Поняття про бізнес-процес. Етапи та методи математичного моделювання бізнес-процесів

 

Другим варіантом запуску є  запуск виконуваного  модуля tolprog.exe Для  цього потрібно  в  оболонці  Norton  (Volcov) Commander або Dos Navigator навести світний прямокутник  на запис tolprog.exe  і нажати клавішу <Enter>.

 

У третьому варіанті можна виконати перетворення  вихідного PAS - файлу  за допомогою  компілятора командного рядка по команді :

 

 

 

Ø   dlph  [drive:][path] tolprog.pas

 

 

 

<Enter> в EXE - файл і запустити  на виконання  створений   завантажувальний файл tolprog.exe у середовищі Norton (Volcov)  Commander  або Dos Navigator.

 

Для виконання даного завдання використалася ПЕОМ IBM ATХ, що володіє наступними ресурсами: процесор Pentium III-450 Мгц, обсяг  ОЗП  -  168  Мбайт, дисплей SVGA фірми  SAMTRON.

 

Результати роботи програми наведені в додатку А.

 

 

 

3.4 Контрольний приклад

 

 

 

Для того щоб більш наочно показати роботу програми спробуємо спроектувати модель виробництва умовного товару, наприклад дискет. Вихідні дані для моделювання будуть такі (див. табл. 3.3):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3.3

 

Вихідні дані

№ 

Назва 

Початкові дані, од.

 

Експе-римент 1 

Експе-римент 2 

Експе-римент 3 

Експе-римент 4 

Експе-римент 5

 

1 

Ціна за одиницю ресурсу 

2 

3 

4 

2 

7

 

2 

Кількість заку-паїмих ресурсів 

100 

120 

140 

200 

170

 

3 

Кредит 

2000 

2000 

2000 

2000 

2000

 

4 

Інші витрати 

80 

60 

40 

90 

100

 

5 

Кількість  одиниць зробленої  продукції 

10 

14 

18 

20 

24

 

6 

Кількість ресурсів на одиницю продукції 

2 

4 

3 

5 

7

 

7 

Ціна одиниці 

6 

8 

9 

7 

30

 

8 

Кількість проданих за 1 раз 

8 

17 

22 

14 

12

 

9 

Банк 

1000000

 

10 

Склад ресурсів 

400 

400 

400 

400 

400

 

11 

Склад готової продукції 

1 

1 

1 

1 

1

 

12 

Гроші на рахунку 

10000

 

13 

Час основний 

365

 

 

 

 

При цьому варто врахувати той  факт, що закупівля ресурсів відбувається з інтервалом 90 +/- 5 днів, кошти на інші витрати беруться з інтервалом 27 +/- 3 дні, процес виробництва продукції проходить із інтервалом 7 +/- 2 дні, процес реалізації продукції відбувається з інтервалом 5 +/- 2, а якщо береться кредит у банку, то він повертається з інтервалом 365 +/- 20.  

 

За період модельного часу, рівних 365 одиниць (днів) вийшли такі результати:

 

Таблиця 3.4

 

Отримані дані

№ 

Назва 

Отримані дані, од.

 

Експе-римент 1 

Експе-римент 2 

Експе-римент 3 

Експе-римент 4 

Експе-римент 5

 

1. 

Витрати за період моделювання 

600 

1440 

1680 

1200 

4760

 

2. 

Інші витрати 

1040 

780 

520 

1170 

1300

 

3. 

Виготовлено 

450 

672 

846 

900 

1104

 

4. 

Собівартість одиниці 

3 

3 

2 

2 

5

 

5. 

Собівартість загальна 

1350 

2016 

1692 

1800 

5520

 

6. 

Обсяг реалізації 

448 

646 

814 

840 

744

 

7. 

Виторг 

2688 

5168 

7326 

5880 

22320

 

8. 

Чистий прибуток 

1048 

2948 

5126 

3510 

16260

 

9. 

Рентабельність 

42,75 

21,92 

15,88 

23,94 

4,67

 

 

 

 

Із представленої таблиці можна  визначити динаміку зміни рентабельності виробництва продукції, продажу  товарів, а також зміни виторгу й чистого прибутку. Проаналізувавши отримані дані, експерт або керівник середньої (вищої) ланки зможе зробити для себе відповідні висновки й вибрати той або інший бізнес-процес, що надалі буде уведений на підприємстві. Наприклад, якщо провести порівняння експерименту 5 й експерименту 1, то вийде, що, якщо збільшити ціну одиниці продукції, інші витрати, кількість зробленої продукції за 1 виробничий цикл, кількість закуповуваних ресурсів, ціну на ресурс і т.д., то збільшиться собівартість виробленої продукції, але при цьому зменшитися рентабельність. При цьому слід зазначити, що  за рахунок збільшення вартості продаваної продукції чистий прибуток зросте в 10 разів. Але для того, щоб одержати оптимальну модель виробництва, варто зробити моделювання кілька десятків разів, тобто поки не буде видний максимальний економічний ефект від впровадження бізнес-процесу на підприємстві.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

