Пенсійний фонд України

18) видає накази з питань, що не належать до компетенції  правління Пенсійного фонду України;

19) розпоряджається у межах  своїх повноважень коштами Пенсійного  фонду України;

20) здійснює інші повноваження  відповідно до законодавства.[11]

Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у Пенсійному фонді України можуть утворюватися постійні або тимчасові консультативні, дорадчі органи.

Рішення про утворення  та ліквідацію колегії, постійних або  тимчасових консультативних, дорадчих органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджуються Головою правління Пенсійного фонду  України.

Гранична чисельність  працівників Пенсійного фонду України  затверджується Кабінетом Міністрів  України.

Структура апарату Пенсійного фонду України затверджується Головою  правління Пенсійного фонду України  за погодженням із Міністром.

Штатний розпис, кошторис апарату  Пенсійного фонду України затверджуються Головою правління Пенсійного фонду  України за погодженням із Міністерством  фінансів України.

Пенсійний фонд України є  юридичною особою, має печатку  із зображенням Державного Герба  України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах  Державної казначейської служби України та уповноважених банках[11].

 

3.2. Перспективи подальшого реформування пенсійної системи держави

 

За сучасних умов розвитку ринкових відносин, Євроінтеграційні орієнтири України вимагають  щоб соціально-економічна політика держави була направлена на досягнення європейських стандартів якості життя. Це передбачає надійний соціальний захист населення і належне пенсійне забезпечення. Чинна система державного пенсійного забезпечення в Україні  не влаштовує ні людей, ні представників  влади.

Пенсійна система України  за своєю структурою та внутрішнім змістом є досить складним і специфічним  комплексом економічних відносин та фінансових механізмів, за допомогою  яких здійснюється формування і використання пенсійних фондів та створюються певні умови для пенсійного забезпечення відповідних категорій населення.

Постає питання: "Як людям  заробити на свою "пенсію", щоб  гідно дожити свої роки. Згідно з  Законом України "Про заходи законодавчого  забезпечення реформування пенсійної  системи"  від 08.07.2011 № 3668-VI  передбачено поступове підвищення пенсійного віку для жінок з 55 років до 60 років. Стаття 26 Закону зазначає:

" Особи  мають  право  на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового  стажу не  менше 15 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

- 55 років - які народилися  до 30 вересня 1956 року включно;

- 55 років  6  місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

- 56 років - які народилися  з 1 квітня 1957 року по 30  вересня 1957 року;

- 56 років  6  місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по  31 березня 1958 року;

- 57 років - які народилися  з 1 квітня 1958 року по 30  вересня 1958 року;

- 57 років  6  місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

- 58 років - які народилися  з 1 квітня 1959 року по 30  вересня 1959 року;

- 58 років  6  місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

- 59 років - які народилися  з 1 квітня 1960 року по 30  вересня 1960 року;

- 59 років  6  місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;

- 60 років - які народилися  з 1 квітня 1961 року по  31  грудня 1961 року". [1]

Якщо розглядати світові  тенденції, то Україна у своїх  прагненнях підвищити пенсійний  вік не є виключенням. Так, рішення  про більш пізній вихід громадян на пенсію прийняли Франція, Великобританія, Німеччина, Австрія, Греція, Угорщина і  багато інших країн Європи. А в  2011 році на цей непопулярний крок наважились Іспанія та Росія.

Загальносвітові тенденції  реформування державних пенсійних  систем передбачають: підвищення пенсійного віку, надання можливості диверсифікованого  інвестування існуючих цільових фондів, зміну бази для нарахування розміру  пенсії, ( наприклад, підвищення страхового стажу, що враховується при обчисленні пенсії). Одночасно уряди приймають ще ряд заходів і , зокрема, щодо призупинення росту та скорочення державного боргу з тією метою, щоб на майбутнє вивільнити кошти на соціальні цілі.

У світі існує три основні  види систем пенсійного забезпечення, пояснили аналітики факультету інвестицій Академії Masterforex-V:

-          Індивідуально-накопичувальна – коли пенсійні внески сплачуються самими працівниками або працедавцями (залежить від законів конкретної країни). Внески йдуть на спеціальний рахунок, де накопичуються впродовж усього трудового статусу. При виході на пенсію розмір пенсії обчислюється виходячи із загальної суми накопиченого внеску.

