Перспективна діагностика платоспроможності підприємства та шляхи її зміцнення (виконана на матеріалах ПАТ «Полтавакондитер»)

 

При розрахунку і аналізі наведених показників слід уточнювати методику їх розрахунку, тому що крім чистого прибутку може використовуватися операційний прибуток [9, с. 480], прибуток до сплати відсотків після оподатковування [3, с. 102] чи балансовий прибуток [21, с. 20].

Збільшення  показників рентабельності з метою забезпечення постійної платоспроможності підприємства пропонується досягти такими способами:

1) зростання  обсягу виробництва і реалізації продукції: для цього необхідно повністю завантажити устаткування, максимально використовувати виробничу потужність підприємства; визначити нові ринки збуту і укласти угоди з новими торговими партнерами;

2) скорочення  витрат на виробництво і реалізацію продукцію:

а) скорочення змінних  витрат:

— проведення переговорів з постачальниками сировини, матеріалів на предмет зменшення їх загальної вартості через систему знижок на оплату;

— отримання  товарних кредитів, відстрочки платежів;

б) скорочення постійних витрат:

у період кризи  для отримання швидкого ефекту від антикризових заходів звертаються маркетингові програми, дослідницькі розробки, адміністративні витрати. Також необхідно провести аналіз методів нарахування амортизації і обрати оптимальний метод з урахуваннямскладних умов функціонування;

3) підвищення  цін: слід врахувати платоспроможність покупців, попит на продукцію, тобто відносну еластичність попиту на продукцію за ціною.

Другим напрямом досягнення прибутковості у короткостроковому періоді є прискорення оборотності активів.

У проведеному  досліджені для оцінки оборотності  активів (ділової активності чи ефективності діяльності) серед чисельної кількості показників [3, с. 104; 17, с. 244; 21, с. 21] пропонується зосередитися на наступних (табл.3.2).

Наведені показники  всебічно оцінюють стан оборотності  коштів (майна) підприємства і відображають основні аспекти платіжної дисципліни.

 

 

 

 

Таблиця 3.2

Показники ділової  активності, що використовуються для  визначення поточного стану підприємства

Найменування  показників	Методика розрахунків  показників	Сутність показників
Оборотність активів (Оа)	Оа=О/А	Показує, скільки  грн. виручки від реалізації отримує  підприємство на 1 грн., вкладену  в активи.
Тривалість  обороту дебіторської заборгованості у днях (Тдз)	Тдз=ДЗ/ВРсер, де ДЗ — дебіторська  заборгованість, ВРсер — середня виручка від реалізації за день.	Показує ефективність оплати за продукцію, що відвантажена покупцеві. Чим менше показник, тим скоріше здійснюється оплата.
Тривалість  обороту запасів товарно-матеріальних цінностей у  днях (Тз)	Тз=Зтмц/Ссер, де Зтмц —  запаси товарно- матеріальні цінності, Ссер — середня собівартість продаж за день.	Показує середню  кількість днів, протягом яких кошти перебувають у запасах

Прискорення оборотності для підвищення ефективності використання коштів пропонується здійснювати за такими рекомендаціями:

1) скорочення  запасів товарно-матеріальних цінностей: досягається через синхронізацію обсягів поставок запасів і обсягів виробництва (продажу) продукції;

2) підвищення  ефективності управління дебіторською  заборгованістю: для зменшення втрат від відволікання оборотних коштів у дебіторську заборгованість необхідно:

— організувати, координувати і контролювати процес повернення боргових зобов’язань;

— переглянути  кредитну політику відносно покупців продукції;

— контролювати розрахункові операції за сумнівними, ростроченими заборгованостями;

— забезпечити  своєчасну інкасацію боргу;

— провести реструктуризацію дебіторської заборгованості;

3) визначення  надійності покупців продукції;

4) підвищення  ефективності управління необоротними  активами: у кризовий період з метою скорочення витрат доц ільними є наступні заходи:

— реалізація обладнання, яке не використовується у виробничому процесі;

— оренда обладнання замість купівлі;

— вибір оптимального методу нарахування амортизації, який дозволив би скоротити витрати підприємства і зменшити розмір оподатковуваного прибутку.

