Основи бізнес-планування

Оцінка  відхилення між кількістю державних  підприємств і господарських товариств та затвердженими їм фінансовими планами, доповнена характеристикою їхнього виконання, ще негативніша. Так, при затверджених 253 фінансових планах із 337 господарських товариств, що становить 75% від кількості, ще нижчим є виконання фінансових планів. їх не виконало 141 господарське товариство, що дорівнює 56% від затверджених планів. Найбільшу кількість серед господарських товариств, які не виконали фінансових планів, становлять товариства, які належать до сфери управління Фонду державного майна та Мінпромполітики.

Оцінка  дотримання вимог щодо фінансового  планування, яка здійснена на основі інформації про виконання фінансових планів, поданих 31 органом виконавчої влади, Міністерством економіки АРК, 12 обласними державними адміністраціями, Київською та Севастопольською міськдержадміністраціями (інші облдержадміністрації не здійснюють управління державним майном чи державними пакетами акцій у понад 50%, дає змогу простежити певні тенденції у становленні фінансового планування на державних підприємствах і в господарських товариствах.

Цьому сприяла також оцінка фінансових планів за основними фінансовими показниками: прибутком, платежами до бюджету, інвестиціями і витратами. Так, за підсумками періоду, шо підлягав контролю у 2004 році, прибуток отримали 1329 державних підприємств і 732 підприємства працювали збитково. Понад 75% державних підприємств, що працювали прибутково, входять до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України (МОЗу), Мінекоресурсів, Мінфіну, Мінтрансу, Держкомінформу, Держкоматому, Держжитлокомунгоспу, Держком-енергозбереження, Держстандарту, Держкомзв'язку, Держтурадміністрації, Укр-автодору. Найбільшу питому вагу збиткові державні підприємства мають у НКАУ (Національне космічне агентство України), Мін'юсті, Держводгоспі, Міністерстві економіки АРК, Дніпропетровській обласній державній адміністрації (ОДА).

Однак навіть за прибуткової діяльності значної  кількості державних підприємств загальний обсяг фактично отриманого прибутку від звичайної діяльності до оподаткування підприємств був менший від передбаченого фінансовими планами. Прибуток, передбачений планом державного сектору економіки, становив 4 865 млн. грн., а фактично отримано 4 020 млн. грн., або 83,6%. Не виконали фінансових планів за цим показником 783 державних підприємства (36% від затверджених). Найбільша кількість державних підприємств, які не виконали планових завдань (щодо кількості затверджених), у Мінкультури, Мін'юсту, МОЗу, Держводгоспу, Держкомстату, Міністерства економіки АРК, НКАУ, Дніпропетровської ОДА та Київської МДА.

Особливо  низьким був рівень прибутковості  підприємств, підпорядкованих органам виконавчої влади. Плановий розмір прибутку від звичайної діяльності до оподаткування не забезпечили підприємства Мінагрополітики, Мінекоресурсів, Мінкультури, Держбуду, Держводгоспу, Держжитлокомунгоспу, Держком-лісгоспу, Держкомінформу, Держкомрезерву, НКАУ, ФДМУ, Міністерства економіки АРК, Дніпропетровської ОДА- Крім того, окремі з них отримали збиток. Він відповідно становив по підприємствах МОЗу — 10989,5 тис. грн., Мінагрополітики — 19552 тис. грн., НКАУ—12104 тис. грн., Держводгоспу—1264,6 тис. грн., Держкомспорту — 109 тис. грн., Міністерства економіки АРК —379 тис. грн., Київської міської державної адміністрації (КМДА) —34729 тис. грн., Дніпропетровської ОДА — 73,2 тис. грн.

Оцінка  виконання фінансових планів державними підприємствами дванадцяти центральних і місцевих органів виконавчої влади за період, що підлягав контролю, свідчить, що понад половина з них не виконала фінансових планів і майже всі отримали збитки.

