Звіт з переддипломної практики на примере ФОП Кондратенко І.М

 

 

Зміст

 

    ВСТУП…………………………………………………………………………..3

1. Організація  фінансової роботи на підприємстві……………5

2. Організація  грошових розрахунків на підприємстві..........9

3. Грошові  надходження підприємств………………………........13

4. Оборотні  активи та джерела їх формування………………...18

5. Фінансове  забезпечення формування та відтворення  основних засобів………………………………………………………….22

6. оподаткування  підприємств………………………………….......27

7. НЕОБХІДНІСТЬ  ТА СУТНІСТЬ КРЕДИТУВАННЯ 

ПІДПРИЄМСТВ…………………………………………………………………32

8. Оцінка фінансового стану підприємства…………………...38

9. Фінансове планування на підприємствах………………….52

10. Фінансова  санація та банкрутство…………………………...57

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..59

Список  використаної літератури…………………………………..60

 

 

 

 

вступ

Базою для проходження переддипломної практики було обрано приватне підприємство ФОП Кондратенко І.М., що займається торгівельною діяльністю. До торгівельної діяльності підприємства відноситься безпосередня реалізація продажу продуктів харчування та господарських товарів. Підприємство має мережу магазинів у м. Херсон, яка на протязі 10 років успішно займається роздрібною торгівлею.

ФОП Кондратенко І.М. за формою власності є приватним підприємством, заснованим на власності фізичної особи. Підприємство діє згідно з положеннями Статуту, а також діючого законодавства України. Підприємство є юридичною особою; воно володіє, користується та розпоряджається майном, що йому належить, має самостійний баланс, поточні та інші рахунки, круглу печатку, штампи, бланки з найменуванням підприємства, власний товарний знак, емблему.

Асортимент продукції ФОП Кондратенко І.М. складають продукти харчування, до яких входять:

• продукція тваринництва – м'ясо (яловичина, свинина, птиця), яйця, молочні продукти;
• продукція риболовства – риба та морепродукти;
• продукція рослинництва – овочі та фрукти;
• бакалія;
• консервація;
• кондитерські вироби;
• напої, соки, вода; кофе, чай;
• напівфабрикати та заморожена продукція;
• добавки до продуктів харчування;
• господарчі товари – миючі засоби, побутової хімії та гігієнічні.

Отже, продукція, торгівлею  якої займається ФОП Кондратенко І.М. є продукцією масового споживання. Ринок товарів повсякденного попиту є самим конкурентнішим. Ця продукція має низьку вартість, але вона продається в великій кількості та потрібна громадянам регулярно, тому загальний прибуток на цей сектор ринку досить великий. Особливостями ринку харчової продукції є висока конкуренція, широкий асортимент продукції, постійний попит, швидкий оборот вкладень.

 

 

 

Розділ 1

Організація фінансової роботи на підприємстві

 

Фінансові ресурси як важливий чинник ефективного функціонування підприємства (галузі) посідають значне місце в управлінні виробництвом. Фінансові служби покликані постійно забезпечувати фінансовими ресурсами  процеси виробництва й реалізації продукції, домагатися найраціональнішого використання фінансових ресурсів, слідкувати за додержанням у всіх ланках виробництва й усіма функціональними підрозділами підприємств фінансової дисципліни. Фінансова дисципліна включає в себе обов'язок підприємств і посадових осіб дотримуватися режиму економії у використанні матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, норм і нормативів витрат, затверджених фінансових планів, а також виконання зобов'язань перед державним бюджетом, банками, постачальниками і споживачами, іншими контрагентами.

В господарській практиці діяльність, спрямована на забезпечення виробництва фінансовими ресурсами  і здійснення контролю за дотриманням  фінансової дисципліни, називається  фінансовою роботою.

Як правило, фінансова  робота на підприємстві організовується фінансовим відділом, що є самостійним структурним підрозділом. Керівник цього відділу безпосередньо підлягає керівникові підприємства і разом з ним несе відповідальність за фінансову дисципліну і фінансовий стан підприємства, представляє підприємство у фінансових, кредитних та інших органах. На невеликих підприємствах, де немає самостійного фінансового відділу, цю роботу виконує фінансовий сектор (бюро, група), що створюється у складі бухгалтерії, фінансово-збутового відділу чи іншого підрозділу підприємства, керівник якого в такому разі несе відповідальність за фінансову роботу підприємства.

