Ціни і ринкова політика підприємства на світовому ринку

За версією експертів ООН, логічно виділити три такі види міжнародних зустрічних торговельних угод:

o бартерні угоди (barter transactions);

o торговельні компенсаційні угоди (commercial compensation);

o промислові компенсаційні угоди (industrial compensation).

Бартерні угоди є найбільш традиційним різновидом зустрічної торгівлі і являють собою обмін товарами, в якому не використовуються гроші, проте вартість товарів, що обмінюються, має грошовий вираз. Вартісна оцінка використовується з метою забезпечення еквівалентності обміну. В бартерних контрактах фіксуються натуральні обсяги товарів, які беруть участь в обміні. У чистому вигляді бартер є найменш поширеним видом зустрічної торгівлі.

Торговельні компенсаційні угоди передбачають здійснення комерційних операцій на невеликі суми. Товари, що використовуються для обміну, як правило, є різнорідними і безпосередньо не пов'язаними один з одним, а їх партії є нерівноцінними (обмін партії меблів вартістю 50 тис. дол. США на партію насосів вартістю 65 тис. дол. США з відповідною доплатою).

Промислові компенсаційні угоди використовуються для продажу пов'язаних між собою товарів, як правило, великими обсягами і на значні суми (обмін партії двигунів на еквівалентну, або не еквівалентну, за вартістю партію літаків, укомплектованих такими двигунами).

Ліцензування передбачає укладання угоди, відповідно до якої фірма, що знаходиться в одній країні, продає компанії іншої країни ліцензію (дозвіл) на використання своєї інтелектуальної власності (патентів, торгової марки, фірмової назви, авторських прав або секретів виробництва) в обмін на виплату роялті (винагороди). Наприклад, фірма Walt Disney15 може видати німецькій швейній компанії дозвіл на випуск дитячих піжам із зображенням Мікі Мауса16 на умовах, що та буде відраховувати їй обумовлений відсоток від загального обсягу продаж цієї продукції.

Франчайзинг є особливою формою ліцензування, суть якої полягає в тому, що фірма, яка перебуває в одній країні (франчайзер), надає компанії з іншої країни (франчайзі) дозвіл на використання своєї технології виробництва, а також бренду, торгової марки і логотипу в обмін на виплату роялті. Наприклад, McDonald's Corporation17 продає права на відкриття ресторанів швидкого харчування по усьому світу.

Управлінський контракт є угодою, згідно з якою компанія з однієї країни, надає фірмі з іншої країни послуги з управління її потужностями за певну винагороду. Управлінські контракти набули особливого поширення серед великих готельних компаній. Такі фірми, як Mariott18 та Hilton19 не завжди володіють дорогими готелями, що розташовані у

16 Walt Disney - одна з найбільших корпорацій індустрії розваг у світі.

16 Мікі Маус - герой американських мультфільмів, створений за участю Уолта Діснея у 1928 р.

17 McDonald's Corporation - американська корпорація, найбільша в світі мережа ресторанів швидкого харчування.

19 Marriott International - американська міжнародна мережа готелів. 19 Hilton - велика мережа готелів, що належить корпорації Hilton Hotels Corporation.

багатьох країнах світу і носять їх імена. Часто вони просто здійснюють управління цими готелями на умовах, зазначених вище.

Міжнародний лізинг прийнято розуміти як звичайну покупку основних фондів (наприклад, устаткування) за кордоном з наступною передачею їх у лізинг (довгострокову оренду з правом викупу) підприємцю своєї або третьої країни.

Міжнародний лізинг можна розділити на експортний та імпортний. Кількість країн, резиденти яких беруть участь в угоді, може бути необмеженою. Угоди міжнародного лізингу є доволі привабливими для виробників, оскільки можуть здійснюватись, наприклад, за умови більш сприятливого податкового режиму іншої країни. Лізингоотримувачі, в свою чергу, можуть мати додаткові переваги, сплачуючи іноземному лізингодавцю менші відсотки, ніж у середньому по рідній країні. Таким чином, лізингові операції стали невід'ємним компонентом стабілізації та розвитку економік багатьох країн.

Толлінгові операції є переробкою іноземної сировини з подальшим вивезенням готової продукції. Таким чином, виробничі підприємства продають не товар, а послуги з його переробки чи виробництва. Такий вид діяльності також називають операціями з переробки давальницької сировини. Він дозволяє контрагентам ввозити на територію країни сировину і вивозити готову продукцію, не сплачуючи мита і податку на додану вартість. В Україні, наприклад, операції з давальницькою сировиною часто здійснюються підприємствами легкої промисловості.

