Основи бізнес-планування

 

 

Під бізнес-планом можна розглядати програму чи систему планомірно організованих заходів і дій, спрямованих на досягнення основної мети, що включає такі важливі частини:

1. загальні цілі підприємства;
2. шляхи досягнення цілей;
3. контроль за поетапним досягненням намічених у бізнес-плані цілей і виконанням планованих показників.

Бізнес-план є стандартним для  більшості країн з розвиненою ринковою економікою документ, у якому  детально обґрунтовується концепція призначеного для реалізації реального інвестиційного проекту і наводяться основні його характеристики. Він розробляється при підготовці інвестиційних проектів, пов`язаних з новим будівництвом, реконструкцією, розширенням і технічним переозброєнням діючих виробництв чи підприємств, є основою для переговорів і використовується  підприємцем для:

1. визначення основних проблем, що виникнуть при реалізації намічених цілей;
2. оцінки фінансового стану підприємства;
3. вивчення конкурентноздатності підприємства на ринку товарів та послуг.

Інвестором бізнес-план використовується для оцінки ефективності запланованих заходів і реального одержання прибутку, оскільки інвестора цікавить насамперед не збільшення номінальної кількості грошей, а приріст реального багатства, вираженого в обсязі товарів і послуг, який можна придбати на отримані від інвестицій доходи, і повернення кредиторам вкладених у проект коштів.

Перед розробкою  бізнес-плану формується концепція, визначається мета, призначення, завдання конкретного бізнесу. Цілями розробки бізнес-плану можуть бути такі мотиви:

1) збільшення  капіталу підприємства;

2) збільшення норми прибутку;

3) виробництво  нових видів товарів і послуг;

4) освоєння  нових ринків.

Залежно від  характеру інвестиційного проекту встановлюється обсяг плану: від 10 до 50 сторінок. Для довгострокових інвестицій необхідне докладне обґрунтування проектів, тому що вони потребують великих сум капіталовкладень і мають високий рівень ризику. Для короткострокових інвестицій (невеликих інвестиційних проектів), достатньо розробки бізнес-плану на 10-15 сторінках. Його можна доповнювати на вимогу інвестора кредитора. Бізнес-план є документом, на підставі якого інвестор чи кредитор приймають рішення про надання засобів підприємству. Оцінюючи бізнес-план, інвестор розглядає підприємство з урахуванням його прибутковості, а кредитор аналізуватиме його діяльність з урахуванням надійності і стійкості.

Структура і зміст бізнес-плану не регламентуються і визначаються специфікою і сферою діяльності об’єкта інвестування. Бізнес-план має визначену логічну структуру (розділи) чи схему систематизації, вживану як у вітчизняній, так і в зарубіжній практиці. Вони відрізняються лише за формою представлення та за розташуванням частин.

Пропонований  бізнес-план має 14 розділів.

І. У першому розділі коротко викладається сутність діяльності або концепція інвестиційного проекту. Представлені дані повинні надавати можливість потенційному інвестору визначити своє ставлення до проекту. У зведеному підсумковому розділі визначаються обсяги виробництва, прибуток, терміни повернення інвестицій за умовами їхнього надання. На основі аналізу оцінюється перспективність і форми реалізації інвестиційного проекту із зазначенням ступеня розробленості конкретного проекту. Потрібна сума інвестицій на момент розробки бізнес-плану визначається у національній валюті, а при високих темпах інфляції для іноземних інвесторів сума інвестиційних ресурсів визначається у доларах США за поточним курсом Національного банку України.

Розділ  складається після визначення концепції проекту, її обґрунтування і форм реалізації.

II. Другий розділ присвячується розгляду економічних, екологічних, демографічних характеристик регіону, оцінює рівень розвитку ринкових відносин та інвестиційної інфраструктури в регіоні.

У цьому  розділі висвітлюється розміщення підприємства, оцінюється інвестиційна привабливість регіону, потенційні переваги об'єкта, для якого розробляється інвестиційний проект.

Для характеристики регіону наводяться статистичні дані щодо сировинної бази, енергоресурсів, демографічної і екологічної ситуацій, якості земельної ділянки під підприємством.

III. Характеристика продукції або окремих її видів (послуг) розглядається у третьому розділі бізнес-плану на основі такої інформації:

1. cспеціалізації  структури   виробництва конкретної галузі;
2. нееластичності попиту на продукти харчування й іншу продукцію;
3. привабливості продукції галузі для споживачів;
4. достоїнств і переваг порівняно з представленими на ринку продуктами і послугами.

Характеристика продукції повинна  враховувати оцінку її конкурентноздатності за якісними ознаками, цінами, собівартістю тощо.

IV. Цілі та стратегія інвестиційного проекту формуються в четвертому розділі. Головна мета підприємницької діяльності — одержання прибутку — пов'язана з іншими цілями, що конкретизують і визначають шляхи її досягнення за допомогою стратегії. На основі визначення пріоритетного напрямку розробляється стратегія досягнення мети. Засобами для цього є: ринок, виробництво, цінова політика, канали реалізації і збуту продукції, трудові ресурси, структура управління, реклама, екологічний захист.

При формуванні бізнес-плану необхідно враховувати фактор часу, тому що маса прибутку повинна розподілитися за періодами часу з урахуванням рівня інфляції і потреби підприємця у коштах.

Визначаючи доцільність проекту, варто враховувати той факт, що сума одержуваного прибутку повинна значно перевищувати вкладення в інші об'єкти інвестування.

V. Аналіз і оцінка кан'юнктури ринку — розділ важливий і найскладніший при розробці бізнес-плану. Дослідження ринку, його аналіз і оцінка спираються, по-перше, на припущення, тобто мають прогностичний характер, по-друге, — на попередню домовленість з потенційними покупцями (клієнтами).

Насамперед важливо визначити  коло покупців (споживачів) пропонованої продукції, з цього починається п'ятий розділ плану. Для цього вивчають особливості споживачів, їхню чисельність, купівельну спроможність, попит та пропозиції, ціну у межах конкретного регіону і за його межами. Процес аналізу ринку пов'язаний з оцінкою рівнів і динаміки цін на продукцію (послуги). На основі результатів оцінки і визначення тенденцій прогнозується динаміка рівня цін на майбутній період.

Для короткострокових проектів обсяг  виробництва продукту (надання послуг) може бути визначений з високим ступенем вірогідності на основі вивчення попиту і встановлення кола потенційних покупців (клієнтів).

При розробці довгострокових проектів, націлених на ринкову (роздрібних і оптових покупців) реалізацію без попередніх замовлень, обсяг виробництва, чисельність передбачуваних споживачів, попит, збут, споживання встановлюються при складанні бізнес-плану на основі прогнозування, оцінок, розрахунків. Цей етап припускає оцінку сучасного попиту та пропозиції на продукцію (послугу) на ринку, досліджувану протягом не менше як трьох років.

Плануючи виробництво продукції  чи послуг на ринку регіону, в інвестиційному проекті необхідно враховувати можливості і здібності наявних конкурентів, що випускають подібну продукцію у регіоні і країні, а також передбачити можливість появи нових підприємців на ринку.

VI. Розділ: «План і структура виробництва чи продукції надання послуг» — характеризує діяльність об'єкта інвестування при його експлуатації (роботі). Цей розділ доповнює попередній. В аграрній сфері необхідно враховувати: вибір постачальників насіння, добрив, отрутохімікатів, гербіцидів, техніки, устаткування; знати професійні якості і репутацію постачальників; вибрати надійну систему розрахунків; мати інших постачальників у випадку порушення договірних відносин.

У бізнес-плані обґрунтовується  загальний обсяг виробництва  продукції або надання послуг за періоди часу, в середньому за рік. Аналогічні розрахунки проводять на основі структури виробництва (за видами продукції) чи різновидами послуг, що робляться.

VII. У сьомому розділі бізнес-плану виділяється ресурсне забезпечення інвестиційного проекту. Розділ інформує про види й обсяги ресурсів, необхідних для реалізації проекту, а також про джерела одержання ресурсів, тому що ресурсний фактор є пріоритетним у розміщенні проекту й оцінюється інвесторами з позиції ефективності. У бізнес-плані аналізуються матеріальні ресурси, що включають основні види сировини, матеріалів, енергетичні ресурси, будинки, спорудження, устаткування, технічні засоби, транспорт, зв'язок; трудові, фінансові, інформаційні ресурси, статистична, науково-технічна, бухгалтерська інформація. Особливість аграрного сектора і його основний засіб виробництва є земельні фонди, що становлять земельні ресурси країни і регіонів. Інформацію розділу можна представити у вигляді таблиці забезпеченості інвестиційного проекту ресурсами.

VIII.   План маркетингу розробляється як самостійний розділ плану на основі маркетингових досліджень. Метою досліджень є вивчення ринку: кількісних його параметрів, його доступність для підприємця, прибутковість у визначеному сегменті ринку.  План маркетингу необхідний для внутрішньої організації діяльності і для контактів з можливими партнерами та інвесторами.

