Кон’юнктурні та структурні чинники, що зумовлюють коливання валютних курсів

Розглянемо зміну курсу гривні щодо євро та російського рубля.

Рис.2.2. Динаміка курсу гривні щодо євро

(систематизовано автором на основі [19, с. 235; 20, с. 213-214])

 

За досліджуваний період курс гривні був досить нестабільним щодо євро, але у підсумку гривня також досить знецінилась. Найнижчим курс гривні щодо євро був у 1996-1997 роках, в часи становлення гривні як валюти. Найвищою точкою став 2009 рік, коли курс досягнув 11 грн. за євро.

У зміні курсу спостерігаються  значні стрибки у 1998 та 2008 роках, що припадають на період фінансових та економічних  криз.

Загалом з 1996 року гривня порівняно  з євро знецінилась в:

1044,57 / 236,25 = 4,42 рази

Рівень девальвації складає:

Д = (1044,57 – 236,25) / 236,25 *100% = 342,15%

З 2005 року курс гривні щодо євро змінився у

1044,57 / 597,16 = 1,74 рози

Рівень девальвації за 5 років  склав:

Д = (1044,57-597,16) /597,16 *100% = 74,92%

 

Рис.2.3. Динаміка курсу  гривні щодо російського рубля

(систематизовано автором на основі [19, с. 235; 20, с. 213-214])

 

Курс гривні щодо російського  рубля знизився не так сильно як до євро та долара США. Коливання відбувалося як в сторону збільшення так і в сторону зменшення. Діапазон коливань знаходився в межах від 1,65 до 2,65 грн. за 10 рублів. Найнижчим курс гривні був у 1996-97 роках – більше 3 грн. за 10 рублів, найвищі значення спостерігались у 2000-2005 роках – 1,6 – 1,9 грн. за 10 рублів. Починаючи з 2005 року гривня поступово втрачала цінність та відносно стабілізувалась, досягши позначки 2,50 – 2,60 грн. за 10 російських рублів. Відносно 1996 року гривня щодо російського рубля подорожчала близько на 1 грн. за 10 рублів, але у відношенні до російського рубля гривня також поступово втрачала цінність. Починаючи з 2008 року курс гривні стабілізувався на рівні 2,60-2,65 грн. за 10 російських рублів. Станом на 2010-2011 роки гривня поступово зміцнюється щодо російського рубля та у 2011 році курс становить уже 2,53 грн. за 10 рублів

На основі проаналізованих  даних щодо динаміки офіційного курсу  гривні щодо іноземних валют можна  зробити наступні висновки:

1) гривня стабільно втрачала цінність по відношенню не лише до основних іноземних валют, таких як долар, євро чи російський рубль, але і до інших;

2) курс національної валюти за останні 5 років знизився вдвічі або майже втричі по відношенню до більшості іноземних валют;

3) найбільші коливання валютного курсу гривні щодо долара США і євро відбувалися у 1998 – 1999, 2005 – 2008 роках;

4) курс гривні по відношенню до іноземної валюти досяг свого мінімального рівня у 2008-2009 роках та залишається рекордно низьким і на початок 2012 року;

5) основною причиною зміни готівкового курсу гривні відносно іноземних валют було саме внутрішнє здешевлення гривні, адже співвідношення і євро, і долара з іншими іноземними валютами за цей період  практично не змінювалися;

6) найбільш імовірним прогнозом для національної валюти є подальше падіння чи штучна підтримка на уже досягнутому рівні.

 

2.2. Аналіз кон’юнктурних та структурних факторів впливу на валютний курс гривні

 

В Україні поступово  зростає роль курсоутворення, обмінний курс є важливою складовою вітчизняної  економіки і відповідно світової. Валютне курсоутворення першочергово залежить від певних факторів, тому зміна цих факторів та їхнього впливу безпосередньо відобразиться на зміні валютно-курсової політики. У першому розділі було розглянуто теоретичні аспекти факторів, що впливають на курсоутворення. На зміну валютного курсу гривні вливають ряд кон’юнктурних та структурних факторів. Розглянемо кожен із них детальніше.

До кон'юнктурних факторів можна  віднести короткострокові зміни  ділової активності, не пов'язані зі зрушеннями у реальному секторі господарства. Основними факторами впливу є зміни у політичній ситуації в Україні, що пов’язані з виборами, передвиборними обіцянками, наявністю та високим рівнем протиріч між різними політичними силами, нестабільністю політичної ситуації та ін.  Так наприклад вибори дещо впливали на коливання курсу гривні. Це пояснюється надходженням до України значних коштів, які викидалися на ринок та передвиборчими компаніями, що супроводжувались незначною емісією гривні. Після виборів зазвичай курс падав та менше піддавався впливу політичного чинника.

