Проблеми та перспективи залучення іноземних інвестицій

Необхідно зазначити, що прийняття  КМУ 1 березня 2000 р. офіційного переліку офшорних зон (пролонгованого 01 лютого 2006 р.) суттєво обмежило можливості співпраці українських підприємств  з офшорними компаніями. Однак, і  цей перелік є недосконалим, оскільки, деякі країни зовсім не відображені  в ньому, а інші мають тільки тимчасовий статус офшорних зон.

Ситуація 2011 року характеризувалась підсиленням активності іноземних інвесторів на українському ринку. За даними статистики з Німеччини в фінансовий сектор в січні-вересні надійшло 334,8 млн. дол. США (Commerrzbank придбав 60% акцій банку «Форум» за 600 млн. євро), з Австрії – 194 млн. дол. США у вигляді частини сплати за Укрсоцбанк та збільшення капіталу «Райффайзен Банк Аваль».

 

Таблиця 2.2 - Перелік країн і територій, що визнаються в Україні офшорними [30]*

Регіон	Країна / територія
Америка	Беліз, Домініканська республіка, Коста-Ріка, Панама
Африка	Ліберія, Маврикій,Сейшельські острови
Близький Схід	Бахрейн, Дамаск (Сірія)
Європа	Андорра, Гібралтар, Ірландія, Капіоне, Кіпр, Ліхтенштейн, Мадейра, Мальта, Монако, Чорногорія
Тихоокеанський регіон	Вануату, КНР Гонконг, Лябуан, Макао, Маршалові острови, Науру, Ніує, Острови Кука, Самоа, Сінгапур
Британські залежні території	Гібралтар, о. Гернсі, о. Джерсі, о. Мен, о. Олдерні
Південна Азія	Мальдівська республіка
Карибський регіон	Ангілья, Антигуа і Барбуда, Аруба, Багамські острови, Барбадос, Бермудські острови, Британські Віргінські острови, Віргінські острови (США), Гренада, Гранд Кайман, Кайманові острови, Монтсеррат, Нідерландські Антильські острови, Пуерто-Ріко,  Теркс і Кайкос, Сент-Вінсент і Гренадін, Невіс, Сент-Кітс і Невіс, Сент-Люсія, Співдружність Домініки
* Згідно з додатком  до розпорядження КМУ від 01.02.2006 р. № 44-р

 

 

Значні інвестиції надходили  з Росії, Швеції, Кіпру та Франції  для збільшення капіталів українських  дочірніх філіалів відповідних банків. Адже в сучасних умовах, саме капіталізація  банків буде в подальшому стимулювати  приток валюти в країну.

Інтереси російських інвесторів також зосереджені в металургії та нафтохімії. Підтвердженням цьому  є купівля російською Evraz Group ГОК «Сухая балка», Дніпропетровський метзавод ім. Петровського, Дніпродзержинський коксохімічний завод, «Баглейкокс» та «Дніпрококс» у групи «Приват».

Не дивлячись на те, що Японія не входить до числа крупних  інвесторів в українську економіку, українсько-японське співробітництво  є одним з найбільш перспективніших, так як переслідує мету реалізації важливих для України інвестиційних  проектів. Україна зацікавлена в  залученні японських технологій енергозбереження та використання альтернативних джерел енергії, оскільки їх залучення допоможе вирішенню забезпечення енергетичної безпеки та незалежності країни.

Протягом останніх років  реалізується велика кількість спільних проектів з Німеччиною. Німецькі капітали інвестуються в аграрний сектор, в  фінансовий сектор, в транспортну  галузь та інше. В 2008 році на український  ринок вийшла німецька компанія ОБІ, що поширює свою мережу супермаркетів. Вона заявила про інвестиції в  розмірі 20 млн. євро.

Нарощують обсяги інвестицій в вітчизняну економіку Нідерланди. Збільшення інвестицій з цієї країни пов’язано зі створенням міністерством  економіки Нідерландів спеціальної  групи, що буде підтримувати нідерландські  компанії, які приймають участь в  проектах до підготовки Евро 2012 в Україні. Нідерландський бізнес буде інвестувати кошти в логістичні проекти та в забезпечення безпеки на українських стадіонах.

Відзначимо успішну роботу на українському ринку польських  інвесторів, а саме: Sniejka, Cersonit, Black, Red, White.

Значні обсяги прямих інвестицій з країн ЄС зосереджені на підприємствах  промисловості (23,8%). Серед галузей  переробної промисловості суттєві  обсяги інвестицій внесені в металургійне виробництво та виробництво готових  металевих виробів; в виробництво  продуктів харчування, напоїв та тютюнових  виробів. Також інвестиційно привабливими є фінансові сфери (19,6%) та організації, які здійснюють операції з нерухомістю, займаються орендою, інжинірингом та надають  послуги підприємцям (9,3%).

