Тіньова економіка: сутність, причини, соціально-економічні наслідки та шляхи подолання в Україні

- судові функції: Люксембург, Португалія;

Недоліком структури  є те, що не створено інформаційної  системи зв’язку із континентальними підрозділами, яка повинна використовувати можливості Євро полу (установа правопорядку ЄС, яка збирає інформацію про кримінальні злочини) для забезпечення співпраці з правоохоронними органами. Спроба створити законодавчу базу для обміну інформацією була зроблена в другому додатковому протоколі до Концепції про захист фінансових інтересів Європейського Співтовариства.

Зараз речники FATF закликають до координації і сприяння комунікаційним процесам між галуззю електронних грошей і правоохоронними структурами, а також зацікавленими міжнародними організаціями. Хоча банки світової спільноти вже запровадили захист від відмивання коштів кримінального походження, але ними ще не враховуються інші форми тіньових коштів. Про це свідчить той факт, що злочинні угрупування використовують систему не банківських установ. У зв’язку з цим необхідно розробити заходи із відслідковування та контролю електронними переказами, тому що злочинці використовують електронні гроші для легалізації транснаціональних тіньових доходів.

Якщо проаналізувати результативність діяльності міжнародних організацій із запобігання легалізації тіньових капіталів, то можна зробити висновок, що результати проведеної роботи зі збору інформації про підозрілі фінансові операції не доходять до розгляду у судах. Потрібно розробити заходи на національному, європейському і міжнародному рівнях, які сприятимуть створенню дійсно ефективної системи протидії легалізації незаконно нажитих коштів.

Пропозицій ЄС про  необхідність введення таких процедурних  кроків у всіх державах-членах такі:

- впорядкувати нагляд за телекомунікаційними структурами, якщо є підстави для підозри операцій з відмивання грошей, що вже вчинені або вчиняться у майбутньому;

- запроваджувати тимчасові  заходи (тимчасова конфіскація і  накладення арешту), щоб запобігти  використанню або передачі майна, отриманого внаслідок відмивання грошей або кримінальної діяльності;

- запроваджувати тимчасові  заходи, якщо компетентні органи  отримала інформацію, що дає підстави  запідозрити злочин;

- конфіскувати гроші  або майно, одержані в результаті  відмивання або вчинення інших злочинів.

В умовах активізації  тіньових структур в Україні приділяється недостатня увага вивченню та розробці рекомендацій із запобігання проявам  транснаціональної тіньової економіки. Документи, які повинні стати  інституційно-правовою основою для боротьби з тонізацією економіки України, ще не розроблені, а чинні неефективні.

У FATF, починаючи з грудня 2000 р., розпочали свою роботу чотири регіональні аналітичні групи:

- американський континент;

- Азіатсько-Тихоокеанський  регіон;

- Африка і Близький  Схід.

Розуміючи негативний вплив  для країн, які відкрито ігнорують  вказівки FATF із запобігання легалізації тіньових коштів, все більше держав вимушені приєднуватися до даного процесу. Так, Карибська група FATF була створена в результаті двох основних нарад, які відбулися в Арубі і Ямайці на початку 90-х років ХХ століття. На нараді в Арубі в травні 1990 р. країни Карибського регіону розробили дев’ятнадцять рекомендацій, так звані «Арубські рекомендації», спрямовані на боротьбу з відмиванням грошей з урахуванням регіональних особливостей і доповнювали всесвітні стандарти, що містяться в 40 рекомендацій FATF. Результатом ямайської зустрічі на рівні міністрів, проведеної в листопаді 1992 року, стала розробка Кінгстонської декларації. Зокрема, зроблена спільна заява міністрів про прийняття та затвердження зобов’язань урядів щодо дотримання міжнародних стандартів у боротьбі з відмиванням грошей.

Усвідомлюючи важливість процесу взаємної оцінки діяльності, у жовтні 1999 р. FATF опублікувала документ з поправками, у якому описано процедуру проведення взаємних оцінок діяльності членів FATF.

