Контроль за фінансово-господарською діяльністю товариства

Мета прийняття Принципів корпоративного управління - викладення на підставі загальноприйнятих  міжнародних стандартів корпоративного управління та з урахуванням національних особливостей і досвіду принципів  та рекомендацій, необхідних для удосконалення  практики корпоративного управління в  Україні.

Цей документ містить важливі принципи та рекомендації щодо якісного та прозорого  управління товариством, дотримання яких має допомогти товариствам у  підвищенні їх інвестиційної привабливості  та конкурентоспроможності.

Сфера дії Принципів  корпоративного управління

Принципи корпоративного управління є свого роду посібником, який дає  відповіді на питання, як українським  підприємствам подолати «кризу довіри»  вітчизняних та іноземних інвесторів та як залучати фінансові ресурси  на вітчизняному і на міжнародних  фондових ринках. Документ містить  у собі найкращі стандарти та правила, які домінують в усьому світі  на фінансових ринках і дотримання яких є однією із необхідних умов залучення  інвестицій. Питання корпоративного управління є важливими для всіх видів товариств, однак найбільшу  актуальність вони мають для підприємств, які відчувають гостру потребу у  фінансових ресурсах.

Окрім того, Принципи корпоративного управління дають відповіді не тільки на питання, як мобілізувати капітал, але  й яким чином здійснювати належний контроль за його ефективним використанням. Відповідь на це питання є ключовим завданням корпоративного управління і обумовлена проблемою, яка виникла  внаслідок розмежування функцій  власності та управління і необхідністю приділення належної уваги захисту  прав інвесторів в умовах, коли одні особи володіють товариством, а  інші ним управляють.

З огляду на це Принципи корпоративного управління адресовані, в першу чергу, тим українським підприємствам, яким потрібні інвестиції і які готові для їх залучення відповідати  найвищим стандартам корпоративного управління. Потенційно – це відкриті акціонерні товариства, акції яких купуються  та продаються на організованому фондовому  ринку. Разом з тим документ містить  універсальні принципи та рекомендації щодо ефективного управління товариством. Тому його положення можуть застосовувати  як акціонерні товариства, так й  інші види товариств у частині, яка  відповідає нормам чинного законодавства, що регулює їх діяльність.

Статус і механізми  реалізації положень Принципів корпоративного управління

Принципи корпоративного управління мають рекомендаційний характер та розраховані на добровільне застосування. Головним стимулом щодо їх дотримання товариствами є економічна доцільність  та об’єктивно існуючі вимоги ринку  щодо залучення інвестицій.

Базуючись на положеннях цього документа  та індивідуальних особливостях, товариства повинні творчо і гнучко запроваджувати власні системи корпоративного управління, постійно їх оцінювати та вдосконалювати.

Запровадження на практиці Принципів  корпоративного управління має здійснюватися  товариствами, зокрема, через:

 повсякденне добровільне застосування  принципів та рекомендацій щодо  ефективного корпоративного управління;

 включення до внутрішніх  документів товариства положень  Принципів; 

 розкриття на рівні річного  звіту інформації щодо дотримання  положень Принципів або аргументування  причин відхилення від викладених  у них рекомендацій.

Цей документ є еволюційним за характером і буде вдосконалюватися з урахуванням  розвитку законодавства про акціонерні товариства.

4. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ

На сьогодні запропоновано загальні принципи корпоративного управління. Зрозуміло, що вони дають лише загальні підходи до проблематики корпоративного управління і стосуються того, що має забезпечувати система корпоративного управління в цілому. Конкретно наголошується на п'яти принципах. Зокрема, система корпоративного управління повинна:

1) захищати права акціонерів;

2) забезпечувати рівне ставлення до акціонерів;

3) регулювати діяльність заінтересованих  осіб в управлінні корпорацією;

4) забезпечувати своєчасне і  точне розкриття інформації та  її прозорість;

5) забезпечувати стратегічне керівництво  товариством шляхом чіткої регламентації обов'язків керівних органів.86

Принципи корпоративного управління включають п'ять основних блоків, які у свою чергу регламентуються положеннями про місце і функції тих чи інших учасників корпоративних відносин, націленість на вирішення їх економічних відносин.

Ці блоки стосуються і розкривають підходи до таких важливих проблем:

1) права акціонерів;

2) рівне ставлення до акціонерів;

3) роль зацікавлених осіб в управлінні корпорацією;

4) розкриття інформації та її  прозорість;

5) обов'язки правління.

Діяльність господарських товариств  в Україні регламентуєте ся Законом "Про акціонерні товариства", (далі - Закон про АТ), який набрав чинності 29 квітня 2009 року. З цього часу усі новостворювані акціонерні товариства повинні керуватися його нормами. При цьому нормами Закону про АТ передбачено дворічний адаптаційний період для акціонерних товариств, створених раніше. За цей час їм належить привести свої статути і внутрішні положення у відповідність із нормами нового Закону. У перехідний дворічний період продовжуватимуть працювати норми Закону "Про господарські товариства" і прийняті відповідно до нього нормативно-правові акти. Лише після закінчення перехідного періоду втратять чинність норми Закону "Про господарські товариства" в частині, що стосується акціонерних товариств. Таким чином, на більшість акціонерних товариств чекає робота в реаліях, коли фактично паралельно діятимуть норми і Закону "Про господарські товариства", і Закону про АТ.

На сьогодні кількість акціонерних  товариств в Україні становить  близько 32 тисяч. З них відкритих акціонерних товариств -11 тисяч, а закритих - майже 21 тисяча. Саме їхню діяльність і покликаний врегулювати Закон про АТ. Цей Закон визначає порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права й обов'язки акціонерів. Закон про АТ повинен кардинально змінити майже всі існуючі нині правила утворення та діяльності акціонерних товариств в Україні. Нововведення допоможуть створити повноцінне корпоративне законодавство. Також новий Закон має бути спрямовано на протидію рейдерству і захист прав власності.

