Фінансові показники використання матеріальних ресурсів

Для окремих елементів матеріальних ресурсів доцільно розраховувати групи показників натуральних чи відносних одиниць виміру. Наприклад, ефективність використання товарних ресурсів характеризують показники швидкості товарного обігу (у днях обороту, в разах обороту), відповідності фактичних до нормованих значень вартісної оцінки товарних запасів.

Одним із методів аналізу ефективності використання матеріальних ресурсів у торгівлі може бути нормативний, що передбачає розрахунок та економічне обґрунтування нормативів торговельної площі на 1000 обслуговуваного населення та товарообороту на одиницю торговельної площі. Очевидно, в умовах впливу зміни цінових індексів на динаміку товарообороту означені нормативні величини можуть носити орієнтований інформаційний характер. Водночас, нормативний метод і надалі можна використовувати для обґрунтування величини товарних запасів та відповідного визначення потреби у кредитних, фінансових ресурсах, оскільки розмір даного нормативу виражений у днях роботи і, відповідно, не підлягає впливу зовнішніх економічних факторів [4].

Визначення показника ефективності використання матеріальних ресурсів у торгівлі доцільно удосконалювати в напрямках:

• розрахунку комплексних інтегрованих показників ефективності, що враховують як вартість витрачених ресурсів, так і об’єм господарської діяльності та безпосередньо фінансовий результат (наприклад, для оцінки ефективності використання основних фондів інтегрований показник буде моделювати вплив фондовіддачі та фондорентабельності);
• визначення впливу факторів на зміну показників ефективності та побудову багатофакторної моделі взаємозв’язку, що забезпечить виконання принципу системності оцінки ефективності.

Водночас, ефективність використання матеріальних ресурсів є тільки важливою складовою, що визначає ресурсові дачу підприємства та комплексно забезпечує рентабельність господарсько-фінансової діяльності. Отже, існує методологічна потреба у визначенні взаємозв’язку структурних співвідношень з метою їх подальшої оптимізації.

 

Для оцінювання ефективності використання оборотних фондів застосовується система показників, основним з яких єматеріаломісткість

(абсолютна, питома  та загальна матеріаломісткість).

Абсолютна матеріаломісткість показує витрати основних видів сировини і матеріалів за абсолютними значеннями на фізичну одиницю виготовленої продукції [6].

Питома матеріаломісткість Мп – відображає витрати основних видів сировини і матеріалів на одиницю експлуатаційної характеристики продукції і визначається за  формулою:

Мп=М1/В

 

 

 де М1 – витрати конкретного виду ресурсів;

В – кількість одиниць виготовленої продукції. 

 

Загальна матеріаломісткість Мм відображає вартість всіх матеріальних затрат на одиницю виробу або на одну гривню виготовленої продукції і визначається за формулою:

Мм=Мз/В 

 

де Мз – загальна сума матеріальних затрат, грн.

В – обсяг виготовленої продукції в грошовому або натуральному обчисленнях. 

 

Оберненим показником до матеріаломісткості є матеріаловіддача Мв: 

 

Мв=В/Мз 

 

Ефективність використання оборотних фондів оцінюють ще й такі показники, як коефіцієнт використання матеріалів, розмір відходів та коефіцієнт вилучення готової продукції із одиниці переробленої сировини. Коефіцієнт використання матеріалів може бути плановим і визначається як відношення чистої ваги виробу до норми витрат сировини чи матеріалів, а також фактичним – як відношення чистої ваги виробу до фактичних витрат матеріалів [5].

Коефіцієнт використання матеріалів Квик.м  може розраховуватись і по підприємству в цілому: 

 

 

де m – кількість видів продукції, при виробництві яких використовується даний вид матеріального ресурсу;

Ni – обсяг випуску продукції i-го виду в натуральних одиницях;

Mi – чиста вага чи площа одиниці готової продукції i-го виду. 

 

Розмір відходів визначає коефіцієнт, що показує відношення величини відходів до величини загальних витрат матеріалу.

Коефіцієнт вилучення готової продукції із одиниці переробленої сировини показує певну межу – вміст у вихідній сировині корисних компонентів, що вилучаються.

 

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

 

2.1.Вертикальний та горизонтальний аналіз форми 1 “Баланс”

 

Одними з базисних способів аналізу балансу є горизонтальний та вертикальний аналіз. Горизонтальний аналіз передбачає порівняння показників одного періоду з іншим, таким чином, дозволяє визначити тенденції зміни окремих  статей, груп. Основою розрахунків є визначення базисних темпів росту  статей балансу. За допомогою вертикального аналізу визначається структура балансу, питома вага кожного елементу. Доцільність даного аналізу полягає у можливості проведення міжгосподарчого порівняння результатів діяльності Горизонтальний і вертикальний аналізи взаємодоповнюють один одного.

