Фінансове посередництво

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Мая 2015 в 13:32, курсовая работа

Описание работы

Важливе місце в акумуляції грошових ресурсів належить фінансовим посередникам. У більшості країн світу фінансові посередники відіграють важливу роль у фінансуванні суб'єктів економіки.
Наявність ефективних фінансових посередників (банків, страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, кредитних спілок та інших фінансових установ) є необхідною передумовою розвитку інших секторів економіки країни, сприяє стабільному та прогнозованому функціонуванню всіх економічних процесів у суспільстві

Содержание работы

ВСТУП……………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФІНАНСОВОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА В УКРАЇНІ………………………………………………………………………..…5
1.1 Загальна характеристика фінансового посередництва……………5
1.2 Дослідження специфіки функціонування окремих фінансових посередників………………………………………………………………..……9
1.3 Нормативно-правове регулювання та функціонування фінансових посередників……………………………………………………………………19
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО РИНКУ В УКРАЇНІ…………………..24
2.1 Особливості фінансового посередництва в Україні……………..…24
2.2 Діяльність банківських і небанківських фінансових установ в Україні……………………………………………………………………………32
РОЗДІЛ ІІІ. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА В УКРАЇНІ……………………………………………….39
3.1 Перспективи розвитку інститутів фінансового посередництва в Україні…………………………………………………………………...……….39
3.2 Актуальні проблеми розвитку посередництва та напрями їх подолання на фінансовому ринку України…………………………………..42
ВИСНОВКИ………………………………………………………………47
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………….49

Файлы: 1 файл

КУРСОВА НОВА.docx

— 111.63 Кб (Скачать файл)

Важливим показником, який характеризує ринок ломбардів, є також показник їх фінансового стану. Можемо бачити, що обсяг активів ломбардів збільшився на 3% (43,5 млн. грн.) порівняно з аналогічним періодом минулого року та станом на 30.09.2014 становить 1476,8 млн. грн.

Власний капітал всіх ломбардів становить 1041,7 млн.грн., що на 8,6% (82,6 млн. грн.) більше ніж станом на 30.09.2013р.

Станом на 30.09.2014 нерозподілений прибуток становить 227,0 млн. грн., порівняно з відповідним періодом 2013 року збільшився на 12,9% (26,0 млн. грн.).

Обсяг дебіторської заборгованості станом на 30.09.2014 зріс на 3% до 1057,9 млн. грн. порівняно з відповідною датою попереднього року.

Станом на 30.09.2014 статутний та резервний капітали зросли на 7,3% та 3,4% відповідно порівняно з аналогічною датою 2013 року ( таблиця 2.4).

Таблиця 2.4 − Показники фінансового стану ломбардів за 9 місяців 2012-2014 рр., млн. грн.

Назва

Станом на 30.09

2012

2013

2014

Дебіторська заборгованість, у тому числі,: 

968,7

1026,6

1057,9

за наданими фінансовими кредитами

585,5

832,3

792,2

за нарахованими відсотками за наданими фінансовими кредитами

13,0

23,5

29,1

Статутний капітал

790,4

811,9

871,3

Резервний капітал

9,6

14,5

15,0

Нерозподілений прибуток

100,2

201,0

227,0

Власний капітал, усього

921,1

959,1

1041,7

Залучені кошти на платній та безоплатній основі

120,6

181,6

197,6

Активи по балансу

1077,5

1433,3

1476,8


 

Кількість лізингових компаній з кожним роком збільшується, що обумовлено зростанням попиту на лізингові послуги. Протягом 9 місяців 2014 року фінансовими компаніями та юридичними особами, які не мають статусу фінансових установ, але можуть згідно із законодавством надавати фінансові послуги, укладено 8172 договорів фінансового лізингу на суму 29793,9 млн. грн. Вартість об’єктів лізингу, що є предметом договорів, становить 23426,5 млн. грн. Вартість чинних договорів фінансового лізингу станом на 30.09.2014 становить 68,3 млрд. грн.

Близько 99,9% усіх послуг фінансового лізингу надається юридичними особами – суб’єктами господарювання, які не є фінансовими установами.

Спостерігається зменшення кількості договорів фінансового лізингу на 386 одиниць (4,5%) порівняно з відповідним періодом минулого року. При цьому, вартість договорів фінансового лізингу збільшилась на 16840,9 млн. грн. (в 1,3 рази).

Динаміка вартості договорів, укладених протягом 9 місяців 2012 – 2014 рр., та договорів, чинних на кінець кожного звітного періоду, наведена на рисунку 3.2.

Рисунок 3.2 − Динаміка надання послуг фінансового лізингу за 9 місяців 2012-2014 рр.

Проаналізувавши статистичну інформацію ринку основних небанківських фінансових послуг України за 9 місяців 2012-2014 рр. Проведений аналіз дозволив зробити нижченаведені висновки.

