Лекции по "Ценообразованию"

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

 

ДОНБАСЬКА НАЦІОНАЛЬНА  АКАДЕМІЯ

 БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

КАФЕДРА «ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВ»

 

 

 

 

 

 

 

 

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

З ДИСЦИПЛІНИ

«ЦІНИ І ЦІНОУТВОРЕННЯ»

 

 

 

Укладач: к.е.н., доц. Вода І.С.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Макіївка, 2010 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

 

ДОНБАСЬКА НАЦІОНАЛЬНА  АКАДЕМІЯ

 БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

КАФЕДРА «ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВ»

 

 

 

 

 

 

 

 

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

З ДИСЦИПЛІНИ

«ЦІНИ І ЦІНОУТВОРЕННЯ»

 

 

Укладач: к.е.н., доц. Вода І.С.

 

 

Затверджено на засіданні кафедри 

«Економіка підприємств»

Протокол № __  від ________ р.

Зав. кафедри  «Економіки підприємств»

_____________________ Амоша  О.І.

 

 

 

                                                         Макіївка, 2010

ЗМІСТ

                         стор.

ВСТУП	5
ТЕМА 1.  ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ, ЗАВДАННЯ І СУТНІСТЬ ЦІНОУТВОРЕННЯ В СУЧАСНІЙ ЕКОНОМІЦІ	6
1.1. Економічна сутність ціни.	6
1.2. Ціноутворення як процес формування ціни.	9
1.3. Особливості державного регулювання цін в Україні.	9
ТЕМА 2. СКЛАД, ВИДИ І СТРУКТУРА ЦІН У РИНКОВІЙ ЕКОНОМІКИ	11
2.1. Склад і структура  ціни залежно від каналів руху  товарів	11
2.2. Види цін і тарифів  залежно від самостійності підприємства	16
2.3. Класифікація цін	20
2.4. Ціни і транспортні  витрати	21
ТЕМА 3. ВИТРАТИ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ	23
3.1. Класифікація  витрат	23
3.2.  Собівартість  продукції: її склад та види	26
3.3. Елементи та методи калькулювання продукції	29
3.4. Витрати,  що не включаються до собівартості  реалізованої  продукції	31
Тема 4. СТРАТЕГІЯ ЦІНОУТВОРЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ	33
4.1. Економічна сутність цінової політики	33
4.2. Етапи розробки стратегії ціноутворення	34
4.3. Види цінових стратегій підприємства	39
Тема 5. МЕТОДИ ЦІНОУТВОРЕННЯ	42
5.1. Основні методи ціноутворення	42
Витратні методи ціноутворення	43
Ринкові (маркетингові) методи ціноутворення	45
Економетричні (параметричні) методи ціноутворення	49
Тема 6. СВІТОВІ ЦІНИ І СПЕЦИФІКА ЇХ ФОРМУВАННЯ	50
6.1. Економічна сутність світових цін	50
6.2. Види світових цін і їх характеристика	51
6.3. Транспортний чинник ціноутворення у світовій торгівлі	52
Тема 7. ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНІ ЦІНИ	53
7.1. Зовнішньоторговельні  ціни	53
7.2. Правила формування  цін на експортовану продукцію	55
7.3. Правила формування  цін на імпортовану продукцію	56
7.4. Економічна сутність  демпінгу	56
Тема 8. ЦІНОУТВОРЕННЯ У БУДІВНИЦТВІ	57
8.1. Економічна сутність кошторисної вартості будівництва	57
8.2. Особливості формування собівартості будівельно-монтажних робіт	60
8.3. Договірна ціна	62
8.4. Ціна тендерної пропозиції	63
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ	64
ДОДАТКИ	66

 

ВСТУП

 

 

        Ринкова економіка ґрунтується на діяльності самостійних економічних суб'єктів, для яких ціни є вирішальним чинником формування результатів виробничої та фінансової діяльності.

Ринок диктує свої умови виживання, тому правильно обрана цінова стратегія, грамотна тактика формування цін, економічно вивірені методи ціноутворення складають основу успішної діяльності будь-якого підприємства, незалежно від форми власності.

Ціни є активним інструментом формування структури виробництва, мають вирішальний вплив на рух суспільного продукту в матеріально-речовій формі, сприяють підвищенню ефективності економіки, впливають на розподіл і використання робочої сили, зумовлюють рівень життя населення.  
В умовах ринкового функціонування економіки важливе значення набуває процес ціноутворення. Оптимальна методика установлення ціни, ефективна цінова політика є необхідною складовою успішної діяльності будь-якого підприємства.

Дисципліна „Ціни  і ціноутворення” віднесена до циклу професійно орієнтованих дисциплін.

Мета даного курсу - опанування теорії і практики ринкового ціноутворення.

