Рентабельність...................................................................... …6

1.2. Прибуток від реалізації  продукції та його формування............................. …9

1.3. Розподіл і використання  прибутку підприємства...................................... ...17

2. Аналіз формування  та розподілу прибутку на підприємстві………………..24

2.1. Горизонтальний та  вертикальний аналіз прибутку на підприємстві....... …24

2.2. Аналіз валового  прибутку............................................................................ ...26

3. Шляхи вдосконалення формування і розподілу валового і чистого прибутку

3.1. Розрахунок обсягу  реалізації (критичний обсяг продаж),

який забезпечить сталий прибуток............................................................................... ...30

3.2. Аналіз рівня рентабельності  як показника ефективності 

діяльності підприємства. Напрями вдосконалення прибутковості підприємства... ...34

Висновки............................................................................................................... ...38

Література............................................................................................................. …40

Додатки................................................................................................................. …43

 

Вступ

 

Валовий дохід є та частина вартості ...і виміряна частина  валового продукту ..., котра залишається після відрахування частини вартості і виміряної частини всього виробленого продукту, який заміщує вкладений у виробництво і спожитий у ньому постійний капітал. Валовий дохід дорівнює, таким чином, заробітній платі ... + прибуток + рента» [9].

Це визначення підкреслює, що валовий дохід є тією частиною валового продукту, яка залишається після відрахування частини цього продукту, що використовується на відтворення виробництва. Водночас вартість цієї частини продукту – валового доходу, утворена у вигляді заробітної плати і вартості додаткового продукту, набирає грошової форми і є фінансовою категорією. Однак у практиці обліку і планування цей важливий показник не обраховується і не планується суб’єктами господарювання (на рівні мікроекономіки).

Валовий дохід – це грошовий вираз вартості новоствореної продукції. Він визначається як різниця між виручкою та матеріальними витратами й амортизаційними відрахуваннями у складі вартості реалізованої продукції. Валовий дохід є важливим показником діяльності підприємства і характеризує її ефективність. У ньому відбивається підвищення продуктивності праці, збільшення заробітної плати, скорочення матеріаломісткості продукції. Використання валового доходу як основного узагальнювального показника ефективності дає змогу визначити реальний економічний ефект від діяльності кожного підприємства. Переваги показника валового доходу полягають у тім, що в ньому найреальніше відображено такий важливий бік виробничої діяльності, як підвищення продуктивності праці. Валовий дохід, що показує міру ефективності виробництва, є величиною новоствореної вартості – головного джерела валового внутрішнього продукту. Валовий дохід – основа утворення фінансових ресурсів не тільки підприємств, а й державного бюджету, позабюджетних фондів.

Валовий дохід є складником національного доходу країни. «Якщо розглядати дохід всього суспільства, – писав К. Маркс, – то національний дохід складається із заробітної плати плюс прибуток, плюс рента, тобто із валового доходу» [11].

У процесі відтворення  валовий дохід поділяється на оплату праці та на чистий дохід. Оплата праці – це витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, які виражають у грошовій формі вартість необхідної праці.

За будь-якої форми  суспільного виробництва праця  поділяється на дві частини – необхідну й додаткову працю. Продукт останньої завжди призначений для задоволення суспільних потреб. Додатковий продукт – це продукт, створений працею людей на підприємствах, котрий виступає як чистий дохід (грошова форма додаткового продукту).

«Чистий дохід, – писав  К. Маркс, – є додаткова вартість, що й відрізняє чистий дохід від  валового доходу, тому що останній включає  в себе заробітну плату, перший же не включає її» [15].

В економічній літературі країн СНД розрізняють поняття  чистого доходу і грошових нагромаджень. «За умов товарно-грошових відносин вартість додаткового продукту (чистий дохід), – зазначає Д. Моляков, – реалізується в грошовій формі і виокремлюється в самостійну фінансову категорію – грошові нагромадження. Без огляду на те, що основою виникнення чистого доходу і грошових нагромаджень є додатковий продукт ...за своєю суттю вони – самостійні категорії. Перша (чистий дохід) є категорією будь-якої форми суспільного виробництва, друга (грошові нагромадження) є категорією розподільною. Тільки за умов товарно-грошових відносин чистий дохід реалізується в грошовій формі і виокремлюється в самостійну фінансову категорію – грошові нагромадження» [16].

Чистий дохід реалізується у вигляді акцизів, податку на додану вартість, відрахувань у фонди пенсійного й соціального страхування, інші державні цільові фонди тощо. Значна частина чистого доходу реалізується у формі прибутку. Отже, чистий дохід є найважливішим джерелом фінансових ресурсів не тільки підприємств, а й держави. У цьому зв’язку аж ніяк не можна погодитися з думками окремих авторів стосовно того, що прибуток як економічна категорія – це чистий дохід, утворений додатковою працею, тобто що поняття «прибуток» і «чистий дохід» є однозначними.

Метою даної курсової роботи є дослідження процесів формування та розподілу валового та чистого прибутку підприємства із використанням методів економічного аналізу на основі даних про господарську діяльність підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Характеристика процесу формування та розподілу прибутку на підприємстві

 

1.1. Прибуток як результат фінансово-господарської діяльності підприємства. Рентабельність

 

Прибуток є однією з основних категорій товарного  виробництва. Це передусім категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва.