Окремої уваги заслуговує інвестиційна діяльність Європейського  банку реконструкції та розвитку, власником якого є 61 країна. Річний обсяг діяльності ЄБРР в Україні  склав в 2010 році 835 млн. євро, що є самим високим результатом Банку з початку його діяльності в країні в 1993 році.

Загальний обсяг діяльності ЄБРР станом на 31.12.2009 р. становив 4,1 млрд. дол. євро в 170 проектах. На приватний сектор приходиться 73% проектів, на державний – 27%.

Інвестиції Банка в  стабільне енергокористування (енергоефективність) в 2008 році склали 350 млн. євро або приблизно 40% загального обсягу діяльності в Україні. Обсяг операцій в енергетичному секторі в 2008 році склав майже 184 млн. євро. Більше 167 млн. євро було виділено на проекти в сектори агробізнесу («Астарта», Деснагрейн», «Суфле»), деревообробки («Кроноспан», «Барлинек»), нерухомості («Експерт Капітал»), виробництва будівельних матеріалів та санітарно-техічної продукції («СБК», «Церсаніт»). Приблизно 66 млн. євро було інвестовано в різні інфраструктурні проекти в м. Києві, м. Одесі, м. Черкасах.

 

 

2.2  Регіональна структура іноземних інвестицій

 

 

Іноземні інвестори бажають  інвестувати в великі індустріальні  регіони України. Регіони з високим  потенціалом розвитку реального  сектора відлякують інвесторів безліччю соціальних та інфраструктурних проблем. Важливу роль при прийнятті рішення  про інвестування відіграє наявність  в регіоні підприємств з високою  рентабельністю та здатністю впроваджувати  інноваційні технології [33].

Тому недивно, що найбільш інвестиційно привабливими для іноземних  інвесторів є м. Київ, Донецька, Дніпропетровська, Київська та Харківська області (рис. 2.4). Головною рушійною силою економічного розвитку в цих регіонах є великі національні фінансово-промислові групи.

887,6

1952,8

1986,8

2121,4

2274,6

2286,3

2297,1

2372,7

2439,7

2448,1

2497,2

2853,5

3455,7

3504,8

3702,5

3807,3

4775,9

5301,5

6394,7

7085,4

7393

7614,3

8540,9

9498,6

13836,6

17043

27413,4

0

5000

10000

15000

20000

25000

30000

м.Севастополь

Чернівецька

Тернопільська

Сумська

Кіровоградська

Закарпатська

Чернігівська

Житомирська

Рівненська

Волинська

Херсонська

Миколаївська

Хмельницька

Вінницька

Черкаська

Івано-Франківська

Запорізька

Автономна Республіка Крим

Полтавська

Луганська

Одеська

Львівська

Харківська

Київська

Дніпропетровська

Донецька

м.Київ

млн. грн.

освоєно капітальних інвестицій станом на жовтень 2010 року

Рис. 2.4 Обсяг прямих іноземних інвестицій за областями [15, c. 67]

 

Лідером по залученому іноземному капіталу є м. Київ (17,5% від загальних  капіталовкладень). Збільшується частка Донецького регіону (10,9%), Дніпропетровського регіону (8,8%), Київського регіону (6,1%), Харківського регіону (5,4%).

Інвестори продовжують спрямовувати свої інвестиції на схід країни, де рівень платоспроможності населення завжди характеризувався більш високим  рівнем ніж на заході.

В 2011 році найвищі після Севастополя і Запорізької області темпи вкладення в житлове будівництво були зареєстровані в Волинській, Вінницькій та Кіровоградській областях. Це свідчить про наявність позитивних передумов для інвестиційної діяльності. Але низький рівень кредиту довіри до потенційних партнерів і влади здійснює негативний тиск на інвестиційну активність  в цих регіонах.

Регіонами, в яких інфраструктура розвивається найдинамічнішими темпами за підсумками 2011 року, є м. Київ, Івано-Франківська, Київська, Львівська і Чернівецька області. Основними конкурентними перевагами цих регіонів на інвестиційному ринку є високі показники ринку нерухомості, а також інноваційні технології при веденні бізнесу.

Однозначними лідерами за розвитком реального і фінансової сфери є Черкаська, Дніпропетровська, Луганська, Рівненська і Хмельницька  області. Саме в цих регіонах найкраще врегулювання майнових відносин, найкращі показники в країні розвитку хімічної промисловості, автомобілебудування  та фінансового сектору. Але паралельно з переліченими перевагами ці регіони (окрім Дніпропетровської області) характеризуються ризиками недостатнього  розвитку інфраструктури, споживчого сектору та соціальними проблемами.

