Дефіцит державного бюджету та обслуговування державного боргу

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

на тему : «Дефіцит державного бюджету та обслуговування державного боргу»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала: студентка економічного факультету

Науковий керівник:.

 

 

 

ДНІПРОПЕТРОВСЬК - 2013

ЗМІСТ

 

ВСТУП

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ БЮДЖЕТНОГО ДЕФІЦИТУ

1.1 Концептуальні підходи до визначення поняття бюджетний дефіцит

1.2 Види, причини та наслідки бюджетного дефіциту

1.3 Характеристика методів фінансування дефіциту бюджету

2. Характеристика та структура державного боргу країни

2.1 Сутність державного боргу країни

2.2 Внутрішній та зовнішній державний борг

3. СТАН БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

3.1 Причини виникнення та наслідки бюджетного дефіциту для економіки України

3.2 Оцінка дефіциту державного бюджету України та обслуговування державного боргу.

4. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ УПРАВЛІННЯ БЮДЖЕТНОГО ДЕФІЦИТУ ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ

4.1 Основні напрямки подолання бюджетного дефіциту та способи погашення державного боргу

4.2 Сучасні підходи до управління бюджетним дефіцитом та державним боргом

4.3 Зарубіжний досвід управління дефіцитом державного бюджету та можливість його впровадження в Україні

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

 

ВСТУП

 

Важливим моментом у процесі розгляду проблеми бюджетного дефіциту є те, що її неможливо розв'язати за рахунок боргового фінансування, оскільки категорії "бюджетний дефіцит" і "державний борг" тісно пов'язані між собою. Одне поняття випливає з іншого, а саме за рахунок боргового фінансування можна скоротити бюджетний дефіцит, проте одразу починає зростати обсяг державного боргу. І навпаки, при збільшенні виплат по державному боргу останній, звичайно, зменшується, однак це, в свою чергу, незмінне призводить до збільшення бюджетного дефіциту. Цей процес може бути нескінченним, внаслідок чого коло замкнеться, якщо уряд не докладе зусиль для того, щоб підвищити ділову та економічну активність у країні. Найвірогідніше, йдеться про те, щоб посилити увагу до концепції функціональних фінансів.

Безумовно, уряд має контролювати розмір бюджетного дефіциту. Інакше бюджетний дефіцит сам по собі чинитиме дестабілізуючий вплив на соціально-економічний розвиток країни. Щоб досягти контрольованості таких подій, використовують три основних загальноприйнятих способи фінансування дефіциту державного бюджету, а саме: грошово-кредитна емісія; випуск державних позик; збільшення податкових надходжень до державного бюджету.

Сьогодні в умовах спаду виробництва, відсутності його підтримки, посилення фінансової нестабільності, кризи неплатежів, невиконання доходів бюджетів всіх рівнів процес зростання дефіциту бюджету дослідження цього явища є актуальним і вимагає подальшого вивчення. Аналіз підходів до теоретичного обґрунтування та практичного впровадження наукових досягнень у галузі бюджету дає змогу визначити, що проблема дефіциту державного бюджету є актуальною, а тому вимагає подальших досліджень, розробки і впровадження дійових заходів щодо його стабілізації і розвитку економіки держави в умовах дефіцитного бюджету. Очевидно, що бюджетна система України, а головним чином бюджетний дефіцит, потребує вдосконалення: форм та методів планування бюджетів різних рівнів, ефективного використання бюджетних коштів, міжбюджетних стосунків. Вищезазначене свідчить про актуальність теми дослідження.

Питання управління та обслуговування державного боргу є особливо важливим в контексті тих економічних труднощів, які впродовж останніх років переживає Україна. Розв'язання проблеми обслуговування державного боргу є одним із ключових факторів економічної стабільності в країні. Від характеру врегулювання боргової проблеми в значній мірі залежить бюджетна дієздатність держави, стабільність її національної валюти, а відтак фінансова підтримка міжнародних фінансових організацій. Необхідність розв'язання цих питань потребує пошуку шляхів вдосконалення механізму управління та обслуговування державного боргу в Україні.

