Перспективна діагностика платоспроможності підприємства та шляхи її зміцнення (виконана на матеріалах ПАТ «Полтавакондитер»)

 

Таблиця 4.2

Матриця нормалізованих значень показників платоспроможності  ПАТ «Полтавакондитер»

Z	Абсолютна ліквідність	Термінова ліквідність	Загальна ліквідність	Ліквідність запасів	Ліквідність коштів у розрахунках	Коефіцієнт  співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованостей
	1	0,39	0,38	0,4	0,35	0,12
	0,6	0,27	0,30	0,33	0,30	0,41
	1,4	0,33	0,32	0,27	0,35	0,47

 

Після визначення елементів  матриці спостережень і їх стандартизації проводиться диференціація ознак, при цьому всі змінні необхідно  розділити на стимулятори і де стимулятори (табл. 4.3). Підставою такого поділу є характерний вплив кожного з показників на рівень розвитку досліджуваного об’єкта. Ознаки, які надають позитивний (стимулюючий) вплив на загальний рівень розвитку об’єкта, називаються стимуляторами, а ознаки, що уповільнюють розвиток підприємства, – дестимуляторами. Поділ ознаки на стимулятори і дестимулятори – основа для побудови вектора-еталона. Елементи цього вектора мають координати Х_оi і формуються із значень показників за формулою:

(4.2)

Таблиця 4.3

Перелік показників стимуляторів та дестимуляторів

Показник	Стимулятор (+), дестимулятор (-)
Коефіцієнт  абсолютної ліквідності	+
Коефіцієнт  термінової ліквідності	+
Коефіцієнт  загальної ліквідності	+
Коефіцієнт  ліквідності запасів	+
Коефіцієнт  ліквідності коштів у розрахунках	+
Коефіцієнт  співвідношення кредиторської і  дебіторської заборгованостей	_

 

Виходячи з  цього, змінні матриці розподілились  таким чином : Х1-Х5 – стимулятори, Х6 – дестимулятор.

Отже для  підприємства ПАТ «Полтавакондитер» вектор-еталон має такі координати:

Р_о= ( 1,4; 0,39; 0,38; 0,4; 0,35; 0,12)

Наступним етапом розрахунку показника платоспроможності є визначення відстані між окремими спостереженнями (періодами) і вектором еталона. Відстань між окремою точкою спостереження і точкою Р0 розраховується за формулою:

 

(4.3)

 

Де, і = 1,2…, m, k = 1,2…,n;

Z_ik – координати досліджуваних елементів;

Z_ok – координати точки-еталона.

С₁=Ö(1-1,4)²+(0,39-0,39)²⁺(0,38-0,38)²+(0,4-0,4)²+(0,35-0,35)²+(0,12-0,12)²  =0,4

С₂=Ö(0,6-1,4)²+(0,27-0,39)²+(0,3-0,38)²+(0,33-0,4)²+(0,3-0,35)²+(0,41-0,12)² =1,18

С₃=Ö(1,4-1,4)² +(0,33-0,39)²+(0,32-0,38)²+(0,27-0,4)²+(0,35-0,35)²+(0,47-0,12)² =0,35

Отримана відстань служить початковим елементом для  розрахунку показника таксономії за формулою:

                                  Ki = 1-d                (4.4)

Де, d – значення модифікованої комплексної оцінки,

 

       (4.5)

Де, С_іо  - відстань між точками , що характеризують досліджувані елементи, і еталонною точкою.

                  (4.6)

 

                 (4.7)

 

           (4.8)

 

 

D1= 1-0,4/1,38=0,71

D2= 1-1,18/1,38=0,14

D3= 1-0,35/1,38=0,75

Отже, показник таксономії матиме наступні значення:

К1 = 1- 0,71=0,29

К2 = 1- 0,14 = 0,86

К3= 1- 0,75 = 0,25

Отже, таксономічний  показник платоспроможності підприємства має високі значення при близьких до еталона значеннях показників та низькі – при далеких. Такий підхід до формування узагальнюючого показника дає можливість запобігти суб’єктивному оцінюванню ваги або значущості окремих показників у процес становлення результату. Реалізацію наведеного алгоритму методу побудови таксономічного показника на прикладі річних даних бухгалтерської звітності підприємства. На графіку зображено зміни значень узагальнюючого показника (рис.4.1), що стає підґрунтям констатації про наявність періодичних коливань (це можна пояснити впливом зовнішніх факторів – платоспроможність ринкового попиту, зміни економічних умов господарювання та ін.). Крім того, графічна ілюстрація вказує на порушення амплітуди періодичності. Це можна пояснити початком дії факторів світової кризи, що негативно вплинули на становлення ліквідності та платоспроможності підприємства.

