Фінансове посередництво

 

 

МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ  ім. ГЕРОЇВ КРУТ

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни   РИНОК ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

на тему «Фінансове посередництво»

 

                                                                        Студентки

                                                                        Ворони  О.В._________________                 

                                                                                           (прізвище, ініціали)    

                                  курсу 5

                                                          групи ІНЗ-7-14-С5Ф (1.3 здс)___

                                                                        напряму підготовки (спеціальності)

                                                                  ____________________________

                                                                  ____________________________

                                                                  спеціалізації__________________

                                                                  ____________________________                                                                     

 

                                                                  Керівник: ____________________ 

                                                                                                                (посада, науковий ступінь,                                                                                                                             

                                                                   ____________________________              

                                                                                                      вчене звання, прізвище, ініціали)

                                                                                                      _____________________________

                      Оцінка:

                                                                   Національна шкала____________

                                                                        Кількість балів: _____ ЕСТS: _____

 

 

Члени комісії ______________      _________________

                                    підпис                                  прізвище, ініціали

                      ______________      _________________

                                     підпис                                  прізвище, ініціали

                      ______________      _________________

                                     підпис                                  прізвище, ініціали

 

 

Чернігів 2015

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФІНАНСОВОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА В УКРАЇНІ………………………………………………………………………..…5

1.1 Загальна характеристика фінансового  посередництва……………5

1.2 Дослідження специфіки функціонування  окремих фінансових посередників………………………………………………………………..……9

1.3 Нормативно-правове регулювання  та функціонування фінансових  посередників……………………………………………………………………19

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО РИНКУ В УКРАЇНІ…………………..24

2.1 Особливості фінансового посередництва  в Україні……………..…24

2.2 Діяльність банківських і  небанківських фінансових установ  в Україні……………………………………………………………………………32

РОЗДІЛ ІІІ. ПРОБЛЕМИ ТА ПерспективИ розвитку  фінансового  посередництва в УкраїнІ……………………………………………….39

3.1 Перспективи розвитку інститутів  фінансового посередництва в  Україні…………………………………………………………………...……….39

3.2 Актуальні проблеми розвитку  посередництва та напрями їх  подолання на фінансовому ринку  України…………………………………..42

ВИСНОВКИ………………………………………………………………47

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………….49

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Важливе місце в акумуляції грошових ресурсів належить фінансовим посередникам. У більшості країн світу фінансові посередники відіграють важливу роль у фінансуванні суб'єктів економіки.

Наявність ефективних фінансових посередників (банків, страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, кредитних спілок та інших фінансових установ) є необхідною передумовою розвитку інших секторів економіки країни, сприяє стабільному та прогнозованому функціонуванню всіх економічних процесів у суспільстві. В Україні фінансові посередники також є потужним джерелом інвестицій в економіку, оскільки акумулюють значні обсяги коштів.

 Теоретичним аспектам функціонування  фінансового посередництва присвячена  велика кількість наукових праць. Дослідження щодо цього питання  в Україні проводили Н.І. Версаль, С.М. Еш, В.В. Зимовець, В.В. Корнєєв, О.Є. Кузьмін, М.І. Савлук, В.П. Ходаківська та інші науковці. У розробках цих авторів розкрито сутність фінансового посередництва, їхню діяльність як в Україні, так і за кордоном, виокремлено основні положення та види діяльності. Та все ж, багато проблем залишилося ще не вирішеними. Зокрема, низький рівень довіри населення, що, на нашу думку, є головною проблемою фінансового посередництва. Саме в цьому полягає актуальність даної теми.

Метою даної курсової роботи є дослідження проблем розвитку фінансового посередництва в Україні та напрями їх подолання.

Поставлена мета зумовила необхідність вирішення наступних завдань:

1) сформувати загальну характеристику  фінансового посередництва;

2) визначити специфіку функціонування окремих фінансових посередників;

3) визначити нормативно-правове  регулювання та функціонування  фінансових посередників;

4) проаналізувати особливості фінансового посередництва в Україні;

5) дослідити діяльність банківських  та небанківських фінансових  установ;

6) визначити проблеми розвитку  посередництва та напрями їх  подолання на фінансовому ринку  України.

Об’єктом роботи є економічні відносини, що виникають між суб’єктами фінансового ринку.

Предметом − проблеми розвитку фінансового посередництва в Україні та напрями їх подолання.

Джерела отримання інформації: публікації з фахових видань вітчизняних і зарубіжних науковців, офіційні дані сайту Національного банку України, офіційні дані з рейтингового агенства «Рюрік» та фахові підручники.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФІНАНСОВОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА В УКРАЇНІ

 

1.1 Загальна характеристика фінансового  посередництва

 

Розвинута ринкова економіка передбачає наявність діючого ринку, який дозволяє забезпечити потреби суспільства та сприяє якісному розвитку економіки, а отже і держави в цілому.

Забезпечення економічних відносин між учасниками ринку відбувається через фінансових посередників, завдяки яким вирішуються проблеми функціонування фінансового ринку. На ньому відбуваються процеси акумуляції, розподілу та перерозподілу вільних фінансових ресурсів.

