Оцінка фінансового стану підприємства

Так, першим етапом даного методу є визначення обсягів власних обігових коштів. Визначаємо даний показник за три роки, які досліджуємо:

 

ВОК = 380 ф№1+480 ф№1- 080ф.№1

ВОК = 258797 + 230050 – 1913 = 486934 тис. грн.

ВОК = 258828 + 85000 – 1898 = 341930 тис. грн.

ВОК у 2009му році: 7466+0-6424 = 1042 тис. грн.

 

Наступним етапом даного методу, є  визначення нормальних джерел формування запасів. Їх розмір визначається так:

 

НДФЗ = ВОК +(500+510) ф.№1+(520+530+540+600) ф.№1

НДФЗ = 486934 + 30000 + 202060 + 4765 = 723759 тис. грн.

НДФЗ = 341930 + 20823 + 128188 + 1180 = 492121 тис. грн.

 

Наступним етапом є розрахунок витрат та запасів:

 

ВЗ = Сума р. 100 – 140 ф. №1 + р. 270 ф.№1

ВЗ = 0

ВЗ = 0

 

Отримані результати занесемо у таблицю для зручності.

 

Таблиця 2.5 – Інформація для визначення типу фінансової стійкості ПАТ «Корсар»

Роки	ВОК	НДФЗ	ВЗ
2010 рік	486934	723759	0
2011 рік	341930	492121	0

 

Варто відзначити, що нерівності, які  можуть утворювати дані показники характеризують різні типи фінансової стійкості. Так, наприклад:

 

ВОК > ВЗ – абсолютна фінансова  стійкість

ВОК < ВЗ < НДФЗ – нормальна фінансова стійкість

НДФЗ < ВЗ – нестійкий стан

НДФЗ < ВЗ – критичний стан

 

Наведені нерівності допоможуть нам визначити тип фінансової стійкості ПАТ «Корсар» за 2010 – 2011 рр.

Розраховані значення по першому року аналітичного періоду можна характеризувати  наступною залежністю і у 2010 і у 2011 рр.:

ВОК > ВЗ

НДФЗ > ВЗ

Визначена нерівність характеризує нормальний фінансовий стан ПАТ «Корсар».

що залежності від зовнішніх  джерел фінансування станом на підприємств  не має. Про це свідчать значення показника  автономії, які визначили, що 52 % власних  коштів забезпечує господарську діяльність даного підприємства. Відповідно 48%, що забезпечують її – зовнішні фінансові ресурси.

Однак на підприємстві є і негативні  моменти. Наприклад, маневреність власних  робочого капіталу спадає. Співвідношення між власним і залученим капіталом  допустимі протягом всього періоду  дослідження, при чому значення показника зростає. Це позитивні зміни і в перспективному періоді підприємство також повинно дбати про забезпечення цього співвідношення.

На протязі всього аналітичного періоду оборотні активи складали 99% в загальній сумі активів, що є дуже добрим для розвитку підприємства.

Проте слід спеціально зазначити, що ліквідність підприємства зовсім не тотожна його платоспроможності. Так, коефіцієнти ліквідності можуть характеризувати фінансовий стан як задовільний, однак, по суті, ця оцінка буде помилковою, якщо в поточних активах значну питому вагу матимуть неліквідні активи й короткострокова дебіторська заборгованість. Платоспроможність означає наявність у підприємства коштів і еквівалентів, достатніх для розрахунків з кредиторської заборгованості, що потребує негайного погашення.

Аналіз показників, на основі яких в літературі пропонують оцінювати  ліквідність показали, що загальна ліквідність підприємства в періоді  зростає, і її значення дуже високе. Така сама характеристика і по показнику швидкої ліквідності, і по показнику абсолютної ліквідності. Це означає, що ПАТ «Корсар» можна вважати ліквідним.

Як видно, частина прибутку від  продажу, тобто саме торговельного  прибутку зростає щороку, що досить позитивно характеризує основну  діяльність даного підприємства. Але більша частка прибутку підприємства складається з операційної діяльності.

Таким чином, проведений коефіцієнтний  аналіз фінансового стану, як один з  етапів його моніторингу, дає можливість говорити про нормальний фінансовий стан ПАТ «Корсар».