Для визначення регіональних пріоритетів в сфері залучення  іноземних інвестицій необхідно  враховувати ранжування регіонів виходячи з рівня їхньої інвестиційної привабливості, що включає інвестиційну активність, реальний сектор і фінанси, розвиток інфраструктури, споживчий сектор, соціальний розвиток регіону (табл. 2.3).

В цілому  слід відмітити, що склад регіонів – основних одержувачів  інвестицій протягом останніх років  не змінився. Змінюється в основному  черговість регіонів за величиною залучених  інвестицій. Але все ж, проглядаються  позитивні тенденції: скорочення відриву  між периферійними та «столичними» інвестиціями та залучення в сферу крупного спільного підприємництва нових територій.

 

Таблиця 2.3 - Рейтинг інвестиційної привабливості регіонів України

№ п/п	Регіон	Бали
	м. Київ	234
	Київська область	204
	Дніпропетровська область	200
	Івано-Франківська область	190
	Харківська область	180
	Закарпатська область	178
	Одеська область	174
	Волинська область	166
	Донецька область	164
	Полтавська область	160
	Львівська область	158
	м. Севастополь	157
	Запорізька область	152
	Автономна Республіка Крим	144
	Чернівецька область	136
	Луганська область	126
	Черкаська область	125
	Хмельницька область	124
	Рівненська область	116
	Миколаївська область	114
	Вінницька область	112
	Кіровоградська область	100
	Тернопільська область	98
	Чернігівська область	94
	Сумська область	68
	Житомирська область	60
	Херсонська область	44

 

Є характерною також географічно-галузева спеціалізація західних інвестицій. За даними спеціалістів, інвестиції з  США спрямовуються в основному  в базові галузі промисловості, а  також транспорт; німецькі капітали – переважно у сферу нерухомості, а також в аграрний та фінансовий сектори; а компанії Франції вкладають  кошти в підприємства металургії та машинобудування. Росіяни ж мають інші пріоритети інвестування: паливно-енергетичний комплекс, хімічна промисловість, металургія, машинобудування і фінансовий сектор.

В економіку Сумської області  інвестовано з 40 країн світу та спрямовано кошти у 165 підприємств. Країни-інвестори зображені на рис. 2.5

Рис.2.5 Географічна структура  іноземних інвестицій в економіку 

Сумської   області [31, с. 216]

 

У регіональному розподілі  іноземного капіталу провідні місця  за обсягами прямих іноземних інвестицій продовжують займати міста Суми – 148,6 млн. дол. США (69,4% від загального обсягу) та Шостка – 19 млн. дол. США (8,9%), райони – Тростянецький 26,3 млн. дол. США (12,3%) та Глухівський – 13,0 млн. дол. США (6,1%) (Рис.2.6). 

Таким чином, можна констатувати нерівномірний розподіл іноземних  інвестицій по регіону. Щоб уникнути таких диспропорцій та ефективно  розвивати інноваційно-інвестиційний  клімат регіону необхідним, на нашу думку, є виявлення його інноваційно-інвестиційних  можливостей. Безперечно, якщо регіон ефективно розвивається, то спостерігається  економічне зростання, отже, покращується рівень і якість життя мешканців  цього регіону. Постає питання про виявлення впливу саме тих факторів, що сприятимуть розвитку регіону.

Рис. 2.6 Обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку адміністративних територій Сумської області за 2011 р., млн.дол. США  
[31, с.215]

 

 

2.3 Оцінка іноземного  інвестування за видами економічної  діяльності

 

 

В цілому протягом останніх років в промисловість України  спрямовувалось близько 40% іноземних  інвестицій (табл. 2.4).

Показники 2011 року свідчать, що велика частина іноземного капіталу спрямовується в діяльність транспорту та зв’язку – 15%, в операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям – 21% загальних капіталовкладень. З великою часткою впевненості можна сказати, що в ці сектора економіки іноземні інвестиції залучаються легше всього.

 

Таблиця 2.4 - Сфери вкладень іноземного капіталу станом на жовтень 2012 року [22, с.23]

Галузь	Освоєно (використано) інвестицій в  основний капітал  у фактичних цінах, млн. грн.
Всього	136 971
Сільське господарство, мисливство, лісове господарство	9 748
Рибальство, рибництво	27,9
Промисловість	50 165
Будівництво	5 869,4
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових  виробів та предметів особистого вжитку	12 570,4
Діяльність готелів та ресторанів	1 500,6
Діяльність транспорту та зв’язку	20 071,7
Фінансова діяльність	2 487
Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям	28 134,9
Державне управління	695,8
Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги	1 486,4
Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту	2 696,3
Освіта	1 518