Слід почати з аналізу динаміки активу і пасиву балансу, тобто, горизонтального аналізу.

По активу балансу видно, що на початок року сума складала 90000 тис. грн., а на кінець року – 68400 тис. грн., тобто, відбулося зменшення до 72%. Зменшення активів на підприємстві говорить про звуження підприємством господарського обороту, що в цілому являється негативною характеристикою. Отже, проаналізуємо за рахунок чого відбулось таке різке зменшення активів.

З рядка 80 «Усього за розділом 1» видно, що на кінець року необоротні активи збільшились на 5400 тис. грн., тобто, до 120%. Це відбулось за рахунок збільшення  основних засобів на 5400 тис. грн., що є позитивною тенденцією.

Далі за розділом 2 бачимо, що оборотні активи на кінець періоду зменшились  до 50,3%. В основному це відбулось через значне зменшення статті «Дебіторська заборгованість за товари: чиста реалізаційна вартість. Різке зменшення дебіторської заборгованості і її частки в поточних активах може свідчити про зменшення обсягу продажів. Довготривале неповернення дебіторської заборгованості викликає дефіцит грошових ресурсів, що відповідно здатне знизити фінансову активність підприємства.

Щодо рядка 130 «Готова продукція», то тут відбулося зниження на 3780 тис. грн., або на 72%. Ця тенденція є позитивною, так як показує, що готової продукції на складі стало менше, тобто, вона розпродається і не затримується довго на складах підприємства.

Тепер звернемось до пасиву балансу. Розглянемо по розділам.

Розділ 1 «Власний капітал» не змінний. Збільшення власного капіталу на підприємстві сприяє росту фінансової стійкості підприємства.

Розділ 3 «Довгострокові зобов’язання» зменшився на кінець звітного періоду на 20,74%, що свідчить про погіршення структури балансу і збільшення ризику утрати фінансової стійкості, що є негативною тенденцією. Хоча, розглядаючи наступний розділ 4 «Поточні зобов’язання», бачимо що вони зменшились на 83%, що є позитивним явищем так як характеризує поліпшення структури балансу і зниження ризику втрати фінансової стійкості.

Щодо аналізу структури балансу (вертикального аналізу), то тут також слід почати з активів підприємства. По розділу 1 «Необоротні активи» відбулося збільшення питомої ваги на 0, 20 відсотковий пункт.

По розділу 2 «Оборотні активи» зменшення відбулось тільки по двом статтям: «Дебіторська заборгованність за товари: чиста реалізаційна вартість» - на 1,5%, «Грошові кошти в національній валюті» – на 0,05%. По всім іншим статтям відбулось збільшення або стали незмінними. Але це не є позитивною тенденцією, бо, наприклад, збільшення готової продукції показує, що на складах її стає дедалі більше, тобто попит знижується, продукція не реалізовується.

По пасиву балансу бачимо цікаву тенденцію по власному капіталу – хоч на кінець року сума і зменшилась, але відхилення в питомій вазі показує навпаки збільшення його частки у загальній сумі майже на 23,34 відсоткових пункти. Що звісно є позитивною характеристикою.

Що ж стосується 3 розділу «Довгострокові зобов’язання», в питомій вазі видно зменшення майже на 10,68 відсоткових пунктів.

А от підсумки 4 розділу «Поточні зобов’язання» значно зменшились – на 12, 65 відсоткових пункти. Що є позитивною тенденцією для підприємства, бо сплатити її потрібно в найближчі терміни.

В загальному плані можна зробити перші висновки про те, що дане підприємство є фінансово нестійким і схильним до банкрутства, хоча деякі позитивні моменти все ж спостерігаються в діяльності.

 

 

2.2. Коефіцієнтний  аналіз фінансового стану підприємства

 

2.2.1. Фінансовий аналіз за методом “DU PONT”

 

Фінансовий аналіз за методом «DuPont» передбачає виділення трьох основних показників (рентабельності активів, коефіцієнту оборотності активів та коефіцієнту заборгованості), які, в свою чергу, входять в четвертий, результуючий показник – норму прибутку на власний капітал.

В першу чергу необхідно визначити норму прибутку на власний капітал (НПвк). Цей показник є найважливішим елементом у даному аналізі, бо характеризує досягнення головної фінансової мети підприємницької діяльності, а саме збереження та примноження власного капіталу. Норма прибутку на власний капітал визначається за формулою:

 

НПвк =                                                     (2.1.)