Інжиніринг являє собою інженерно-консультаційні послуги дослідного, проектно-конструкторського, розрахунково-аналітичного характеру, підготовку техніко-економічного обґрунтування проектів, розробку рекомендацій у сфері організації виробництва і управління, тобто комплекс комерційних послуг з підготовки і забезпечення процесу виробництва та реалізації продукції, з обслуговування та експлуатації виробничих, інфраструктурних та інших об'єктів.

Міжнародний інжиніринг є популярним і поширеним видом зовнішньоекономічних операцій і відрізняється від звичайного інжинірингу великою кількістю нюансів та особливостей, які мають бути враховані працівниками інжинірингової фірми у зв'язку з відмінностями у виробничих стандартах, екологічних вимогах, законодавстві, кліматичних умовах, демографічній та економічній ситуації в інших країнах.

ІНВЕСТИЦІЇ У ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

Сутність іноземних інвестицій та основні їх типи

Однією із форм міжнародної підприємницької діяльності є іноземні інвестиції - передача капіталу резидентами однієї країни для подальшого його використання в економіці іншої країни. Такі інвестиції поділяються на дві великі категорії - прямі іноземні інвестиції(foreign direct investments, FDI) тапортфельні інвестиції (portfolio investments, PI). Основна відмінність між цими типами інвестицій полягає у тому, якою мірою інвестор хоче контролювати вкладений капітал - брати активну участь в управлінні компанією, в яку вкладено кошти, чи пасивно одержувати дохід від інвестицій.

Прямі іноземні інвестиції (ПП, FDI) - це вкладання капіталу з метою придбання і реального контролю над певними об'єктами власності (підприємствами та іншими активами) в інших країнах. При цьому країна, на території якої розташована штаб-квартира материнської компанії, називається країною походження інвестицій (home country), а країна, на території якої ця компанія веде бізнес, - приймаюча країна (host country). Як приклад прямих іноземних інвестицій можна назвати придбання компанією Ford Motor Company контрольного пакета акцій шведської компанії Volvo Corporation. Після придбання цих акцій із материнської компанії Ford до компанії Volvo були направлені фахівці, завданням яких стало здійснення контролю над діяльністю компанії, інтегрування її роботи з програмами маркетингу, що провадиться корпорацією Ford по всьому світу.

Портфельні інвестиції - це придбання іноземних фінансових активів без мети здійснення контролю над діяльністю фірм, що їх випустили (емітентів). Портфельні інвестиції є пасивним володінням цінними паперами (такими як акції, облігації, депозитні сертифікати тощо), які не дають інвестору права брати активну участь в управлінні діяльністю емітента цих цінних паперів чи здійснювати контроль над його діяльністю.

Головною мотивацією формування портфеля іноземних інвестицій є пошук прийнятної ставки дохідності на інвестований капітал, а також прагнення інвестора до зниження рівня ризику на основі географічної диверсифікації портфелю інвестицій. Прикладом портфельних інвестицій може слугувати придбання тисячі звичайних акцій компанії Sony німецьким пенсійним фондом. Завдяки такому вкладанню капіталу пенсійний фонд мав намір збільшити свій прибуток від капіталу, а не одержати контроль над процесом прийняття рішень у компанії Sony.

Основні теорії міжнародного інвестування

Багато економістів у різні часи приділяли увагу міжнародному інвестуванню. У зв'язку з цим існують різні теорії, що обґрунтовують природу, причини і закономірності розвитку іноземного інвестування.

Теорія конкурентних переваг. Згідно з цією теорією переваги компанії пов'язані із володінням цінними активами (ownership advantage theory). Такі переваги компанії обумовлені наявністю цінних активів, які компанія може використовувати для проникнення на ринки інших країн, діючи за допомогою прямих іноземних інвестицій (ПП). До складу таких цінних активів може входити, наприклад, передова технологія, широко відома торгова марка або можливість одержання економії від масштабу. Як приклад можна навести компанію Caterpillar, яка побудувала підприємства на території країн Азії, Європи, Австралії, Південної та Північної Америки, щоб мати можливість діставати вигоду із запатентованих технологій і торгової марки, що здобули всесвітню популярність. З цієї ж причини основний конкурент Caterpillar, компанія Komatsu, побудувала свої заводи в Азії, Європі та СІЛА.

Теорія конкурентних переваг, пов'язаних із володінням цінними активами, тільки частково розкриває причини прямого інвестування за кордоном. Зокрема, теорія не пояснює, чому компанії треба віддати перевагу виходу на іноземний ринок за допомогою ПП замість того, щоб використовувати свої конкурентні переваги на міжнародному ринку іншими способами, наприклад, за допомогою експорту продукції, розширення сфери діяльності на умовах франчайзингу або продажу ліцензій на використання власних технологій іноземним компаніям. Наприклад, компанія Mcdonald's успішно діє на міжнародному ринку, використовуючи франчайзинг як основний спосіб відкриття ресторанів швидкого обслуговування Mcdonald's в усьому світі, тоді як компанія Boeing задовольняє споживчий попит на ринках інших країн за допомогою експорту своєї продукції.

