Проблеми та перспективи залучення іноземних інвестицій

Потребує вдосконалення  Митний кодекс в сфері спрощення  митного оформлення товарів, які  ввозяться в Україну, і скорочення часу очікування для імпортера.

Земельний кодекс передбачає мораторій на продаж сільськогосподарських  земель і забороняє іноземну власність  на сільськогосподарські угіддя, що є  суттєвою перешкодою розвитку цього  сектору. І до теперішнього часу немає  визначеності відносно того, як приватизувати  земельні ділянки під виробництво. Вирішенням цих питань може бути створення  індустріальних зон – територій, до яких ще до продажу підведена  промислова інфраструктура.

Важливим напрямком є  удосконалення правових засад процедури  банкрутства, що включає чітку визначену  основу для ініціювання процедури  банкрутства, обмеження переліку осіб, що можуть виконувати функції зовнішнього  управляючого, підвищення можливостей  підприємств для захисту від  незаконного ініціювання процедури  банкрутства. В закони про банкрутство  повинні бути внесені поправки, що передбачають високий захист кредиторів.

В умовах України ефективним способом скорочення масових масштабів  корупції могла б стати подальша лібералізація господарських механізмів, що включає скорочення сфер адміністрування. Українська влада повинна спрямовувати свої зусилля на формування інституційних  традицій прозорості процесу прийняття  рішень і високе соціальне розуміння  важливості корпоративного управління. Необхідно скоротити кількість нормативних актів, сертифікатів та перевірок, пов’язаних з реєстрацією бізнесу в Україні.

Зацікавленість українського бізнесу до співробітництва з  іноземними партнерами вимагає необхідності запровадження заходів як по підвищенню якості роботи над українськими стандартами  обліку, так і по організації контролю за процесом розробки та прийняття  фінансових стандартів.

Особливу увагу слід приділити  захисту прав власності, в тому числі  інтелектуальної. Україна є активним членом Світової організації інтелектуальної  власності і прийняла відповідні закони з метою приведення режиму інтелектуальної власності у  відповідності до Угоди СОТ по торгівельним аспектам прав інтелектуальної  власності. Але не зважаючи на ці позитивні  моменти, Україна залишається транзитним пунктом, місцем зберігання контрафактної  продукції, що виробляється в Росії  та в інших країнах.

На розвиток економіки  України значно впливає внутріполітичний стан, який стримує інвестиційну активність і створює невизначеність відносно перспектив розвитку країни. Це обумовлює  необхідність формування стабільного  уряду здатного прискорити реформування української економіки, яке буде супроводжуватися реалізацією соціальних програм працевлаштування та навчання вільних робітників[5].

Україні потрібно визначитись  з вибором моделі розвитку її фінансової системи. З відомих в світі  двох моделей – американської, яка  передбачає перевагу в структурі  джерел фінансування коштів багаточисленних  приватних інвесторів, й німецької, що передбачає використання власних  коштів своїх фінансових груп, –  перша, в найбільшому ступені  орієнтована на залучення іноземних  інвестицій, передбачає лібералізацію  фінансового ринку і диверсифікацію власності, а друга – орієнтована  на накопичення банківського капіталу і банківський контроль за виробництвом. В Україні світова фінансова  криза 2008 року створює нові аргументи  на користь першої моделі, так як внутрішніх фінансових ресурсів недостатньо, а банки не справляються з обов’язками трансформації накопичень населення в інвестиції.

 

 

Висновки до розділу 3

 

Отже, створення й ефективне  функціонування механізму залучення  іноземного капіталу з метою всеосяжного  реформування та реконструкції промислового комплексу України має спиратися на такі процеси:

• виокремлення та врахування переваг і недоліків напрямів залучення іноземних фінансових коштів;
• прогнозовану оцінку (з подальшим її уточненням) необхідних для України обсягів іноземних інвестицій за основними напрямами їх використання;
• узагальнення існуючих в інших країнах систем залучення іноземних інвестицій у розвиток (реформування) національних економік та їх провідних секторів задля можливого використання в Україні окремих ефективно діючих елементів таких систем;
• змістово-елементне обгрунтування комплексного механізму залучення іноземних інвестицій.

Саме викладений за такою  схемою сучасний механізм залучення  іноземного капіталу може бути використаний в Україні задля фінансового забезпечення структурної трансформації, насамперед її промислового комплексу.