Третім напрямом досягнення прибутковості визначено  зниження заборгованості. Для оцінки заборгованості пропонується скористатися двома відносними показниками (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Показники заборгованості, що використовуються для визначення поточного стану підприємства

Найменування  показників	Методика розрахунку показників	Сутність показників
Леверідж (Л)	Л=А/АК	Показує, скільки  грн активів підприємства припадає на 1 грн., вкладену акціонерами у бізнес. Чим вище показник, тим більше активів фінансується не акціонерним капіталом, а заборгованістю.
Тривалість  обороту кредиторської заборгованості  у днях (Ткз)	Ткз=КЗ/Зсер, де КЗ — кредиторська заборгованість, Зсер — середній обсяг  закупівлі за день.	Оцінює середній період протягом якого підприємству необхідно сплатити кредиторську заборгованість.

 

Скорочення  заборгованості, недопущення прос рочки платежів буде свідчити про фінансову надійність підприємства, про довіру до нього зі сторони кредиторів (банків, інвесторів, торгових партнерів). Наявність значної кредиторської заборгованості як безоплатного джерела коштів підвищує ризик для підприємства і його кредиторів. При цьому підприємство втрачає фінансову стійкість і незалежність.

Залежність  прибутковості підприємства від виділених трьох складових визначається наступним рівнянням. [3, с. 118; 9, с. 481]

Рвк=Рп х Оа х Л                     (3.1)

Це означає, що для забезпечення платоспроможності  у короткостроковій перспективі фінансовим менеджерам підприємства необхідно вирішувати задачу підвищення прибутковості діяльності, враховуючи взаємопов’язаність і взаємозалежність показників: рентабельність — обіговість — заборгованість.

Збалансування руху коштів як друга тактична задача, що вирішується для підтримки платоспроможності підприємства, досягається через узгодженість вхідних і вихідних грошових потоків у часі, за обсягами і видами економічної діяльності, дотримання політики економії коштів і спрямування вільних грошей в період макроекономічних спадів виключно на виробничі цілі.

У процесі операційної  діяльності слід зосередити увагу на підвищенні ефективності систем збуту продукції, раціональному використанні виробничих ресурсів. Актуальними в період кризи залишаються питання підвищення продуктивності праці і якості продукції.

Кошти від інвестиційної  діяльності необхідно також спрямувати на виробничі цілі, забезпечивши їх вивільнення з неефективних інвестиційних програм.

Фінансова діяльність у період кризи уповільнюється через  складність отримання кредитних  ресурсів. У цей період необхідно оптимізувати структуру капіталу, джерела та умови залучення власних і боргових коштів. З цією метою слід впроваджувати заходи з реорганізації кредитної заборгованості, перегляду дивідендних виплат, реструктуризації наявних кредитів.

На основі проведеного  дослідження можна зробити висновок, що серед заходів забезпечення платоспроможності підприємства на перспективу слід розрізняти тактичні (короткострокові) напрями і стратегічні (довгострокові). Основними завданнями у процесі реалізації тактичних напрямів виділено відновлення прибутковості основного виду діяльності і збалансування руху коштів.

Довгострокові напрями, які безпосередньо впливають  на стан розрахункових операцій, повинні бути направлені на збереження конкурентних позицій підприємства, підвищення ефективності маркетингової діяльності, раціоналізацію структури капіталу, урахування впливу ризику навпровадження перспективних проектів.

Відновлення прибутковості  є комплексним завданням при забезпеченні платоспроможності підприємства. Його вирішення потребує дотримання принципу оптимальності і урахування взаємопов’язаності показників рентабельності, обіговості та заборгованості. Збалансування руху коштів у короткостроковому періоді досягається узгодженістю грошових потоків за операційною, інвестиційною і фінансовою діяльністю у часі і за обсягами при реалізації заходів зі скорочення витрат і зростання грошових надходжень.

 

4. Прогнозна оцінка рівня платоспроможності підприємства ПАТ «Полтавакондитер»

 

Платоспроможність є важливою характеристикою ритмічності і стійкості діяльності підприємства. Сьогодні, коли на ринку висока конкуренція, питання про платоспроможність організації, як про гаранта впевненості та надійності у партнері є актуальним. Тому важливим є питання оцінки і прогнозування платоспроможності  підприємства та удосконалення з цією метою існуючих підходів та методик [11].