-          Розподільна на основі пенсійних податків – організована на принципі солідарності поколінь пенсійні податки працюючих не відкладаються, а виплачуються пенсіонерам. Працюючі розраховують на те, що їм пенсію виплачуватимуть майбутні покоління. У більшості країн розмір такої пенсії обчислюється виходячи із загальної суми пенсійних внесків трудового стажу.

-          Розподільна на основі загальних податкових надходжень. Немає спеціальних пенсійних податків, пенсії виплачуються із загальних податкових надходжень. Цей вид пенсійного забезпечення використовується для тих, хто не працює: соціально незахищені громадяни, інваліди в зв’язку з втратою годувальника. Зазвичай в кожній країні використовується комбінована система, що включає два або усі три види пенсійних систем. У розвинених країнах через демографічну ситуацію розподільні системи приходять в занепад: на кожного пенсіонера доводиться вже менше працюючих співгромадян. В США в 1950 році на одного пенсіонера доводиться 8 працездатних, а в 2020 році кількість працюючих зменшиться вдвоє.

Високі пенсії в Данії, Фінляндії, Франції, США і інших  високорозвинених країн світу стали  такими завдяки, передусім пенсійним  накопичувальним системам, в яких бере участь вже близько 40% населення  планети. Причому в США і Європі цей показник в два рази вище (близько 80%), а в Азії у два рази нижче, у Африці усього лише 5%.

В Україні система пенсійного забезпечення потребує реформування.

Пенсійна "солідарність" лежить тягарем на держбюджеті (близько 15% від ВВП – більш, ніж в  будь-якій іншій пострадянській країні). По діючій системі в Пенсійний  фонд платиться 34% від заробітку (найбільше  в світі), при цьому 32%виплачується роботодавцем і тільки 2% - самим працівником.  Недержавні пенсійні фонди не набули широкого розповсюдження в країні. [5]

Головна причина – збільшення кількості пенсіонерів при одночасному  скороченні працездатного населення:

-   В 1998 році кількість пенсіонерів в розвинутих країнах перевищила чисельність дітей. До 2050 року таке співвідношення очікує всю планету.

- Старіння людства –  довготривалий процес. Зростання  тривалості життя. Зниження народжуваності, міграційні процеси з слаборозвинених  країн в багаті. Якщо в 1950 році  середня тривалість життя на  Землі складала 47 років, то в  2010 році – вже 69 років.

- Через зміну демографічної  ситуації все більшу частину  свої ВВП країни вимушені витрачати  на підтримку пенсіонерів. Так,  коли в 1935 році США ввели  пенсійну систему, це виливалось  їм в 0,2% ВВП, а зараз, коли  пенсіонери складають 10% населення  країни, - вже 6%. Італія сплачує  пенсіонерам 14% ВВП, Туреччина  – 7,8%.

- Найвищі темпи приросту  населення серед європейських  держав – у Кіпру (1,66% в рік), 74-е місце в світі. Австрія  – на 107-м місці )1,17%, США –  на 121 –му місці (0,97%), Великобританія  – на 151 (0,56%). В середньому в  світі приріст населення в  2010 році дорівнював 1,13%.

- Багато країн демонструють  не приріст населення, а його  зменшення: Германія (-0,06%), Чехія  (-0,11%), Японія (-0,24%), Росія (-0,47%), Україна  (-0,62%), Болгарія (-0,77%). Нові покоління  вже фізично не в змозі  підтримувати "солідарність поколінь" і виплачувати пенсію своїм нащадкам.[5]

З 1 жовтня 2011 року в Україні  розпочата пенсійна реформа, її домінуючою складовою є державне пенсійне забезпечення у формі солідарної та накопичувальної  системи.

Зареєстровано новий законопроект, за яким перехід на другий рівень пенсійної  системи планується з 2014 до кінця 2015 року. Документ подали на розгляд заступник  голови комітету з питань соціальної політики і праці Павло Розенко  разом з п'ятьма депутатами фракції  УДАР.

Планується, що на першому  етапі введення проекту під його дію потраплять люди віком молодше 26 років. З них до бюджету будуть зніматися не більше 2% місячного  доходу. Таким чином фонди зможуть  отримати майже 2 млрд. грн.

Другий етап планується розпочати  з 2016 року, його дія буде розповсюджуватися  на усіх громадян молодше 35 років. З  них будуть знімати – 7%. За попередніми  прогнозами це може принести до бюджету 7-16 млрд. грн. на рік.