Фінансова робота на підприємстві дуже різноманітна й багатогранна, але умовно її можна згрупувати за напрямами таким чином:

фінансове планування;

оперативна фінансова  робота;

контрольно-аналітична робота.

Відповідно структура  фінансового відділу підприємства будується орієнтовно за таким принципом (рис. 1).

На підприємствах зі значним обсягом зовнішньоекономічних зв'язків створюється група (сектор) валютних розрахунків і валютного регулювання.

Контроль за використанням  фінансових ресурсів може бути ефективним, якщо він охоплює всі ланки  фінансової діяльності підприємства: формування витрат на виробництво, надходження  виручки від реалізації, використання грошових нагромаджень, формування й використання коштів на створення основних і оборотних засобів. Причому цей контроль має бути безперервним і доповнюватися комплексним аналізом фінансового стану підприємства.

Для виконання своїх  функцій з управління фінансовими ресурсами і контролю за їх раціональним використанням фінансова служба підприємства виконує необхідні розрахунки й на їх основі вносить обґрунтовані пропозиції керівництву підприємства про розподіл наявних фінансових ресурсів між виробничими структурними підрозділами (цехи, дільниці, бригади основного і допоміжного виробництва), функціональними службами (відділи матеріально-технічного постачання, збуту, головного механіка, головного технолога тощо); розробляє поточні та оперативні фінансові плани та інші планово-фінансові документи; вишукує резерви збільшення прибутку й надходження інших фінансових ресурсів для забезпечення потреб підприємства у коштах на фінансування виробництва, капітальних вкладень, соціально-культурних потреб; здійснює контроль за виконанням показників фінансового плану підрозділами й підприємством у цілому, а також за недопущенням використання фінансових ресурсів на непродуктивні витрати; організовує партнерські відносини з комерційними банками; здійснює оперативний контроль за надходженням грошових коштів у ході реалізації підприємством своєї продукції, послуг, за своєчасним вирішенням суперечок у сфері розрахунків з покупцями та постачальниками; забезпечує всю роботу по виконанню фінансових зобов'язань підприємства перед державним бюджетом щодо внесення податків, інших (неподаткових) платежів, перед позабюджетними фондами, банками, постачальниками сировини, матеріалів і послуг, робітниками і службовцями (заробітна платня, виплати соціального страхування тощо); разом з іншими економічними (відділи планово-економічний, праці і заробітної плати), виробничими і технічними підрозділами комплексно аналізує господарсько-фінансову діяльність підприємства та його окремих структурних підрозділів, у процесі чого виявляються причини невиконання планів і завдань з виробництва продукції, її собівартості, валових доходів і валових витрат, прибутку, причини й винуватці непродуктивних витрат і витрат, що призводять до збитків і зниження рентабельності роботи підприємства, намічаються шляхи подолання цих причин; бере активну участь у заходах, спрямованих на запровадження внутрішнього комерційного розрахунку на підприємстві, колективного підряду в цехах, відділах та інших службах; вивчає стан фінансового ринку країни й регіону для планування і прийняття рішень в інвестиційній сфері (емісія і придбання акцій, облігацій, інших цінних паперів, залучення банківських кредитів тощо).

Такий великий обсяг  повсякденної роботи, який виконує  апарат фінансової служби підприємства, природно, потребує залучення значного масиву інформації — планово-виробничої, бухгалтерської, платіжно-розрахункової, договірно-правової, маркетингової. В сучасних умовах подальше вдосконалення фінансової роботи і поглиблення на цій основі контролю за раціональним використанням фінансових ресурсів відбуваються на базі впровадження електронно-обчислювальної техніки, моделювання фінансових процесів і створення автоматизованих систем управління (АСУ) фінансами. АСУ фінансами створює умови для різкого скорочення обсягу технічної роботи, підвищення оперативності, точності та якості управлінських рішень із фінансових питань.

Ефективна організація  фінансової роботи на підприємстві в  ринкових умовах неможлива, якщо фахівці  всіх економічних служб, насамперед фінансової, нездатні швидко й кваліфіковано орієнтуватись у вкрай динамічному фінансовому правовому полі України. Тому неодмінною умовою успішного функціонування підприємства є тісна координація роботи його фінансової служби (як, зрештою, й інших функціональних підрозділів) з юридичною службою.

