Оцінка фінансового стану підприємства

ВСТУП…………………………………………………………………………………………………….…..3

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ  МОНІТОРИНГУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ  ПІДПРИЄМСТВА..5

1.1 Економічна сутність системи моніторингу фінансового стану підприємства……………….5

1.2 Моніторинг як інформаційне забезпечення системи контролінгу підприємства………...…10

1.3 Система показників фінансового моніторингу ……………………….………………..……..13

 

РОЗДІЛ 2 ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ ПІДПРИЄМСТВАПАТ «КОРСАР»………..……………..17

2.1 Організаційно-економічна  характеристика ПАТ «Корсар»………………………………….17

2.2 Фінансовий моніторинг підприємства за 2010  - 1011 рр…………………………………….19

 

РОЗДІЛ 3 ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ  ЗДІЙСНЕННЯ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ  НА ПІДПРИЄМСТВІ……………………………………………………………………………………..……..28

3.1 Проблеми управління фінансовим станом підприємства та шляхи вдосконалення контролю фінансових показників……………………………………………………………………………………………………28

3.2 Діагностика  фінансових результатів  діяльності підприємства як складова фінансового моніторингу……………………………………………...………………………………………………….31

ВИСНОВКИ……………………………………………...………………………………………………….35 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………  …………………………37

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Розвиток ринкових відносин вимагає  здійснення нової фінансової політики, посилення і впливу на прискорення  соціально-економічного розвитку України, зростання ефективності виробництва і зміцнення фінансів держави. Із вступом нашої держави на шлях ринкових перетворень надзвичайно велике значення має формування та використання фінансових ресурсів. Управління фінансами вимагає від фінансового менеджера глибоких знань особливостей ринку, досвіду ведення фінансових розрахунків, інтуїції щодо прийняття рішень.

Важливу роль у забезпеченні ефективних форм господарювання на вітчизняних  підприємствах відіграє фінансовий аналіз та моніторинг, які відповідають за відбір, оцінку та інтерпретацію фінансових, економічних та інших даних, що впливають на процес прийняття інвестиційних та фінансових рішень.

Щоб підприємство могло функціонувати  у сучасних умовах, управлінському персоналу необхідно, насамперед, уміти  реально оцінювати стан як свого підприємства, так і існуючих потенційних конкурентів, а також здійснювати моніторинг фінансово-господарського стану підприємства.

Моніторинг – це складова управління економічними об'єктами, що полягає в систематичному аналізі їхньої діяльності, вивченні стану справ.

Фінансовий моніторинг використовує весь комплекс економічної інформації, носить оперативний характер і цілком підпорядкований волі керівництва  підприємством. Тільки такий моніторинг дає можливість реально оцінити  стан справ на підприємстві, досліджувати структуру собівартості не тільки всієї випущеної і реалізованої продукції, але й собівартості окремих її видів, склад комерційних і управлінських витрат, дозволяє з особливою точністю вивчити характер відповідальності посадових осіб за дотримання розділів бізнес-плану. [8]

Проблеми функціонування та створення  системи моніторингу та діагностики  фінансового стану широко висвітлюються  провідними вченими-економістами: І.О. Бланком, М.В. Афанасьєвим, Т.Д. Костенко, Т.Д. Бердниковою, Н.Є. Зіміним, Т.О. Загорною, О.О. Гетьманом, Т.А. Городньою.