Процес вивчення дисципліни „Ціни і ціноутворення” включає:

• формування знань щодо політики ціноутворення в ринкових умовах;
• розроблення стратегії та тактики ціноутворення підприємства;
• вивчення методів ціноутворення в умовах ринкової економіки;
• дослідження процесу ціноутворення у зовнішній торгівлі.

 

 

ТЕМА 1

 
 ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ, ЗАВДАННЯ І СУТНІСТЬ ЦІНОУТВОРЕННЯ В СУЧАСНІЙ ЕКОНОМІЦІ

 

1.1. Економічна сутність ціни. 
        1.2. Ціноутворення як процес формування ціни.  
        1.3. Особливості державного регулювання цін в Україні. 
    

       1.1. Економічна сутність ціни

 
      Ціна, як і гроші, є історична категорія, що виникла і сформувалася в процесі зародження і розвитку обміну. Вже в ході найпростішого натурального обміну доводилося, по суті використовувати ціни як обмінні пропорції, що забезпечували еквівалентність обміну. Найдавніші записи цін,які дійшли до нас, являють собою глиняні таблички з піктографічними письменами. Вони були знайдені при розкопках міста Урук, що розташовувалося на території Шумера. Таблички датуються 3300р. до н.е. – значить, їх вік більше 5300 р. Ці документи – записи про плату за ячмінь, пшеницю – не що інше, як квитанції.

Під загальним поняттям «ціна» розуміють оптові, роздрібні, державні, регульовані, договірні, вільні ринкові, прогнозні, світові та інші. Ціни представляють собою важливим інструментом і важелем управління економікою.

У механізмі ціноутворення важливо розрізняти дві взаємопов’язані частини:

1. Ціни, їх види, структура, величина, динаміка змін;

2. Ціноутворення як спосіб, правила встановлення, формування нових цін і зміни діючих.

Однак, механізм ціноутворення для нас не є прозорим, оскільки ми стикаємося безпосередньо з величиною ціни, а не особливостями її формування.

Ціни і ціноутворення є єдиним механізмом.

Ціна - це грошове вираження вартості товару.  
Згідно, визначення української економічної енциклопедії, ціна - це сума коштів, яку сплачує покупець за товар, який він купує, який представлений у вигляді продукту або послуги.

У ринковій економіці важливу роль відіграє закон вартості, який реалізується через механізм ціноутворення, тобто збалансованості попиту і пропозиції. Він є одним із регуляторів суспільного виробництва, який дозволяє розподіляти ресурси з одного сектора економіки в інший на основі товарно-грошових відносин. Як правило, вчені-економісти виділяють такі завдання ціноутворення:  
        1) встановлення ціни, яка задовольняє покупця при оцінці корисності товару;  
        2) покриття витрат на виробництво продукції і забезпечення прибутку, достатнього для нормального функціонування виробника;  
        3) облік взаємозамінності продукції при формуванні ціни (основна вимога споживача - його не цікавить, скільки витрачено на виготовлення даного продукту. Якщо один і той самий продукт пропонується на ринку за різними цінами, споживач, природно, віддасть перевагу той, що пропонується за більш низькою ціною. Якщо за однаковою ціною пропонується більш якісний і менш якісний продукт, споживач віддасть перевагу той продукт, якість якого вища.);

4) вирішення соціальних питань;

5) реалізацію екологічної політики;        

6) вирішення зовнішньополітичних питань.

       Завдання з третьої по п'яту виникли вже на сучасному етапі ціноутворення, їх особливо важливо вирішувати в період переходу від ринку нерозвиненого, стихійного до ринку регульованого.

       Основним ціновим важелем у вирішенні зовнішніх економічних питань є поставка за пільговими або покупка за завищеними цінами продукції для країн, для яких проводиться політика сприяння.

      Соціальна цінова політика (третє завдання) у всіх країнах проявляється головним чином в заморожуванні або відносному зниженні (підвищення в порівнянні з цінами на інші товари в значно меншому ступені) цін на товари підвищеного соціального значення (товари дитячого асортименту, медикаменти, продукти харчування першої необхідності та ін.).

       Для стимулювання випуску прогресивних (із загальнонаціональних позицій) засобів виробництва держава продумує систему заохочувальних цін (зняття верхніх цінових обмежень, встановлення нижніх меж цін для зміцнення конкурентоспроможності виробників та ін.) З метою стимулювання якнайшвидшого впровадження прогресивних засобів виробництва держава розробляє пільгову систему цін для споживачів. Різниця між відносно підвищеними цінами виробників і щодо заниженими споживчими цінами часто дотується державою.

        Прикладом використання цінових важелів у рамках екологічної політики (четверте завдання) є дозвіл за допомогою цін проблеми поліпшення переробки сировини, переробки та утилізації відходів. При цьому найбільш важливі питання оцінки вторинних ресурсів, відходів та продуктів їх переробки.  
Завдання ціноутворення тісно пов'язані із функціями цін.