 

 

Підприємства виробничого сектора  України відіграють величезну роль у формуванні фінансового потенціалу країни. Саме вітчизняні підприємства-виробники в перспективі здатні позитивно вплинути на розвиток української економіки. Криза в Україні поставила підприємства у вкрай скрутний стан: нестача фінансових ресурсів паралізує діяльність багатьох з них. Змінити складне фінансове становище підприємства можна такими способами - залученням зовнішніх інвестицій, оптимізацією використання власних ресурсів, впровадження нових інформаційних, виробничих технологій, які дозволять оптимізувати процес виробництва й доцільніше використати те, що є в резервах підприємства.

 

При рішенні питання про впровадження інформаційних технологій насамперед необхідно визначити:

 

        а) Рішення  яких  завдань  безумовно вимагає  використання нових інформаційних технологій.

 

        б) Визначити  сукупну ефективність (витрати/вигоди) завдань впровадження бізнес-процесів.

 

З наведеного списку питань, які можна  розглядати як послідовність дій, випливає, що визначення вигоди від впровадження бізнес-процесів вимагає, насамперед, відповіді на питання «що конкретно дає поліпшення» й «які поліпшення повинні бути досягнуті за рахунок впровадження цих процесів».  Це в основному завдання керівництва й фахівців підприємства. Без відповіді на ці питання,  з урахуванням специфіки  конкретного підприємства, будь-які докази вигідності автоматизації будуть недостатньо переконливі, а оцінки економічного «ефекту» неправомочними. 

 

Основу діяльності будь-якої організації  становлять її ділові процеси, або бізнес - процеси, які визначаються цілями й завданнями організації. Процеси забезпечують реалізацію всіх видів діяльності організації, пов'язаних з виробництвом товарів й/або послуг, які корпорація або робить, або продає й поставляє, або робить все це в сукупності.

 

Проведення виділення й класифікації бізнес-процесів, визначення їхніх  параметрів - індивідуальна й досить не проста робота при переході на процесну організацію й керування діяльністю підприємства. Тому, важливою заключною  стадією виконання даної роботи є узгодження результатів проведеної класифікації між власниками бізнес-процесів, а також власниками підприємства.

 

Варто розглядати бізнес-процес як динамічний нерівновагий процес у фінансовому  аспекті. У першу чергу будемо розглядати ті фінансові характеристики, які визначають ступінь ефективності й стійкості бізнесу-процесу на періоді у фінансовому аспекті.

 

Базова фінансова модель бізнесу-процесу  є підставою для його опису  в динамічному, квазістатичному  і статичному аспектах. Базова фінансова  модель бізнесу-процесу є природною підставою для класифікації завдань фінансового аналізу.

 

Повний набір фінансових параметрів, що визначають установлену в такий  спосіб квазістатичну фінансову  модель ефективності й стійкості  бізнесу-процесу, ідентифікується як фінансова конфігурація бізнесу-процесу. На ці параметри накладене певне число зв'язків (рівнянь стану). Різниця між числом параметрів фінансової конфігурації й числом накладених зв'язків визначає базис фінансової конфігурації - число узагальнених координат, у якому виробляється моделювання. Виділяються три базиси - три набори конкретно обраних змінних. Базис вихідних даних, базис варіювання (набір змінних, зручних для параметричного аналізу) і базові фінансові показники - змінні, максимально зручні для опису властивостей фінансової конфігурації. Визначаються два типи критичних станів фінансової конфігурації - по прибутковості й по ефективності використання кредиту. Природним є виділення трьох самостійних підкласів розглянутого класу завдань.

 

Основні етапи моделювання: аналіз моделюємої системи, синтезування (формування, одержання) необхідної математичної моделі, розробка імітаційної моделі,  оцінка адекватності імітаційної моделі й контроль результатів екстремумов з наступною валідацією моделі, аналіз результатів моделювання з метою досягнення заданої точності моделювання.

 

Розробка програмного продукту вироблялася за допомогою програмних засобів і компонентів середовища програмування Delphi. Також при реалізації поставленого завдання й написання  програмного продукту були використані власні розроблені й універсальні компоненти, які активно використаються різними розроблювачами.

 

Використання даного інструментарію дозволило створити програмний продукт, що може використатися різною категорією людей, а саме: керівники вищої й середньої ланки, експерти підприємства, що займаються іноваційними впровадженнями й новими інформаційними технологіями, аналітиками й ін. Слід також зазначити, що на основі створеного програмного продукту, при його деякому доповненні й зміні, можна вирішувати клас завдань, що виникають в екстремальних ситуаціях при прийнятті управлінських рішень.