Рис. 4.1. Зміни  значень узагальнюючого показника  платоспроможності ПАТ «Полтавакондитер»

 

Використання  кореляційно – регресійного аналізу  на підприємстві допомагає встановити та оцінити залежність дослідженого економічного показника від інших  показників. За допомогою такого аналізу  можливо оцінити міру впливу на коефіцієнт фінансового ризику, що дає найбільш загальну оцінку ліквідності та платоспроможності, інших введених факторів [11].

Для підприємства використання кореляційно – регресійного аналізу та побудова таксономічного показника дозволять виявляти найбільш вузькі місця у формуванні параметрів платоспроможності, планувати, прогнозувати, а також обґрунтовувати управлінські рішення для досягнення необхідного, майбутнього її рівня. Також прогнозування та моделювання показників які найбільш впливають на рівень платоспроможності на майбутній період можна здійснити побудувавши трендові моделі за допомогою діаграм в середовищі Excel. При чому коефіцієнт достовірності апроксимації R2 показує ступінь відповідності трендової моделі вихідним даним. Його значення може лежати в діапазоні від 0 до 1. Чим ближче R2 до 1, тим точніше модель описує наявні дані. Результати трендової моделі за допомогою діаграми на прикладі узагальнюючого показника та платоспроможності за період з 2009 - 2011 рр. дозволять спрогнозувати його значення на 2011 рік на торгівельному підприємстві (рис.4.2).

Рис. 4.2. Трендова модель узагальнюючого показника платоспроможності  ПАТ «Полтавакондитер» за 2009-2011 р.р.

 

Таким чином  у результаті розрахунків за допомогою  рівняння отриманого у результаті побудови діаграми трендової моделі прогнозне значення узагальнюючого показника ліквідності та платоспроможності на 2012 рік складе 0,41. Оцінити якість прогнозу можна тільки в кінці прогнозного періоду. Однак прогноз слід робити дуже обережно - можливі великі помилки. Саме тому найчастіше використовуються короткострокові і середньострокові прогнози. У системі управління підприємствами прогнозування посідає особливе місце, оскільки надає можливість отримання науково-обґрунтованого висновку про їх можливий фінансовий стан, термін досягнення бажаного стану, альтернативні шляхи розвитку фінансово - економічної діяльності.

Фінансове прогнозування є однією з найважливіших ділянок фінансової роботи підприємства. На цій стадії фінансової роботи визначається загальна потреба в грошових коштах для забезпечення нормальної виробничо-господарської діяльності та можливість одержання таких коштів.

Таким чином, впровадження ефективного управління платоспроможністю, забезпечить інтеграцію, координацію та сприятиме зменшенню невизначеності. Використання запропонованих методик щодо реальних значень показників платоспроможності підприємства дасть змогу отримати результати аналізу, які мають практичну цінність у вирішенні актуальних питань прогнозування платоспроможності підприємства з метою розроблення своєчасних заходів щодо їх підвищення.

 

5. Шляхи підвищення платоспроможності підприємства ПАТ «Полтавакондитер»

 

Проаналізувавши загальний стан платоспроможності та здійснивши її прогнозний розрахунок ПАТ «Полтавакондитер», можна розробити деякі напрямки та пропозиції по покращенню платоспроможності даного підприємства.

Під платоспроможністю  розуміють здатність підприємства розрахуватися з кредиторами  негайно, в день настання строку платежів, тобто йдеться про постійну наявність  в нього в необхідних розмірах платіжних засобів, або активів.

