Аудит обліку праці

 

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………. 3

РОЗДІЛ 1. Законодавчо –  нормативні та теоретичні основи аудиту обліку розрахунків з оплати праці…………………………………………………………..5.

1. Законодавчо – нормативне регулювання аудиту обліку розрахунків з оплати праці на підприємствах…………………………………………5
2. Теоретичні аспекти аудиту обліку розрахунків з оплати праці на підприємствах…………………………………………………………...8

РОЗДІЛ 2. Організаційно – економічна характеристика та визначення основних зон аудиторського ризику ПП «Методист»………………………….…18

2.1.    Організаційно  – економічна характеристика ПП «Методист» …..….18

2.2.    Визначення  основних зон аудиторського ризику  згідно з МСА……20

РОЗДІЛ 3.  Організація  і методика аудиту розрахунків з  оплати праці на ПП «Методист»……………………………………………………………….……24

3.1.    Планування  аудиту  розрахунків з оплати  праці на підприємстві….24

3.2.    Перевірка обліку  розрахунків з оплати праці  в ПП «Методист» ……27

3.3.    Узагальнення  результатів перевірки обліку  розрахунків з оплати праці            на підприємстві…………………………………………..…………………….32

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….35

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………37

ДОДАТКИ………………………………………………………………………40

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

В умовах подальшого розвитку економічних відносин, вступу України до Світової організації торгівлі та, у перспективі, до Європейського Союзу надзвичайної актуальності набуває рівень оплати праці, який зростає занадто повільно. Аудит розрахунків з оплати праці є однією найважливіших і складних ділянок аудиторської роботи, оскільки безпосередньо зачіпає економічні інтереси усіх без винятку працівників підприємства, що перевіряються. Крім того, відіграє важливу роль у системі як внутрішнього, так і зовнішнього аудиту. Це пов’язано з тим, що облік праці і заробітної плати є трудомістким, потребує уваги і сконцентрованості, оскільки пов’язаний з обробленням великої кількості первинної інформації, має багато однотипних операцій, здійснення яких потребує багато часу.

Дані обставини обумовили  вибір, актуальність проблеми, її теоретичну і практичну вагомість, а також  визначили мету і основні задачі дослідження.

Об’єктом дослідження  є Приватне підприємство «Методист» , яке було засновано у 2002 році.

Метою курсової роботи є  вивчення теоретичних і практичних аспектів аудиту розрахунків з оплати праці на ПП «Методист» і розробка пропозицій,  рекомендацій та шляхів по вдосконаленню аудиту розрахунків з оплати праці на підприємстві.

Визначити підходи до удосконалення організації та методики аудиту розрахунків з оплати праці згідно з останніми змінами у трудовому законодавстві, а також розкрити роль, місце і значення аудиту при вирішенні сучасних загальнодержавних питань з оплати праці. Удосконалити діючу модель бухгалтерського аналітичного обліку рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам», узагальнити законодавчу,нормативну та фактографічну інформацію щодо аудиту трудових ресурсів і заробітної плати, розробити модель аудиту операцій щодо оплати праці та її розрахунків і процедуру поточного контролю табеля обліку використання робочого часу на підприємстві у вигляді оперограми перевірки.

Курсова робота складається  із вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел і додатку.

У вступі обґрунтована актуальність обраної теми, визначена мета та об’єкт дослідження.

У першому розділі «Законодавчо – нормативні та теоретичні основи аудиту обліку розрахунків з оплати праці» розкрито законодавчо – нормативне регулювання аудиту обліку розрахунків з оплати праці на підприємствах та теоретичні аспекти аудиту обліку розрахунків з оплати праці .

У другому розділі «Організаційно – економічна характеристика та визначення основних зон аудиторського ризику»  розглянута   організаційно –  економічна характеристика ПП «Методист» та визначено основні зони аудиторського ризику згідно з МСА.

У третьому розділі «Організація і методика аудиту розрахунків з  оплати праці» присвячено вивченню питань з планування аудиту розрахунків  з оплати праці на підприємстві, перевірки обліку розрахунків з  оплати праці в ПП «Методист», узагальненню результатів перевірки обліку розрахунків з оплати праці .

У висновку сформульовані  основні пропозиції щодо удосконалення  аудиту розрахунків з оплати праці  на підприємстві.

Курсова робота складає    40 сторінок ,   5 таблиць, 31 літературних джерел та 6 додатків.