Важливий внесок в дослідження проблеми державного боргу та бюджетного дефіциту зробили західні економісти: Д. Рікардо, А. Сміт, М. Браунриг, С. Вайнтрауб, Х. Джонсон, О. Екстайн, Дж. Кейнс, А. Лаффер, А. Лернер, Р. Масгрейв, М. Фрідман та інші. Серед російських вчених варто відмітити праці: М.Б. Богачевського, Б. Г. Болдирєва, Л. О. Дробозіної, Л. М. Красавіної, І. М. Осадчої, Ю. М. Осипова, Г. П. Солюса, В. М. Усоскіна та інших. Теоретичні основи дефіциту державного бюджету і державного боргу та питання щодо його управління висвітлюються в працях таких українських вчених, як: О.Д.Василик, А. С. Гальчинський, Г. В Кучер., В. В. Корнєєв, О.В. Плотніков, Т. Г. Бондарук, В. М. Суторміна, В. О. Степаненко, та інших.

В той же час в Україні недостатньо досліджені питання, що стосуються проблем управління державним боргом, особливостей його формування і розвитку в умовах переходу до ринкової економіки. Зазначене обумовило актуальність обраної теми курсової роботи, його мету і задачі.

Об'єктом дослідження є бюджетний дефіцит та державний борг.

Предмет дослідження - економічні відносини, що виникають з приводу оптимізації бюджетного дефіциту в економіці України.

Основною метою дослідження є комплексне теоретичне і практичне вивчення економічної природи і суті дефіциту бюджету та його впливу на розвиток економіки, а також аналіз сучасного рівня бюджетного дефіциту в Україні, порівняння його з рівнем у зарубіжних країнах, а також шляхи його вдосконалення і оптимізації, а також наукове обґрунтування економічної природи державного боргу; виявлення основних тенденцій і специфічних особливостей формування державного боргу в Україні; обґрунтування концептуальних засад щодо вдосконалення механізму управління державним боргом та його обслуговування в умовах перехідної економіки України.

Відповідно до поставленої мети у роботі були поставлені такі завдання:

• визначення сутності бюджетного дефіциту та його ролі в соціально-економічних процесах;
• оцінка причин і наслідків бюджетного дефіциту для економіки України;
• розгляд можливих напрямків вирішення існуючих проблем в управлінні дефіцитом Державного бюджету України;
• вивчення зарубіжного досвіду по управлінню дефіцитом державного бюджету та можливостей його застосування в Україні.
• обґрунтування економічної сутності державного боргу як складової державних фінансів;
• виявлення основних тенденцій формування державного боргу України;
• визначення основних етапів формування державного внутрішнього боргу, аналіз механізму управління ним;
• оцінка розміру та динаміки зовнішньої заборгованості України;
• узагальнення зарубіжного досвіду обслуговування державного зовнішнього боргу з метою його можливого використання в Україні;
• розробка пропозицій щодо удосконалення управління та обслуговування державного боргу в Україні.

При проведенні дослідження були застосовані такі методи: абстракції, аналізу і синтезу, порівняння, історичний, логічний, статистичний тощо.

 

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ БЮДЖЕТНОГО ДЕФІЦИТУ

 

1.1 Концептуальні підходи до визначення поняття бюджетний дефіцит

 

Державний бюджет є провідною ланкою державних фінансів та важливою фінансовою категорією, яка має свою історію розвитку. В умовах ринкових відносин доходи та видатки держави здійснюють суттєвий вплив на соціально-економічний розвиток країни, її національне багатство, рівень життя людей. Бюджет є найдієвішим механізмом здійснення фінансової політики держави. У доходах бюджету відображається податкова політика держави, а у видатках -- пріоритетні напрями вкладень коштів.

Державний бюджет -- план формування і використання фінансових ресурсів на поточний рік для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади[12, с.368].

Держава використовує бюджет для здійснення територіального, внутрішньо - і міжгалузевого розподілу та перерозподілу ВВП з метою вдосконалення структури суспільного виробництва для забезпечення соціальних гарантій населенню. На первинному етапі формування молодої держави відбувається початкове функціонування нового ринкового середовища, в якому, шляхом ефективного здійснення бюджетного процесу, знаходить відповідне місце задоволення інтересів усіх верств населення. В умовах формування ринкових відносин бюджетна система має надавати фінансову підтримку щодо роздержавлення і демонополізації галузей господарства, забезпечення соціального захисту населення.

Бюджетний дефіцит як фінансове явище виник водночас з оформленням націй і народностей у державу та з запровадженням грошових відносин. Можна згадати, яких розмірів досягав державний дефіцит у Франції, Стародавньому Римі та Римській імперії.