       Функції цін - найбільш загальні властивості, які об'єктивно притаманні категорії «ціна» і характерні для будь-якого виду цін.  
        Виділяють п'ять основних функцій ціни:  
       1) Обліково-вимірювальна функція забезпечує еквівалентність обміну, тобто виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) забезпечує відшкодування витрат на її виробництво і реалізацію, а також утворення прибутку в розмірі, що дозволяє удосконалювати і розвивати виробництво, підвищувати життєвий рівень працівників. В умовах ринку ціна може відхилятися від витрат. Економічний інтерес виробника і споживача розрізняється, тому виробник на основі облікової функції повинен контролювати витрати, аналізувати їх та порівнювати із цінами конкурентів, розробляти правильну цінову стратегію. Дуже важлива ця функція для маркетингу, де вся цінова політика диктується споживачем. На основі обліково-вимірювальної функції ціни маркетологи мають можливість враховувати зміни кон'юнктури ринку, пов'язані з динамікою товару на етапах життєвого циклу, координувати виробничі витрати, пов'язувати асортиментну політику фірми із перспективними напрямками задоволення попиту.

        2) Суть стимулюючої функції ціни полягає в заохочувальному та стримуючому впливі цін на різні сфери відтворення. Суть функції - ціна стимулює виробника через розмір прибутку, що закладено в неї, а також надбавки і знижки до початкової ціни. Стимулююча функція ціни дозволяє вирішити протиріччя між вимогами ринку і урахуванням реальної вартості товару. Вона допомагає знайти стимул між оптимальним використанням наявних ресурсів і вимогами споживачів, тобто між ринковою ціною та ринковою вартістю.

       3) Розподільна функція ціни пов'язана з участю ціни в розподілі чистого доходу між галузями економіки і її секторами, формами власності, регіонами, фондами, соціальними групами населення. Високі роздрібні ціни на престижні товари та предмети розкоші забезпечують перерозподіл грошових доходів певної частини населення за допомогою бюджетів для формування соціальних фондів.  
Розподільча функція ціни проявляється також через акцизи на окремі групи товарів, ПДВ, що надходять до бюджету на загальнодержавні потреби, для вирішення соціальних завдань держави.

      4) Близькою за змістом попередньої є перерозподільна функція. Як засіб перерозподілу ця функція проявляється в цінах, регульованих державою. Держава, наприклад, підтримує рівень цін на легкові автомобілі, алкогольну і тютюнову продукцію на рівні, що значно перевищує рівень витрат. Доходи від цього перевищення використовуються для підтримки відносно низьких цін на товари першої необхідності.

       5) Функція збалансованості попиту і пропозиції. Через ціну здійснюється зв'язок між виробництвом і споживанням, пропозицією і попитом. Механізм дії функції полягає в тому, що зміна ціни стимулює, з одного боку, зміну споживання, з іншого - зміну виробництва товарів.

       У теоретичному аспекті рівноважна ринкова ціна досягається при співвідношенні попиту і пропозиції, коли кількість товару еквівалентно кількості товару, пропонованого виробниками ринку. У реальності адекватність попиту та пропозиції постійно порушується і механізмом їх урівноваження виступає ціна.

    

     

 

      1.2. Ціноутворення як процес формування ціни

 
     Ціноутворення - це процес встановлення ціни на товари і послуги.  У ринковій економіці реальний процес формування ціни здійснюється не в сфері виробництва, не на підприємстві, а в сфері реалізації продукції, тобто на ринку під дією попиту і пропозиції, товарно-грошових відносин. Ціна товару остаточно формується на ринку. Кожна фірма встановлює ціни відповідно до цінової політики підприємства. Процес ціноутворення здійснюється на основі методології.

       Методологія ціноутворення - це сукупність найбільш загальних правил формування ціни, пов'язаних в основному з макроекономічними особливостями господарської системи, а також різними сферами ціноутворення.  
Загальні методичні правила стосуються переліку витрат, які включаються до собівартості як розрахункової основи ціни та формування прибутку, необхідної для нормальної роботи підприємства і сплати податків.  
Методологія процесу ціноутворення єдина для будь-якої системи незалежно від того, хто її встановлює, періоду дії, сфери діяльності підприємства. На основі методології виробляється політика ціноутворення підприємства, а також його стратегія.

Найважливішими елементами методології ціноутворення є  принципи ціноутворення:

 науковість;

 цільова спрямованість;

 безперервність;

 єдність процесу  ціноутворення.

 Для здійснення  процесу ціноутворення в ринковій  економіці безпосередньо на підприємстві  потрібні певні умови. Основні  з них: