Перспективна діагностика платоспроможності підприємства та шляхи її зміцнення (виконана на матеріалах ПАТ «Полтавакондитер»)

Збільшення обсягів готової продукції свідчить про те, що підприємство виробляє більше ніж може продати;

• забезпечення безперебійності та ритмічності роботи підприємства;

Збої в роботі “зв’язують” оборотні кошти в незавершеному виробництві та призводять до погіршення фінансових показників;

• управління дебіторською заборгованістю;

Використання усіх можливих заходів у роботі з дебіторами, починаючи від відмови від укладання угод з дебіторами з високим ризиком і закінчуючи судовими позовами, обов’язково матиме позитивні наслідки;

• відмова від капітальних вкладень, що перевищують фінансові можливості підприємства;

Саме капітальні вкладення, що перевищують фінансові можливості підприємства на фоні збиткової діяльності є однією з основних причин, що призвели до зниження показників ліквідності; і хоча практика свідчить про те, що зниження показників ліквідності внаслідок надмірних капітальних вкладень є допустимим, в даному випадку збитки вимагають відмови від подібних заходів;

Варто наголосити, що внаслідок обмеженості інформації дані рекомендації мають орієнтовний  характер. Більш детальний аналіз по кожному напрямку повинен дати остаточну відповідь та стати  основою для розробки конкретного плану дій.

Таким чином, для  покращення фінансового стану, підвищення платоспроможності, підприємству необхідно, враховуючи специфіку галузі та конкретні  умови діяльності, розробити та здійснити  комплекс заходів основним серед яких є, безумовно, підвищення прибутковості. Адже можливості оптимізації оборотного капіталу, скорочення капітальних вкладень, збільшення відстрочки платежів та інші рано чи пізно вичерпаються. І лише стабільно зростаючий та достатньо високий рівень рентабельності надає підприємству реальні можливості по зміцненню свого фінансового становища та впевненого розвитку.

З-поміж багатьох різних заходів, які сприяють підвищенню платоспроможності й підтримуванню  ефективної господарської діяльності виділяють (рис.5.2):

 

 

Рис. 5.2. Заходи по підвищенню рівня платоспроможності  підприємства

 

Крім радикальних  напрямів підвищення рівня платоспроможності  підприємства потрібно проводити пошук  внутрішніх резервів по збільшенню прибутковості  діяльності і досягненню беззбиткової роботи за рахунок більш повного використання виробничої потужності підприємства, підвищення якості і конкурентоздатності товарів, зниження їх собівартості, раціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, скорочення непродуктивних витрат і втрат. Основну увагу при цьому необхідно приділити питанням ресурсозберігання: впровадження прогресивних норм, нормативів і ресурсозберігаючих технологій, використання вторинної сировини, організації обліку і контролю за використанням ресурсів, вивчення і впровадження передового досвіду в здійсненні режиму економії, матеріального і морального стимулювання працівників за економію ресурсів і скорочення непродуктивних витрат і втрат.

Велику допомогу у виявленні резервів поліпшення платоспроможності підприємства може надати маркетинговий аналіз по вивченню попиту і пропозиції, ринків збуту і формування на цій основі оптимального асортименту і структури виробництва і реалізації продукції підприємства.

Основними методами удосконалення управління платоспроможності є оптимізація структури ліквідних активів, зменшення витрат на здійснення господарської діяльності, ефективність використання позикового капіталу, оптимізація дебіторської заборгованості, удосконалення виробництва та організації праці.

Проведення ефективного управління платоспроможності, надасть можливість підприємству отримати бажаний фінансовий результат.

 

 

 

Висновки і  пропозиції

Підводячи підсумки нашої роботи нами, у ході нашого дослідження були зроблені наступні висновки:

- платоспроможність можна визначити, як здатність підприємства у повному обсязі й у визначений термін розрахуватися за всіма своїми зобов’язаннями (як довгостроковими, так і короткостроковими), які витікають з виробничих, торгівельних, кредитних та інших операцій, за допомогою грошових ресурсів та інших активів, а також спроможність здійснювати безперервну фінансово-господарську діяльність після сплати цих зобов’язань;

- основними  показниками, що характеризують  рівень платоспроможності підприємства  є коефіцієнти платоспроможності, які у багатьох літературних джерелах необґрунтовано називають коефіцієнтами ліквідності, оскільки саму ліквідність, як здатність активів підприємства швидко бути переведеними в грошові кошти, вони ніяк не характеризують. Визначення показників платоспроможності передбачає розрахунок відносних величин, у знаменнику яких відображаються зобов’язання підприємства, що вимагають покриття, а в чисельнику – групи ресурсів, які можуть бути використані для цього, причому ці показники використовуються лише для оцінки короткострокової платоспроможності. Відмінність методів у різних авторів пов’язана із принципами групування активів і зобов’язань;

- метою фінансового планування і прогнозування є економічне обґрунтування потреби підприємства в капіталі для забезпечення виконання прогнозованих бізнес-планом обсягів операційної та інвестиційної діяльності, ув’язування її з наявним та реально можливим до залучення капіталом з таким розрахунком, щоб підприємство, забезпечуючи безперервний рух капіталу, могло виконувати заплановані обсяги діяльності і отримати чистий прибуток в розмірі, достатньому для економічного і соціального розвитку підприємства в поточному і наступному періодах.

- об’єктом дослідження  в даній роботі було обрано ПАТ «Полтавакондитер», що за своєю організаційно-правовою формою є публічним акціонерним товариством;

- негативною  тенденцією у економічному розвитку  підприємства за останні роки  є перевищення величини кредиторської  заборгованості над дебіторською, що свідчить про кредитування  господарської діяльності ПАТ «Полтавакондитер;

- ПАТ «Полтавакондитер» можна охарактеризувати як фінансово стійким, про що свідчать дані оцінки фінансово-господарської діяльності. На підприємстві зростає вартість капіталу, й відповідно збільшення вартості активів. Показники рентабельності свідчать про отримання прибутків та покращення ефективності використання майна, джерел його формування, виробничих та трудових ресурсів;

- на основі проведеного дослідження можна зробити висновок, що серед заходів забезпечення платоспроможності підприємства в умовах кризи слід розрізняти тактичні (короткострокові) напрями і стратегічні (довгострокові). Основними завданнями у процесі реалізації тактичних напрямів виділено відновлення прибутковостіосновного виду діяльності і збалансування руху коштів. Довгострокові напрями, які безпосередньо впливають на стан розрахункових операцій, повинні бути направлені на збереження конкурентних позицій підприємства, підвищення ефективності маркетингової діяльності, раціоналізацію структури капіталу, урахування впливу ризику на впровадження перспективних проектів.

- при дослідженні умов перспективної платоспроможності підприємства було виявлено, що інтегральний показник, у 2012 році становитиме 0,41. Але якість прогнозу можливо буде оцінити лише на кінець періоду.

Підприємство  з високим рівнем платоспроможності  має низький ризик через несвоєчасне повернення чи взагалі неповернення банківських кредитів. Якщо підприємство характеризується низьким рівнем платоспроможності, то банківські установи можуть відмовити йому в кредиті через високий ризик неповернення чи несвоєчасного повернення кредиту.

Комплексна  оцінка системи управління ліквідністю  та платоспроможністю підприємства дає змогу визначити не тільки ефективність використання, а й прийняття  правильного управлінського рішення на майбутній період.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Бандурк<span class="dash041e_0431_044b_0447_043d_044b_0439__Char" style=" font-family: 'Times