Водночас фінансовій історії відомі приклади ефективного співвідношення між доходами та видатками, і тут доцільно згадати Запорозьку Січ, доходи якої перевищували видатки. Бюджетний дефіцит тією чи іншою мірою характерний майже для всіх країн світу, у тому числі й високо розвинутих.

В економічній літературі дається багато різних трактувань щодо сутності бюджетного дефіциту і причин його зростання.

У більшості підручників під дефіцитом бюджету розуміють такі об'єктивні економічні відносини, які виникають між учасниками суспільного виробництва щодо використання коштів понад наявні закріплені джерела доходів бюджету в силу зростання граничних витрат виробництва. Бюджетний дефіцит, як правило, виникає внаслідок незбалансованості бюджету, тобто нестачі бюджетних коштів порівняно з потребою в них для фінансування необхідного обсягу державних витрат.

С.В. Мочерний визначив бюджетний дефіцит, як перевищення державних видатків над доходами, що веде до зростання державного боргу. За наявності бюджетного дефіциту встановлюються джерела його покриття (державні позики, емісія грошей) [24, с.368].

Причиною бюджетного дефіциту є потреба держави витрачати коштів більше, ніж це дозволяють фінансові можливості. Уникнути дефіциту теоретично досить просто -- скоротити видатки або збільшити податки. Однак на практиці, як правило, це зробити досить важко, а іноді й неможливо. Бюджетний дефіцит є складним явищем, яке не може мати однозначної оцінки.

А.М. Ващишин формулює бюджетний дефіцит, як перевищення платежів над надходженнями, що спричиняє нестачу коштів для поточних потреб. Бюджетний дефіцит не означає незбалансованості бюджету - це невідповідність лише постійних власних доходів державного бюджету його видаткам. Джерелами його покриття є державні позики або емісія паперових грошей. Бюджетний дефіцит негативно характеризує фінансову діяльність держави. Та ще більшим негативним явищем є відсутність конкретної обґрунтованої політики його покриття [17, с.75].

Бюджетний дефіцит є найбільш складним і водночас досить поширеним явищем. Бюджетний дефіцит не означає незбалансованості бюджету, оскільки при його складанні і затвердженні встановлюються відповідні джерела фінансування.

Бюджетний дефіцит виникає в результаті незбалансованості економіки, зниження доходів і різкого зростання видатків, викликаних безгосподарністю. Ринкова економіка не може ліквідувати дефіцит бюджету, якщо не будуть вжиті дійові заходи щодо стабілізації економіки й вирівнювання видатків з доходами, а це потребує жорсткого режиму економії коштів, який повинні провадити всі владні і управлінські структури.

Дефіцит державного бюджету -- явище в економіці не нове. Певною мірою бюджетний дефіцит є наслідком необдуманої бюджетно-податкової політики, адже уряд не може точно визначити розмір майбутніх бюджетних надходжень і необхідних витрат. Він лише затверджує загальні положення, що регулюють податкові ставки, форми та обсяги трансфертних виплат, а також визначає пріоритети в структурі державних замовлень і закупівель. Бюджетний дефіцит зростає в періоди спаду, оскільки державні доходи від податкових надходжень зменшуються, а обсяги трансфертних виплат зростають, і скорочується під час підйому економіки, оскільки податкові надходження збільшуються, а обсяги трансфертних виплат відповідно зменшуються.

По своїй природі бюджетний дефіцит, як і будь-яка економічна категорія, має конкретний інтервал дії, що визначається, з одного боку, законами зростання вартості (капіталу), а з іншого законами інфляції. Якщо бюджетний дефіцит тяжіє до законів зростання вартості, то він приймає активну економічну форму, якщо ж до законів інфляції - то пасивну. Регулювання бюджетного дефіциту в умовах грошово-кредитних відносин за допомогою фінансових та податкових важелів дозволяє не тільки ефективно адаптуватися до тенденції росту граничних суспільних витрат виробництва, але і стимулювати розвиток продуктивних сил країни. Оволодіння цією політикою дозволяє країні в залежності від рівня економічного розвитку і потенціалу грошового господарства знаходити прийнятний розмір дефіциту бюджету.

В Україні основні напрями державної політики визначаються Верховною Радою України в спеціальній постанові, яка має назву бюджетної резолюції.

До проекту Закону про Держаний бюджет України Кабінет Міністрів України додає техніко-економічне обґрунтування відрахувань, дотацій та субвенцій бюджетам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя [10,с.532].

Кошти державного бюджету України витрачаються лише на цілі та в межах, затверджених Законом про Державний бюджет України.