 

Для побудови самої моделі програми був проведений аналіз економіко-математичної, математичної, економічної літератури, а також літератури пов'язаної з моделюванням процесів. З метою побудови як можна більше точних розрахунків і видачі точних результатів використовувалися методи, такі як: застосовувана у багатьох закордонних країнах  система директ-костинг, системи одержання знань, економіко-математичне моделювання й методи одержання знань про бізнес-процеси на основі імітаційного моделювання. Саме розроблена система дозволяє проводити розрахунки з найменшою похибкою й більш точно оцінювати фінансовий стан підприємства, а разом із цим впроваджувати бізнес-процеси на підприємстві, які допоможуть при прийняття правильних управлінських рішень і будуть сприяти подальшому розвитку підприємства.

 

Найбільш гострою проблемою, що пропонується вирішити за допомогою  інформаційних технологій, є проблема обміну інформації між розгалуженою мережею контрольних установ. Одним з найцікавіших методів обробки даних цієї інформаційної системи є метод матричного балансу, за допомогою якого можна відслідковувати будь-які грошові потоки. Але організаційно-технічні аспекти його застосування досить складні, тому повністю використати потенціал матричного балансу в області фінансового контролю навряд чи вдасться. При цьому не завжди тотальний контроль є позитивним явищем, особливо з урахуванням недоліків сучасного законодавства.

 

Проте навіть вони не мають достатнього  технічного, не кажучи вже про однакове програмне забезпечення, що дозволило  б їм надавати для додаткової обробки  й використати інформацію інших  контрольних органів. Існуючі ж  програмні пакети не завжди відповідають основним принципам автоматизації в цій області, оскільки орієнтовані більше на облікову, а не на аналітичну й контрольну функції.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

 

1.   Острейковский В.А. Теорія  систем. М. Вища школа 1997р.

 

2.   Бусленко Н. П. Моделювання складних систем. М. Наука 1978р.

 

3.   Сытник В.Ф. Каратодава  Е.А. Математичні моделі в     плануванні й керуванні підприємствами. К. Вища школа 1985р.

 

4.   Замків О.О.,  Толстонятенко  А.В., Черемних Ю.Н. Математичні  методи в економіці. М. ДНСС. 1997р.

 

5.   Дубров А.М., Лагоша Б.А., Хрусталев Е. Ю. Моделювання  ризикових ситуацій в економіці  й бізнесі. М. Фінанси й статистика 1999р.

 

6.   Вітлінський В.В. Наконечний  С.І. Ризик у менеджменті. Київ, Борисфен, 1996р.

 

7.   Малыхин В.И. Математичне  моделювання економіки. М. В УРАО 1998р.

 

8.   Терехов Л.Л. Экономико  - математичні методи. М. Статистика 1988р.

 

9.   Карасев А.И., Кремер Н.Ш., Савельєва Т.Н. Математичні методи  й моделі в плануванні. М. Економіка. 1987р.

 

10.       Андрийчук В.Г.  Наконечний С.Н. математичне моделювання економічних процесів сільськогосподарського произв. К. КНИХ 1982р.

 

11.       Скурихин Н.П.  Математичне моделювання. М. Вища  школа 1989р.

 

12.       Хазанова Л.  Математичне моделювання в економіці.  М.1998р.

 

13.       Жданов С.  Економічні моделі й методи керування. М.Эльта 1998р.

 

14.       Рад Б. Моделювання  систем. М. Вища школа 1999р.

 

15.       Алдохин Н.П., Кулиш С.А. Економічна кібернетика.  Харків. Вища школа. 1983р.

 

16.       Гранберг А.Г.  Математичні моделі соціалістичної  економіки. - М.: Економіка, 1988.

 

17.       Лотів А.В.  Введення в економіко-математичне  моделювання. - М.: Наука, 1984.

 

18.       Кантарович  Л.В., Горстко А.Б. Оптимальні рішення  в економіці. - М.: Наука, 1979.

 

19.       Єфімова М.Р., Петрова Е.В., Румянцев В.Н. Загальна теорія статистики/ Москва ИНФРА-М, 1998

 

20.       Льюис К.Д.  Методи прогнозування економічних  показників/ Пер. с англ. і передмова  Е.З. Демиденко. - М.: Фінанси й статистика, 1986.

 

21.       Статистичний  аналіз в економіці/ За редакцією  Г.Л. Громыко. - М.: Видавництво МГУ, 1992.

 

22.       Статистичне  моделювання й прогнозування/  Навчальний посібник/ За редакцією  А.Г. Гранберга. - М.: Фінанси й статистика, 1990.

 

23. Беспалов Б.А. Наука й мистецтво  прийняття управлінських        рішень.-К.: Вища школа, 1985.

 

24. Войнаренко М. Діалоговий алгоритм  розв'язання задачі вибору        оптимальних варіантів розвитку  підприємства//Економіка України-1995.-№6.-с.85-88.

 

25. Евланов Л. Г.      Основи теорії прийняття рішень: М.: АНХ, 1979.