Прибуток безпосередньо пов’язаний з категорією «витрати виробництва». Прибуток – це та частина додаткової вартості, яка залишається після покриття витрат виробництва. Відособлення частини вартості продукції у вигляді витрат у грошовому виразі є собівартість продукції.

Додатковий продукт – це вартість, створювана виробниками понад вартість необхідного продукту. Додатковий продукт властивий усім суспільно-економічним формаціям і є одним з найважливіших чинників їх успішного розвитку [40].

Прибуток – це частина додаткової вартості, створеної і реалізованої, готової до розподілу. Підприємство одержує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми.

Отже, об’єктивне підґрунтя існування прибутку пов’язане з потребою первинного розподілу додаткового продукту. Прибуток – це форма виявлення вартості додаткового продукту.

Отже, прибуток є об’єктивною економічною категорією. Тому на його формування впливають процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу валового внутрішнього продукту.

Водночас прибуток – це підсумковий показник, результат фінансово-господарської діяльності підприємств як суб’єктів господарювання. Тому прибуток відбиває її результати і зазнає впливу багатьох чинників. Є певні особливості у формуванні прибутку підприємств залежно від сфери їхньої діяльності, виду економічної діяльності господарств, форми власності, розвитку ринкових відносин.

На формування прибутку як фінансового показника роботи підприємства, що відбивається в бухгалтерському обліку, в офіційній звітності суб’єктів господарювання, впливає встановлений порядок: визначення фінансових результатів від основної діяльності (обчислення собівартості продукції (робіт, послуг), адміністративних витрат, витрат на збут); визначення прибутків (збитків) від іншої операційної діяльності, фінансових операцій, іншої звичайної діяльності.

З проведенням реформування бухгалтерського обліку і фінансової звітності в Україні з 2000 р. відповідно до міжнародних стандартів відбулися зміни в методиці визначення прибутку підприємств [2].

Облік і визначення фінансових результатів – прибутку (збитку) здійснюється за такими видами діяльності підприємства: звичайна діяльність, у тому числі операційна та інша звичайна діяльність; діяльність, пов’язана з виникненням надзвичайних подій. Своєю чергою, операційна діяльність поділяється на основну та іншу операційну діяльність.

Визначаючи фінансові результати від іншої операційної діяльності, необхідно зважати на: операції, пов’язані з реалізацією оборотних активів; доходи від операційної оренди активів; одержані (сплачені) пені, штрафи, неустойки; нестачі і втрати від псування цінностей та втрати від знецінення запасів.

Значний вплив на формування прибутку підприємств можуть справляти доходи від фінансових операцій: від спільної діяльності; отриманих дивідендів; відсотків, одержаних за облігаціями, а також за кредит і фінансовий лізинг.

Визначаючи фінансові  результати від іншої звичайної діяльності, у жодному разі не можна залишати поза увагою операції, пов’язані з реалізацією фінансових інвестицій, основних засобів, нематеріальних активів.

Отже, на формування абсолютної суми прибутку підприємства впливають:

– результати, тобто ефективність його фінансово-господарської діяльності;

• сфера діяльності;
• галузь;
• вид економічної діяльності господарства;
• установлені законодавством умови обліку фінансових результатів.

Прибуток підприємства – це показник, що формується на мікрорівні. Прибуток народного господарства – це результат діяльності окремих підприємств, галузей економіки, розвитку окремих сфер, структурних зрушень в економіці.

У табл. 2.1 наведено дані щодо абсолютної суми отриманого прибутку (збитку) в різних галузях економіки. Аналіз даних таблиці дає змогу дійти таких висновків: у період 2002–2007 pp. відбувалося значне зниження обсягів прибутку в цілому і в більшості галузей економіки. Але починаючи з 2006 р. спостерігається зростання як загального обсягу прибутку, так і прибутку в окремих галузях економіки.

У 2007 року беззбитковим стало сільське господарство. Водночас тривало скорочення обсягів прибутку в таких галузях економіки, як будівництво, транспорт і зв’язок, постачання і збут.  

Таблиця 1.1

Прибуток за галузями економіки України, млн. грн.

Показник прибутку, збитку ( - )	Роки
	2002	2003	2004	2005	2006	2007
Разом в економіці У т.ч.	18806	14418	13868	3419	7427	13933
1) промисловість	9343	7376	7916	2548	7429	8835
2) сільське господарство	832	-1328	-3362	-4424	-3750	1440
3) будівництво	1258	1002	1092	830	591	61
4) транспорт і зв’язок	3791	3690	3747	5095	4460	719
5) торгівля і громадське  харчування	951	877	1459	-1879	-1649	1134
6) постачання і збут	426	324	226	108	34	-327
7) фінанси, кредит, страхування	1300	1460	1709	853	1442	1201

 

Зміни в обсягах прибутку підприємств за 2002 – 2007 роки свідчать про складні процеси, що відбувалися в окремих галузях економіки і були пов’язані зі зміною обсягів виробництва й реалізації продукції (робіт, послуг); зміною ефективності господарювання; розвитком ринкових відносин; ціноутворенням; змінами в порядку обліку фінансових результатів [35].