Податки. Податкова система

 

Проаналізувавши показники  ділової активності ПОСП «Рояківка» за 2009-2011 роки отримали ряд основних показників при оцінці ефективності роботи господарства. Всі показники  зазнали позитивних змін: коефіціент оборотності оборотних коштів зріс майже в двічі, період одного обороту  оборотних коштів зменшився більш  ніж на 100 днів, також знизилися  періоди погашення дебіторської та кредиторської заборгованості. Така тенденція в динаміці покращить  економічне становище підприємства.

Важлива проблема, з якою доводиться часто стикатися у  процесі санації, реорганізації  чи ліквідації підприємств, полягає  в оцінюванні вартості їх майна. Ця проблема належить до найскладніших  фінансових проблем.

Оцінка майнового стану підприємства дає можливість визначити абсолютні і відносні зміни статей балансу за певний період, відстежити тенденції їх зміни і визначити структуру фінансових ресурсів підприємства.

 Для оцінки майнового  стану доцільно розрахувати такі  показники, які характеризують  виробничий потенціал підприємства (Таблиця 2.5):

   - коефіцієнт зносу  основних засобів 

   - коефіцієнт оновлення  основних засобів 

   - коефіцієнт вибуття основних засобів

   - інші.

 Коефіцієнт зносу основних  засобів характеризує стан і  ступінь зносу основних засобів  і розраховується як відношення  суми зносу основних засобів  до їх первісної вартості.

 Коефіцієнт оновлення  основних засобів показує, яку  частину від тих, що є на  кінець звітного періоду складають  нові основні засоби, і розраховується  як відношення первісної вартості  основних засобів, які поступили  за звітний період, до первісної  вартості основних засобів, що  є на балансі підприємства  на кінець звітного періоду. 

 Коефіцієнт вибуття  основних засобів показує, яка  частина основних засобів вибула  за звітний період, і розраховується  як відношення первісної вартості основних засобів, які вибули за звітний період, до первісної вартості основних засобів, що є на балансі підприємства на початок звітного періоду.

 За наслідками аналізу  робиться висновок щодо абсолютної  величини і структури балансу,  динаміка зміни вартості активів  підприємства, окремих статей балансу  підприємства порівняно з попередніми  періодами, наголошуються позитивні  і негативні тенденції таких  змін. Особлива увага приділяється  наявності і структурі простроченої  заборгованості підприємства.

Таблиця 2.5

Аналіз майнового стану ПОСП «Рояківка» за 2009-2011 роки

Показники	Роки			Зміни
	2009	2010	2011
Частка виробничих фондів в оборотних активах	0,32	0,39	0,54	0,22
Частка основних засобів  в активах	0,28	0,38	0,38	0,10
Коефіцієнт зносу основних засобів	0,41	0,39	0,43	0,02
Коефіцієнт оновлення  основних засобів	-0,006	0,5	0,27	0,276
Частка оборотних виробничих фондів в активах	0,66	0,55	0,55	-0,11
Коефіцієнт мобільності  активів	1,94	1,20	1,24	-0,7

 

На основі даних про  діяльність ПОСП «Рояківка» за 2009-2011 роки розрахували показники майнового стану підприємства. Дані показники нестабільні та мають малі темпи зростання. Частка оборотних фондів в активах та коефіціент мобільності активів поступово знижуються (на 0,11 та 0,7 відповідно). Також збільшується частка основних фондів в активах на 0,10 одиниць, що в динаміці є негативною тенденцією. Тож можна зробити висновок про недостатньо гарне організування політики зодо майнового стану на підприємстві.

 

2.2. Податки в системі фінансових відносин підприємства.

Податки є важливою ланкою фінансових відносин у суспільстві  і як форма фінансових відносин виникають  одночасно з появою держави. З  розвитком товарно-грошових відносин оподаткування здійснюється в основному  в грошовій формі. Податки - це обов'язкові платежі, що їх встановлює держава для  юридичних і фізичних осіб з метою  формування централізованих фінансових ресурсів, які забезпечують фінансування державних витрат.

Обов'язкові платежі перераховуються  до бюджету держави, а також до інших цільових державних фондів. Вони можуть здійснюватися в кількох  формах: податки, плата за ресурси, цільові  відрахування.

Суспільне призначення податків виявляється в тих функціях, які  вони виконують. У спеціальній літературі автори називають різні функції  податків. Найбільш поширеним є погляд, що податки виконують дві основні  функції - фіскальну та регулюючу.

Фіскальна функція податків полягає в мобілізації коштів у розпорядження держави та формуванні централізованих фінансових ресурсів для забезпечення виконання функцій  держави. Вона реалізується через розподіл частини валового національного  продукту. Фіскальна функція є  дуже важливою для характеристики податків, їхнього суспільного призначення. Для реалізації цієї функції важливе  значення має постійність і стабільність надходження коштів в розпорядження  держави.

