Фінансові показники використання матеріальних ресурсів

 

Таким чином, на збільшення значення норми прибутку на власний капітал  найбільше вплинув ріст коефіцієнту оборотності  на 0,082.

Відобразимо усі показники у вигляді гістограми:

Рис.2.1. Динаміка зміни  показників дюпонівського розкладання

 

Як підсумок, необхідно виділити наступне, хоч  інтенсивність оборотів збільшилась, але на ефективність це не вплинуло, адже рентабельності продукції зменшується. Зниження цього показника означає, що зменшилась і питома вага прибутку у ціні продукції, а це є ознака негативної тенденції для підприємства. Заборгованість у звітному періоді зменшилася і це є позитивною тенденцією, адже у наступних періодах ризик виникнення фінансової нестабільності менший.

 

1.2.2. Аналіз рентабельності продукції

 

Першим показником фінансового розкладання є рентабельність продукції (Рп). Цей показник надає характеристику продукції та відображає ефективність виробництва.  Як раніше вже визначалось, цей показник знаходиться як співвідношення чистого прибутку до виручки.

 

Рп0 =  3511/114 475 = 0,030;

Рп1=  2109/137 228 = 0,015;

∆Рп = Рп1- Рп0 = 0,015 - 0,030=-0,015;

Ірп = = 0, 015/0,030 = 0,5;

Тр рп= (Ірп-1)*100%(0,5 - 1)*100%= -50%.

Показник рентабельності продукції зменшується і його темпи росту  складають -50%. Зниження цього показника означає, що зменшилась і питома вага прибутку у ціні продукції, а це є ознака негативної тенденції для підприємства.

Подальша деталізація показника рентабельності продукції пов’язана з собівартістю може здійснюватися по статтям витрат. До показників ефективності, що побудовані за таким принципом, відносяться: матеріалоємність, енергоємність, зарплатоємність та інші. Їх узагальнюючим показником є витратоємність (ВЄ), що визначається за такою формулою:

 

ВЄ =                                                       (2.1.)

де С –собівартість, тис. грн;

В – виручка, тис. грн.

 

ВЄ = 81 294/114 475= 0,71;

ВЄ = 110 880/137 228= 0,808;

D ВЄ = ВЄ - ВЄ = 0,808 – 0,71= 0,098;

Методика аналізу ефективності виробництва здійснюється за трьома рівнями від більш високого рівня управління до рівня прийняття управління рішень й поділяються на: якісний, факторний, кількісний аналізи.

Якісний аналіз полягає в оцінці динаміки ефективності виробництва в цілому та по окремих статтях. Як динамічна характеристика використовується індекс витратоємності (Івє), що розраховується за формулою:

 

Івє  =                                                 (2.6.)

де      - витратоємність попереднього періоду;

- витратоємність  звітнього періоду.

Івє = 0,808/0,71 = 1,138;

Тр = (І - 1) * 100% = (1,138 - 1) * 100% = 13,8%.

Індекс витратоємності більше 1, що свідчить про зменшення рівня ефективності виробництва. Збільшення витратоємності на 13,8% є показником зменшення виручки більш швидкими темпами ніж зменшення собівартості.

Кількісний аналіз визначає обсяг економії (Е) або втрат (Втр.) коштів, що відбуваються за рахунок зміни рівня ефективності.

 

Е (Втр.) = (ВЄ - ВЄ ) * В                                                  (2.7.) 

          

де      - витратоємність попереднього періоду;

- витратоємність  звітнього періоду;

В -  виручка у звітному періоді, тис. грн.

Е (Втр.) = (0,808 – 0,71) * 137 228 = 13448,344 (грн.).

Отже, за рахунок збільшення рівня ефективності виробництва економія підприємства у звітному періоді склала 13448,344 грн.

Факторний аналіз визначає фактори першого порядку, які вплинули на зміну витратоємності. Таким чином необхідно розрахувати індекс собівартості (Іс) та індекс виручки (Ів).

Іс =                                                         (2.8.)

 

де      - собівартість продукції попереднього періоду, тис. грн;

- собівартість  продукції звітнього періоду, тис. грн.

Ів =                                                          (2.9.) 

 

де      - виручка попереднього періоду, тис. грн;

- виручка  звітнього періоду, тис. грн.

Іс = 110 880/81 294 = 1,364;

Ів = 137 228/114 475 = 1,199.

Відобразимо ці дані на графіку та визначимо до якої зони відноситься наше підприємство.

Рис. 2.2.  Графічне зображення результату факторного аналізу

Як бачимо на графіку, ефективність виробництва нашого підприємства відповідає ефективній 3-ї зоні, тобто зростав і індекс  виручки, і індекс собівартості, при чому індекс собівартості зріс більше, ніж  індекс виручки.

