Фінансові показники використання матеріальних ресурсів

 

 

Державна митна служба України

АКАДЕМІЯ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

 

 

Економічний факультет

            Кафедра обліку і аудиту 

 

 

 

 

К У Р С О В А    Р О Б О Т А

 

з дисципліни  “ Фінансовий аналіз ”

на тему: “ Фінансові показники використання матеріальних ресурсів ”

 

Оцінка

Складова	Бали	Підпис
Виконання графіку (max 20 балів)
Якість розрахунків, висновків (max 40 балів)
Якість захисту (max 40 балів)
Всього (max 100 балів)
Оцінка

 

 

м. Дніпропетровськ

2014

 

ЗМІСТ

 

 

Вступ		3
Розділ 1.ФІНАНСОВІ Показники ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ Розділ 2. Оцінка фінансового стану підприємства		4 10
2.1.	Вертикальний та горизонтальний аналіз форми 1 «Баланс»	10
2.2.	Коефіцієнтний аналіз фінансового стану підприємства	12
	2.2.1. Фінансовий аналіз за методом  “DU PONT”	12
	2.2.2. Аналіз рентабельності продукції	16
	2.2.3. Аналіз інтенсивності використання  активів підприємства	20
	2.2.4. Аналіз пасивів підприємства	23
	2.2.5. Аналіз платоспроможності підприємства	28
Розділ 3. АНАЛІЗ РІВНЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА		33
3.1.	CVP-аналіз. Визначення запасу безпеки 3.1.1. Класична точка беззбитковості 3.1.2. Мінімальні точка  беззбитковості 3.1.3. Фінансова точка беззбитковості 3.1.4. . Фінансова точка  беззбитковості з урахуванням  оподаткування	33 35 37   38
3.2.	Розрахунок ступеня операційного важеля	41
РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ ВИХІДНИХ І ВХІДНИХ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ		43
ВИСНОВКИ		45
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ		47
ДОДАТКИ		48

 

 

ВСТУП

 

Фінансовий аналіз на практиці відкриває широкі можливості у підприємницькій діяльності, оскільки за допомогою різноманітних підходів, методів оцінок дає можливість виявляти проблемні аспекти діяльності і можливі шляхи вирішення.

Метою нашої курсової роботи є:

• Закріплення, систематизація та поглиблення теоретичних і практичних знань одержаних  при вивченні курсу «Фінансовий аналіз»;
• застосування на практиці  отриманих знань з фінансового аналізу шляхом аналізу діяльності підприємства;
• закріплення вмінь аналізу цифрового матеріалу та узагальненнь на їх основі.

Завдання курсової роботи – провести аналіз даних фінансової звітності підприємства, надати оцінку його фінансового стану, використовуючи підходи, прийняті у світовій і вітчизняній практиці, та сформулювати пропозиції щодо покращання фінансового стану досліджуваного підприємства.

У ході дослідження було використано загальнонаукові методи пізнання: формальна логіка (аналіз і синтез), діалектична логіка (сходження від абстрактного до конкретного), системний аналіз.

Виконання даної курсової роботи є актуальним на сьогодні, оскільки за допомогою фінансової звітності можливе знаходження недоліків у роботі підприємства і розробка шляхів їх усунення.  Тому, виконання даної курсової роботи вимагає глибокого вивчення теоретичних основ і використання набутих знань з методики фінансового аналізу для розв’язання конкретних задач, що є передумовою глибокого опанування основ фінансового аналізу як науки.

 

Розділ 1.ФІНАНСОВІ Показники ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ

 

Сучасне життя вимагає від підприємств підвищення ефективності виробництва, впровадження прогресивних форм господарювання та управління

виробництвом, подолання безгосподарності і безвідповідального ставлення до використання наявних ресурсів. Тому в комплексі заходів поліпшення бухгалтерського обліку особлива роль відводиться формуванню повної та достовірної інформації про наявність, рух і використання матеріальних ресурсів на підприємстві. Від побудови обліку матеріальних ресурсів залежить величина таких показників діяльності підприємств, як собівартість і прибуток.

В економічній літературі існують різні поняття матеріальних ресурсів промислового підприємства, що головним чином пояснюється відсутністю їх чіткої характеристики, необґрунтованістю економічного складу, відсутністю вірної класифікації.

При визначенні оцінки ефективності використання та групуванні матеріальних ресурсів як об’єкта управління важливе значення має вибір правильного підходу до трактування цього поняття, бо треба знайти найбільш

доцільний метод власного дослідження. З іншого боку, необхідно розширити та

поглибити класифікації об’єкта, що дасть змогу виділити ті його характеристики і грані, які є визначальними для вдосконалення управління матеріальним потоком на підприємстві [10].

У першому випадку мова йде тільки про предмети праці. Але до сукупних

матеріальних ресурсів промислового підприємства включають не лише матеріали, паливо, запасні частини, комплектуючі вироби, тару та ін., а й основні засоби, в тому числі малоцінні та швидкозношувані предмети, матеріальні витрати в незавершеному виробництві, напівфабрикати власного виробництва, готову продукцію. Всі вони беруть участь у кругообігу засобів і складають його матеріальну основу.

У другому випадку маються на увазі предмети праці і та частина основних засобів, яка виділена у групу малоцінних і швидкозношуваних предметів.

Такий підхід дещо розширює поняття, однак і тут розглядається тільки визначена частина матеріальних ресурсів, тому що залишаються за межею не менш важливі її групи – засоби праці, матеріальні витрати в незавершеному виробництві, напівфабрикати власного виробництва, готова продукція.

У третьому випадку до матеріальних ресурсів відносять засоби та предмети праці, але не включають до них матеріальні витрати в незавершеному

виробництві, напівфабрикати та готову продукцію, яка має, як і матеріали, натурально-оречевлену та вартісну форми [1].