Законом «Про систему оподаткування» визначено такі важливі принципи її побудови:

— стимулювання підприємницької  виробничої діяльності та інвестиційної  активності;

— стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення  виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника  на світовий ринок високотехнологічної  продукції;

— обов'язковість;

— рівнозначність і пропорційність;

— рівність, недопущення  будь-яких проявів податкової дискримінації;

— соціальна справедливість;

— стабільність;

— економічна обгрунтованість;

— рівномірність сплати;

— компетентність;

— єдиний підхід;

— доступність.

На жаль, не всі з перелічених  принципів реалізуються в сучасній податковій політиці, у практичній реалізації законодавчих актів щодо окремих податків.

Загальнодержавні податки  і збори включають:

— прямі податки [податок  на прибуток, плата (податок) за землю, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин  і механізмів, податок на нерухоме майно (нерухомість)];

— непрямі податки [податок  на додану вартість (ПДВ), акцизний збір, мито];

— збори (на обов'язкове державне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхування, до державного інноваційного фонду; за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; за забруднення навколишнього  середовища; рентні збори;гербовий збір);

— відрахування на фінансування автомобільних доріг, державне мито, плата за торговий патент на деякі  види підприємницької діяльності.

Місцеві податки і збори  включають:

— два податки (комунальний  податок і податок з реклами);

— різні збори (за право  використання місцевої символіки; за парковку автотранспорту; за проїзд територією прикордонних областей транспортом, що прямує за кордон; за видачу дозволу  на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; ринковий збір; готельний  збір; за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей; за право проведення кіно- і телезйомок та ін.).

Аналіз системи оподаткування  в Україні, її становлення і розвитку дає змогу зробити висновок про  серйозні недоліки, що їй притаманні. По-перше, це нестабільність податкової системи. Часті зміни в законодавчих актах  щодо окремих податків негативно  впливають на розвиток підприємницької  діяльності. По-друге, основним є фіскальне  спрямування податкової системи, недостатня регулююча функція основних податків. По-третє, система в цілому надто  громіздка, розрахунки окремих податків невиправдано ускладнені.

Кінцевим результатом  діяльності підприємств як суб'єктів  господарювання є отриманий ними валовий дохід, що відображує заново створену вартість. Валовий дохід  визначається як різниця між виручкою від реалізації, матеріальними і  прирівняними до них витратами. 

Вибір об'єкта оподаткування (валового доходу чи прибутку) є достатньо  принциповим і залежить від багатьох обставин. Використання для обчислення податку валового доходу чи прибутку в обох випадках має як позитивні  сторони, так і недоліки. При цьому  необхідно враховувати особливості  визначення валового доходу і прибутку, виходячи з чинних законодавчих і  нормативних документів.

Виробничо-господарська діяльність суб'єктів господарювання пов'язана  із залученням значних матеріальних ресурсів. Ефективність їх використання справляє безпосередній вплив на результати фінансово-господарської  діяльності підприємств. В ефективному  використанні цих ресурсів заінтересоване й суспільство в цілому. З метою  ефективнішого використання ресурсів, що є в розпорядженні або у власності суб'єктів господарювання, держава може встановлювати відповідні податкові платежі.

До платежів за ресурси, передбачених податковим законодавством України  для суб'єктів господарювання, можна  віднести: плату (податок) за землю; податок  з власників транспортних засобів  та інших самохідних машин і механізмів; податок на нерухоме майно (нерухомість); збір за спеціальне використання природних  ресурсів (лісовий податок, плата  за воду, плата за корисні копалини); збір за забруднення навколишнього  природного середовища.

З перелічених платежів ПОСП «Рояківка» сплачує податок  за землю  та за першу реєстрацію транспортних засобів, що оформлюється відповідними деклараціями.

Податкова деклараціяз плати  за землю (земельний податок та/або  орендна плета за земельні ділянки  державної або комунальної власності) (Додаток 2.1). Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів за запитом відповідного органу державної  податкової служби за місцезнаходженням  земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому  Кабінетом Міністрів України.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня  і до 1 лютого поточного року подають  відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної  ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з  нею подається довідка (витяг) про  розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю  має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Розрахунок суми збору  за першу реєстрацію транспортних засобів (Додаток 2.2). Які форма та порядок заповнення розрахунку збору за першу реєстрацію транспортних засобів?

 Згідно з п. 239.2 ст. 239 Податкового кодексу України  від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі  — ПКУ) юридичні особи у  10-денний строк після першої  реєстрації в Україні транспортних  засобів подають відповідному  органу ДПС за місцем свого  перебування та за місцем реєстрації  транспортного засобу розрахунок  суми збору за такі транспортні  засоби за формою, встановленою  у порядку, передбаченому статтею  46 ПКУ. До розрахунку обов’язково  додаються копії реєстраційних  документів, засвідчені відповідним  уповноваженим державним органом  України, який проводив таку  реєстрацію.