Рахункова палата України

Внаслідок прийняття необґрунтованих управлінських рішень загальна сума неефективного використання коштів склала 1 млрд. 269,9 млн. грн., що становить 16,2 відс. від загальної суми усіх виявлених у 2008 році обсягів неефективного використання державних коштів.

Одним з найбільш характерних  за обсягом та численним за кількістю  виявлених Рахунковою палатою випадків було неефективне управління коштами через недоліки в плануванні або ж відсутність обґрунтованого прогнозування і планування. Загальна сума коштів, виявлених за такими випадками, склала 4 млрд. 321,1 млн. грн., що становить 55,1 відс. від загальної суми усіх виявлених обсягів неефективного використання державних коштів.

Необґрунтовані управлінські рішення призводили, в окремих випадках, і до прямих втрат державного бюджету. Загальна сума таких втрат склала 373,9 млн. гривень.

Логічним підсумком  прийняття необґрунтованих управлінських рішень, недоліків у прогнозуванні та плануванні стало також і неефективне використання коштів шляхом тривалого їх утримання без використання на реєстраційних рахунках розпорядників бюджетних коштів, несвоєчасне перерахування коштів з рахунків головних розпорядників коштів на рахунки підвідомчих установ. Загальна сума коштів, виявлених за цими видами порушень, склала 693,8 млн. гривень.

У значно більших розмірах, ніж у попередній звітний період, виявлено факти неефективного використання коштів на проведення науково-дослідних робіт. Якщо у 2007 році Рахунковою палатою було виявлено фактів такого виду порушень на загальну суму 15,1 млн. грн., то у 2008 році у 20 разів більше - 303,5 млн. гривень.

У звітному році Рахунковою палатою виявлено і непоодинокі факти неефективного використання коштів на придбання основних засобів (обладнання). Загальна сума таких фактів склала 168,7 млн. гривень.

Неефективно використаними  коштами слід вважати і 220,8 млн. грн. сплачених відсотків за залученими кредитами та штрафних санкцій.

Особливістю діяльності Рахункової палати у 2008 році можна вважати те, що частина контрольно-аналітичних заходів була зосереджена на дослідженні питань, пов’язаних з наповненням доходної частини державного бюджету.

Аудиторами Рахункової палати було виявлено різного роду порушень і недоліків при адмініструванні та справлянні доходів державного бюджету на загальну суму більше 6,4 млрд. гривень. Їх структура наведена у додатку М.

Основним недоліком  у формуванні доходів державного бюджету було недоотримання податків та зборів внаслідок звуження податкової бази.

Результати аудитів  Рахункової палати показали, що на практиці органами Державної податкової служби, митними органами не забезпечено належний контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов’язкових платежів) та виконанням умов надання пільг.

Непоодинокі випадки прийняття керівниками державних органів необґрунтованих управлінських рішень, що спричинили значні втрати бюджетних надходжень, було виявлено в ході проведення аудитів, пов’язаних з наповненням доходної частини державного бюджету.

Процедура і порядок  відстрочення, розстрочення податкових зобов’язань, реструктуризації та списання податкового боргу платників  податків у чинному законодавстві, в окремих випадках, були суперечливими і недосконалими. Це спричинило неправомірне списання та реструктуризацію податкового боргу на загальну суму 245,4 млн. гривень.

Аналізуючи особливості  роботи Рахункової діяльності ми можемо зробити такі висновки. За 2008 рік кількість об’єктів, які превірялися збільшилася у 1,3 рази. У ході проведення аудиторами Рахункової палати контрольно-аналітичних та експертних заходів виявлено бюджетних правопорушень (незаконного, у тому числі нецільового), неефективного використання коштів Державного бюджету України та державних позабюджетних фондів, а також порушень і недоліків при адмініструванні доходів державного бюджету на загальну суму 19 млрд. 6,7 млн. гривень. З цієї суми незаконне, у тому числі нецільове використання коштів складає 4 млрд. 744 млн. грн., неефективне - 7 млрд. 848,4 млн. грн., порушення адміністрування доходів - 6 млрд. 414,3 млн. гривень. Найбільш поширеним видом бюджетного правопорушення вже другий рік поспіль є використання коштів державного бюджету з порушенням чинного законодавства, і в першу чергу - Бюджетного кодексу України та законів про державний бюджет.

Результати аудитів  Рахункової палати показали, що на практиці відповідні органи не здійснюють належні заходи щодо формування, розподілу та контролю за державними грошовими коштами. Крім того мають місце системні правопорушення щодо використання цих коштів.  