 

де      ЧП – чистий прибуток, тис. грн;

ВК – власний капітал, тис. грн.

 

НПвк = 3511/54000 = 0,065;

НПвк = 2110/54000 = 0,039;

D НПвк = НПвк - НПвк = 0,039 - 0,065 =- 0,026;

Інпвк = = = 0,6;

Тр нпвк = (Інпвк - 1) * 100% = (0,6 - 1) * 100% = - 40%.

 

З результатів розрахунків бачимо, що норма прибутку на власний капітал зменшується. Темпи росту становлять - 40%. Зменшення цього показника свідчить про зниження власного капіталу підприємством.

Рентабельність продукції (Рп)  є показником структурним і відображає питому вагу прибутку  в ціні продукції. Він визначається за формулою:

 

Рп =                                                           (2.2.)

 

де      ЧП – чистий прибуток, тис. грн;

В – виручка, тис. грн.

 

Рп0 =  3511/114 475 = 0,030;

Рп1=  2109/137 228 = 0,015;

∆Рп = Рп1- Рп0 = 0,015 - 0,030=-0,015;

Ірп = = 0, 015/0,030 = 0,5;

Тр рп= (Ірп-1)*100%(0,5 - 1)*100%= -50%.

 

Показник рентабельності продукції зменшується і його темпи росту  складають -50%. Зниження цього показника означає, що зменшилась і питома вага прибутку у ціні продукції, а це є ознака негативної тенденції для підприємства.

Основним показником результативності менеджменту є коефіцієнт оборотності (Коб). Він показує кількість оборотів, які здійснюють активи протягом року. Коефіцієнт оборотності розраховується таким чином:

 

Коб =                                                           (2.3.)

 

де      В – виручка, тис. грн;

А – активи , тис. грн.

 

Коб0 =  114 475/90 000 = 1,27;

Коб1= 137 228/64 800 = 2,12;

∆ Коб = Коб1 - Коб0 =2,12 - 1,27= 0,85;

Ікоб  = = 2,12/1,27 = 1,67;

Тр коб = (І коб  - 1) * 100% = (1,67 - 1)*100%= 67%.

Коефіцієнт оборотності збільшився на 0,85 %,  тобто відбулось збільшення інтенсивності використання активів. Однак зважаючи на те, що рентабельність продукції зменшилась, активи використовуються не досить ефективно.

Останнім елементом  Дюпонівського розкладання є коефіцієнт заборгованості (Кз), який відображає структуру капіталу підприємства та рівень його фінансової незалежності. Цей коефіцієнт розраховується за  формулою:

 

Кз =                                                        (2.4.)

 

де      А – активи, тис. грн;

ВК – власний капітал, тис. грн.

 

Кз0 =  90 000/54 000 = 1,67;

Кз1= 64 800/54 000 = 1,2;

∆ Кз = Кз - Кз =1,2 – 1,67= - 0,47;

Ікз  = =1,2/1,67 = 0,72 ;

Тр кз = (Ікз  - 1) * 100% = (0,72 - 1)*100%= -28%.

 

За звітний період значення коефіцієнта заборгованості зменшився, тобто зменшилась питома вага позикових коштів у структурі капіталу підприємства. Це є позитивною тенденцією, адже у наступних періодах ризик виникнення фінансової нестабільності менший.

Перевірка вищенаведених розрахунків можна провести за допомогою формули:  

НПвк = * * ;

НП вк0 = Рп0*Коб0*Кз0 =0,030 * 1,27 * 1,67=0,064;

НП вк1 = 0,015*2,12*1,2=0,038.

 

Вплив кожного показника на зміну норми прибутковості на власний капітал визначається за формулами:

 

1. ∆НПвк (Рп) = (D Р) * Коб * Кз = -0,015*1,27*1,67=-0,032;
2. ∆НПвк (Коб) = Р * (D Коб) * Кз = 0,015*0,85*1,67=0,021;

          ∆НПвк (Кзабор) = Р * Коб * (D Кз) = 0,015*2,12*(-0,47)=-0,015.

 

Перевірка:

 DНПвк =∆НПвк (Рп) + ∆НПвк (Коб)+∆НПвк (Кзабор) ;

DНПвк =-0,032 +0,021 -0,015 = - 0,026.

Розрахунок показників дюпонівського розкладання
Показник	Період
	0	t
НПвк	0,065	0,039
ЧП/В	0,030	0,015
В/А	1,27	2,12
А/ВК	1,67	1,2
дНПвк	-0,026