Финансовые рынки: поняття, класифiкацiя, функцii та структура

У свою чергу, Індекс MSCI Frontier Markets USD, який розраховується аналітиками Morgan Stanley для групи Frontier (граничний ринок), до якої входять ринки 22 держав включно з Україною, знизився протягом 2008 р. на 55,41% – з 1 056,89 до 471,26 пункту.

При цьому Індекс MSCI Ukraine USD, який розраховується аналітиками Morgan Stanley для України за даними ПФТС, знизився протягом минулого року на 83,87% – з 1 055,18 до 170,16 пункту.

Індекс S&P Frontier Composite USD, який розраховується рейтинговим агентством Standard&Poor’s для групи Frontier, до якої входять ринки 24 держав включно з  Україною, знизився протягом 2008 р. на 55,88% – з 406,10 до 179,15 пункту, а Індекс S&P Frontier – Ukraine USD, який розраховується Standard&Poor’s для України за даними ПФТС, – на 82,19% – з 551,30 до 98,19 пункту.

Різниця у значеннях  українських індексів, розрахунок яких робиться у доларах США, у порівнянні з тими, що розраховуються у національній валюті, пояснюється знеціненням гривні щодо світових валют у IV кварталі 2008 року.

Загальний обсяг торгів Фондової біржі ПФТС у 2008 р. у порівнянні з аналогічним показником 2007 р. зріс на 45% – до 45,56 млрд. грн., а загальна кількість угод – на 22%, до 62 147.

Структура торгівлі на ФБ ПФТС за обсягом торгів була такою: корпоративні облігації – 46,72%; акції  підприємств – 28,37%; облігації внутрішньої  державної позики – 23,06%; муніципальні облігації – 1,31%; цінні папери інститутів спільного інвестування – 0,55%.

Слід зазначити, що вага акцій і корпоративних облігацій  у структурі торгів ПФТС зменшилася у порівнянні з попереднім роком. Це відбулося за рахунок істотного  збільшення обсягу торгів ОВДП.

За кількістю угод лідерами у 2008 р. стали акції підприємств, частка яких дорівнювала 92,64%. Другу  позицію займали корпоративні облігації (5,81%), третю – ОВДП (0,63%), четверту – цінні папери ІСІ (0,59%), п’яту  – муніципальні облігації (0,34%).

Варто зауважити, що значна активність на ринку в першому  півріччі 2008 р. сприяла збільшенню обсягу торгів у секторах акцій і корпоративних  облігацій відповідно на 59 і 60% у  порівнянні з відповідним періодом 2007 року.

Разом із тим, починаючи з ІІІ кварталу спостерігалося поступове зниження середньомісячного обсягу торгів. У IV кварталі ситуація на ринку характеризувалася високою волатильністю.

У 2008 р. обсяг торгів акціями  зріс на 28% – до 12,93 млрд. грн. (у 2007 р. – 10,1 млрд. грн.). Найбільшу кількість угод було укладено з акціями емітентів металургійної, машинобудівної та нафтогазовидобувної галузей – ВАТ: «Єнакiєвський металургійний завод», «Азовсталь», «Алчевський металургійний комбінат», «Мотор Січ», «Укрнафта».

Обсяг торгів корпоративними облігаціями зріс на 22% – до 21,29 млрд. грн. (у 2007 р. – 17,4 млрд. грн.). Лідерами за кількістю укладених угод стали облігації агропромислової, автомобілебудівної, металургійної та харчової галузей – ЗАТ «ПК «Поділля» (серія А), ВАТ «Луцький автомобільний завод» (серія А), ЗАТ «Донецьксталь» – металургійний завод» (серія А), ЗАТ «Дружба народів Нова» (серія B), ДП «Імідж Холдинг» АК «Імідж Холдинг АпС» (серія В).

Стрімке зростання обсягу торгів облігаціями внутрішньої  державної позики, який збільшився більш ніж у 3,5 разу – до 10,5 млрд. грн. (у 2007 р. – 2,8 млрд. грн.), обумовлено укладенням у грудні-листопаді угод у підсистемі «ОВДП за принципом ринку заявок». Обсяг торгів ОВДП за грудень-листопад склав майже 65% загального обсягу торгів у даному секторі за весь 2008 рік.

Обсяг торгів муніципальними облігаціями торік знизився на 25% – до 0,59 млрд. грн. (у 2007 р. – 0,74 млрд. грн.), а цінними паперами ІСІ –  на 50%, до 0,25 млрд. грн. (у 2007 р. – 0,5 млрд. грн.).

Первинний ринок на ФБ ПФТС був представлений угодами, укладеними на аукціонах ФДМУ, на суму 0,6 млн. грн. Крім того, у рамках проекту «Репортинг», який було започатковано з метою оприлюднення більш повної інформації про цінні папери біржового списку ПФТС, із травня 2008 р. було отримано звіти про понад 3 800 угод на загальну суму 7,41 млрд. грн.