Таким чином, правильне використання іноземних інвестицій є запорукою  успішного функціонування національного  господарства у сучасному конкурентному  світі. Доведено, необхідність адаптації  передового зарубіжного досвіду, у  викладеному питанні, до української специфіки розвитку ринку і ведення фінансового, у тому числі банківського  інвестиційного бізнесу.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

 

 

На сучасному етапі  розвитку іноземні інвестиції є одним  із найбільш ефективних засобів залучення  вітчизняної економіки в систему  міжнародної економічної співпраці. Проте, їх наявність може розширити (через краще використання обмежених  ресурсів та збільшенню їх кількості), та обмежити економічні можливості країни (внаслідок того, що вона підпадає під  вплив зовнішніх факторів, які  важко або неможливо корегувати та передбачувати). До цього необхідно  додати наявність можливих жорстких вимог найбільших донорів України  – МВФ та ЄБРР до макроекономічних показників розвитку нашої економіки та намагання визначити стратегічних напрямків розвитку зовнішньоекономічної політики.

Ефективність інвестиційної  політики держави визначається ступенем модернізації виробництва, підвищенням  його технологічності, раціональним оновленням економіки та розв’язанням ряду соціальних і екологічних проблем. З метою  забезпечення оптимального ресурсного балансу найбільш ефективним є заохочення компанією-реципієнтом залучення  іноземних інвестиційних ресурсів.

Встановлено, що закордонні інвестори прагнуть отримати від  своєї діяльності якомога більший  прибуток. Використання закордонного капіталу – неоднозначний за своїми наслідками процес для країни-отримувача, що проявляється через складну взаємодію  комплексу позитивних та негативних тенденцій на всіх рівнях економіки.

Виділено позитивні і  негативні наслідки впливу територій  зі спеціальним режимом інвестиційної  діяльності на розвиток національної економіки. До позитивних належать такі: сприяння більш раціональному використанню місцевих природних ресурсів; одержання  нової технології; розвиток виробництва  в межах зони; структурна перебудова економіки регіону; підвищення зайнятості місцевого населення; покращення добробуту  місцевого населення, більш високий рівень доходів, більш повне задоволення внутрішніх потреб у високоякісних товарах; нові можливості для підвищення рівня кваліфікації зайнятих; розширення доступу до нових джерел фінансування; до негативних – такі: часто новостворена у ВЕЗ вартість є нижчою за середній показник по країні; менший фактичний валютний виторг від експорту у ВЕЗ (за винятком вартості імпортних компонентів); відтік капіталу з інших регіонів приймаючої країни на територію ВЕЗ.

Результати дослідження  тенденцій залучення іноземних  інвестицій на світовому ринку капіталу свідчать, що капіталопотоки в світі розширюються швидше, ніж зростає ВВП. Зростання обсягів потоків капіталу було зафіксовано в усіх основних регіонах світу, при цьому основні обсяги інвестицій залишаються в розвинутих країнах. На зростання обсягів іноземних інвестицій протягом 2000 - 2010рр. впливали такі групи факторів: макроекономічні; мікроекономічні (корпоративні); інституціональні, серед яких основним є лібералізація режиму ведення бізнесу і залучення іноземних інвестицій.

Результати оцінки функціонування спеціальних економічних зон  у світі свідчать, що в них виробляється 15% світового торговельного обороту; найважливішою метою їх функціонування є інтегрування держав до світового  господарства.

Аналіз залучення іноземних  інвестицій в економіку України  свідчить, що в Україні наявними є ряд сприятливих факторів для  залучення іноземних інвестицій. Встановлено також, що відбувається послаблення інвестиційної орієнтованості банківського кредитування в Україні: частка довгострокових кредитів комерційних  банків інвестиційного спрямування  в Україні має тенденцію до зниження.

Набутий розвиненими зарубіжними  країнами досвід державного регулювання  інвестиційної діяльності при достатньому  його вивченні може бути адаптований  державними інститутами до української  специфіки розвитку ринку і ведення  фінансового, у тому числі банківського  інвестиційного бізнесу.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

1. Бирман Г. Экономический анализ инвестиционных проектов / Бирман Г., Шмидт С.; пер. с англ. под ред. Л. П. Белых. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 631 с.

2. Бойко Л. І. Кластери як одна із ефективних форм співробітництва / Бойко Л. І., Кудря С. В. // Економічний простір. – 2009. – № 22/1. – С. 327–331.

3. Большая Советская Энциклопедия: в 30 т. Т. 10. / гл. ред. А. М. Прохоров. – [3-е изд.].– М.: Советская Энциклопедия, 1972. – 592 с.

4. Бондарчук І.В. Особливості інвестиційної діяльності стратегії нерезидентів в Україні // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – № 4. – С.26–29.

5. Бровков С. Проблеми інтеграції банківського і корпоративного капіталу в умовах глобалізації економіки / Бровков С., Руденко Л. // Банківська справа. – 2009. – № 2. – С. 37–41.