5. Міжнародне співробітництво

У стосунках  з іншими державними органами Рахункова  палата будує свою діяльність на засадах  організаційної та функціональної незалежності,відповідно до пункту 12 статті 6 Закону України "Про  Рахункову палату" за такими основними напрямами:

• двостороннє та багатостороннє співробітництво з іноземними ВОФК;

• діяльність в рамках Міжнародних організацій вищих органів фінансового контролю INTOSAI та EUROSAI;

• діяльність спеціальної підгрупи EUROSAI з аудиту коштів, виділених на попередження та ліквідацію наслідків катастроф;

• участь у Раді керівників Вищих органів фінансового контролю держав-учасниць СНД.

Відповідно до ст.1 Міжнародної Лімської Декларації 1977 року “організація контролю є основним елементом управління суспільними фінансовими коштами, тому що таке управління тягне за собою відповідальність перед суспільством”. Відповідно до положень Лімської декларації, “контроль – не самоціль, а невід’ємна частина загальнодержавної системи регулювання суспільних відносин, яка покликана встановлювати допущені відхилення від прийнятих стандартів і порушення законності, ефективності і економії витрачання матеріальних ресурсів на ранній стадії, щоб мати можливість вжити відповідних запобіжних заходів, а в необхідних випадках – притягнути винних до відповідальності, стягнути заподіяну державі шкоду та розробити і здійснити заходи, направлені на запобігання і виникнення таких порушень у майбутньому”. [19, с.232]

Дбаючи про міжнародний  авторитет України, у 1998 році Рахункова палата України стала членом Міжнародної організації вищих органів фінансового контролю (INTOSAI), а у 1999 році її прийнято до Європейської організації вищих органів фінансового контролю (EUROSAI).

Зазначені міжнародні організації  є автономними, незалежними і  позаполітизованими організаціями, які  засновані, як постійні установи, з  метою сприяння обмінові думок і  досвіду між вищими державними контрольними установами. Участь у INTOSAI та в усіх її органах і напрямках роботи відкрита для вищих контрольних установ усіх країн-членів Організації Об’єднаних Націй. Під вищими контрольними установами маються на увазі такі державні установи, які незалежно від того, яким чином вони засновані, створені чи організовані, здійснюють на підставі закону найвищу контрольну функцію у державі. Рахункова палата, зважаючи на її особливий статус, була успішно прийнята до цих організацій. [19, с.233]

У рамках діяльності міжнародних організацій EUROSAI та INTOSAI Рахункова палата бере участь у роботі комітетів і підкомітетів INTOSAI з інституціонального розвитку, аудиту відповідності, стандартів внутрішнього контролю, фінансового аудиту, аудиту державного боргу, ключових національних показників, а також робочих груп EUROSAI з аудиту навколишнього середовища (Рахункову палату України обрано до Наглядового комітету Робочої групи) та інформаційних технологій.

З ініціативи Рахункової палати у листопаді 2006 року було створено спеціальну підгрупу з аудиту ліквідації наслідків природних і техногенних катастроф та радіоактивних відходів робочої групи EUROSAI з аудиту навколишнього середовища (EUROSAI WGEA), яку під час роботи VII Конгресу EUROSAI (2-5 червня 2008 року, м. Краків, Республіка Польща) було реорганізовано в окрему спеціальну групу EUROSAI з аудиту коштів, виділених на попередження та ліквідацію наслідків катастроф, на чолі з Рахунковою палатою України. [7]

Беззаперечним визнанням  професіоналізму, компетенції та аудиторського  авторитету Рахункової палати України  стало її обрання на VII Конгресі EUROSAI у м. Кракові (Республіка Польща) до Ради керуючих EUROSAI. Участь у Раді керуючих надасть можливість Рахунковій палаті, як одному з восьми постійних членів Ради, активно впливати на прийняття рішень, пов'язаних з діяльністю EUROSAI, схвалення проекту бюджету та винесення його на розгляд Конгресу, нагляд за виконанням Статуту EUROSAI тощо.

Рахункова палата підтримує  і надає велике значення співробітництву  ВОФК країн Співдружності Незалежних Держав. У 2000 році створена Рада керівників Вищих органів фінансового контролю держав-учасниць СНД, метою якої є розвиток співробітництва у сфері бюджетного та фінансового контролю на пострадянському просторі. На другій сесії цієї Ради, яка пройшла у 2001 році в м. Києві, було прийнято Декларацію про загальні принципи діяльності вищих органів фінансового контролю держав-учасниць СНД і Звернення до глав держав та парламентів держав-учасниць СНД щодо становлення і розвитку незалежного фінансового контролю. [19, с.235]

Активно розвивається також  і двостороннє міжнародне співробітництво  Рахункової палати з вищими органами фінансового контролю іноземних країн, яке базується на наступних основних пріоритетах:

1) розширення географії  співробітництва з ВОФК іноземних  держав на паритетних та рівноправних  засадах; 

2) розвиток співпраці  в рамках вже укладених угод  про співробітництво, виконання спільних планів дій;

3) обмін досвідом з  метою удосконалення процедур  та методології проведення аудиту;

4) проведення міжнародних  паралельних або координованих  аудитів; 

5) формування позитивного  іміджу держави України за  кордоном.