Активно працює Азіатсько-Тихоокеанська  група боротьби з відмиванням  грошей, до складу якої входять :Австралія, Бангладеш, Тайвань, Фіджі, Гонконг, Індія, Індонезія, Японія, Малайзія, Нова Зеландія, Пакистан, КНР, Південна Корея, Філіппіни, острови Самоа, Сінгапур, Шрі-Ланка, Таїланд, США, Вануату. Уповноважені спостерігачі: Бруней, Канада, острови Кука, Макао, Китай, Непал, М’янма, В’єтнам. Важливим кроком посилення боротьби із легалізацією тіньових капіталів є створення Євразійської групи (ЄАГ) з протидії легалізації злочинних доходів і фінансування тероризму. Група створена  у 2004 р. на засновницькій конференції країн-членів. У цю групу входять 7 країн: Білорусія, Казахстан, Киргизстан, Китай, Росія, Таджикистан, Узбекистан. Основною метою діяльності групи є забезпечення на євразійському просторі інтеграції країн-членів ЄАГ в міжнародну систему відповідно до рекомендацій FATF, міжнародних конвенцій, резолюцій Ради Безпеки ООН та договорів країн-членів даної групи.

Головні завдання ЄАГ:

- сприяння розповсюдженню  міжнародних стандартів у сфері  легалізації злочинних доходів  і фінансування тероризму у  євразійському регіоні;

- впровадження країнами  членами ЄАГ рекомендацій FATF;

- розробка та проведення  загальних навчальних заходів  у сфері легалізації злочинних  доходів і фінансування тероризму  відповідно до компетенції підрозділів  фінансової розвідки;

- реалізація програми  взаємної оцінки країн-членів  ЄАГ на базі рекомендацій FATF, включаючи вивчення ефективності законотворчих та інших заходів;

- координація програм  співпраці з міжнародними організаціями,  робочими групами та зацікавленими  країнами;

- дослідження типології  у сфері легалізації злочинних  доходів і фінансування тероризму, обмін досвідом протидії таким злочинам з урахуванням особливостей регіону;

- здійснення технічної  допомоги країнам-членам ЄАГ.

Для виконання основних завдань ЄАГ були створені три  робочі групи: із взаємної оцінки та правових питань; із типології; із технічної взаємодії.

Першу і другу конференцію  ЄАГ провела в 2005-2006 рр. в Москві. В грудні 2007 р. в місті Саня (Китай) відбулося три конференції ЄАГ, на яких були визначені основні критерії допомоги тим, хто хоче активно боротися із відмиванням незаконно нажитих коштів. Зокрема, це технічне сприяння, у межах якого ЄАГ провела 5 місій з оцінки країн-членів ЄАГ (Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану та Узбекистану). В листопаді 2006 р. відбулася оцінка Китаю FATF з участю ЄАГ.

У межах ЄАГ ведуться розслідування щодо легалізації нелегальних доходів і фінансування тероризму, результати яких мають підвищити ефективність виявлення злочинів. У 2005 р., зокрема, досліджувалися теми:

1. Використання організацій-нерезидентів для реінвестування доходів, які отримані злочинним шляхом, в економіку (через офшорні компанії).
2. Використання незаконних схем при експорті товарів для отримання тіньових доходів.
3. Альтернативні системи фінансових переказів в Євразійському регіоні.

У 2006 році дослідження  проводилися за такими темами:

1. Використання офшорних компаній і офшорних юрисдикцій для відмивання капіталу.
2. Використання некомерційних організацій з метою фінансування тероризму
3. Легалізація доходів від наркобізнесу.

У 2007 р. велися такі дослідження:

1. Легалізація доходів від наркобізнесу.
2. Типологія фінансування тероризму.
3. Використання грошей у схемах легалізації тіньових доходів.

У 2008 р. досліджувалися такі схеми:

1. Транскордонні перекази коштів за участю фізичних осіб.
2. Відмивання доходів незаконного обороту наркотиків, сильнодіючих речовин і прекурсорів.

Зважаючи на вищевикладене, можна зробити висновок, що держави  світу повинні надавати посильну допомогу країнам, які перебувають  у процесі трансформаційного  розвитку. Не слід відділяти злочинні формування від організації економічного життя, оскільки гроші, нажиті кримінальним шляхом, працюють на розвиток кримінальних угрупувань, які піднімаються на вищий щавель розвитку – із кримінальної сфери у кримінальну транснаціональну економіку, а далі у політичну, створюючи таким чином кримінальний кругообіг. Такий стан речей виникає у зв’язку з фінансовою безконтрольністю за банківськими операціями, відсутністю перевірки та ідентифікації клієнтів фінансових установ, недосконалістю контролю за фінансовими установами в офшорних зонах. Недостатня перевірка фінансових організацій, які створюються, недотримання вимог ліцензій на здійснення операцій фінансовим установам не сприяють ефективній боротьбі із відмиванням злочинно нажитих коштів. Для запобігання проникненню до організованої злочинності в усі сфери соціально-економічного життя Україні необхідно: стати членом ЄАГ, вступити у європейську інформаційну систему у сфері запобігання та протидії легалізації доходів і фінансування тероризму, дотримуватися рекомендацій FATF.