Теоретичні аспекти поняття  “моніторинг” у загальному розумінні (як етапу управлінського циклу загалом, а не виключно управління фінансами) розроблялися такими авторами, як Е.М. Коротков, Б.Г. Литвак, П.І. Кононенко. Безпосередньо моніторинг усієї господарської діяльності в рамках системи контролінгу розглядався в працях Д. Хана і Н.Г. Данілочкіної. М.О. Кизим, В.А. Забродський звузили поле досліджень до моніторингу фінансової діяльності (фінансового моніторингу), але вони представляли його як елемент системи діагностики фінансового стану. Як самостійний інструмент управління фінансами і фінансовим станом проблеми моніторингу досліджували О.С. Олексюк та І.Й. Плікус. Останній розробив принципи функціонування системи фінансового моніторингу, але вважав його інструментом стратегічного, а не оперативного управління (що суперечить самому визначенню поняття “моніторинг”); як об’єкт моніторингу розглядав фінансову діяльність (у першу чергу – грошові потоки), а не фінансовий стан підприємства. Особливо слід зазначити, що у згаданих дослідженнях поза увагою залишається методичне забезпечення процесу моніторингу, який було представлено переважно з точки зору його місця в управлінському циклі та у контексті організації управління. Таким чином, методологію моніторингу фінансового стану підприємства слід вважати недостатньо розробленою.

Об’єктом дослідження моєї курсової роботі є система моніторингу  фінансового стану підприємства ПАТ «Корсар».

Предметом дослідження є теоретико-методологічні і прикладні проблеми організації формування та функціонування системи моніторингу фінансового стану підприємства, методичні підходи до аналізу фінансового стану.

Мета курсової роботи – огляд існуючих методик моніторингу та діагностики фінансового стану підприємства.

Також написання  даної роботи обумовлене необхідністю напрацювання шляхів вирішення тих  проблем з якими зіштовхується  сучасне підприємство при формуванні системи моніторингу фінансового  стану.

Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення наступних завдань:

- розглянути  економічну сутність фінансового  стану підприємства та елементи, що його визначають;

- ознайомитись  з сутністю і задачами моніторингу  фінансового стану підприємства;

- переглянути методичні підходи до оцінки фінансового стану підприємства;

- провести моніторинг  фінансового стану ПАТ «Корсар»;

- зробити висновки  та надати пропозиції для ПАТ  «Корсар»» щодо оптимізації фінансового  стану .

Практична значимість проведеного  дослідження полягає в тому, що основні теоретичні висновки й методичні положення доведені до рівня конкретних практичних рекомендацій і можуть бути використані в діяльності підприємств для управління фінансовим станом, розробки виробничих і фінансових стратегій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МОНІТОРИНГУ  ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

 

Економічна сутність системи моніторингу  фінансового стану підприємства

 

Фінансовий стан підприємства - це ступінь забезпечення його у необхідній кількості фінансовими  ресурсами, який відповідає обсягу фінансових ресурсів, які необхідні підприємству для забезпечення ним ефективної господарської діяльності та здійснення своєчасних грошових розрахунків за своїми зобов'язаннями [5].

Фінансовий стан - одна з найважливіших характеристик виробничо-фінансової діяльності підприємств. Він може бути стійким або нестійким.

Кожне підприємство намагається  досягти стабільного фінансового  стану, тобто створити достатній  обсяг фінансових ресурсів, що є  гарантом своєчасності розрахунків  з постачальниками, бюджетом та іншими ланками фінансової системи, подальшого економічного та соціального розвитку підприємства.

Метою оцінки фінансового  стану підприємства є пошук резервів збільшення його прибутковості, рентабельності та платоспроможності. [16].

В умовах ринкової економіки фінансова стійкість для підприємства надзвичайно важлива, оскільки підприємства несуть повну відповідальність за своїми зобов'язаннями перед постачальниками та персоналом підприємства.

Задовільний фінансовий стан підприємства залежить від багатьох факторів. Збільшення обсягу реалізації продукції (робіт, послуг) та зниження її собівартості позитивно впливає на підвищення прибутковості підприємства, і як наслідок – на підвищення стабільності його фінансового стану [5].

Як і будь-яка інша складова господарської діяльності підприємства фінансовий стан потребує вивчення сутності та особливостей дослідження. Процес аналізу фінансового стану підприємства в економіці називають моніторингом. Його метою є пошук резервів збільшення рентабельності, прибутковості та платоспроможності підприємства.