Протягом 2013-2014 років спостерігалось значне збільшення кількості учасників ринку небанківських фінансових послуг, зокрема це стосується фінансових, факторингових, лізингових компаній та ломбардів. Однак при цьому відбулося скорочення кількості діючих страхових компаній та недержавних пенсійних фондів.

Отже, обсяги залучених фінансовим посередником капіталів характеризують  його позиції серед компаній свого типу. Вони, конкуруючи між собою, намагаються поліпшити якість та доступність своїх послуг і забезпечити додаткові вигоди для акціонерів. Наявність такої внутрішньо-групової конкуренції змушує фінансових посередників зменшувати свої витрати на ведення бізнесу з метою зменшення вартості своїх послуг.

 

2.2 Діяльність банківських і  небанківських фінансових установ  в Україні

 

Проаналізуємо стан діяльності фінансових посередників на ринку фінансових послуг України під впливом світової фінансової кризи. Відомо, що у структурі фінансових посередників на вітчизняному ринку переважають саме банківські установи. Проте до переваг парабанківських фінансових посередників слід віднести той факт, що їх розвиток створює конкуренцію банкам, опосередковано стимулюючи останніх підвищувати якість послуг, які ними надаються. Крім того, небанківські фінансові установи можуть здійснювати такі операції, реалізація яких комерційними банками взагалі заборонена.

З огляду на це одним із важливих завдань, що постають перед державою, є стимулювання розвитку небанківського фінансового сектору. Цьому можуть сприяти зростання доходності населення; диверсифікація послуг, що надаються небанківськими фінансовими інститутами, які є специфічними саме для цих установ; сприяння розвитку грошового, страхового, фондового та валютного ринків; побудова інституційних засад розвитку небанківського сектору.

Характеризуючи діяльність банківських установ, слід відмітити низький рівень їх капіталізації. Так, це суттєво обмежує їх діяльність, оскільки призводить до зростання вартості кредитних операцій банків, а також залучених ресурсів. Разом з тим якість послуг, що ними надаються, залишається на тому самому рівні або навіть погіршується, тоді як ризиковість банківських операцій підвищується. Разом з тим серед фінансових посередників банки займають лідируючі позиції, значно випереджаючи парабанківські фінансові інститути, зокрема страхові компанії, фінансові компанії, недержавні пенсійні фонди. Тому проблема недостатньої капіталізації ще в більшій мірі стосується небанківських фінансових посередників. Упродовж останніх років спостерігалося підвищення темпів зростання страхового бізнесу в Україні, чому сприяли певні законодавчі зміни. Проте у вітчизняній сфері страхових послуг серйозною проблемою залишається дефіцит ліквідних фінансових інструментів, спрямованих на реалізацію ефективного інвестування страхових резервів.

Для аналізу взаємозв'язку між розвитком національної економіки та діяльністю фінансових посередників, таких як банки, страхові компанії, Недержавні пенсійні фонди, кредитні спілки та ломбарди, необхідно використати статистичні дані. Розглянемо основні показники розвитку фінансових посередників в Україні за 2011-2014 рр. (табл. 2.2.).

Таблиця 2.2 − Активи фінансових посередників в Україні за 2011-2014 рр.,                           млн. грн.

Вид фінансового посередника

Активи станом на 01.01.2012 р.,

Активи станом на 01.01.2013 р.,

Активи станом на 01.07.2013 р.,

Активи станом на 01.07.2014 р.,

Банки

942088,0

1054280,0

-

1127192,0

Страхові компанії

27695,0

28642,4

28495,8

35899,7

Недержавні пенсійні фонди

1144,3

1386,9

1520,5

1831,9

Кредитні спілки

3432,2

2386,5

2549,0

2803,1

Ломбарди

888,2

1203,8

1435,1

1526,6


 

В табл. 2.2 показано динаміку активів, визначених ст. 31 Закону України «Про страхування». Станом на 01.01.2013 р. такі активи виросли на 3,42% (0,947 млрд. грн.) порівняно з їх розміром станом на початок 2012 року. Найбільші темпи приросту спостерігалися у відносному виразі за статтею «банківські вклади (депозити)» (+1354,5 млн. грн., або +20,95%). Станом на 01.07.2014 р. активи зросли на 25,98 % (7403,9 млн. грн.) порівняно з їх розміром станом на 01.07.2013 р. Незважаючи на значний приріст активів, їхня якість залишається низькою. В першу чергу, це зумовлено значними вкладеннями коштів в низько-ліквідні активи, такі як: акції, облігації та нерухомість (разом формують 55,44 % обсягу сукупних активів, визначених ст. 31 Закону України «Про страхування»). Найбільші темпи приросту за цей період спостерігалися за статтею «Цінні папери, що емітуються державою» (+973,7 млн. грн. або +55,95%), «Акції» − (+4230,1 млн.грн. або +34,49%) та «Облігації» − (+353,1 млн.грн. або +34,79%).