Первинною ланкою економічної системи є підприємство, ліквідність, платоспроможність та стійкість якого є підґрунтям ефективного розвитку національної економіки.  Управління платоспроможністю підприємства є важливою ланкою управлінської діяльності, яка забезпечує основну мету функціонування суб’єкту господарювання – отримання максимального прибутку й рентабельності активів, забезпечення стабільного стійкого фінансового стану підприємства та знаходження рішень щодо його покращення. Всі елементи управління знаходяться в неперервному взаємозв'язку, утворюючи замкнений цикл діяльності підприємства. Серед головних елементів можна виділити: оцінку, прогнозування та планування. У відповідності з цим прогнозування розглядається як дослідницька основа конкретного плану, а з іншого боку - як оцінка наслідків планових рішень і ступеня виконання плану на кінець планового періоду. В цьому, по суті, і відображається неперервність процесу прогнозування.

Економічне  прогнозування тісно пов'язане  з економічним аналізом. Дослідження  розвитку прогнозованого об'єкта (процесу, явища) незмінно здійснюються за допомогою  економічного аналізу, тобто аналіз є початковим пунктом складання прогнозу. За його допомогою розкриваються причинно-наслідкові відносини, формуються загальні гіпотези і концепції розвитку майбутнього, дається оцінка характеру впливу основних складових на процеси, що прогнозуються. Аналіз одночасно супроводжує прогнозування (корегування, уточнення вихідної інформації, вибір оптимального варіанту з множини альтернативних на підставі порівнювального аналізу). Отже, результати прогнозу служать інформаційною базою для проведення попереднього аналізу. Таким чином, економічний аналіз є одночасно відправним і заключним етапом процесу прогнозування. Прогностичні оцінки не тільки виходять з вивчення сутності процесу, але і збагачують і підкріплюють змістовну основу аналізу, роблять його більш вагомим, скорочують область невизначеності прогнозу.

Важливу роль має  прогнозний аналіз для оцінки ходу виконання плану або динаміки окремих показників. Цей аналіз проводиться  на підставі оперативних і короткострокових прогнозів і результати його це, так звана, сигнальна система, що попереджує про настання і можливу появу небажаних тенденцій, ситуацій чи факторів, що перешкоджають успішній реалізації поставлених задач, і, таким чином, потребують від органів управління прийняття оперативних заходів для надання окремому процесу, наскільки це можливо, необхідної направленості, або, хоча б, пом'якшення небажаних тенденцій.

Наявність названого  прогнозного аналізу сприяє збільшенню адаптованості підприємства до можливих змін, і на його основі здійснюється планування. Призначення якого - передбачити дії, які слід здійснити, якщо ситуація не відповідає прогнозам. Комплексний характер понять ліквідності та платоспроможності підприємства обумовлює необхідність обґрунтування системи критеріїв, яких можна розглядати як ключові ознаки їх оцінки та аналізу. Головними інструментами оцінки платоспроможності підприємства є фінансові показники (коефіцієнти), які мають причинно-наслідковий зв’язок з результативним узагальнюючим показником [11].

Виконання даного аналізу з використанням таких  показників, як коефіцієнти термінової, загальної, абсолютної ліквідності, ліквідності запасів та коштів у розрахунках, коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованостей дасть змогу вивести узагальнюючий показник таксономії по рокам і більш точно і чітко оцінити стан платоспроможності на підприємстві [22].

Першим етап прогнозування платоспроможності  є розрахунок основних показників платоспроможності  за аналізований період (табл. 4.1.) та їх нормалізація (табл. 4.2), яка розраховується за формулою:

                              Z_i=X_I ¤ X_сер                                                      (4.1)

 

Таблиця 4.1.

Вихідні дані для розрахунку таксономічного показника платоспроможності ПАТ «Полтавакондитер»

Рік	Абсолютна ліквідність	Термінова ліквідність	Загальна ліквідність	Ліквідність запасів	Ліквідність коштів у розрахунках	Коефіцієнт  співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованостей
2009	0,1	2,23	3,11	1,16	1,69	0,5
2010	0,06	1,54	2,49	0,95	1,47	1,7
2011	0,14	1,84	2,64	0,79	1,7	1,91