Контроль за фінансово-господарською діяльністю товариства

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………3

1. СУТНІСТЬ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ І НЕОБХІДНІСТЬ ЙОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ………………………………5
2. ВАЖЛИВІСТЬ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ…………9
3. МЕТА ПРИЙНЯТТЯ ПРИНЦИПІВ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ…………………………………………………………………..10
4. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ……………………………………………………12
5. ПРИНЦИПИ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ…………………………………………………………………………18

1. Мета господарського товариства…………………………..19

2. Права акціонерів……………………………………………19
3. Наглядова рада і виконавчий орган………………………..24
1. Наглядова рада………………………………………..25
2. Виконавчий орган…………………………………….31
4. Лояльність та відповідальність……………………………..33
5. Розкриття інформації та прозорість………………………..35
6. Контроль за фінансово-господарською діяльністю товариства……………………………………………………………….36
7. Заінтересовані особи………………………………………..38

ВИСНОВКИ……………………………………………………………….41

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...42

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Створення належної системи  корпоративного управління є важливою складовою структурної трансформації  економіки.

Управління корпоративними структурами істотно відрізняється від існуючої десятиліттями системи управління державними підприємствами. Треба зазначити, що у нашій країні підготовка фахівців цього напрямку розпочалась недавно, тому їх нестача у цій області дуже велика. Відсутність підготовки менеджерів з корпоративного управління обумовила наявність численних помилок і елементарного незнання принципів та сутності такого управління.

Як свідчить практика, багато керівників просто перенесли старі прийоми й методи управління державними підприємствами на акціонерні товариства, створені в процесі приватизації, що призвело до негативних наслідків у їх діяльності. Крім цього, фырми одержали недовіру мільйонів акціонерів до цієї організаційно-правової форми бізнесу. Це означає, що підприємства не мають змоги залучати значні фінансові ресурси із внутрішнього ринку, не мають можливості одержати інвестиції із зовнішніх ринків, що, в остаточному підсумку, погіршує економічну ситуацію в країні.

Зазначимо, що серед фахівців і практиків немає єдиних підходів до сутності корпоративного управління. Часто під корпоративним управлінням розуміється загальний менеджмент, стратегічне управління підприємством, персоналом і т.п. Корпоративне управління не відірване від загального менеджменту, воно є одним із його базових елементів, визначає, насамперед, погодження відносин власників і менеджерів. Корпоративне управління виділилось на певному історичному етапі соціально економічного розвитку, коли відбулося відокремлення функцій управління від власності, коли почали виникати організаційні форми господарювання, що отримали назву акціонерних товариств або корпорацій.

Предметом вивчення корпоративного управління не є безпосередньо виробництво, фінанси, ринки, значна частина кадрової політики. З погляду стратегії, корпоративне управління націлене на забезпечення сталого розвитку корпорацій через формування найбільш ефективної організаційної структури. Корпоративне управління розглядає здійснення господарських операцій працівниками та управління менеджерами, виходячи з найбільшої ефективності діяльності корпорації не тільки з погляду менеджменту організацій, а й її власників. Але не завжди інтереси власників та корпорації збігаються. Тому корпоративне управління в системі загального менеджменту спрямоване на досягнення оптимального узгодження інтересів суб'єктів корпоративних відносин - власників, менеджерів, працівників товариства. Ці інтереси, як правило, різні, їх узгодження в корпораціях здійснюється через реалізацію повноважень і відповідальності.

Виходячи з цього, корпоративне управління розглядається з погляду  особливостей управління корпоративними структурами в інтересах інвесторів, менеджерів, працівників даних структур, державних регулюючих і контролюючих організацій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. СУТНІСТЬ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ І НЕОБХІДНІСТЬ ЙОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ

Поняття «корпоративного  управління» часто використовується в сучасній економічній і правовій літературі, що пояснюється великим  поширенням у країні корпоративної форми бізнесу. Однак у нас ще не існує законодавчо закріпленого визначення корпоративного управління. Вважається, що термін “корпоративне управління” почав використовуватися одночасно з появою такої організаційно-правової форми підприємницької діяльності, як корпорація.

Корпорація (від латинського  слова corporatio - об'єднання, співтовариство) - товариство, в якому на основі централізації капіталів здійснюється колективне присвоєння результатів виробничої діяльності.

Корпораціями в сучасній економічній і правовій літературі називаються господарчі товариства (насамперед акціонерні товариства), які  мають статус юридичної особи, утворені шляхом об'єднання майна засновників  і існують незалежно від зміни  конкретних учасників.

Високий вплив корпорацій на економічні процеси та суспільство  в цілому обумовлює існування  приватного, суспільного, нормативного, економічного та управлінського підходів щодо визначення корпоративного управління. Сутність названих підходів розкрито у табл. 1.

Існування значної кількості  тлумачень та підходів до визначення корпоративного управління свідчить про  велике коло суб’єктів та відносин, що підпадають під його регулювання. Корпоративне управління поєднує різних учасників корпоративних відносин, кожний з яких дбає про свої власні інтереси та визначає процедури та механізм взаємодії суб’єктів корпоративного сектору економіки.

Тому найбільш вдалим, є  наступне визначення, сформульоване  робочою групою викладачів провідних  економічних і юридичних вищих  навчальних закладів України у рамках проекту «Міжнародні стандарти  бізнесу – корпоративне управління».

Корпоративне управління – це система впливу на учасників  корпоративних відносин з метою  ефективного використання об’єднаного  капіталу.

Головна функція корпоративного управління – забезпечити роботу корпорації в інтересах акціонерів, які надали корпорації фінансові ресурси, а також в інтересах інших зацікавлених осіб.

