Фінансові показники використання матеріальних ресурсів

Плече фінансового важеля (ПлечеFL) відображає структуру капіталу, а саме показує співвідношення позикового та власного капіталу підприємства. Плече фінансового важеля, фактично, підсилює диференціал фінансового важеля. Визначається:

 

                     

,                                                                       (3.6.)

         де ДПК – (ДКР) довгостроковий позиковий капітал, тис. грн;

ВК – власний капітал, тис. грн

ПлечеFL0 =  22500/54000=0,417;

ПлечеFL1 = 8000/54000= 0,148;

∆ ПлечеFL =  0,148 – 0,417 = -0,269.

На даному підприємстві у попередньому періоді плече фінансового важеля дорівнювало 0,417, тобто воно використовувало більше власні, ніж залучені кошти, однак у звітному періоді значення цього показника зменшилось до 0,148, і це свідчить про то, що підприємство стало залучати менше позикових коштів.

EFL0 = - 0,087 * 0,417 = 0,036;

EFL1 =- 0,106 * 0,148 = 0,016;

∆ EFL = 0,016 – 0,036 = -0,02.

Ефект фінансового важеля є зміною прибутковості власного капіталу порівняно з прибутковістю усього вкладеного капіталу за рахунок отримання кредитів. EFL менше 0, що не є позитивним для підприємства. Підприємство не може дозволити собі брати кредит під 16%. Також, те що цей показник зменшився, є свідченням про негативну тенденцію, оскільки чим менше ефект фінансового важеля, тим меншою є можливість росту норми прибутку на власний капітал.

Ступінь фінансового важеля (DFL) визначається за формулою:

 

DFL =                                                       (3.7.)

 

де ПОД – прибуток від операційної діяльності, тис. грн;

ПЗД – прибуток від звичайної діяльності, тис. грн.

 

DFL0 = 6000/4560 = 1,32;

DFL1 = 1000/2740 = 0,36;

∆ DFL = DFL1 – DFL0 = 0,36 – 1,32 = - 0,96;

І DFL   = =0,36/1,32 = 0,27;

Тр DFL = (І DFL - 1) * 100% = (0,27 - 1)*100%=  - 73%.

 

У звітному періоді, як і в попередньому DFL<1, що свідчить про наше підприємство як консервативне з не ризиковою стратегією. Але цей показник зменшується хоч і незначно, а саме на -0,96%,  все ж є це є свідченням, що у подальшому стратегія підприємства  може змінитись на ризикову. З огляду на загальний стан підприємства, то ризикову діяльність воно може собі дозволити.

 

1.2.5. Аналіз платоспроможності підприємства

 

Коефіцієнт поточної ліквідності (КПЛ) відображає, в якій ступені наявні оборотні активи достатні для задоволення поточних зобов’язань.  Цей коефіцієнт визначається за допомогою такої формули:

 

КПЛ=                                                      (3.8.)

 

де ОА – оборотні активи, тис. грн;

ПЗ – поточні зобов’язання, тис. грн.

КПЛ0= 63000/32400 = 1,94;

КПЛ1 = 32400/1850 = 17,5;

D КПЛ = КПЛ 1 – КПЛ 0 = 17,5 - 1,94 = 15,56;

І КПЛ = КПЛ1 / КПЛ 0 = 17,5/1,94 = 9,02;

Т КПЛ= (І КПЛ - 1)*100% = (9,02 - 1)*100% = 802%.

Коефіцієнт поточної ліквідності у звітному періоді зріс на 802%  за рахунок значного зменшення поточних зобов’язань.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (КШЛ), знаходиться за формулою:

 

КШЛ =                                                   (3.9.)

 

де ОА – оборотні активи, тис. грн;

З – запаси, тис. грн;

ПЗ – поточні зобов’язання, тис. грн.

 

КШЛ0= (63000 – 14400/22500 = 2,16;

КШЛ1 = (32400– 6480)/8000 = 3,24;

D КШЛ = КШЛ 1 – КШЛ 0 = 3,24 - 2,16 = 1,08;

І КШЛ = КШЛ1 / КШЛ 0 = 3,24/2,16 = 1,5;

Т КШЛ= (І КШЛ - 1)*100% = (1,5 - 1)*100% = 50%.

 

Отже, 50% поточних зобов’язань можна покрити найближчим часом при повному погашені дебіторської заборгованості. Показник збільшується і це є позитивною тенденцією, бо свідчить про збільшення очікуваної платоспроможності підприємства. Зростання значення цього показника відбулось за рахунок зменшення вартості поточних зобов’язань.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (КАЛ) розраховується за формулою:

 

КАЛ=                                                   (3.10.)

де ГК – грошові кошти, тис. грн;

ПЗ – поточні зобов’язання, тис. грн.

КАбЛ0=18000/22500 = 0,8;

КАбЛ 1 = 9072/8000 = 1,134;

D КАбЛ = КАбЛ 1 – КАбЛ 0 = 1,134 - 0,8 = 0,334;

І КАабЛ = КАбЛ1 / КАбЛ 0 = 1,134/0,8 = 1,42;

Т КАбЛ= (І КАбЛ - 1)*100% = (1,42 - 1)*100% = 420%.