3.2 Сутність та стратегічні пріоритети детінізації української економічної діяльності.

Подальше залучення  до офіційного господарського обороту  коштів, що обслуговують тіньові економічні операції або вивезені за кордон, потребує розробки спеціальної довгострокової політики легалізації тіньових капіталів некримінального походження з максимальним збереженням нагромадженого у цьому секторі позитивного технологічного, організаційного, фінансового та людського потенціалів. Тому до основних пріоритетів економічної стратегії в Україні, які сприятимуть детінізації української економіки у стратегічному вимірі, слід віднести такі.

1. Стимулювання інвестиційних процесів. Потрібно розробити податкові стимули до інвестиційного використання кредитних ресурсів комерційних банків, звільнити від оподаткування частку прибутку підприємств, яка витрачається на інвестування.

2. Контроль за регулярністю, повнотою виплат та своєчасною індексацією заробітної плати, соціальних платежів, стимулювання збільшення кількості робочих місць. З метою підтримки рівня доходів населення, що дозволило б зменшити схильність до діяльності у неофіційному секторі, потрібно якнайширше використовувати безготівкові розрахунки з населенням, зокрема – за комунальні послуги.

3. Запровадження прозорих та доступних механізмів кредитування реального сектору економіки та розв’язання платіжної кризи. Українська економіка потребує послідовної ремонетизації насамперед за рахунок «довгих грошей», безпечне здійснення якої може відбутися лише у тісному зв’язку зі збільшенням масштабів діяльності підприємств реального сектору.

4. Підвищення професійного рівня управлінського персоналу підприємств України, забезпечення методичної та юридичної підтримки у складанні бізнес-планів, інвестиційних проектів, які забезпечуватимуть максимально ефективне цільове використання спрямованих до цих підприємств ресурсів.

Регуляторні заходи слід проводити у таких напрямках: 

1. Вдосконалення монетарної політики. Значну роль у створенні сприятливих умов для розвитку підприємництва, активізації інвестиційної активності та конверсії тіньових капіталів відіграє налагодження адекватної, прозорої та передбачуваної грошово-кредитної політики. Розглянемо основні завдання у цій сфері, які потрібно передбачити.

· Заохочення зменшення розриву рівнів депозитних та кредитних   відсоткових ставок комерційних банків. Одним з важелів такого заохочення могла б стати диференціація оподаткування банку залежно від різниці між депозитним та кредитним процентами.

· Забезпечення стабільності номінального обмінного курсу гривні.

· Розширення банківського кредитування галузей, визначених як  
пріоритетні, підприємств, які мають перспективи швидкого обороту капіталу та гарантованого збуту продукції. Надання податкових та інших пільг комерційним банкам, які здійснюють інвестиційне кредитування реального сектору. Зокрема на увагу заслуговує практика відшкодування різниці у відсоткових платежах між ставкою комерційного банку та дисконтною ставкою НБУ, яка застосовується щодо сільгосппідприємств. Пропонується також розширити механізм диференційованої резервної норми, запроваджений НБУ в січні 2001 р., а також  здійснювати рефінансування  відповідно до структури кредитного портфеля.

· Удосконалення механізмів гарантій збереження внесків населення у фінансово-кредитних установах. Компенсація втрат грошових заощаджень населення та погашення частини заборгованості з заробітної плати (останнє – в суто добровільному порядку) могли б здійснюватися шляхом конвертації цих коштів в інвестиційні цінні папери, або як компенсації вкладання інвестицій у приватне підприємництво та створення малих підприємств, передусім у сфері виробництва товарів та послуг.

2. Створення сприятливих умов для розвитку підприємництва. До основних пріоритетів економічної стратегії в Україні, які сприятимуть детінізації української економіки у стратегічному вимірі через створення сприятливих умов для розвитку підприємництва та інвестиційних процесів,  належать такі.