Кон’юнктурними чинниками також є поширення через засоби масової інформації чуток, прогнозів і здогадок, що можуть породити ажіотаж на валютному ринку; песимістичні настрої в суспільстві щодо перспектив подальшого економічного розвитку і наявність, інфляційних та девальваційних очікувань. Ці фактори можуть мати досить значний вплив на коливання курсу, якщо шириться чутка про падіння гривні, то всі поспішають продати національну валюту, тим самим підтримуючи її падіння. Очікування також змушують більшість скуповувати чи продавати валюту, що значно впливає на коливання курсу.

На коливання  курсу гривні більшою мірою впливають  структурні фактори. Збільшення ВВП та підвищення рівня пропозиції товарів спричиняє подорожчання національної валюти. В Україні за останні 18 років промисловість лише незначною мірою перевищила рівень обсягів виробництва 1990 р. За підсумками 2010 р. обсяги реального ВВП були меншими, ніж у 1990  на 25,9%  валової продукції, сільського господарства – на 52,7% [22,с. 10].

Рис. 2.4. Рівень ВВП України у 2000-2010 рр.

(систематизовано автором на основі даних [23])

 

Найнижчими  темпи зростання ВВП в Україні  були в 2008 році. Кабінет Міністрів України заклав у бюджет зростання ВВП у 2010 році на 3,7% після його падіння у 2009 р. На 15,1%. За січень-травень 2010 ВВП зріс, порівняно з аналогічним періодом у 2009р. На 6,1%. Така динаміка є сприятливим поштовхом для підвищення курсу гривні [24, с.151].

Темпи інфляції є одним із основних факторів, які  впливають на купівельну спроможність валюти. Цей чинник є особливо актуальним для України, для якої характерні високі темпи інфляції. Розглянемо динаміку темпів інфляції у 1996-2010 роках

Рис. 2.5. Рівень інфляції України у 1996-2011 рр.

(систематизовано автором на основі даних [25])

 

У 2000-2001 роках рівень інфляції мав тенденцію  до зниження , у 2002 році спостерігалась дефляція. Починаючи з 2003 року показник інфляції різко зростав, оскільки збільшився приплив іноземної валюти на внутрішні ринок. У 2005 році спостерігається інфляція 13,6%, що значно перевищує показники попереднього року, а у 2008 цей показник досяг 25,2%. Це стало одним із найважливіших факторів знецінення гривні відносно долара США. У 2010 р. темпи наростання інфляції впали, що вплинуло на стабілізацію валютного курсу гривні. Якщо порівняти динаміку росту інфляції, то графік співпаде з коливанням валютного курсу гривні. Зі збільшенням інфляції падав курс гривні і навпаки, при зменшенні інфляції валютний курс стабілізується.

З рівнем інфляції тісно пов'язаний рівень грошової маси, який є ще одним фактором курсоутворення. Чим більша інфляція і більша пропозиція грошової маси, тим вразливішою стає національна валюта. Розглянемо величину пропозиції грошей на валютному ринку  України за 1996-2010 роки.

Рис. 2.6. Грошова  маса України у 1996-2010 рр.

(систематизовано автором на основі [19, с. 226; 20, с. 192-197])

 

В Україні  протягом 2002-2009 років спостерігались досить високі темпи зростання грошової пропозиції – у середньому 143,1% за рік, що можна пояснити припливом  іноземної валюти на внутрішній ринок. У 2010 році темпи росту скоротились  і грошова маса за даними НБУ збільшилася  на 18,3%. [26, с. 84]. Можна припустити, що збільшення грошової маси спричинило знецінення гривні щодо долара у 200-2009 роках, а стабілізація пропозиції грошей у 2010-2011 роках стримує подальше зниження курсу гривні.

Рівень  відсоткових ставок є фактором, що сприяє міжнародному руху капіталів, що позначається на динаміці валютного  курсу. На рис. 2.7 наведено рівень ставок комерційних банків України в період з 1996 по 2010 роки:

Рис.2.7. Рівень відсоткових ставок в Україні за депозитами 1996-2010 рр.

(систематизовано автором на основі даних [27])

 

Чим вищий  рівень відсоткових ставок  за депозитами робить інвестиції у валюті певної країни більш привабними, є засобом залучення іноземного капіталу, що сприяє підвищенню курсу національної валюти. Національний банк може свідомо підвищувати ставки для приваблення іноземного капіталу, але це збільшення як засіб впливу на динаміку повинно мати свої межі. За даними світового банку, відсоткові ставки в Україні за останні 5 років є порівняно вищими, ніж у деяких сусідніх країнах та країнах Європи. У 1996-1999 роках, вставки були рекордно високими, що могло сприяти підвищенню цінності гривні та найвищому курсу 1,8-2,5 грн. за дол. США [27].