Згідно з даними ДКЦПФР, частка ФБ ПФТС серед органі-заторів  торгівлі цінними паперами України  за станом на кінець минулого року становила 93,23% (у 2007 р. – 87,38%).

Кількість членів ПФТС зросла за 2008 р. із 278 до 322 інвестиційних компаній і банків, 75% яких були учасниками торгів на ФБ ПФТС.

Біржовий список ПФТС, до якого включено всі цінні папери, допущені до торгів на біржі, за станом на 31 грудня 2008 р. налічував 934 фінансові інструменти (на кінець 2007 р. – 891), у тому числі акції 303 емітентів, 477 випусків корпоративних облігацій, 28 випусків муніципальних облігацій, 114 цінних паперів ІСІ та 12 ОВДП.

У біржовому реєстрі, який складається із цінних паперів, що пройшли процедуру лістингу, перебувало 247 фінансових інструментів (на кінець 2007 р. – 166), а саме: акції 36 емітентів; 175 випусків корпоративних облігацій; 17 випусків муніципальних облігацій; 19 цінних паперів ІСІ.

Котирувальний список першого  рівня, до складу якого входять найбільш ліквідні цінні папери, у 2008 р. поповнився акціями ВАТ «Луцький автомобільний завод» і ВАТ «Райф-файзен Банк Аваль».

Капіталізація біржового  списку ФБ ПФТС за рік знизилася  на 67,9% і за станом на кінець року дорівнювала 181,28 млрд. грн. Найбільшими за капіталізацією емітентами ПФТС були такі ВАТ: «АрселорМiттал Кривий Ріг» (32,81 млрд. грн.), «Південний ГЗК» (17,04 млрд. грн.), «Укрнафта» (6,05 млрд. грн.), «Райффайзен Банк Аваль» (5,69 млрд. грн.), «Укртелеком» (5,22 млрд. грн.).

Для порівняння: обсяг  торгів на ФБ ПФТС у 2007 р. зріс на 14% у  порівнянні з попереднім роком та склав 31,5 млрд. грн. Частка корпоративних  облігацій у загальному обсязі торгів становила 55,2%, акцій – 32%, ОВДП – 8,9%, муніципальних облігацій – 2,4%, цінних паперів інститутів спільного інвестування – 1,5%.

Капіталізація емітентів, акції яких торгувалися на ПФТС, у 2007 р. зросла у 2,5 разу – до 564,7 млрд. грн. При цьому Індекс ПФТС зріс на 135,4% (з 498,86 до 1 174,02 пункту), що було найвищим показником в Європі і другим у світі.

Однією з важливих функцій ПФТС у 2008 році була популяризація  фондового ринку України серед  іноземних і вітчизняних інвесторів.

Зокрема, ПФТС здійснювала  розповсюдження інформації щодо торгівлі цінними паперами біржового списку в режимі реального часу власними інформаційними каналами та каналами міжнародних інформаційних агентств Thomson Reuters і Bloomberg через 1 000 терміналів, розміщених у 29 країнах світу (Україна – 39% терміналів, США – 27%, Великобританія – 15%, Швейцарія, Німеччина, Росія та Австрія – по 2%, інші країни – 11%).

ПФТС підписала договір  із Citigroup Inc. на розповсюдження торговельної інформації та погодила порядок її надання через інформаційні канали світових лідерів розповсюдження фінансової інформації SIX Telekurs Ltd. і Interactive Data (Europe) Ltd.

З метою вдосконалення  інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності ПФТС було затверджено та введено в дію нові правила  розрахунку Індексу ПФТС, які передбачають вдосконалення методики обчислення, врегулювання процедури формування «індексного кошика» і «листа очікування» акцій-претендентів, а також впровадження чіткого механізму та періодичності внесення змін до складу Індексу ПФТС.

Крім того, було ухвалено зміни та доповнення до правил складання  рейтингів торговців та цінних паперів ПФТС, розрахунок яких передбачає використання «коефіцієнта активності» учасників торгів, що не дозволяє компаніям, які укладають великі за розміром угоди з обмеженою кількістю контрагентів, займати перші позиції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3. Шляхи  підвищення ефективності розвитку фінансових ринків

3. 1. Проблеми  та перспективи функціонування  ринку капіталів в Україні

Ринки капіталів — це група взаємозв’язаних ринків, на яких формуються попит, пропозиція та ціни на фінансові інструменти, зокрема ті, базовим активом яких є енергетичні та товарно-сировинні ресурси, а також відбувається перерозподіл вільних коштів інвесторів на користь тих суб’єктів, що мають в них потребу.