Інституціонально-фінансовий ринок складається з різних фінансових інститутів, які надають специфічні професійні послуги, направляючи потоки фінансових ресурсів від одних суб'єктів до інших. Одним з найголовніших чинників забезпечення ефективного функціонування фінансового ринку є розвиток посередництва на ньому. Останнє знаходиться у стадії розвитку та характеризується неповнотою і незавершеністю у кожному елементі: правове забезпечення, інформаційна мережа, кредитно-фінансова система, система підготовки кадрів, наукове обслуговування тощо.

В умовах нестабільності на зовнішніх і внутрішніх фінансових ринках актуальною є розробка стратегії розвитку державних банків, державних фінансово-кредитних установ, страхових компаній та інших державних інституцій фінансової інфраструктури. Через низький рівень життя населення України діяльність фінансових посередників є неактивною. Однак ринок фінансових послуг характеризується багаточисельністю оферентів, які надають один вид фінансових послуг. Значна кількість фінансових посередників призводить до посилення конкуренції між ними. В цьому і полягає актуальність дослідження ролі та видів фінансових посередників, що функціонують на ринку фінансових послуг.

Фінансовий ринок формується з різноманітних каналів, якими грошові кошти переміщуються від кредиторів (інвесторів) до позичальників. Такі канали поділяють на дві основні групи: прямого фінансування та непрямого фінансування. При прямому фінансуванні кошти переміщуються безпосередньо від інвесторів до позичальників. Тобто при такому вкладенні коштів інвестори беруть на себе значну частину ризиків і зазнають іноді великих втрат, зумовлених цими ризиками. При непрямому фінансуванні важливу роль у переміщенні коштів від власників до позичальників відіграють фінансові посередники (банки, інвестиційні, страхові компанії, пенсійні фонди тощо), які забезпечують таке переміщення і зменшують ризики та втрати, пов’язані з інвестуванням.

Суб'єктами фінансового ринку є фінансові посередники, а саме фінансові інститути (банки та небанківські інститути) та інфраструктурні учасники (біржі, позабіржові системи, депозитарії), чиї функції полягають в акумулюванні коштів фізичних та юридичних осіб і в подальшому їх наданні у розпорядження позичальників на комерційних основах.

Фінансові посередники враховують природу макроекономічних процесів, які відбуваються в країні, та їх взаємодію, і в зв'язку з цим мінімізується ризик втрат від неефективної та нескоординованої діяльності. До фінансових посередників відносять банки, фондові та страхові компанії, лізингові компанії, кредитні спілки, благодійні фонди, ломбарди, інститути спільного інвестування тощо.

Якщо розглядати термін «фінансовий посередник» в широкому значенні − це сукупність установ, які, по-перше, реалізують посередницькі функції у процесі акумуляції фінансових ресурсів та, по-друге, здійснюють у фінансовій сфері лише консультаційні, інформаційні або розрахункові функції. Відповідно у вузькому значенні фінансовими посередниками вважаються лише ті установи, які виконують функції власне залучення грошових коштів та їх розміщення. Тобто, фінансові посередники, з одного боку, залучають депозити, емітують цінні папери, отримують страхові платежі, а з іншого – здійснюють інвестування та кредитування за рахунок залучених коштів.

О. Бала пропонує розуміти під поняттям «фінансові посередники» такі «фінансові установи, які здійснюють спеціалізоване та універсальне обслуговування учасників ринку з приводу акумуляції вільних грошових коштів з метою отримання прибутку та задоволення потреб учасників фінансових відносин».

С. Черкасова визначає фінансове посередництво як «діяльність з акумуляції та перерозподілу наявного у суспільстві вільного капіталу та реалізації фінансових операцій, що супроводжують ці процеси». Проте  таке визначення не зазначає, які саме установи надають послуги з фінансового посередництва, а також упускає той факт, що ця діяльність має бути професійною.

Ф. Мишкін зазначає, що фінансове посередництво – це «процес непрямого інвестування, за допомогою якого фінансові посередники позичають кошти у заощадників, які, у свою чергу, надають позики іншим». На нашу думку, подібна дефініція враховує лише боргові відносини між учасниками фінансово-посередницького процесу.

Згідно з Господарським кодексом України фінансове посередництво являє собою «діяльність, пов’язану з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством». Також у цьому законодавчо-правовому акті зазначається, що фінансовими посередниками в Україні є банки та інші фінансово-кредитні організації.

Найповнішим, на нашу думку, є трактування Ю. Гаркуши, який визначає фінансове посередництво як «опосередковану діяльність фінансових інститутів щодо ефективного нагромадження, управління та перерозподілу капіталів шляхом надання фінансових послуг».

Діяльність фінансових посередників на практиці пов’язана зі створенням нових фінансових інструментів. Фінансові інститути, які виконують посередницькі функції, мають можливість одержати прибуток за рахунок економії, що обумовлена зростанням масштабу операцій, здійснюючи аналіз кредитоспроможності потенційних кредиторів, розробку порядку надання позик і розрахунків за них, рівномірно розподіляючи ризики. Їх діяльність таким чином направлена на допомогу приватним особам, що мають заощадження, перетворити їх на капітал і вкласти у різні підприємства, диверсифікуючи при цьому ризик. Система спеціалізованих фінансових посередників має можливість надати власникам заощаджень більші вигоди, ніж просто можливість одержувати відсотки на капітал.