6. Вініченко І. І. Правове поняття інвестицій та інвестиційної діяльності / І. І. Вініченко // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – № 6. – С. 3–7.

7. Гевлич Л. Л. Стратегічна діагностика підприємства: монографія / Л. Л. Гевлич. – Донецьк: Юго-Восток, 2007. – 198 с.

8. Господарський Кодекс України: офіційний текст зі змінами та доповненнями станом на 1 листопада 2008 р. // Кодекси України. – 2009. – № 11. – 260 с.

9. Губський Б. В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі / Б. В. Губський. – К.: Наукова думка, 1998. – 390 с.

10. Давыдов Г. В. Методика количественной оценки риска банкротства предприятий / Г. В. Давыдов, А. Ю. Беликов // Управление риском. – 2009. – № 3. – С. 13–20.

11. Даценко І. Спільні підприємства у контексті чинного законодавства [Електронний ресурс] / Даценко Інна // Юстініан. – 2011. – № 5. – Режим доступу: http://justinian.com.ua/article.php?id=2259

12. Дацій Н. В. Ризики у сфері іноземного інвестування та методи управління ними на підприємствах машинобудування / Н. В. Дацій // Інвестиції: практика та досвід. – 2011. – № 14. – С. 4–6.

13. Жилінська Л. О. Характеристика методів прогнозування показників діяльності підприємства / Л. О. Жилінська // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. – № 1. – С. 42–44.

14. Жорник В. Н. Перспективы привлечения иностранных инвестиций в Украину (теория и практика): монография / В. Н. Жорник, О. А. Макеева; Министерство образования и науки Украины, Одес. нац. ун-т им. И. И. Мечникова. – Одесса: Астропринт, 2002. – 520, [1] с.

15. Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності: статистичний збірник / за ред. А. Л. Панченко; Держ. комітет статистики України, Головне управл. статистики у Сумській обл. – Суми, 2010. – 104, [2] с.

16. Інвестиційний паспорт Сумської області [Електронний ресурс] / Головне управління статистики в Сумській області, 2008 р. – Режим доступу: http://www.sumystat.sumy.ua/.

17. Іноземних інвесторів приваблює в Україні великий ринок, але турбує нестабільність регулювання // Вісник Міжнародного центру перспективних досліджень. – 2010. – № 70 (26 червн.). – С. 3–4.

18. Клецова Н. В. Иностранные инвестиции в предприятия Сумской области Украины / Н. В. Клецова // Экономика глазами молодых: материалы II Международного экономического форума молодых учёных (Вилейка, 29-31 мая 2010 г.) / Министерство образования Республики Беларусь, УО Белорусский государственный экономический университет. – Минск: БГЭУ, 2009. – С. 41–42.

19. Коссак В. М. Правові засади іноземного інвестування в Україні / В. М. Коссак; Мін-во освіти і науки України. – Львів: Центр Європи, 2009. – 229 с.

20. Мітал О. Г. Інвестиційна діяльність регіонів на сучасному етапі розвитку економіки / Мітал О. Г. // Інвестиції: практика та досвід. – 2011. – № 1. – С. 13–17.

21. Одягайло Б. М. Генеза та глобалізаційна адаптивність економічної системи (інституціональний підхід): монографія / Б. М. Одягайло. – Львів: “Магнолія плюс”, 2006. – 376, [1] с.

22. Попова В. Підсумки та напрями інвестиційної політики в Україні / Попова В., Попов В. // Економіка України. – 2010. – № 5. – С. 35–42.

23. Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій [Електронний ресурс]: Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій” вiд 07.08.1996 р. № 928 зі змінами і доповненнями. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=928-96-%EF.

24. Про зовнішньоекономічну діяльність : закон України № 959-ХІІ ВР від 16 квітня 1991 року: за станом на 7 квітня 2008 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во, 2008. – 48 с. – (Серія “Закони України”).

25. Про інвестиційну діяльність [Електронний ресурс]: Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 18.09.1991 р. № 1560–XII зі змінами і доповненнями. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=1560-12.

26. Про режим іноземного інвестування [Електронний ресурс]: Закон України “Про режим іноземного інвестування” від 19.03.1996 р. № 93/96–ВР зі змінами і доповненнями. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=93%2F96-%E2%F0.

27. Програма економічного і соціального розвитку Сумської області на 2010-2015 роки [Електронний ресурс]/ Сумська обласна державна адміністрація, 2010 р. – Режим доступу: http://www.state-gov.sumy. ua/docs/program/ index_prog1.html.