Теорія інтерналізації. Теорія інтерналізації дає відповідь на поставлене вище питання на підставі концепції трансакцій них витрат.

Трансакційні витрати (transaction costs) - це витрати на укладання угоди, тобто витрати, пов'язані з веденням переговорів з укладання контракту, відстеження зазначених у ньому умов, а також приведенням контракту в дію. Керівництвом компанії має бути ухвалене рішення про те, як компанії краще зробити: придбати чи побудувати власне підприємство за кордоном і управляти ним або укласти контракт з іноземною фірмою на управління підприємством на підставі франчайзингового договору, ліцензійної угоди або договору поставки.

За теорією інтерналізації (internalization theory), віддавати перевагу прямому інвестуванню (іншими словами, випуск продукту, що буде реалізовуватись на міжнародному ринку, слід здійснювати в рамках корпорації), необхідно у випадку, якщо витрати на ведення переговорів з укладання контракту, відстеження зазначених у ньому умов, а також приведення в дію контракту з іншою компанією вищі порівняно з витратами, яких вимагає пряме інвестування капіталу у власні закордонні підприємства. Наприклад, основні конкурентні переваги компанії Toyota - це висока якість продукції, що випускається, і передові технології виробництва. Досягти цих переваг на іноземних підприємствах за допомогою укладання контрактів з іншими фірмами на виконання відповідних робіт важко. Отже, компанії Toyota вигідніше підтримувати роботу власних підприємств зі складання автомобілів в інших країнах.

З теорії інтерналізації випливає висновок, що у разі низького рівня трансакційних витрат компаніям більш вигідно укладати контракти з іноземними фірмами та провадити комерційну діяльність на міжнародному ринку через продаж ліцензій на використання своїх торгових марок або прав на відкриття підприємств на умовах франчайзингу. Наприклад, компанія Mcdonald's досягла значного успіху в продажу франшиз на відкриття ресторанів швидкого обслуговування під маркою Mcdonald's. Оскільки компанії вдалося досягти більших успіхів у скороченні трансакційних витрат при укладанні угод з франчайзі, вона і далі продовжує використовувати франчайзинг як основний метод ведення бізнесу за кордоном.

Еклектична теорія Даннінга. Теорія інтерналізації розкриває причини виходу компаній на міжнародний ринок за допомогою прямих іноземних інвестицій. Однак ця теорія не дає відповіді на запитання про те, чому за кордоном слід розміщувати виробничі потужності з випуску продукції, - незалежно від того, чи належать ці потужності самій компанії, чи є її підрядниками. Іншими словами, чи дістає компанія конкурентні переваги від розміщення виробництва на території других країн?

Розв'язанню цієї проблеми присвячена еклектична теорія, розроблена Джоном Даннінгом (John Dunning). Еклектична теорія (eclecti"c theory) - це універсальна теорія прямих іноземних інвестицій, що поєднує аналіз трьох аспектів ведення бізнесу на іноземних ринках:

1) переваги від володіння  цінними активами;

2) переваги від розміщення  виробництва за кордоном і  переваги від інтерналізації  процесу випуску продукції або  надання послуг. Згідно з цією  теорією процес прямого вкладення  капіталу в закордонні підприємства  впливає як на міжнародну комерційну  діяльність компанії, так і на  її внутрішньокорпоративну діяльність. Відповідно до еклектичної теорії  Даннінга ведення бізнесу за  кордоном за допомогою прямих  іноземних інвестицій доцільно  у разі виконання таких умов:

1. Наявність конкурентних переваг, обумовлених володінням цінними активами. Компанія повинна мати унікальні конкурентні переваги, які дозволили б їй успішно конкурувати з іноземними компаніями на їхніх ринках. У число активів, які можуть забезпечити такі конкурентні переваги, входить торгова марка, запатентована технологія, можливість одержання економії від масштабу та ін. Наприклад, компанія Caterpillar має всі три названі перевагами в конкурентній боротьбі, яку веде в Бразилії з місцевими компаніями.

2. Наявність переваг від розміщення виробничих потужностей за кордоном. Ведення бізнесу за допомогою розміщення потужностей за кордоном має бути більш вигідним порівняно з розміщенням потужностей на вітчизняних підприємствах. Наприклад, компанія Caterpillar випускає бульдозери на підприємствах, розташованих у Бразилії, що дозволяє одержувати вигоду від більш низьких витрат на робочу силу в цій країні, а також уникати високих тарифних обмежень на експорт продукції, випущеної американськими підприємствами компанії.