У Законі про АТ чітко розмежовано  зобов'язання акціонерів та товариства. Адже і акціонерне товариство, і його акціонери є самостійними учасниками цивільного обороту, а майно кожного з акціонерів відокремлене від майна товариства. І якщо в Законі про господарські товариства сказано, що акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства, але тільки у межах належних їм акцій, то в Законі про АТ тепер записано, що акціонери не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, тільки у межах належних їм акцій.

Однак потрібно звернути увагу на певні положення згаданого Закону. По-перше, надано можливість створення  акціонерного товариства однією особою. Акціонерне товариство може складатися з однієї особи і в тому випадку, якщо всі акції товариства придбані одним акціонером. Відомості про це підлягають реєстрації і публікації в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР).

По-друге, мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства не змінився і становить 1250 мінімальних заробітних плат виходячи із ставки мінімальної зарплати. Спеціально вказано, що така ставка має прийматися у розмірі, який діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства.

По-третє, всі акції акціонерного товариства, які посвідчують права акціонера щодо конкретного товариства, повинні бути іменними і можуть існувати тільки в бездокументарній формі.

По-четверте, якщо Закон про госптовариства розділяв акціонерні товариства на відкриті і закриті, то Закон про АТ поділяє  акціонерні товариства на публічні і  приватні. Публічні акціонерні товариства повинні замінити нині діючі відкриті акціонерні товариства, а приватні акціонерні товариства замінять закриті  акціонерні товариства. Кількість акціонерів публічного акціонерного товариства не обмежена. Публічне акціонерне товариство має право проводити публічне розміщення акцій. Але воно може здійснювати і приватне розміщення акцій.

Законом про АТ передбачено переважне  право акціонерів приватного товариства на придбання акцій компанії. Якщо акціонер вказаного товариства вирішив продати свої акції третій особі, він зобов'язаний у письмовій формі повідомити ціну та умови продажу акцій іншим акціонерам. Вони протягом двох місяців мають право викупити такі акції за ціною і на умовах, запропонованих третьою особою.

По-п'яте, запроваджують новий порядок виплати дивідендів акціонерного товариства. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами. Дивіденди можна виплачувати лише на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку. Виплата дивідендів здійснюється у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року і проводиться з чистого прибутку звітного року та/або з нерозподіленого прибутку в обсязі, встановленому рішенням загальних зборів акціонерного товариства.

У разі відсутності або недостатності  чистого прибутку звітного року та нерозподіленого прибутку минулих років виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного капіталу товариства. Для кожної виплати дивідендів наглядова рада акціонерного товариства встановлює дату складання переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складання переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, не може передувати даті прийняття рішення про виплату дивідендів.

Законодавчо передбачено й певні  обмеження щодо виплати дивідендів. Так, акціонерне товариство не має права  приймати рішення про виплату дивідендів і здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, якщо:

• звіт про результати розміщення акцій не зареєстровано у встановленому законодавством порядку;
• власний капітал товариства менший, ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю.

Акціонерне товариство не має права  приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за привілейованими акціями у тому разі, якщо:

• звіт про результати розміщення акцій не зареєстровано у встановленому законодавством порядку;
• власний капітал товариства менший, ніж сума його статутного капітану, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю, якщо власники цих акцій мають переваги щодо черговості отримання виплат у разі ліквідації.

Акціонерне товариство може прийняти рішення про виплату дивідендів, апе не має права здійснювати таку виплату за простими акціями у разі, якщо:

• товариство має зобов'язання про викуп акцій;
• поточні дивіденди за привілейованими акціями не виплачено повністю.

Також може бути прийнято рішення про те, що не можна здійснювати виплату дивідендів за привілейованими акціями певного класу до виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями, власники яких мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів. Закон про АТ суттєво змінює умови роботи акціонерних товариств.

Статути та інші внутрішні положення  акціонерних товариств, створених  до набрання чинності вищезгаданим Законом, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше, ніж протягом двох років з дня набрання ним чинності. Слід також зазначити, що норму про поділ товариств на закриті та відкриті не виключено. Акціонерні товариства до приведення статуту та інших внутрішніх положень акціонерного товариства у відповідність з нормами Закону про АТ мають керуватись у своїй діяльності до 28 квітня 2011 р. Законом про господарські товариства та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. Цими ж законодавчими актами регулюються взаємовідносини товариства з акціонерами, інвесторами, органами державної впади та іншими особами.

Такий висновок стосується дуже важливих та принципових нових норм, які  запроваджуються Законом про  АТ. Насамперед йдеться про порядок скликання та проведення зборів акціонерів (змінені строки повідомлення про збори, складання окремих списків учасників зборів, необов'язковість повідомлень у пресі про збори акціонерних товариств з чисельністю акціонерів 1000 і менше, обов'язковість у певних випадках голосувати лише бюлетенями тощо), можливості призначення та усунення голови і членів виконавчого органу товариства не зборами акціонерів, комплектації наглядової ради винятково з фізичних осіб, проведення річних зборів не пізніше встановленої Законом дати (не пізніше 30 квітня наступного за звітним року). Крім того, займатися порядком укладання значних правочинів, обов'язковою експертною оцінкою не грошового внеску до статутного капітану, виплатою дивідендів виключно грошовими коштами, запровадженням нового способу голосування - кумулятивного голосування та інших норм.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. ПРИНЦИПИ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