З метою більш глибокого моніторингу  фінансового стану коефіцієнтний  аналіз був доповнений нами іншим  методом, зокрема визначенням типу стійкості на основі агрегатних моделей. Цей метод показав, що протягом всього періоду дослідження фінансовий стан пат «Корсар» був нормальним.

Як основна так і загальна діяльність підприємства є ефективною. Отже підприємство є прибутковим. Тому на основі усіх вищезазначених розрахунків  можна сказати, що підприємство є  прибутковим, показники фінансового  стану відповідають нормативним вимогам Міністерства Фінансів України, фінансовий стан підприємства визнається добрим.

Отже, моніторинг фінансово-економічної  діяльності підприємств – це динамічна  система з гнучкою інфраструктурою, яка дає змогу виконувати постійне дослідження і спостереження за основними кількісними та якісними параметрами фінансово-економічної діяльності підприємств з цілю оцінки, контролю та короткострокового прогнозу стану економічної і ділової активності підприємств.

Згідно Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», підприємства, які є суб’єктами первинного фінансового моніторингу, з урахуванням вимог чинного законодавства і нормативно-правових актів Уповноваженого органу встановлюють правила проведення внутрішнього фінансового моніторингу та призначають працівника, відповідального за його проведення. Відповідальний працівник має бути незалежним у своїй діяльності і підзвітним тільки керівнику суб’єкта первинного фінансового моніторингу та зобов’язаний не рідше одного на місяць інформувати керівника про виявлені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та заходи, які були вжиті

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3 ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ЗДІЙСНЕННЯ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

 

3.1 Проблеми управління фінансовим  станом підприємства та шляхи  вдосконалення контролю фінансових показників

 

Фінансовий стан підприємства є  найважливішою характеристикою  його ділової активності і надійності. Він визначає конкурентноздатність підприємства, його потенціал у діловому співробітництві, є гарантом ефективної діяльності, як самого підприємства, так і його партнерів. Важко переоцінити роль грамотного управління фінансовим станом  для сучасного підприємства будь-якої форми власності. Вміле розпорядження активами і пасивами, оперативне маневрування вільними ресурсами, своєчасне стягнення боргів є запорукою виживання підприємства в  умовах сучасного господарювання.        

 В економічній науці відсутній  єдиний підхід до управління  фінансовим станом підприємства. Науковий доробок з цього і суміжних питань можна умовно за основною суттю запропонованих науковцями рішень поділити на два основні напрямки: вдосконалення організації управління підприємством в цілому (в тому числі і фінансовим станом); вдосконалення інструментарію управління фінансами підприємства.        

 До першого належать праці  Ваньковича Д.В., Гончарова В.В., Кравченко  В.Ф., Кравченко Е.Ф., Забєліна П.В  та інші.        

 Д.В. Ванькович запропонував  шляхи вдосконалення механізму реорганізації управління фінансовими ресурсами підприємств у перехідній економіці України, що ґрунтуються на системному підході. Під реорганізацією він розуміє поетапне створення ефективної управлінської системи та її постійне вдосконалення, а одним з критеріїв її ефективності називає покращення і нормалізацію фінансового стану підприємства.         

 У працях Гончарова В.В., Кравченко  В.Ф., Кравченко Е.Ф., Забєліна П.В.  пропонується новий підхід до  підвищення ефективності управління  фінансами на основі використання прогресивних сучасних концепцій управління - реінжинірінгу бізнес-процесів. Покращення фінансового стану підприємства розглядається як бізнес-процес або комплекс послідовних етапів і дій. Визначальним є підбір працівників для створення спеціальної команди з організації покращення фінансового стану.        

 У складі другого - групи  напрямку дослідження присвячених  інструментарію управління фінансовим  станом підприємства, можна за  цільовим спрямуванням пропозицій  виділити декілька субнапрямів:

- вдосконалення планування фінансових ресурсів;

- проведення діагностики фінансового стану підприємства;

- вдосконалення методології та методичного забезпечення його оцінки;

- створення особливої системи фінансового моніторингу на підприємстві.

Метою управління фінансовими показниками діяльності підприємства, на думку автора, є отримання ключових параметрів, які дають об'єктивну  та всебічну оцінку його фінансово-господарської діяльності і фінансового стану, дозволяють визначити не лише конкретні шляхи покращення організації фінансової роботи на підприємстві, але й забезпечити інвестиційну привабливість та конкурентоспроможність на ринку.