Загальний обсяг активів кредитних спілок станом на 01.01.2013 року становив 2386,5 млн.грн. і порівняно з початком 2011 року зменшився на 30,5%, на 01.07.2014 р. становив 2803,1 млн.грн. і порівняно з аналогічним періодом 2013 року збільшився на 9,97%.

Активи ломбардних установ станом на 01.01.2013 р. склали 1203,8 млн.грн., що на 315,6 млн.грн. (або на 35,53%) більше, ніж станом на 01.01.2012 р., а станом на 01.07.2014 р. склали 1526,6 млн.грн., що на 91,5 млн.грн. більше, ніж у 2013 році. Розмір активів зріс за рахунок збільшення розміру заборгованості за наданими фінансовими кредитами на 258,5 млн.грн. та 97,8 млн.грн. порівняно з її розміром на початок 2012 та 2013 років відповідно.

Загальний обсяг активів, сформованих пенсійними фондами, станом на 01.01.2013 р. становив 1386,9 млн.грн., що на 21,2% більше, ніж за підсумками 2011 р.

На основі цих даних, можна зробити наступні висновки: основним кредитором національної економіки є банківський сектор.

На страховому ринку України також можемо спостерігати поступове відновлення діяльності страхових компаній та недержавних пенсійних фондів. Недержавні пенсійні фонди не зазнали серйозного впливу від зниження темпів зростання національної економіки, на відміну від страхових компаній, так за 2011-2014 рр. пенсійні фонди залучили більше 1000 млн. грн. у вигляді пенсійних внесків. Перш за все така ситуація пояснюється тим, що саме ринок недержавного пенсійного страхування в нашій країні нерозвинутий, тому і клієнти цих установ є більш забезпеченими  і будь яка фінансово-економічна нестабільність не має значного впливу на їхні доходи.

Проведений аналіз свідчить, що фінансові посередники в Україні мають неоднаковий вплив на розвиток національної економіки. Переважний вплив здійснюють банківські установи, а відстають у розвитку НПФ, кредитні спілки та ломбарди.

Існують наступні причини низького розвитку фінансового посередництва:

1. Відсутня системна законодавча  база щодо посередництва, яка  мала б передбачати перспективний  розвиток та сучасні тенденції.

2. Відсутність державної підтримки  та цілісної політики щодо  розвитку даного сектору.

3. Політична, економічна та фінансова  кризи в Україні упродовж 2007-2008 рр., які мають вплив сьогодення.

4. Низький рівень конкурентоспроможності  вітчизняних посередників порівняно  з зарубіжними.

5. Великий рівень недовіри населення  до посередництва.

Для національної економіки найбільш складною залишається проблема недовіри населення до діяльності фінансових посередників, що не дозволяє у повній мірі використовувати заощаджувані фізичними особами кошти для розвитку національного господарства. За оцінками експертів на руках у громадян України знаходиться від 20 до 40 млрд. дол., що можуть бути залучені як внутрішнє джерело фінансових ресурсів.

Дослідження фінансового посередництва як самостійного економічного явища має важливе значення, особливо в сучасних умовах України.

Однією із значних проблем, що виникають на перешкоді розвитку інститутів фінансового посередництва, стає незначні обсяги заощаджень в Україні. Сучасна багатогалузева і впливова система фінансового посередництва є характерною для країн зі стабільно високим рівнем середньодушового доходу. Для вирішення цієї проблеми Україні слід вжити великомасштабних заходів для підвищення життєвого рівня населення, їх доходів, а також доходів господарюючих суб’єктів, що потребує значних зусиль та тривалого часу.

Виходячи з прямого впливу держави на діяльність фінансових посередників, виникає необхідність вдосконалення державного законодавства з питань регулювання їх діяльності, створення умов для підвищення конкурентоспроможності фінансових посередників, а також виконання запропонованих заходів.

У діяльності фінансових компаній спостерігається тенденція зростання наданого обсягу послуг з фінансового лізингу, обміну валют та грошових переказів. Це стало наслідком зниження довіри населення до комерційних банків через світову фінансову кризу, а також значні коливання курсу гривні до іноземних валют. Загалом серед головних особливостей діяльності фінансових посередників на ринку фінансових послуг України, особливо актуальних в умовах світової фінансової кризи, визначимо такі:

– низький рівень капіталізації як банківських, так і небанківських фінансових інститутів, що в умовах нестачі ліквідності спричиняє неспроможність фінансових установ виконувати свої зобов’язання в повному обсязі;

Информация о работе Фінансове посередництво