Стан  платіжного балансу є важливим фактором курсоутворення в Україні. Активне  сальдо платіжного балансу сприяє підвищенню обмінного курсу національної валюти, оскільки збільшує попит на неї з  боку іноземних боржників для погашення їхніх зобов’язань перед національними експортерами і кредиторами [28, с. 52]. Україна є експортно-залежною державою, її частка експорту у структурі ВВП складає близько 47%. Кон’юнктура світових ринків значно впливає на економічну ситуацію в Україні. Так, у 2008 році негативне сальдо поточного рахунку досягло найбільшого негативного в історії значення -12763 млн. дол., у 2009 негативне сальдо дещо знизилося до -1732 млн. дол. Така ситуація зумовлена збільшенням імпорту, падінням цін на міжнародних ринках і супроводжується послабленням гривні у відповідні періоди [19, с. 28-30].

Одним із важливих факторів впливу на валютний курс для України є рівень доларизації  економіки. Грошовий обіг в Україні залежить від зміни ціни долара США на світовому ринку та від обігу іноземної валюти на світовому ринку. Для України характерний досить високий рівень доларизації економіки, що у 2008 досяг найвищого рівня 33,2%, та має тенденцію до зниження у 2009-2010 роках [29, с. 14].

Рис. 2.8. Рівень доларизації економіки України  у 2002-2010 рр.

(систематизовано автором на основі даних [19])

 

Загалом, фактори валютного  курсоутворення слід розглядати у сукупності, щоб з точністю проаналізувати їх вплив на динаміку коливання національної грошової одиниці. У підсумку можна  узагальнити причини, що впливають  на зміну співвідношення валют на валютному ринку України:

1. урядом України було проведено девальвацію гривні через вимоги світових фінансових установ з метою отримання чергового кредиту;
2. українськими комерційними банками було стримано продаж долара та створено ажіотаж навколо іноземної валюти,  з метою отримання спекулятивного прибутку;
3. гривня має тенденцію до зниження через те, що вона не підтверджена валовим національним продуктом, відбувається зниження попиту на українську продукцію на світових ринках, як наслідок збільшення негативного сальдо платіжного балансу;
4. на протязі останніх років знижується приплив капіталу до України через низький рівень довіри та світову фінансову кризу, зменшення  надходження іноземної валюти спричинює її здорожчання;
5. ріст грошової маси та надмірна емісія гривні спричинюють її знецінення.

За прогнозами експертів головними  чинниками, що можуть вплинути на коливання  курсу гривні у 2012 році можуть бути: незадовільний врожай, що може призвести до скорочення надходжень від експорту; погіршення позицій вітчизняних експортерів на світових товарних ринках; завершення виборів 2012 і завершення «силового утримання» курсу гривні; подальша відсутність підтримки з боку МВФ; відсутність прогресу в переговорах з Росією щодо зниження ціни на газ [30].

2.3. Оцінка валютно-курсової політики  національного банку України

Валютно-курсова політика центрального банку України є важливою частиною грошово-кредитної політики а також  загальної державної макроекономічної політики. Основною метою валютно-курсової політики є гарантування стабільності зовнішньої купівельної спроможності національних грошей, що передбачає підтримку  стабільного валютного курсу  національної грошової одиниці держави.

Проведення валютно-курсової політики в Україні передбачає наступні складові:

1. режим курсоутворення;
2. підтримка валютних резервів національного банку на певному рівні, що гарантує стабільність національної валюти;
3. контроль ставки рефінансування, здійснення центральним банком депозитних операцій та випуск цінних паперів;
4. забезпечення валютного регулювання та валютного контролю [31, с. 103].

Валютно-курсова політика Національного  банку України за весь період  переходу до ринкової економіки була заснована на використанні ц різні періоди історії фактично всіх видів режимів обмінних курсів: плаваючого, фіксованого і керованого плаваючого.

Розглянемо напрями валютно-курсової політики та її ефективність після  проведення грошової реформи у 1996 році. Офіційний курс гривні визначався за результатами торгів на Українській  міжбанківській валютній біржі. Національним банком було скасовано попередній режим  фіксованого курсу і запроваджено підтримку офіційного обмінного  курсу на рівні, відповідному до ринкової величини. У 1996-1997 рр. вперше за роки незалежності вдалося стабілізувати валютний курс [8, с. 108].

З 25 квітня 1997 року основним напрямом реалізації валютно-курсової політики в Україні є «обмежене плавання». Постановою Кабінету міністрів та Національного  Банку України було встановлено  валютний коридор для регулювання  обмінного курсу національної валюти – 1,76-1,91 грн. за долар США. Запровадження таких заходів було здійснено з метою залучення іноземних інвестицій в економіку та гарантії нерезидентам стабільної високої валютної дохідності вкладень, стабілізації розвитку вітчизняного підприємництва, забезпечення суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності зручності у проведенні експортно-імпортних ситуацій у найбільш вигідному режимі [32, с. 15].