Отже, загалом на підприємстві  спостерігається позитивна тенденція росту ефективності виробництва.

Аналіз інтенсивності використання активів підприємства.

Для аналізу інтенсивності використання визначається період оборотності активів, але спочатку розрахунок коефіцієнту оборотності, що був знайдений раніше:

Коб0 =  114 475/90 000 = 1,27;

Коб1= 137 228/64 800 = 2,12;

∆ Коб = Коб1 - Коб0 =2,12 - 1,27= 0,85;

Ікоб  = = 2,12/1,27 = 1,67;

Тр коб = (І коб  - 1) * 100% = (1,67 - 1)*100%= 67%.

Період оборотності активів визначає кількість, що необхідна для здійснення повного обороту і розраховується за формулою:

 

Поб= 360/ Коб                                                                                     (2.9.) 

 

де      Коб - коефіцієнт оборотності.

                                                                                                                   

Поб1 = 360/2,12 = 170дн.

Поб0 =  360/ 1,27 = 283 дн.

D Поб = Поб 1 - Поб 0 = 170 - 283 = -113 дн.

ІПоб = Поб 1 /Поб 0 = 170/283 = 0,601;

ТПб = (ІПб - 1)*100% = (0,601 - 1)*100% = 39,9%

Отже, коефіцієнт оборотності активів збільшився на 67%, тобто інтенсивність використання активів збільшилась, це також підтверджує і збільшення темпу обороту активів на 39,99%, тобто на один повний оборот необхідно більше часу, а саме на 113 днів.

Визначимо коефіцієнт оборотності запасів(Коб.з.) за формулою:

 

Коб.з=                                                         (2.8.)

 

де      - собівартість продукції, тис. грн;

- запаси, тис. грн.

 

Коб.з0 = 81 294/(14 400+6 300+11 700)= 81294/32400=2,51;

Коб.з1 =  110 880/ (6480+3240+9720) = 110 880/19440=5,70;

D Коб.з. = Коб.з. 1 - Коб.з. 0 = 5,70 – 2,51= 3,19;

ІКоб.з. = Коб.з. 1 /Коб.з. 0 = 5,70 /2,51= 2, 27;

ТКоб.з. = (Ікоб.з. - 1)*100% = (2, 27 - 1)*100% = 127%.

 

Визначимо період оборотності запасів:

 

Поб.з.1 = 360/ Коб.з.1 = 360/5,70= 63 (дн.);

Поб.з.0 = 360/ Коб.з.0 = 360/2,51 = 143 (дн.);

D Поб.з. = Поб.з. 1 - Поб.з. 0 = 63– 143 =-80 (дн.);

Іпоб.з. = Поб.з. 1 /Поб.з. 0 = 63 /143= 0,44 ;

ТПоб.з. = (ІПоб.з. - 1)*100% = (0,44 - 1)*100% = -56%.

 

Отже, темп оборотності запасів у звітному періоді зменшився на 56%, тобто швидкість використання запасів збільшилась. Це є позитивною тенденцією, тому що запаси на складі затримуються довше, що спричиняє збільшенню ефективності їх використання.

Для аналізу політики товарного кредиту необхідно розрахувати та порівняти між собою строк кредиту, який підприємство надає своїм споживачам і строк товарного кредиту, який підприємство отримає від своїх постачальників.

Визначимо термін наданого товарного кредиту (СНТК):

 

СНТК =                                                (2.9.)

 

де ДЗ – дебіторська заборгованість, тис. грн;

ЧД – чистий дохід від реалізації продукції, тис. грн.

 

СНТК0 = 3888*360 дн./95 396 = 15 (дн.);

СНТК1= 12600*360 дн./114 357 = 40 (дн.);

СНТК1 -СНТК0 = 40 – 15 = 5 (дн.).

Визначимо строк отриманого товарного кредиту (СОТК):

 

СОТК =                                                (2.10.)

 

де КЗ – кредиторська заборгованість, тис. грн;

ЗОВ – загальні операційні витрати, тис. грн.

 

Відповідно до умов припускаємо, що у підприємства близько 70% собівартості продукції сформовано в кредит.

СОТК0 = 13500*360/181 672*0,7 = 4860000/127170 = 38(дн.);

СОТК1= 2000*360/114 317 *0,7 = 720000/80022= 9 (дн.);

СОТК1 -СОТК0 = 9 - 38 = - 29 (дн.).

Як підсумок порівняємо строки наданого та отриманого товарного кредиту і отримаємо результат політики товарного кредиту(РПТК):

 

РПТК = СОТК – СНТК                                             (2.11.)

 

де СОТК – строк отриманого  товарного кредиту, дні;

         СНТК –  строк наданого товарного кредиту, дні.