Маркетинговий план необхідний в умовах ринкових відносин, конкуренції, росту попиту на продукцію (послуги). Основними етапами його розробки є:

1. планування виробництва і збуту продукції (послуг);
2. розробка стратегії маркетингу. Складовими частинами плану маркетингу є:
1. визначення ринку (сегмента) збуту продукції;
2. асортимент товарів;
3. канали реалізації;
4. обсяги продажу;
5. планований рівень цін на продукцію;
6. рівень прибутку;
7. рекламна інформація.

IX. Управління реалізацією інвестиційного проекту повинне спрямовуватись на його ефективне і швидке здійснення.

У цьому розділі бізнес-плану  наводиться організаційна структура підприємства, розглядається структура управління, кадровий склад, інформація про форми власності. На підставі цих даних визначають можливість реалізації інвестиційного проекту або самостійно, або із залученням підрядників і субпідрядників. Додається характеристика приваблюваних для реалізації проекту з урахуванням досвіду і якості роботи у відповідній галузі і з подібними проектами.

X. Юридичний план визначає правовий статус підприємства, організації, організаційно-правову форму реалізації інвестиційного проекту. У розділі розглядаються питання власності, можливість налагодження горизонтальних зв'язків.

XI.   Розділ «Фінансовий план» складається щомісяця на основі попередніх розділів у кілька етапів, починаючи з прогнозування і закінчуючи обґрунтуванням термінів та форм повернення інвестиційних коштів. Він є головним критерієм реалізації інвестиційного проекту. Виходячи з наявної фінансової інформації розраховують прибутковість (беззбитковість) виробництва, тобто такий обсяг виробництва, при якому забезпечується прибутковість чи самооплатність діяльності об'єкта інвестування.

XII.  «Програма інвестування» — це розділ бізнес-плану, який залежить від виду підприємницької діяльності (виробничої, фінансової, комерційної). Способи і форми діяльності різні і визначаються залежно від одержуваного товару та очікуваного ефекту. Наприклад, банкір вивчає можливі ризики і здатність повернення позикових засобів. Складається розділ за даними фінансового плану, у розділі визначається потреба в інвестиціях, а також джерела фінансування програми.

Основними джерелами капіталовкладень для  виконання таких програм можуть бути: державні довгострокові позики; кредити комерційних банків; засоби підприємств, отриманих шляхом надання державою податкових пільг; випуск акцій та їхній продаж населенню за умови надання державою пільг при оподатковуванні дивідендів і гарантій їхнього одержання; частина коштів державного бюджету; кошти інвестиційного фонду. У цьому розділі бізнес-плану показані джерела покриття дефіциту засобів за періодами, кредитними засобами, інвестиціями іноземних і українських інвесторів.

XIII.   У розділі розглядаються питання впливу реалізації пропонованого проекту на навколишнє середовище регіону.

Для України це питання важливе  через складну екологічну обстановку, зумовлену Чорнобильською катастрофою.

Інвестиційні  проекти повинні проходити екологічний  контроль. На рівні регіонів необхідно розраховувати не тільки економічний ефект інвестиційного процесу, а й вплив його на безпеку життєдіяльності.

XIV. Оцінка ризиків і форми їхнього страхування є заключним етапом бізнес-плану. Проблема співвідношення ризику і прибутку — одна з основних в інвестиційному процесі. Страховий захист інвестиційних ризиків забезпечує реалізацію інвестиційних проектів.

Інвестиційна  діяльність пов'язана з такими видами ризику:

а) ринковий ризик — зниження попиту, недосконала технологія, конкуренція тощо;

б)  ризик втрати власності внаслідок  крадіжок, нещасних випадків, стихійних лих ;

в)  природний ризик — вплив погодно-кліматичних умов;

г)   ризик зниження запланованого рівня  ефективності і збільшення періоду окупності засобів через регулювання державою рівня цін і зміну податкової політики ;

д) ризик  від затягування початку реалізації проекту — несвоєчасне фінансування проекту, не забезпеченість засобами виробництва тощо.

Відповідно до оцінки середньорегіонального чи середньогалузевого ризику розробляється програма зниження його негативного впливу. Програма містить форми ефективного страхування ризиків як істотних, так і малих, незначних.

Цей розділ плану передбачає можливість виходу з інвестиційного проекту на будь-якій стадії його реалізації, якщо фактичний рівень ризику перевищить розрахунковий — планований.

На основі бізнес-плану можна  оцінювати доцільність реалізації інвестиційного проекту і визначити його ефективність. Для розробки бізнес-плану необхідно проаналізувати інформацію, щоб зіставити альтернативні варіанти реалізації інвестиційного проекту, підвищити надійність проекту та його привабливість для інвесторів.

 

РОЗДІЛ 2

ОСОБЛИВОСТІ БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ В УМОВАХ РІЗНОМАНІТНИХ ФОРМ ВЛАСНОСТІ І ГОСПОДАРЮВАННЯ