Моніторинг – це процес безперервного  відслідковування змін в фінансовій діяльності підприємства та виявлення  відповідності цих змін бажаним  результатам. Більш того, моніторинг включає прогнозування результатів та запобігання виникненню критичних ситуацій.

Систему моніторингу або, як її ще називають, “відслідковуючу систему” можна назвати основою фінансового  контролінгу. Вона є найбільш активною частиною його механізму. [5].

Проведення моніторингу фінансового стану підприємства передбачає проходження певних етапів

1. Підбір та групування звітних показників за кожним видом фінансового контролінгу:

Дана система ґрунтується на основі фактичних даних фінансового  та управлінського обліку і являє  “первинну інформаційну базу спостереження”, яка використовується в процесі подальшого розрахунку окремих абсолютних, аналітичних та відносних фінансових показників, що вказують на позицію ефективності фінансової діяльності підприємства.

  2. Розрахунок систем узагальнюючих аналітичних коефіцієнтів, які формують чітке уявлення стосовно фактичних результатів досягнення планових кількісних стандартів контролю, здійснюється відповідно до системи фінансових показників.

3. Складання форм контрольних звітів: для забезпечення ефективного контролю ця форма повинна мати стандартний вигляд і концентрувати в собі наступну інформацію:

- фактичне значення показника,  який підлягає контролю;

- відхилення фактичного його  значення від планового;

- факторний аналіз відхилення;

- з’ясування причин негативних відхилень в цілому і за окремими складовими показника, що контролюється.

4. Визначення періодів, в які  має здійснюватись контроль за  видами та групами показників, які формуються відповідно до  фактору “терміновості реагування  ” .

З огляду на це звіти відповідно до періодичності їх складання можуть бути:

- квартальні контрольні звіти;

- місячні контрольні звіти;

- тижневі (декадні) контрольні  звіти.

5. Визначення діапазонів відхилень  фактичних розрахованих результатів  від стандартів. Всі можливі відхилення умовно можна розподілити на групи:

- негативне (критичне) відхилення;

- негативне (допустиме) відхилення;

- позитивне відхилення.

6. Пошук та аналіз причин відхилень  фактичних значень розрахованих  контрольних показників від встановлених  стандартів. Такий аналіз може бути проведений по окремих «центрах відповідальності» і в процесі його можуть бути вивчені лише ті показники з підконтрольних, по яких спостерігаються “критичні” відхилення від норми. Результатом цього етапу аналізу має стати виявлення причин, які могли спровокувати критичне або допустиме відхилення.

Такий аналіз в цілому по підприємству потребує використання менеджером відповідних  розділів структурних звітів виконавців.

Моніторинг фінансового стану  здійснюється на основі обчислення економічних показників, які допомагають визначити ефективність господарсько-фінансової діяльності.

Такі показники можна розподілити  по групах і представити в наступному вигляді:

• фінансові результати діяльності;
• майновий стан та його зміни;
• ліквідність;
• фінансова стійкість;
• ділова активність;
• рентабельність.

У випадку, коли розраховані значення показників визначених груп знаходяться  в межах норми, то підприємство, на базі якого здійснювались розрахунки, можна вважати прибутковим, а  його фінансовий стан – стійким. У випадку, якщо ж підприємство, за окремими розрахованими параметрами не відповідає нормі, то його фінансовий стан визначається як нестійкий і подальші управлінські рішення ґрунтуються на проведенні більш точного моніторингу діяльності цього підприємства, який і вкаже на ті недоліки, які негативно впливають на фінансовий стан. Варто відзначити, що здійснення моніторингу фінансового стану підприємства – досить кропіткий процес, який потребує високого професіоналізму, а тому здійснення його нерідко покладають на спеціальні аудиторські фірми.

Джерелом інформації для здійснення моніторингу фінансового стану  є фінансова звітність торговельного  підприємства.