Оскільки  значення коефіцієнту абсолютної ліквідності >0,25, то це свідчить про те, що гроші лежать на рахунку, замість того щоб бути використаними у виробництві. Цей показник збільшився, а саме на 420%, що є негативною тенденцію

Отже платоспроможність підприємства на недостатньому рівні і загалом спостерігається негативна тенденція у фінансовому стані, оскільки зменшились обсяги  виробництва, що супроводжувалось зменшенням власного оборотного капіталу.

 

Розділ 3. АНАЛІЗ РІВНЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

 

3.1. CVP-аналіз. Визначення запасу  безпеки. Класична точка беззбитковості

 

Першим показником, що необхідно визначити, відповідно до цього аналізу є відносний маржинальний дохід (ВМД), що знаходиться за формулою:

ВМД  =                                                       (3.1.)

де В – виручка від реалізації продукції, тис. грн;

ЗВ – змінні витрати, тис. грн.(оборотні)

ЗВ0 = 15 442,1 +10 446,15+12 717,05)= 38 605,3 тис.грн.

ЗВ1 = 19 433,9 + 13 146,45 + 16 004,4 = 48584,75 тис.грн.

ВМД0= 114 475 - 38 605,3/ 114 475= 0,66;

ВМД1= 137 228 - 48584,75 /137 228 = 0,65.

Виручка збільшилася, а змінні витрати зменшились, що є позитивною тенденцією.

 

Класична точка беззбитковості

Точка беззбитковості – це виручка від реалізації, при якій підприємство вже не має збитків, але ще не має прибутку. Класична точка беззбитковості визначається за допомогою формули:

                                                                     (3.2.)

де ПВ – постійні витрати, тис. грн;(необоротні)

ВМД – відносний маржинальний дохід, тис. грн.

 

ПВо=52230,7 тис.грн.

ПВ1= 65732,25 тис.грн.

 

ТБкл0= 52230,7 /0,66 = 34472,26 (тис.грн.);

ТБкл1 =65732,25 /0,65 = 42 725,96 (тис.грн.);

∆ ТБкл = ТБкл - ТБкл0=42 725,96 – 34472,26 = 8253,7;

І ТБкл  = =42 725,96 /34472,26 = 1,24;

Тр ТБкл = (І ТБкл  - 1) * 100% = (1,24- 1)*100%= 24%.

 

Запас безпеки – це запас виручки, який визначається я к різниця між виручкою підприємства та його точкою беззбитковості. Запас безпеки класичний (ЗБкл) розраховується за формулою

 

                                                                            (3.3.)

 

де В – виручка від реалізації, тис. грн;

ТБ – точка беззбитковості, тис. грн.

 

ЗБкл0= 114 475– 34472,26 = 80002,74 (тис.грн.);

ЗБкл1 =137 228 – 42 725,96 = 94502,04 (тис.грн.);

∆ ЗБкл = ЗБкл - ЗБкл0=94502,04 – 80002,74 = 14499,3

І ЗБкл  = =94502,04 /80002,74 = 1,18;

Тр ЗБкл = (І ЗБкл  - 1) * 100% = (1,18 - 1)*100%= 18%.

Запас безпеки у звітному періоді збільшився і становить 94502,04 тис.грн. Збільшення запасу безпеки є позитивною тенденцією тому, що відбувається збільшення можливості підприємства витримати зниження обсягів виробництва і реалізації продукції і не понести при цьому збитків.

Відносний запас безпеки (ВЗБ кл) визначається за допомогою формули:

 

ВЗБкл =                                            (3.4.)

 

де ЗБкл – запас безпеки, тис.грн.;

В – виручка від реалізації, тис. грн

.

ВЗБкл 0 = (80002,74 /114 475)*100%= 69,9%;

ВЗБкл 1 = (94502,04 /137 228)*100%= 68,9%;

∆ ВЗБкл = ВЗБкл - ВЗБкл0 = 68,9% - 69,9% = 21,3%.

Отже,  класична точка беззбитковості збільшилась на 24% і становить у звітному періоді 42 725,96 тис.грн., при цьому запас безпеки зріс на 14499,3 тис.грн., а у відсотковому виражені, іншими словами відносний запас безпеки, зменшився на 1 %. Оскільки запас безпеки і в попередньому і у звітному періоді більше 0 це свідчить про те, що підприємство протягом року забезпечує перевищення грошових надходжень над витратами. Тобто для підприємства спостерігається позитивна тенденція.

 

3.1.2. Мінімальна точка беззбитковості:

 

Класична точка беззбитковості визначається за допомогою формули:

 

ТБ мін =                                                            (3.5.)

 

де ПВ – постійні витрати, тис. грн;

Ам – амортизаційні відрахування, тис.грн;

ВМД – відносний маржинальний дохід, тис. грн.

 

ТБмін0= (52230,7 – 22 863,4)/ 0,66= 44494,85 (тис.грн.);

ТБмін1 =(65732,25 – 18 167,2)/ 0,65= 73177 (тис.грн.);

∆ ТБмін = ТБмін - ТБмін0=73177– 44494,85 = 28682,15;

І ТБмін  = 73177/44494,85 = 1,64;

Тр ТБмін = (І ТБмін  - 1) * 100% = (1,64 - 1)*100%= 64%.