Аналогічна  ситуація характерна і для результатів  діяльності господарських товариств. Більш як половина господарських товариств із пакетом акцій держави у понад 50% також не виконала фінансових планів і отримала збитки.

Поряд зі зростанням прибутку державних підприємств, на підприємствах більшості міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, крім Мінпромполітики, Мінагрополітики, Мінкультури, Держводгоспу, Держкомспорту, Держкоменергозбереження, ФДМУ, Укрбудматеріалів, Дніпропетровської ОДА, зросли амортизаційні відрахування, що сприяло збільшенню активів державних підприємств. Капітальні інвестиції понад план зросли на 37,4%, витрати на модернізацію основних засобів — на 8,9%.

Оцінка  фінансових результатів господарських  товариств із пакетом акцій держави у понад 50% свідчить, що із них лише 71 товариство мало прибутки, а 144 — збитки. Більшість збиткових господарських товариств перебуває у сфері управління Фонду державного майна, Мінпромполітики, Міністерства економіки АРК, Запорізької, Луганської, Рівненської, Сумської, Івано-Франківської облдержадміністрацій та Київської міськдержадміністрації.

За  обсягом загальних доходів мало місце перевиконання плану господарськими товариствами на 11,4% за рахунок зростання усіх видів доходів підприємсти НКАУ, Держкомзв'язку, Севастопольської і Тернопільської міськдержадміні-страцій. Воднораз планового рівня щодо загальних доходів не досягли господарські товариства, що належать до сфери управління МОЗу, Мінпромполітики. Міністерства економіки АРК, Львівської, Запорізької та Луганської облдержадміністрацій.

Отриманий чистий прибуток за результатами діяльності господарських товариств у періоді, шо підлягав контролю у 2004 році, становив 127 262,8 тис. грн. Проте значною мірою на величину чистого прибутку вплинуло зростання передбачених планами збитків. Втрати чистого прибутку за їхній рахунок становили 280 171,2 тис. грн.

Водночас окремими господарськими товариствами досягнуто зростання у порівнянні з планом чистого прибутку. Зростання, передбаченого планом рівня чистого прибутку, досягнуто господарськими товариствами Міністерства охорони здоров'я України, Держкомзв'язку, Севастопольської міськдержадміністрації та окремими товариствами НКАУ і Київської міськдержадміністрації, хоч за планом його мали отримати господарські товариства, підпорядковані Мінпромполітики, Луганській облдержадміністрації, окремі товариства НКАУ та Київської міськдержадміністрації. Фактично отримали чи збільшили обсяг чистого збитку господарські товариства Мінпромполітики, ФДМ, Мінтрансу, Міністерства економіки АРК, Київської міськдержадміністрації, Івано-Франківської, Рівненської, Запорізької, Луганської, Дніпропетровської та Сумської облдержадміністрацій.

Оцінка рівня витрат щодо плану  свідчить, що вони у більшості господарських товариств зросли понад передбачений обсяг на 20,3% за рахунок збільшення витрат на збут, інших операційних витрат, інших витрат і витрат на сплату податку на прибуток. Разом із тим незначна частина господарських товариств, що перебувають у сфері управління Мінпромполітики, МОЗу, НКАУ, Міністерства економіки АРК та Севастопольської міськдержадміністрації, забезпечили певну економію.

Такий стан господарювання на державних  підприємствах та у товариствах негативно вплинув на їхні взаємовідносини з бюджетом. За даними ДПАУ, підприємства державної форми власності у 2002 році забезпечили виконання надходжень до бюджету лише на 18%, у тому числі надходження від державних підприємств, що входять до Міністерства промислової політики, — 24%, Міністерства аграрної політики — 7%.

На початок 2002 року підприємства з  державною формою власності заборгували бюджету понад 8,3 млрд. грн., зокрема комунальної власності — 402 млн. грн. Питома вага податкового боргу підприємств державної форми власності й акціонерних товариств із часткою державної власності перевищує 61% у загальній сумі податкового боргу усіх суб'єктів підприємницької діяльності, що свідчить про неефективне управління державним сектором економіки.

