Пенсійний фонд України

Пенсійний фонд України під  час виконання покладених на нього  завдань взаємодіє в установленому  порядку з іншими органами виконавчої влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, з  органами місцевого самоврядування, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, підприємствами, установами, організаціями, а також  всеукраїнськими об'єднаннями профспілок, всеукраїнськими об'єднаннями роботодавців[11].

До джерел формування коштів фонду належать:

1) частина єдиного соціального  внеску, яка залишається після  розподілу між Фондами соціального  страхування (з 1 січня 2011 року);

2) інвестиційний дохід,  що утримується від інвестування  резерву коштів для покриття  дефіциту бюджету в майбутні  періоди;

3) залучені кошти (державного  бюджету та державних цільових  фондів);

4) суми фінансових санкцій  за порушення порядку нарахування,  обчислення і сплати страхових  внесків та використання коштів  фонду;

5) благодійні та добровільні  внески юридичних та фізичних  осіб;

6) дотації з державного  бюджету;

7) інші надходження.

З метою фінансування витрат до ПФУ мобілізуються власні та передані доходи. Власні доходи – це надходження  до ПФУ у формі обов’язкових та добровільних (благодійних) внесків  підприємств, установ та громадян, доходи від інвестування та надходження  у вигляді фінансових санкцій, регресивні надходження, доходи від інвестування резерву коштів, доходи за використання тимчасово вільних коштів ПФУ. Переданими доходами є кошти, що передаються  Фонду з державного та місцевого  бюджетів, а також з державних  цільових фондів, таких як Фонд сприяння зайнятості населення та Фонд для  здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення.

Переважну частину доходів пенсійного фонду утворюють власні доходи, що становлять практично 90% від обсягу всіх надходжень. У структурі власних надходжень понад 80% припадає на обов’язкові внески суб’єктів підприємницької діяльності.

З 1 січня 2011 року набув чинності Закон України "Про збір та облік  єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-УІ (далі - Закон  № 2464). Цим Законом вводиться новий  страховий внесок - єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , який сплачується до Пенсійного фонду України. Для роботодавців ці ставки встановлюються відповідно до класів професійного ризику виробництва і становлять від 36,76% для першого класу до 49,7% для 67 класу професійного ризику виробництва. Для цивільно-правових договорів передбачена єдина ставка соціального внеску – 34,7%.

Пенсійний фонд України консолідує спільні для всіх фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування  функції, такі як: облік платників  єдиного соціального внеску, збір та облік страхових коштів, контроль за нарахуванням та сплатою єдиного  соціального внеску, подання звітності  з єдиного соціального внеску (ч. 1 ст. 12 Закону № 2464).

Згідно зі статтею 6 Закону № 2464 платник єдиного соціального  внеску має право безоплатно отримувати від територіального органу ПФУ  за місцем своєї реєстрації інформацію, необхідну для виконання обов'язків, покладених на платника цим Законом, зокрема консультації та роз'яснення  щодо його прав та обов'язків, порядку  сплати єдиного соціального внеску.

Обов’язкові внески громадян – це відрахування від заробітної плати працівників, що залучаються  суб’єктами підприємницької діяльності, а також осіб, які працюють на умовах трудового договору. Залежно  від суми заробітної плати громадян відрахування до ПФУ становлять 3,6 % .

Надходження у вигляді  регресивних вимог – це доходи, які одержує фонд на основі вимог  до боржників, що не виконали свої зобов’язання у попередні періоди. У випадках несплати обов’язкових внесків та інших зобов’язань перед фондом згідно із законодавством виконавча  дирекція ПФУ має право накладати  штрафи на порушників.

Видатки ПФУ формуються відповідно до пенсійних програм, які фінансуються з різних джерел. Пенсійна програма характеризується цільовим призначенням коштів, а також джерелами їх фінансування. Тому усю сукупність видатків  ПФУ відповідно до пенсійних програм можна класифікувати за двома ознаками:

1. Відповідно до джерел їх фінансування:

• видатки, що фінансуються за рахунок коштів ПФУ;
• видатки, що фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету;
• видатки, що фінансуються за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;
• видатки, що фінансуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

2. За напрямами використання:

• видатки на виплату трудових і соціальних пенсій, доплат та допомоги, а також оплата послуг з їх доставки;
• адміністративно – управлінські видатки: видатки на утримання органів ПФУ, провадження персоніфікованого обліку, на розрахунково-касове обслуговування, інші видатки;
• відшкодування виплати пенсій особам, звільненим з військової служби та інші;
• відшкодування виплат пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених різними пенсійними програмами;
• видатки на виплату пенсій і допомог за трудовим каліцтвом та оплата послуг з їх доставки та інші [13].

 

 

РОЗДІЛ 2

 ФУНКЦІОНУВАННЯ  ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ У  СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ  ГРОМАДЯН ДЕРЖАВИ

 

2.1. Фінансовий  стан та основні проблеми діяльності  Пенсійного фонду України

 

Пенсійний фонд України –  центральний орган виконавчої влади, що здійснює керівництво й управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить  збір, акумуляцію та облік страхових  внесків, призначає пенсії і готує  документи для їх виплати, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування і виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду  України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів ПФУ. Пенсійний  фонд України вносить у встановленому  порядку міністру праці та соціальної політики України пропозиції з питань формування державної політики у  сфері пенсійного забезпечення і  соціального страхування, забезпечує її реалізацію.