Будь-яке підприємство в умовах ринкової економіки здійснює свою діяльність з метою одержання  прибутку. Його відсутність або недостатні розміри протягом тривалого періоду  означають, що підприємство є неконкурентноспроможним і, відповідно, рано чи пізно воно стає банкрутом та підлягає ліквідації. Тому досягнення прибутковості є першочерговим завданням для господарюючого суб’єкта, що здійснює свою діяльність на основі комерційного розрахунку. ПАТ «Полтавакондитер» за весь аналізований період працювало прибутково.

Для оцінки ефективності використання чистого прибутку доцільно розрахувати вплив зміни розміру різних факторів, які впливають на зміну обсягу чистого прибутку:

ЧП = ПЗ × К  абс.лік. × Об.гк × Р вир. (5.1)

де ЧП – чистий прибуток;

ПЗ – поточні  зобов’язання;

К абс.лік. –  коефіцієнт абсолютної ліквідності;

Об.гк – оборотність  грошових коштів;

Р вир. – рентабельність виручки.

Чистий прибуток у 2011 році зростає на 6835 тис. грн., на його зміну вплинули наступні фактори (рис.5.1):

1) поточні зобов’язання, які збільшилися на 3903 тис. грн. вплинули на збільшення чистого прибутку на 134,5 тис. грн;

2) коефіцієнт  абсолютної ліквідності зріс  на 0,08%, призвів до зростання фінансового результату на 6975,44 тис. грн.;

3) оборотність  грошових коштів, при зменшенні на 66,67 оборотів, вплинули на зменшення чистого прибутку на 6798,4 тис. грн.;

4) рентабельність  виручки, яка зросла на 1,4%, призвела до збільшення чистої виручки на 6523,46 тис. грн.

 

 

Рис. 5.1. Вплив факторів на зміну чистого прибутку, (тис. грн.)

 

Підвищення  прибутковості відбувається шляхом збільшення обсягів продажу та зниженням  витрат. В свою чергу збільшення обсягу продажу це:

• стимулювання попиту на продукцію підприємства;

в першу чергу інформування потенційних покупців продукції (цільова реклама), гнучка система знижок, після продажне обслуговування, надання вичерпної технічної інформації, до і після продажні консультації щодо технічних характеристик продукції та її експлуатації;

• розширення збутової мережі;

можливо саме відсутність  регіональних представництв та місцевих дилерів стримує потенційних  покупців від вибору на користь продукції  підприємства; широка збутова мережа та активна реклама суттєво мінімізують  трансакційні витрати покупців;

• вихід на нові ринки; комплексні маркетингові дослідження потенційних ринків збуту, вивчення можливостей та наслідків проведення наступальної (агресивної) маркетингової політики;
• випуск нових конкурентноспроможних видів продукції;

технічний прогрес  вимагає постійного оновлення асортименту продукції, що збільшує обсяги продажу, але одночасно вимагає додаткових витрат на закупівлю устаткування, ноу-хау; фінансування подібних витрат можливе або за рахунок довгострокових кредитів (що в нинішніх умовах здійснити надзвичайно важко), або за рахунок скорочення (в першу чергу надлишкових) виробничих потужностей, що зумовлює додаткові надходження та скорочення постійних витрат (утримання, ремонт і т. д.);

Зменшення витрат виробництва передбачає:

• пошук постачальників, що пропонують вигідніші умови;

на сьогоднішній день умови ринку забезпечують можливість широкого вибору як вітчизняних так  і закордонних постачальників сировини та матеріалів:

• зменшення постійних та змінних витрат за рахунок економії;

дуже часто (особливо на великих підприємствах) відсутність належного контролю призводить до нераціонального та марнотратного використання наявних ресурсів;

• зменшення постійних витрат шляхом скорочення надлишкових виробничих потужностей;

З іншого боку, зароблені та залучені кошти потребують раціонального управління інакше всі зусилля підприємства по досягненню прибутковості будуть марними. Отже, необхідне проведення постійної роботи у таких напрямках:

• визначення оптимального (мінімально необхідного) об’єму сировини та матеріалів;

Виходячи з потреб виробництва, необхідно визначити оптимальний об’єм закупівлі сировини та матеріалів, адже надмірна їх кількість це не тільки додаткові витрати на доставку, зберігання, але й вилучення з обороту оборотних коштів;

• встановлення відповідності планів виробництва та планів продажу;