Фактично сплачені суми податку  на прибуток від звичайної діяльності до оподаткування були вищими за планове  завдання лише у підприємств МОЗу, Мінтрансу, ФДМУ, Держкомзв'язку, Дніпропетровської облдержадміністрації та Київської міськдержадміністрації.

Воднораз слід наголосити на певних позитивних зрушеннях щодо фінансового планування у державному секторі економіки у 2003 році. У межах нормативного строку (до 1 липня 2002 року) сформовано і затверджено фінансові плани державних підприємств та господарських товариств на 2003 рік.

Оцінка виконання фінансових планів за основними фінансовими показниками дає змогу зробити висновок, що:

1. фінансове планування поки що не забезпечує виконання на належному рівні управлінських функцій у державному секторі економіки;
2. результати використання державної форми власності залишаються незадовільними. Значна частина державних підприємств збиткова, чималими є обсяги кредиторської і дебіторської заборгованостей. На початок 2004 року кредиторська заборгованість державних підприємств становила 29% від її загального обсягу в Україні, а дебіторська — 31,4%; рівень виконання поточних податкових зобов'язань за розрахунками із бюджетом становив 47,1%;
3. низьким є рівень виконання функцій управління Фондом державного майна, який керує корпоративними правами держави. У результаті постійно не виконується дохідна частина державного бюджету за статтею "дивіденди на акції, що перебувають у власності держави". Якщо у 2003 році фактичні надходження їх становили 28% від плану, то у 2004-му — 37%, а нарахували дивіденди лише 3,5% підприємств державної форми власності.

Тут слід погодитися з думкою М.Я. Азарова, що таке становище можна пояснити тільки відсутністю дійового механізму управління корпоративними правами держави, втратою державного контролю над управлінням своєю часткою майна у корпоратизованих підприємствах.

Порушення порядку приватизації державного майна, сумнівна неефективність його подальшого використання, недосягнення мети під час приватизації, визначеної законом, завдали, на думку М.Я. Азарова, непоправних збитків бюджету країни, що призвело до різкого зниження захисних функцій держави. Хоча, як переконує світовий досвід, державний сектор за будь-якого суспільного і політичного ладу є однією із ключових економічних опор країни і важливою ділянкою державного управління.

Основними напрямами поліпшення справ  у державному секторі економіки, на наш погляд, мають бути:

1. зміни у трансформаційному механізмі відносин державної власності. Тут ми поділяємо точку зору М.Я. Азарова про створення умов для переходу до збалансованого процесу перетворень відносин власності, у якому заходи щодо приватизації, реституції і конфіскації були б рівноправними. Критеріями доцільності приватизації мають бути передусім забезпечення інтересів держави та зростання добробуту народу;
2. розроблення і застосування методів планового управління об'єктами державної власності, адекватних стану ринкового середовища в Україні, які б сприяли ефективному їх використанню та виконанню ними свого цільового призначення. Виходячи із теорії управління, світового досвіду і сучасного стану української економіки, виразом планового начала в управлінні державною власністю повинні стати поєднання прогнозів, планів і цільових комплексних програм;
3. забезпечення управління державною власністю на науковій основі. Науковий характер планування й управління може бути забезпечено за відповідності суб'єктивної діяльності керівників об'єктивним закономірностям. План має бути збалансованим і задавати оптимальні пропорції розвитку тих галузей економіки, де власність знаходиться переважно у держави;
4. зміни щодо аналізу показників, які характеризують виконання фінансових планів підприємствами та господарськими товариствами державного сектору економіки. Аналіз зведених показників державних підприємств України не може бути основою для об'єктивних і достатніх висновків щодо обгрунтованості розроблення фінансових планів, оскільки за ними нівелюються індивідуальні особливості фінансового плану кожного підприємства чи господарства. Середні значення показників фінансових планів не дають змоги об'єктивно оцінити обгрунтованість формування планів та їх виконання у розрізі підприємств;
5. посилення відповідальності керівників державних підприємств і господарських товариств за своєчасне й достовірне подання інформації про складання, затвердження та виконання фінансових планів, необхідних для проведення постійного аналізу. Це потребує відповідного програмного і технічного забезпечення. Тільки за такого забезпечення система збору й обробки інформації стане основою моніторингу процесів складання, затвердження і виконання фінансових планів державних підприємств;
6. здійснення моніторингу процесів фінансового планування на державних підприємствах та у господарських товариствах, реалізацію якого передбачено на базі Мінпромполітики за такими основними показниками: фактичні показники, що характеризують поточний фінансовий стан окремих підприємств і груп підприємств державного сектору економіки; планові показники окремих підприємств, узагальнені показники окремих підприємств, узагальнені показники за галузями державного сектору економіки та за окремими критеріями відбору; показники щодо виконання фінансових планів окремих підприємств, узагальнені показники за підприємствами окремих галузей у розрізі відповідних органів виконавчої влади та в цілому за державним сектором економіки за поточний рік і в динаміці; показники, що характеризують виконання умов контрактів із керівниками підприємств.