На сьогодні Рахунковою палатою підписані двосторонні угоди про співробітництво з вищими органами фінансового контролю 21 країни, повний перелік яких наведений у додатку Н.

В рамках цих Угод проводяться  консультації, міжнародні конференції  і семінари з питань державного аудиту в різних сферах економіки, здійснюється обмін досвідом з методології і стандартів аудиторської діяльності, процедур та методів проведення аудиту, удосконалення контрольної діяльності, системи підзвітності і прозорості в сфері формування й реалізації державної політики, професійної підготовки і підвищення кваліфікації кадрів.

Невід'ємним елементом  міжнародного співробітництва Рахункової палати на двосторонньому рівні є  також проведення міжнародних паралельних  або координованих аудитів з  різноманітних напрямків. Переважна частка паралельних контрольних заходів здійснюється на виконання розроблених Планів спільних дій, які є одним із шляхів практичної реалізації підписаних Угод про співробітництво з ВОФК іноземних країн та дозволяють планувати міжнародну співпрацю у сфері проведення аудитів на 2-3 роки, оскільки чітко визначають тему дослідження та терміни здійснення контрольного заходу. Така форма співробітництва є надзвичайно ефективною і результативною для визначення нових підходів і методів проведення аудитів, пошуку оптимальних шляхів вирішення проблем, у тому числі тих, що є спільними для кількох країн. [6, с.106]

Успішним досвідом в  рамках міжнародної діяльності Рахункової палати стала реалізація проектів технічної  допомоги у співробітництві зі Шведським інститутом державного управління, ПРООН в Україні (проект "Доброчесність на практиці: на шляху до громадської підзвітності і забезпечення прав людини"), а також, як результат співпраці з Європейською Комісією, проекту Європейського Союзу TACIS "Аудит державних фінансів".

Ще одним кроком, спрямованим  на вдосконалення зовнішнього фінансового  контролю України відповідно до міжнародних  стандартів і виконання Плану  дій Україна - ЄС, а також подальшого інституційного розвитку, є започаткування в Рахунковій палаті проекту Європейського Союзу TWINNING.

Заходи, що були реалізовані  в рамках цих проектів, надали можливість фахівцям Рахункової палати вивчати  нові форми і методи здійснення аудиту ефективності, оцінювання і дослідження  результативності, удосконалювати системи підзвітності і прозорості в сфері формування й реалізації державної політики, підвищувати рівень кваліфікації кадрів та сприяти зміцненню розвитку системи вітчизняного фінансового контролю.

Активізується співпраця  Рахункової палати зі Світовим банком (далі - СБ), яка була закріплена підписанням Меморандуму про взаєморозуміння (18.12.2008), основна мета якого - поглиблення подальшого співробітництва між двома інституціями. Одним із таких напрямків є домовленість щодо проведення Рахунковою палатою України аудитів проектів СБ, які реалізуються в Україні, оскільки, на думку СБ, лише така інституція в державі як Рахункова палата України може об'єктивно, незаангажовано дати оцінку стану справ у тій чи іншій сфері, куди спрямовані кошти міжнародної спільноти. Підписання Меморандуму також слід розглядати як важливий крок до спільного вирішення питань, пов'язаних зі світовою фінансовою кризою та її наслідків для України.[7]

30 квітня 2009 року Постійна  Рада Організації з безпеки  та співробітництва в Європі - найбільшої регіональної організації у сфері безпеки, учасницями якої є 56 країн, призначила Рахункову палату України виконувати функції зовнішнього аудитора ОБСЄ терміном на один рік з можливістю продовження повноважень ще на два терміни.

Отже, вироблення нових форм співпраці з міжнародними організаціями та іноземними ВОФК, вивчення світового досвіду контрольно-ревізійної, експертно-аналітичної роботи, запровадження у практику діяльності сучасних форм і методів аудиту, обмін інформаційною продукцією та розширення сфери формування професійних відносин є, і надалі залишатимуться пріоритетними принципами у реалізації основних напрямків міжнародного співробітництва Рахункової плати.