У парламенті погоджуються з необхідністю переходу на накопичувальну систему, проте наполягають аби  автори законопроекту продумали  компенсатори втрат Пенсійного Фонду  України.

Заступник голови комітету зі справ пенсіонерів, ветеранів  та інвалідів Валентина Лютикова вважає, що ідея накопичуваної пенсійної  системи може стати одним зі шляхів вихіду країни із кризи. Водночас, за її словами, втрати ПФУ залишаться, і  потрібно шукати можливості виводу заробітної плати з тіні. 

Міністерство соціальної політики запевняє, що уряд також розглядає можливість введення другого рівня пенсійної системи. Микола Шамбер , директор департаменту пенсійного забезпечення та соціального захисту інвалідів Міністерство соціальної політики, вважає, що якщо уряд мав намір ввести в дію реформу з січня 2014 року, то навряд чи він встигне це зробити, оскільки проект знаходиться на стадії розгляду. Тож пенсійна реформа буде, але остаточній строк введення її в експлуатацію допоки залишається невідомим. [8]

Реформування пенсійної системи являється однією із вимог МВФ для продовження реалізації програми stand by  на суму близько 16 млрд доларів, яка була схвалена 29 липня 2010 року. Через те, що Україна нічого не зробила для її проведення в березні-квітні 2011 року не був отриманий третій транш кредиту в розмірі 1,5 млрд доларів [2].

Закон України "Про заходи законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи"  спрямований на її розвиток. У міру розвитку української економіки. Крім того, за словами чиновника, українська пенсійна реформа сама ліберальна в Європі, так як передбачає поступове підвищення пенсійного віку.

Якщо проаналізувати, які  процеси проходили в пенсійній  системі України протягом часів  незалежності, то можна говорити про  те, що пенсійна реформа розпочата  ще в 1998 році введенням в дію системи  персоніфікованого обліку даних  про застраховану особу. В 2004 році продовженням реформи стало прийняття Закону України "Про обов’язкове державне пенсійне страхування".

З вищерозглянутого можна зробити деякі висновки, що на сьогоднішній день основними проблемами реалізації пенсійної реформи є погіршення демографічної ситуації через старіння населення, значні масштаби міграції кваліфікованої робочої сили, а також дефіцит бюджету Пенсійного фонду, що разом з державними дотаціями складає 58 млрд грн. Навіть прийнятий Закон, нажаль, не вирішує проблему дефіциту, а єдиним механізмом зведення балансу Пенсійного фонду – є збільшення зарплат в Україні і легалізація ринку праці.

В Україні сьогодні 14 млн  працюючих (платників податків) і 13.5 млн пенсіонерів, якщо будуть спостерігатись такі темпи скорочення числа платників  податків, то через декілька років  не буде кому їх сплачувати. За межами України проживає 6,5 млн емігрантів, що складає 14% українського населення. За даними міжнародної організації  міграції (МОМ) в Україні найчастіше українці обирають для трудової міграції Росію та країни ЄС (Італія, Польща, Угорщина, Іспанія і Португалія). [4]

Головним чинником, який впливає на міграційну поведінку  жителів різних регіонів є економічна ситуація. Наприклад, в Донецькій  області середній дохід на душу населення  складає 683 долара США, в той же час  на Буковині, звідки на заробітки за кордон виїжджає найбільше людей  середній дохід складає 352 долари США. Серед інших чинників, які стимулюють трудову міграцію являється близькість до кордону з Європейським Союзом, налагоджені міграційні і культурні зв’язки. [4]

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Отже, сучасна пенсійна система  України, основою якої є запроваджене з січня 2004 року загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, постала  не на порожньому місці, а є результатом  еволюційної трансформації інституту  пенсійного забезпечення, який сформувався  після здобуття незалежності на початку 90 років ХХ століття і, в свою чергу, фактично, був своєрідною "пенсійною  спадщиною" колишнього СРСР.

Пенсійний фонд як самостійну фінансову структуру було створено для виконання Закону України "Про  пенсійне забезпечення". Кошти фонду  не входять до державного бюджету  і не можуть бути використані на інші цілі, крім виплати пенсій і  допомог. Бюджет цього фонду формується передусім за допомогою коштів, які  відраховують підприємства, установи та організації. Крім того, до надходжень фонду належать обов'язкові страхові внески громадян, які працюють, у  розмірі 1-5% від заробітної плати, а  також кошти державного бюджету  на виплату окремих видів пенсій та допомог, добровільні внески підприємств, організацій, населення, інші надходження.