 

 

 

 

          

РОЗДІЛ 1. Законодавчо –  нормативні та теоретичні основи аудиту обліку розрахунків з оплати праці

 

1. Законодавчо – нормативне регулювання аудиту обліку розрахунків з оплати праці на підприємствах

 

Питання заробітної плати  регулюються досить широким колом  нормативних  документів, основні  з яких:

• Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV;
• Кодекс законів про працю України від 10.12.1997 №322 – визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці, у тому числі норми тривалості робочого часу для різних категорій працівників, оплати роботи в святкові та неробочі дні;
• Закон України «Про оплату праці» від 23.01.97 №29/97  - визначає економічні, правові та організаційні умови оплати праці працівників, які знаходяться в трудових відносинах з підприємствами всіх форм власності та господарювання, а також окремими громадянами та сфери державного та договірного регулювання оплати праці;
• Закон України «Про охорону праці» від 21.11.02 №229 – визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя, здоров’я в процесі трудової діяльності, регулює з участю відповідних державних органів відносини між власником та працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничої атмосфери, встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні;
• Закон України «Про відпустки» від 14.02.1996 № 504/96 – ВР  - встановлює державні гарантії права на відпустку, визначає умови, тривалість і порядок надання її робітникам.
• Закон України «Про аудиторську діяльність»   від 14.09.2006 №140 - визначає  правові  засади  здійснення  аудиторської  діяльності   в   Україні   і   спрямований  на  створення  системи  незалежного  фінансового контролю  з  метою   захисту   інтересів користувачів фінансової та іншої економічної інформації.
• Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755 - регулює   відносини,   що виникають у сфері справляння податків і зборів,  зокрема, визначає  
  вичерпний перелік податків та зборів,  що справляються в  Україні,  
  та  порядок їх адміністрування,  платників податків та зборів,  їх  
  права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження  
  і  обов'язки  їх  посадових  осіб  під  час здійснення податкового  
  контролю,  а  також  відповідальність  за  порушення   податкового  
  законодавства;
• Наказ Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 09.10.1995 №253 – затверджені типові форми первинного обліку особового складу;
• План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій та інструкція із його застосування, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.1999 №291 – визначені рахунки для накопичення інформації щодо виплат працівникам та порядок їх застосування;
• План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій суб'єктів малого підприємництва (далі - спрощений План рахунків)від 19.04.2001року;
• П(с)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» затверджені Наказом Мінфіну України від 31.03.1999   - визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів;
• П(с)БО 2 «Баланс» затверджені Наказом Мінфіну України від 31.03.1999 - визначаються зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей;
• П(с)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»  затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 травня 1999 р. N 137 - визначається порядок виправлення помилок, внесення та розкриття інших змін у фінансовій звітності;
• П(с)БО 16 «Витрати» затверджені Наказом Мінфіну України від 31.12.2000 №318 – визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності;
• П(с)БО 26 «Виплати працівникам» затверджені наказом Мінфіну України від 28.10.2003 №601 – визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про виплати( у грошовій і не грошовій формах) за роботи, виконані працівниками, та її розкриття у фінансовій звітності;
• МСА 200 «Загальні цілі незалежного аудитора та проведення аудиту відповідно до МСА»  - визначають цілі та загальні принципи , які регулюють аудит фінансової звітності;
• МСА 220 «Контроль якості аудиторської роботи» розглядає два напрямки контролю якості виконаних аудиторських послуг. По-перше, це вимоги до контролю якості в самій аудиторській фірмі. По-друге, забезпечення необхідної якості роботи під час конкретної аудиторської перевірки;
• МСА 300 «Планування аудиту фінансової звітності» розкривають, головним чином, основні рекомендації по плануванню аудиту фінансової звітності при виконанні повторних аудиторських перевірок, так як у випадках проведення перших аудиторських перевірок фінансової звітності економічного суб’єкта може виникнути необхідність в розширенні питань планування, які не розглядаються в даному Стандарті;
• МСА 500 «Аудиторські докази» - установлення стандартів і надання керівництва відносно кількості і якості аудиторських доказів, необхідних у ході аудиту фінансової звітності;
• МСА 700 «Формулювання думки та надання звіту щодо фінансової звітності» надають інформацію за результатами аудиторської перевірки фінансової звітності суб’єкта , яка проведена незалежним аудитором;
• МСА 705 «Модифікації думки у звіті незалежного аудитора»                

 

2. Теоретичні аспекти аудиту обліку розрахунків з оплати праці на підприємствах

 

Поняття "заробітна плата" трактується науковцями і практиками по-різному. Зокрема, в Законі Україні "Про оплату праці" терміном "заробітна  плата" позначається винагорода, обчислена, як правило, у грошовому ви­разі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу" [1].