Подоланню проблем фінансово-господарської діяльності та управління фінансовим станом буде сприяти введення в практику і забезпечення дієвості механізму комплексного управління  фінансовими показниками діяльності підприємств. При цьому одним з головних завдань є підвищення точності, гнучкості та оперативності управління ними.

Слід зазначити, що дослідження  управління фінансовими показниками діяльності підприємств за традиційною схемою не дає повної, чіткої картини їх фінансово-економічного стану і саме тому постає необхідність проведення комплексного їх аналізу та створення його єдиної системи.         

 Шляхи вдосконалення управління фінансовими показниками діяльності підприємств пропонується  здійснювати за двома напрямками:

1. Удосконалення інформаційної бази та модифікація і поглиблення  аналізу та оцінки результативних показників. При цьому пропонується поєднати два види аналізу: статичний та динамічний, що дасть змогу отримати об'єктивну оцінку фінансового стану підприємств. Тобто, це дасть змогу оцінити фінансово-економічний стан підприємства не на певну дату, а за певний проміжок часу, а отже, ми зможемо проаналізувати всі фінансові показники діяльності підприємств у динаміці.

2. Зміна значущості розрахункових показників - рентабельності, фінансової стійкості, платоспроможності.

Це, в кінцевому підсумку, дасть  змогу взаємо пов’язати та комплексно, системно оцінити фінансово-економічний стан підприємства.

Як відомо, оцінку фінансового стану  можна об'єктивно здійснити не через один, нехай найважливіший, фінансовий показник, а тільки за допомогою  комплексу, системи фінансових показників, що детально і всебічно характеризують діяльність підприємства з  усіх сторін. Саме тому, варто розробити певний перелік груп фінансових показників, які слід розглядати згідно тієї чи іншої мети аналізу.

Як наслідок, виникає можливість змінити підхід до аналізу та оцінки результативних показників. В якості базових показників пропонується використовувати наступну схему формування головного абсолютного фінансового показника - прибутку: маржинальний прибуток - прибуток за вирахуванням постійних витрат - чистий прибуток - нерозподілений прибуток за вирахуванням дивідендів, нарахованих акціонерам до виплати на акції, та витрат на благодійні потреби - залишок нерозподіленого прибутку звітного року - загальний залишок нерозподіленого прибутку звітного та минулих років.

Відповідно до змін інформаційної бази та порядку утворення прибутку підприємств пропонується для подальшого аналізу використати показники рентабельності двох груп: група "А" - показники, що розраховуються на основі даних видозміненого балансу, та група "Б" - розрахунок яких проводиться з використанням і балансу, і звіту про фінансові результати.        

 Комплексний аналіз фінансово-економічного  стану підприємств на основі  структурування їх балансу ми  пропонуємо проводити з використанням  таких фінансових показників  як: індикатор фінансово-економічної стійкості, індикатор платоспроможності, індикатор безпеки чи ризику. Поєднання трьох індикаторів дає змогу комплексно оцінити фінансовий стан підприємства та ступінь ефективності управління фінансовими показниками діяльності.

Для поєднання двох груп фінансових показників - ефективності (розрахованих на основі прибутку - форма №2) та фінансової стійкості, платоспроможності, інвестиційної привабливості (розрахованих на основі балансових даних)  пропонується згрупувати ці показники у матрицю фінансових показників першого класу (для яких існує певне нормативне значення) та другого класу (норматив не встановлюється) і поєднати їх у загальній матриці фінансових показників для комплексної оцінки фінансово-економічного стану підприємств.

В цілому, використання запропонованого  підходу дозволить отримати більш повну і коректну інформацію про результати діяльності підприємства за всіма видами та напрямами діяльності і реально оцінити його комплексний фінансово-економічний стан як в поточному періоді, так і дозволить прогнозувати його на майбутнє. В подальшому, дані підходи ляжуть в основу розробки як аналітичних, так і прогнозних моделей управління фінансовими показниками діяльності підприємств.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2 Діагностика  фінансових результатів  діяльності підприємства як складова фінансового моніторингу