Результати моніторингу безумовно  сприятимуть поліпшенню фінансового управління державним сектором економіки. Розробки нормативного забезпечення моніторингу фінансового планування, які здійснено Міністерством економіки, дадуть позитивні результати, проте завершенням його формування може бути тільки скоригований варіант на результати експерименту.

Ефективний контроль за виконанням фінансових планів державними підприємствами та господарськими товариствами має стати основою удосконалення методичних підходів до їхнього розроблення і аналізу. Це стосується забезпечення обґрунтування планових показників, ефективного контролю за їхнім виконанням та повного і якісного фінансового аналізу, за результатами якого приймаються управлінські рішення.

Головним напрямом управління державним підприємством має бути нерозривний ланцюг стратегічного, поточного й оперативного фінансового планування. Управління державним підприємством у довгостроковому періоді пов'язане зі стратегічним плануванням. Провідну роль у розробленні стратегічного плану має відігравати фінансова стратегія. Вона повинна посісти місце ключової стратегії, яку б віддзеркалював стратегічний фінансовий план, де відображено можливість та визначено обсяги необхідних засобів для реалізації програми розвитку державного підприємства чи господарського товариства. У процесі стратегічного управління фінансами важливо визначити необхідну структуру фінансової стратегії. За недоліків традиційних методів фінансового планування, що не дають змоги фінансовим менеджерам адекватно реалізовувати трансформаційні процеси в економіці України, необхідно розробити нові методи й моделі, які були б використані у фінансовому менеджменті вітчизняних державних підприємств.

Для розроблення методів і механізмів формування фінансової стратегії розвитку державного підприємства необхідно розв'язати такі завдання: обгрунтувати перелік факторів, що визначають фінансову стратегію розвитку державного підприємства; сформувати сукупність об'єктів, які впливають на фінансову стратегію, а також тих, які визначаються за допомогою фінансової стратегії; визначити вплив структури взаємозв'язку чинників і об'єктів фінансової стратегії; виділити елементи стратегії; сформувати цілі й функції фінансової стратегії; встановити характеристики (параметри фінансової стратегії і фінансової політики).

Важливо правильно визначити параметри  фінансової стратегії:

1. фінансові детермінанти загального процесу розвитку державного підприємства (вартість придбання й використання капіталу; ціни на виготрвлювану продукцію; рівень виробничих витрат за програмою розвитку; рівень заробітної плати й обсяг фонду заробітної плати; показники, що характеризують внутрішні можливості підприємства — дохід підприємства, прибуток, амортизація, очікуваний дохід від інвестиційних проектів тощо);
2. фінансову структуру підприємства;
3. форми залучення коштів;
4. способи розміщення й особливості управління;
5. фінансові механізми і фінансові інструменти (фінансові механізми адаптації середовища, інструменти фінансового ринку, внутрішньофірмові фінансові інструменти).