Ринки капіталу включають  в себе ринок цінних паперів (фондовий ринок) та інших фінансових інструментів (крім інструментів грошового ринку).

Починаючи з 1995 року і  до цього часу ринки капіталу в  Україні розвиваються дискретно  і фрагментарно, недостатньо виконують  основні свої функції — зосередження попиту та пропозицію інвестиційного капіталу, формування справедливих ринкових цін, використання фінансових інструментів для забезпечення розвитку економіки.

На ринках капіталу накопичилися проблеми, які потребують невідкладного  розв’язання.

Основними причинами відставання національних ринків капіталу є:

• відсутність скоординованої державної політики, спрямованої на перетворення ринків капіталу в один з головних механізмів реалізації інвестиційного потенціалу національної економіки;
• недосконалість законодавства, що регулює діяльність на ринках капіталу;
• недостатньо сформована інфраструктура ринків капіталу;
• наявність проблем в корпоративному секторі та незахищеність прав інвесторів;
• низький рівень торговельної активності на вітчизняному ринку акцій внаслідок того, що контрольні пакети акцій належать великим власникам, які не зацікавлені у додаткових їх випусках;
• нерозвинутість сектору інституційних інвесторів, зокрема відсутність інвестиційних банків, потужних інвестиційних компаній, страхових компаній із спеціалізацією на інвестиційному страхуванні, венчурних фондів інноваційного спрямування;
• недостатнє висвітлення інформації про емітентів, професійних учасників ринку цінних паперів, ризиків стосовно фінансових інструментів, що перешкоджає оцінці інвестором реальної вартості і потенціалу українських підприємств, прийняттю ним інвестиційних рішень;
• відсутність належної концентрації торгівлі цінними паперами та іншими фінансовими інструментами в системі біржової торгівлі.
• Насамперед це стосується:
• нерозвиненості сектору інституційного інвестування;
• відсутності належної концентрації торгівлі цінними паперами та іншими фінансовими інструментами на біржовому ринку;
• недостатньо сформованої обліково-розрахункової інфраструктури ринків капіталу;
• низьких стандартів та ефективності корпоративного управління.

Шляхом розв’язання  проблем розвитку ринків капіталу України  є їх  вдосконалення (модернізація), яка полягає не у докорінній їх перебудові, а у приведенні сектору  інституційного інвестування, системи  біржової торгівлі, обліково-розрахункової інфраструктури ринків капіталу та корпоративного управління до міжнародних стандартів.

Оптимальний варіант  розв’язання проблеми визначається на основі порівняльного аналізу  розвитку світових ринків капіталу.

Світові ринки капіталу протягом останнього десятиріччя стрімко модернізувалися за всіма напрямами їх функціонування — правовим, інституційним та технологічним. Основними світовими тенденціями розвитку ринків капіталу є:

• створення глобальних торговельних та розрахунково-клірингових систем для обслуговування світової торгівлі;
• підвищення рівня використання новітніх інформаційних і фінансових технологій, впровадження фінансового інжинірингу;
• універсалізація діяльності фінансових установ (як банківських, так і небанківських), внаслідок чого увага приділяється передусім якості, швидкості та мінімальній ризикованості послуг, а не спеціалізації цих установ за видами фінансових послуг;
• зростання ролі інституційних інвесторів (інститутів спільного інвестування, недержавних пенсійних фондів, страхових компаній тощо) у здійсненні фінансових інвестицій через ринки капіталу;
• комерціалізація центральних ринкових інституцій, тобто остаточний перехід від публічних форм управління системоутворюючими організаціями до приватних;
• консолідація корпоратизованих інституцій інфраструктури ринків капіталу, яка відбувається згідно з утвореною природним шляхом формою того чи іншого регульованого ринку (горизонтальна консолідація), що має здебільшого наднаціональний характер, або здійснювана за ініціативою держави і за згодою учасників ринків у межах однієї країни (вертикальна консолідація);
• консолідація системи державного регулювання всіма складовими ринків капіталу, що завершилася в багатьох країнах утворенням єдиного державного органу консолідованого нагляду за фінансовими послугами та ринками, з одночасною дерегуляцією окремих складових ринків капіталу та посиленням їх саморегулювання.

Альтернативними варіантами формування ринків капіталу можуть бути:

• варіант пасивної державної політики, що передбачає невтручання держави у розвиток ринків капіталу та надання пріоритету законам ринку;
• варіант залучення іноземних коштів, що передбачає відкриття ринку для притоку іноземного фінансового капіталу без будь-яких законодавчих обмежень на впровадження в Україні іноземними інвесторами сучасних технологій та інституцій;
• варіант, що передбачає активну участь держави у регулюванні розвитку ринків капіталу та дасть можливість забезпечити конкурентоспроможність національної економіки та її сталий розвиток.