 

Розділ 2

Організація грошових розрахунків  на підприємстві

 

У процесі купівлі-продажу  товарів, надання послуг, а також  виконання різного роду зобов'язань  у грошовій формі відбуваються різноманітні розрахунки та платежі. Платежі також  здійснюються за розподілу й перерозподілу грошових коштів. Сукупність усіх платежів створює грошовий оборот.

Грошовий оборот - це виявлення  сутності грошей у русі. Він охоплює  процеси розподілу й обміну. На обсяг і структуру грошового  обороту на підприємстві справляють вплив стадії виробництва та споживання. Тривалий виробничий процес, який потребує збільшення виробничих запасів, призводить до збільшення платежів, пов'язаних з їх придбанням. Зростання трудомісткості продукції збільшує платежі, пов'язані з оплатою праці. Прямі і зворотні зв'язки між виробництвом і споживанням здійснюються через стадії розподілу й обміну за допомогою грошового обороту.

Особливе місце займає грошовий оборот у процесі реалізації продукції. За товарного виробництва  продукт окремого виробника, призначений для споживання іншим суб'єктом господарювання, може дійти до споживача і дати право виробнику на отримання іншого продукту тільки після його оплати. Під час реалізації перевіряється відповідність між обсягом і структурою виробництва та суспільною потребою в них.

Грошовий оборот на кожному  підприємстві пов'язаний з такими напрямками:

- забезпечення процесу  виробництва (закупівля сировини, матеріалів, комплектуючих, виплата  заробітної плати);

- реалізація продукції  (робіт, послуг), тобто відшкодування витрат і формування доходів;

- сплата податків, обов'язкових  відрахувань і зборів;

- забезпечення спільної  діяльності підприємств;

- отримання і погашення  кредитів і сплата відсотків  за кредит кредитним установам.

Таке групування пов'язане  з різною економічною сутністю названих розрахунків, документооборотом, видами й методами фінансового та банківського контролю.

Безготівковий грошовий оборот повністю здійснюється через  банківські установи, що в них відкрито рахунки суб'єктів підприємницької  діяльності.

Від правильної організації  грошових розрахунків у цілому залежить оперативність їх здійснення, а відтак і фінансовий стан суб'єктів господарювання.

Одним із головних факторів нормалізації розрахунків у народному  господарстві є запровадження єдиних розрахункових правил, які визначаються відповідними нормативними актами.

Грошові розрахунки можуть набирати як готівкової, так і безготівкової  форми. Безготівковим грошовим розрахункам, як правило, віддають перевагу. Це пояснюється  тим, що за використання безготівкових розрахунків досягають значної економії витрат на їх здійснення. Широкому застосуванню безготівкових розрахунків сприяють банківські установи, у них також заінтересована держава - не тільки з погляду економного витрачання коштів, а й з погляду вивчення, регулювання і контролю грошового обороту.

Сферу готівкових і безготівкових  розрахунків розмежовано. Готівкова  форма розрахунків застосовується за обслуговування населення - виплата  заробітної плати, матеріального заохочення, дивідендів, пенсій, грошової допомоги. Отримуючи грошові доходи, населення витрачає їх на купівлю товарів, продуктів харчування, оплачує послуги і здійснює інші платежі.

Безготівкові розрахунки - це грошові розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках у банках, коли гроші (кошти) списуються з рахунка платника і переказуються на рахунок отримувача коштів.

Між готівковою і безготівковою  формами розрахунків існує тісний зв'язок. Так, одержуючи виручку за реалізовану продукцію в безготівковій  формі, підприємство повинно отримати в установленому порядку в банківській установі готівку для виплати заробітної плати, покриття різних витрат, на господарські потреби тощо. У цьому разі гроші, що надійшли в безготівковій формі, можуть бути отримані в банку в готівковій формі. 
Підприємства торгівлі, сфери обслуговування населення, реалізуючи товари, виконуючи замовлення, надаючи послуги, отримують плату за це, як правило, готівкою. Водночас їхні розрахунки з постачальниками, фінансово-кредитними установами, цільовими фондами в основному здійснюються в безготівковій формі.