Бюджет Пенсійного фонду  відповідно до ст. 71 Закону України  «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»[6] – це план утворення та використання цільового страхового фонду, що формується із страхових внесків до солідарної системи і надходжень з інших джерел, визначених цим законом. Згідно із п. 12 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у період до перетворення Пенсійного фонду в неприбуткову самоврядну організацію його бюджет затверджується Кабінетом Міністрів України .

До джерел формування коштів Пенсійного фонду статтею 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» віднесено, зокрема, страхові внески, кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду, суми фінансових і адміністративних санкцій, застосованих за порушення  встановленого порядку нарахування, обчислення та сплати страхових внесків  і використання коштів Пенсійного фонду, а також добровільні внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування[6].

Напрями використання коштів Пенсійного фонду визначені ст. 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і включають  виплату пенсій у солідарній системі; надання соціальних послуг, передбачених цим законом; оплату послуг із виплати  та доставки пенсій та формування резерву  коштів Пенсійного фонду; фінансування адміністративних витрат, пов'язаних із виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду[6].

Завданнями ПФУ є фінансування визначених соціальних програм держави, до складу яких входять: забезпечення виплат трудових і соціальних пенсій (за віком, за інвалідністю, у разі втрати годувальника, за вислугу років та ін.); виплата допомоги малозабезпеченим пенсіонерам; фінансування допомоги з  догляду за дитиною; забезпечення витрат на поховання пенсіонерів; виплата  допомоги з догляду за дітьми, одинаками  й інвалідами; фінансування надбавок до пенсій, пільг жертвам політичних репресій та ін.[16].

Аналіз динаміки ВВП, показників бюджету Пенсійного фонду і фонду  оплати праці за 2006–2011 рр. свідчить про те, що темпи зростання видатків Пенсійного фонду випереджають ріст ВВП та фонду оплати праці. Динаміка номінального ВВП, доходів і видатків Пенсійного фонду за 2006–2011 рр. наведена в табл. 1 [17].

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1

Динаміка основних фінансових показників діяльності

Пенсійного фонду  України у 2006–2011 рр.

Показник	2006   млн. грн.	2007		2008		2009		2010		2011
		млн. грн.	при-ріст, %	млн. грн.	при-ріст, %	млн. грн.	при-ріст, %	млн. грн.	при-ріст, %	млн. грн.	приріс, %
Номінальний ВВП	544153,0	720731,0	132,5	949864,0	131,8	1046500	110,2	1086935	103,9	1177000	108,29
Доходи ПФУ	72197,1	101379,8	140,4	143488,2	141,5	148372,7	103,4	183565,2	123,7	193452,4	105,39
Власні доходи ПФУ	54292,8	75531,6	139,1	101949,9	135,0	99781,7	97,9	119342,7	119,6	150214,3	125,87
Видатки ПФУ	74007,5	99940,5	135,0	150349,1	150,4	165590,0	110,1	191472,7	115,6	209007,8	109,16
Дефіцит бюджету ПФУ	17 904,3	25 848,2	144,4	41 538,3	160,7	48 591,0	117,0	64 086,5	131,9	36 019,9	56,2

 

Докладне вивчення структури  видаткової частини бюджету Пенсійного фонду України показує, що збільшення його видаткової частини в аналізований період зумовлено ростом обсягів  пенсійних виплат. Визначено такі основні статті видатків (майже 80% загальної  суми виплат) ПФУ:

• видатки на пенсійне забезпечення осіб, пенсія яким призначена згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
• видатки на пенсійне забезпечення осіб, пенсія яким призначена згідно з іншими законодавчими актами у частині, що не перевищує розміру трудової пенсії за віком, на яку особа має право відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Варто відзначити, що обсяг  виплат пенсій за вищезазначеними статтями постійно зростає: у період 2006–2011 рр. виплати збільшилися від 60 млрд. грн. до 165 млрд. грн. У динаміці сума видатків зросла на 17% у 2007 р. порівняно  із 2006 р.; у 2008 р. – на 46% порівняно  із попереднім роком, у 2009 р. та 2010 р. –  на 20% щорічно відповідно. Лише у 2011 р. приріст становив 10% порівняно  із 2010 р.

Порівняльний аналіз співвідношення доходів і видатків Пенсійного фонду  за період 2006–2011 рр. свідчить про зростання  диспропорцій між видатками Пенсійного фонду та його доходами: у 2006 р. цей  показник становив 2,5 %, у 2009 р. – 11,6%, у 2011 р. – 7,5%. Динаміку доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду за 2006–2011 рр. наведено на рис. 2[17; 9].

Рис. 2. Динаміка доходів і видатків Пенсійного фонду України

у 2006–2011 рр.

 

У структурі доходів бюджету  Пенсійного фонду частка власних  коштів упродовж 2006–2010 рр. зменшилася від 75,2% до 65,0%; і лише у 2011 р. вона зросла до 77,6%, що відображено на рис. 3.

Рис. 3. Власні доходи Пенсійного фонду України у 2006–2011 рр., %

У разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі (перевищення видатків над доходами) для забезпечення виплати пенсій у розмірі, передбаченому ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто в мінімальному, такий дефіцит, відповідно до ст. 113 цього закону, покривається за рахунок коштів державного бюджету [6]. У 2006–2010 рр. видатки на фінансування дефіциту коштів ПФУ з державного бюджету неухильно зростали, досягнувши у 2010 р. позначки 5,9% ВВП. Відносне скорочення цього показника до 3,1% ВВП відбулося лише у 2011 р., що графічно зображено на рис. 4[18; 9].