Підхід	Сутність корпоративного управління
Приватний (внутрішня архітектура)	Вибір найкращих механізмів управління і розподілу власності  між різними групами учасників  корпоративних відносин.
Суспільний (зовнішні відносини)	Регулювання відносин між  корпорацією (корпоративним сектором економіки) і суспільством.
Нормативний	Формування законодавчої та нормативної бази, а також кодексу  принципів, що регламентують права, обов’язки та відповідальність суб’єктів  корпоративного сектору.
Економічний	Управління економічною  діяльністю корпорації або корпоративного сектору економіки з метою  підвищення ефективності їх діяльності та збалансованого розвитку.
Управлінський	Управління системою взаємовідносин між органами управління, посадовими особами корпорації, акціонерами  та іншими зацікавленими особами.

Табл 1.

Підходи до визначення сутності корпоративного управління

 

Завдання корпоративного управління:

• створення ефективного механізму аналізу, поточного і стратегічного управління, прийняття управлінських рішень і контролю за діяльністю акціонерного товариства;
• забезпечення однакового й справедливого ставлення до всіх акціонерів (у тому числі до тих, що володіють дрібними пакетами акцій та іноземних) і можливості використання ефективних засобів захисту у разі порушення їх прав;
• узгодження інтересів акціонерів, менеджерів, працівників, клієнтів, партнерів і постачальників акціонерного товариства, держави й громадськості.

Групи чинників, що впливають  на корпоративне управління:

-  тип власності у  певному національному середовищі;

-  специфіка законодавства  та нормотворчості;

-  схильність суспільства  до прямого тиску на корпорації;

-  структура директорських  рад.

У результаті проведеного  в 90-ті роки в Україні роздержавлення власності близько 20 млн. чоловік  стали власниками цінних паперів,  у країні з'явилося близько 35 тис. акціонерних товариств. У зв'язку із цим особливо гостро повстала проблема системного підходу до корпоративного управління. Інвестори сприяли розробці компаніями власних кодексів корпоративного управління. Вони хотіли в цих кодексах бачити розмежування сфер діяльності та відповідальності, а також розподіл виконавчих і контрольних функцій. Їм потрібно було закріпити правила й процедури, які б забезпечували акціонерам доступ до інформації про діяльність компанії. Іншими словами, інвесторам була потрібна повна й чітка інформація про функціонування механізмів корпоративного управління в компанії.

Для українських підприємств проблеми корпоративного управління є новими. Гнітюча їхня більшість з моменту початку ринкових реформ розвивалася винятково за рахунок власних коштів. Але на швидко зростаючих ринках, в умовах динамічної зміни технологій і гострої конкуренції власних коштів виявляється явно недостатньо.  Неминуче постає питання залучення зовнішніх коштів, причому на регулярній основі і в значних обсягах.

Грамотна система корпоративного управління дозволяє не тільки найкращим  способом використовувати можливості наявних акціонерів і надані ними ресурси, але й залучати нових  інвесторів. При рівних виробничих, фінансових та інших базових показниках компанії з гарною репутацією в області корпоративного управління коштують набагато дорожче. Цьому, зокрема, сприяють інвестиційні та консалтингові компанії, що виступають консультантами й агентами портфельних інвесторів. Вони розцінюють наявність у компанії власного кодексу корпоративного управління як фактор, що підвищує її привабливість. У той же час інвестори, насамперед портфельні, все більше звертають увагу на зниження своїх ризиків. У цьому розумінні вони стурбовані прозорістю компаній, якістю інформації, що розкривається ними, методами роботи рад директорів не менше, ніж безпосередньо фінансовими показниками.

Крім того, дослідження показують, що росте число інвесторів, які розглядають ефективне корпоративне управління як конкурентну перевагу в бізнесі:

• установлюються чіткі  орієнтири розвитку;

• формується почуття відповідальності по всій вертикалі управління;

• підвищуються фінансові показники компанії і, в остаточному підсумку, росте її капіталізація.

Корпоративне управління - ключове питання при створенні  ефективної ринкової економіки, заснованої на верховенстві права. Зловживання корпоративною владою з боку менеджерів, власників і власників контрольних пакетів акцій шкодить як вітчизняним, так і закордонним інвесторам. Низька якість корпоративного управління на багатьох підприємствах країни має украй негативний вплив на інвестиційний клімат, стримує приплив інвестицій, необхідних для послідовного економічного зростання.

2. ВАЖЛИВІСТЬ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ

Важливість корпоративного управління для товариств полягає у його внеску до підвищення їх конкурентоспроможності та економічної ефективності завдяки  забезпеченню:

• належної уваги до інтересів акціонерів;
• рівноваги впливу та балансу інтересів учасників корпоративних відносин;
• фінансової прозорості;
• запровадження правил ефективного менеджменту та належного контролю.

Важливість корпоративного управління для держави обумовлена його впливом  на соціальний та економічний розвиток країни через:

• сприяння розвитку інвестиційних процесів, забезпечення впевненості та підвищення довіри інвесторів;
• підвищення ефективності використання капіталу та діяльності товариств;
• урахування інтересів широкого кола заінтересованих осіб, що забезпечує здійснення товариствами діяльності на благо суспільства та зростання національного багатства.

Корпоративне управління здійснюється окремими громадянами, державними органами, а також на рівні окремих підприємств-емітентів корпоративних прав. 

 

 

 

 

 

 

 

3. МЕТА ПРИЙНЯТТЯ ПРИНЦИПІВ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