 

РПТК0 = СОТК0 – СНТК0 = 38 - 15 = 23(дн.);

РПТК1 = СОТК1 – СНТК1 = 9 - 40 = -31 (дн.);

РПТК1 – РПТК0 = -31 – 23 = -8 дн.

 

Строк наданого товарного кредиту у звітному періоді збільшився на 25 днів, що є негативною тенденцією, оскільки погашення дебіторської заборгованості відбувається більш швидкими темпами. А строк товарного отриманого кредиту зменшився  на 23 дні – це є негативним.

Результат політики товарного кредиту говорить про те, що у підприємства є додаткові джерела фінансування. Підприємство не розраховується зі своїми кредиторами через 31 день після отримання грошей за реалізацію продукції від покупців. Це є негативним елементом, враховуючи і те, що цей показник зменшився за останній період на 8 днів.

 

1.2.4. Аналіз пасивів підприємства

 

Одним з елементів аналізу пасиву підприємства є коефіцієнт заборгованості (Кз), який відображає структуру капіталу підприємства та рівень його фінансової незалежності. Цей коефіцієнт розраховується за  формулою:

 

Кз =                                                         (3.1.)

 

де      А – активи, тис. грн;

ВК – власний капітал, тис. грн.

 

Кз0 =  90 000/54 000 = 1,67;

Кз1= 64 800/54 000 = 1,2;

∆ Кз = Кз - Кз =1,2 – 1,67= - 0,47;

Ікз  = =1,2/1,67 = 0,72 ;

Тр кз = (Ікз  - 1) * 100% = (0,72 - 1)*100%= -28%.

 

За звітний період значення коефіцієнта заборгованості зменшився, тобто зменшилась питома вага позикових коштів у структурі капіталу підприємства. Це є позитивною тенденцією, адже у наступних періодах ризик виникнення фінансової нестабільності менший. Також це підверджує те, що цей показник знаходиться у проміжку від 1 до 2, і можна сказати, що господарські засоби були сформовані за рахунок власного капіталу і за рахунок залученого.

Рентабельність інвестованого капіталу ( НПін.к.) відображає прибутковість залучених коштів, і визначається за формулою:

 

НПік =                                          (3.2.)

 

де ФВ – фінансові витрати, пов’язані із залученням кредиту, тис. грн;

ВК – власний капітал, тис. грн;

ДКР – довгострокові кредити, тис. грн.

 

НПік0 = (3511+1440)/(54000+13500) = 4951/67500= 0,073;

НПік1 = (2109+960)/(54000+2800) = 3069/56 800=0,054;

∆ НПік = НПік - НПік =0,054 – 0,073= - 0,019;

І нпік   = =0,054/0,073 = 0,74;

Тр нпік = (І нпік.  - 1) * 100% = (0,74 - 1)*100%= -  26%.

Норма прибутку на вкладений капітал зменшилась на 26% і це є негативним для підприємства. Це зменшення відбулось за рахунок зменшення чистого прибутку.

Ефект фінансового важеля (EFL) є показником, який показує, на скільки відсотків збільшується рентабельність власного капіталу за рахунок залучення позичкових коштів в оборот підприємства:

 

EFL = НПВК - НПІК                                                       (3.3.)

 

де НПВК – норма прибутку на власний капітал;

НПІК – норма прибутку на інвестований капітал.

 

EFL0 = 0,064– 0,073 = - 0,009;

EFL1 =0,038 - 0,054 = - 0,016;

∆ EFL = - 0,009 +0,016 = 0,007.

Ефект фінансового важеля (EFL) можна розрахувати і за наступною формулою:

EFL = Диф. EFL * ПлечеFL                                                    (3.4)

 

де Диф. EFL – диференціал фінансового важеля;

ПлечеFL  – плече фінансового важеля.

 

Диференціал фінансового важеля (Диф. EFL) показує, яка частина інвестованих коштів залишається у власності підприємства після сплати відсотків за залучення кредиту, або на яку суму  підприємство збільшує свій прибуток, використовуючи залучення кредитних ресурсів. Розраховується за формулою:

Диф. EFL= НПІК - %по Кр                                              (3.5.)

 

де НПІК – норма прибутку на інвестований капітал;

%по Кр  – відсоткова ставка по кредиту.

 

Диф. EFL0 =  0,073 – 0,16 = - 0,087;

Диф. EFL1 =  0,054 – 0,16 = - 0,106;

∆ Диф. EFL = - 0,106 + 0,087 = - 0,019.

 

Диференціал фінансового важеля зменшився зі значення 0,106 до 0,087, тобто мав негативну тенденцію. Це свідчить, що, залучаючи додаткові кредитні ресурси, підприємство стало менше отримувати. Це відбувається за рахунок того, що грошові ресурси витрачаються неефективно, їхня прибутковість є низькою, і в прибуток, який підприємство отримує за рахунок використання кредиту не покриває необхідні витрати.