 

Показник мінімальної точки беззбитковості в попередньому періоді склав  73177 тис.грн. і мав тенденцію збільшення до 28682,15 тис.грн.

Запас безпеки (ЗБмін)  розраховується:

 

ЗБмін= В – ТБмін                                                    (3.6.)

 

де В – виручка від реалізації, тис. грн;

ТБ – точка беззбитковості, тис. грн.

 

ЗБмін0= 114 475 –44494,85 = 69980,15(тис.грн.);

ЗБмін1 =137 228 – 73177= 64051 (тис.грн.);

∆ ЗБмін = ЗБмін - ЗБмін0=64051– 69980,15= -5929,15(тис.грн.);

І ЗБмін  = 64051/69980,15= 0,92;

Тр ЗБмін = (І ЗБмін  - 1) * 100% = (0,92 - 1)*100%= -8%.

 

Відносний запас безпеки (ВЗБ мін) визначається за допомогою формули:

 

ВЗБмін =                                            (3.7.)

 

де ЗБмін – запас безпеки, тис.грн.;

В – виручка від реалізації, тис. грн.

 

ВЗБмін 0 = (69980,15/114 475)*100%= 61,1%;

ВЗБмін 1 = (64051 /137 228)*100%= 46,7%;

∆ ВЗБмін = ВЗБмін - ВЗБмін0 = 46,7% - 61,1% = - 14,4%.

 

Запас безпеки у звітному періоді зменшився на -5929,15 тис.грн. і його значення свідчить про, що підприємство не здатне забезпечувати перевищення грошових надходжень над видатками.

 

3.1.3.Фінансова точка беззбитковості:

 

Прибуток нормативний:

ПН0 = ВК0 * Депозитна ставках = 27 000*0,16 = 4320

ПН1 = ВК1 * Депозитна ставках = 32 400*0,16 = 5184

 

х – за умовою задачі ставка депозиту 16%

 

Фінансова точка беззбитковості визначається за допомогою формули:

 

ТБ фін =                                                            (3.8.)

 

де ПВ – постійні витрати, тис. грн;

ПН – прибуток нормативний, тис.грн;

ВМД – відносний маржинальний дохід, тис. грн.

 

ТБфін0= (52230,7+4320)/0,66 = 85 682,88 (тис.грн.);

ТБфін1 =(65732,25 + 5184)/0,65 = 109 101,92 (тис.грн.);

∆ ТБфін = ТБфін - ТБфін0=109 101,92 – 85 682,88 = 23419,04 (тис.грн.);

І ТБфін  = 109 101,92  /85 682,88 = 1,27;

Тр ТБфін = (І ТБфін  - 1) * 100% = (1,27 - 1)*100%=27%.

 

Запас безпеки (ЗБфін)  розраховується:

 

ЗБфін= В – ТБфін                                                    (3.9.)

 

де В – виручка від реалізації, тис. грн;

ТБ – точка беззбитковості, тис. грн.

 

ЗБфін0= 114 475 – 85 682,88 = 28792,12(тис.грн.);

ЗБфін1 =137 228 – 109 101,92 = 28126,08 (тис.грн.);

∆ ЗБфін = ЗБфін - ЗБфін0=28126,08 – 28792,12= - 666,04(тис.грн.);

І ЗБфін  = 28126,08 /28792,12= 0,98;

Тр ЗБфін = (І ЗБфін  - 1) * 100% = (0,98- 1)*100%= -2%.

Відносний запас безпеки (ВЗБ фін) визначається за допомогою формули:

 

ВЗБфін =                                            (3.10)

 

де ЗБфін – запас безпеки, тис.грн.;

В – виручка від реалізації, тис. грн.

ВЗБфін 0 = (28792,12/114 475)*100%= 25,15%;

ВЗБфін 1 = (28126,08/137 228)*100%= 20,49%;

∆ ВЗБфін = ВЗБфін - ВЗБфін0 = 20,49%- 25,15%= -4,66%.

 

Значення фінансової точки беззбитковості зросло на 27% і у звітному періоді складає 109 101,92 тис.грн.

Запас безпеки у відносному вираження зменшився на 4,66 %.Це є негативною тенденцією. Значення запасу безпеки є від’ємним, що свідчить про те, що підприємство не забезпечує отримання прибутку на заданому рівні норми прибутковості у розмірі 16%.

 

3.1.4. Фінансова точка беззбитковості з урахуванням оподаткування

 

Для визначення фінансової точки беззбитковості (ТБ фін з у.о.) з урахуванням оподаткування  необхідно обрахувати нормативний прибуток з урахуванням оподаткування (ПН з у.о.):

ПН з у.о. =                                                     (3.11.)

де ПН  - нормативний прибуток, тис.грн.

ПН з ур.оп.0= 4320/0,75= 5760 (тис.грн);

ПН з ур.оп.1 = 5184/0.75 = 6912 (тис.грн.).

 

ТБ фін з у.о. =                                            (3.12.)