У четвертому випадку під матеріальними ресурсами розуміють предмети

праці, напівфабрикати власного виробництва, незавершене виробництво, а також готову продукцію. У деяких випадках до матеріальних ресурсів відносять усі елементи засобів виробництва і предметів споживання; засоби виробництва і готову продукцію; виробничі запаси, незавершене виробництво, готову продукцію, засоби і предмети праці.

Завершуючи огляд думок з приводу поняття матеріальних ресурсів необхідно зазначити, що матеріальні ресурси промислового підприємства включають до свого складу не тільки засоби і предмети праці – основні засоби, малоцінні і швидкозношувані предмети, сировину, основні та допоміжні матеріали, паливо, напівфабрикати, комплектуючі вироби, запасні частини для ремонту, але і матеріальні витрати в незавершеному виробництві та готову продукцію.

Оцінка вартості матеріальних ресурсів у процесі використання кількісно пов’язана з економічною категорією «затрати матеріальних ресурсів». Методично правильним буде зарахування до затрат як безпосередньо вартості використаних ресурсів, так і суми втрат ресурсів, що дасть змогу комплексно виміряти процес відтворення та взаємодії матеріальних і інших видів ресурсів.

Затрати матеріальних ресурсів у торгівлі організаційно пов’язані з певними статтями та елементами витрат обігу, в тому числі: витрати на амортизацію основних засобів; витрати на оренду; знос малоцінних та швидкозношуваних предметів; нестачі та втрати товарно-матеріальних цінностей; паливо, газ, електроенергія; витрати та втрати на операції з тарою [9].

Виходячи з включення до складу матеріальних ресурсів вартості товарних ресурсів, до затрат матеріальних ресурсів доцільно включати суму фінансових ресурсів, що пов’язані з закупівлею та формуванням інших видів ресурсів (наприклад, витрати по відсотках за користування банківським кредитом).

Очевидно, існуюча методика розрахунку матеріальних затрат не у повній мірі охоплює затрати в розрізі матеріально-уречевлених елементів ресурсів. Наприклад, доцільним є зарахування до матеріальних затрат статті «витрати по оренді», оскільки сутність матеріальних затрат основних фондів відображає тільки сума їх амортизації та відповідних відрахувань від первісної вартості. Можливим є визначення частки матеріальних затрат у розрізі окремих статей витрат обігу, що переважно за економічним змістом є узагальнюючими та носять комплексний характер. Означений підхід буде відповідати вимогам принципу комплексності, забезпечувати точність обліку та відображати показники економії матеріальних затрат торгівлі.

Одним із методів деталізації матеріальних затрат є визначення частки затрат на виконання економічних функцій та частки затрат на виконання соціальних функцій як результату виробничого чи торговельного процесів. Такий поділ дає змогу охопити взаємодію та вимір економічної та соціальної ефективності матеріальних ресурсів [2]. Як висновок, означена елементна деталізація матеріальних затрат є методично важливою для зіставлення з елементами «витрати трудових ресурсів» та «витрати фінансових ресурсів».

Прийняття управлінських рішень з оптимізації процесу відтворення матеріальних ресурсів передбачає розрахунок показників ресурсної оцінки, що мають відображати комплексні характеристики ефективності процесу та відповідати принципу системності. Розрахункові показники можуть відображати як ефективність використання матеріальних ресурсів у цілому, так і окремих функціональних груп чи окремих елементів матеріальних ресурсів.

Очевидно, дані показники ефективності є порівняльно-розрахунковими та виражаються відповідними коефіцієнтами.

Для матеріальних ресурсів доцільно виділяти показники ефективності відтворення та ефективності використання матеріальних ресурсів. На нашу думку, означену схему істотно доповнюють показники фінансової стійкості підприємства та показники ліквідності ресурсів, що значною мірою методично дає змогу оптимізувати структуру ресурсного потенціалу та взаємозв’язки між елементами окремих видів ресурсів і міжресурсні співвідношення [8].

Економічна оцінка ефективності використання ресурсів в основному залежить від таких чинників та характеристик:

- об’єм, структура та виробнича необхідність  ресурсів;

- об’єм  господарської діяльності;

- сума  фінансових результатів;

- рентабельність  використання окремих видів ресурсів;

- показники  стану відтворення та ефективності  використання основних фондів.

Очевидно, показники ефективності використання матеріальних ресурсів у торгівлі будуть змінюватися в розрізі підприємств різних форм власності залежно від таких чинників:

- об’єм  та структура товарної реалізації;

- територіальне  розміщення підприємства;

- товарна  насиченість внутрішньорегіонального  ринку;

- купівельна  спроможність на ринку товарів  та послуг;

- конкурентоспроможність  як окремих видів товарної  реалізації, так і підприємства  в цілому [3].

Оцінку ефективності використання матеріальних ресурсів доцільно проводити за календарний період роботи, часова характеристика якого відображається хронологічною моделлю та динамічним рядом. Для розрахунків доцільно використовувати як вартість матеріальних затрат та відповідних їм ресурсів (затратний метод), так і вартість окремих видів ресурсів, зокрема матеріальних ресурсів (ресурсний метод).

Відповідно до матеріальних ресурсів у торгівлі доцільно розраховувати систему показників:

• узагальнюючих (матеріаловіддача, матеріаломісткість, абсолютна та відносна економія матеріальних ресурсів);
• фінансово-результативних (матеріалорентабельність, матеріалодохід-ність, рентабельність елементів затрат);
• часткових (торговельна площа на одного працівника прилавку, торговельна площа на 1000 обслуговуваного населення, коефіцієнт використання окремих елементів активної частини матеріальних ресурсів, коефіцієнт закріплення ресурсів) [7].