Класики економічної теорії А.Сміт та Д.Рікардо у своїх наукових дослідженнях пропонують своє визначення поняття "заробітна плата". Так, А.Сміт зазначає, що "заробітна плата  включає в себе вартість життєвих засобів людини, щоб вона могла "працювати", а Д.Рікардо вважав, що "заробітна  плата є грошовим виразом "мінімуму засобів існування" [4, с.114]. 

Вітчизняні економісти досліджуючи  поняття "заробітна плата", також  пропонують свої визначення поняття "заробітна  плата". Зокрема, С.Ф. Покропивний вважає, що "заробітна плата як економічна категорія відображає відносини між найма­ними працівниками і роботодавцями щодо розподілу новоствореної вартос­ті (доходу). Якщо для перших заробітна плата є основною формою доходу, то для інших - елементом витрат на виробництво, чинником конкуренто­спроможності продукції, складовою доходу підприємства" [5, с. 409].

Ще одне визначення поняття "заробітна плата" запропоноване  М.Д.Ведерниковим. З його точки зору, заробітна плата є первинним доходом домашніх господарств, який передбачає винагороду в грошовій або натуральній формі, що має бути виплачена роботодавцем найманому працівнику за роботу, виконану у звітному періоді [2, c.75].

Проте найбільш повне визначення даного поняття пропонує О.А. Грішнова, яка розглядає поняття "заробітна плата" з кількох позицій: з позицій економічної теорії, з позицій ринкової економіки, з позицій економіки праці, з позицій найманого працівника та з позицій підприємця. Так, з позицій економічної теорії, заробітна плата - це економічна категорія, що відображає відносини між роботодавцем і найманим працівником з приводу розподілу новоствореної вартості. В умовах ринкової економіки заробітна плата - це елемент ринку праці, що складається в результаті взаємодії попиту на працю і її пропозиції і вира­жає ринкову вартість використання найманої праці. 3 позицій економіки праці, заробітна плата - це винагорода або заробіток, обчислений у грошовому виразі, який за трудовим договором роботодавець сплачує працівникові за роботу, яку виконано або має бути виконано. З позиції найманого працівника, заробітна плата - це основна частина його трудового доходу, який він отримує в результаті реалізації здатності до праці і який має забезпечити об'єктивно необхідне відтворення робочої сили. 3 позицій підприємця, заробітна плата - це елемент витрат виробництва і водночас головний чинник забезпечення матеріальної зацікавленості пра­цівників у досягненні високих кінцевих результатів праці [3, с.274].

Сутність заробітної плати  варто розглядати ще і в соціально-правовому (нормативному) і економічному аспектах. У соціально-правовому аспекті  сутність заробітної плати характеризується тією роллю, що вона повинна виконувати в реалізації соціальних прав людини і, насамперед, її правом на працю. Економічна сутність заробітної плати в різних літературних джерелах трактується по-різному. Існують, однак, три основні точки зору на роль заробітної плати в системі економічних відносин. Заробітна плата представляється як перетворена форма ціни робочої сили, як виділювана державою частина національного доходу і як ціна робочої сили.

У країнах з ринковою економікою більшість економістів розглядає  заробітну плату як ціну, що виплачується за застосування праці. Відпо­відно  трактується поняття "праця". У  широкому розумінні праця - це застосування фізичних і розумових здібностей людей у виробництві товарів  і послуг [7, с.182-183].

Заробітна плата, скорочено зарплата — винагорода, обчислена, зазвичай, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір зарплати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

З точки зору відносин розподілу  заробітна плата — це грошове вираження частини необхідного продукту, яка надходить в індивідуальне споживання робітникам фірми згідно з кількістю і якістю затраченої ними праці у виробництві.

Організації і фірми виплачують заробітну плату в грошовій формі, це обумовлено наявністю товарно-грошових відносин і ринку. В цивілізованій  економіці виплата зарплати не може проходити в натуральній формі. Грошова заробітна плата — найбільш гнучкий засіб обліку затрат і результатів праці. Регулювання заробітної плати здійснюється фірмою і державою. Перш за все встановлюється міра праці. Вона відбиває кількість праці (величина затраченої мускульної і нервової енергії), інтенсивність праці і якість праці (ступінь складності і значення роботи). В результаті з'являються норми виробітку, норми часу, норми обслуговування на тих чи інших роботах. Підприємства і держава проводять нормування праці. Виконана норма — це перш за все кількість праці певної якості, яку віддав робітник фірмі чи державі протягом певного часу. За це він отримує грошову винагороду в формі заробітної плати.

Держава і підприємство встановлюють такі принципи диференціації заробітної плати працівників: величина заробітної плати залежить від складності праці, професійних навичок і кваліфікації робітника; величина заробітної плати залежить від умов роботи, від її важкості, шкідливості для здоров'я. Праця у важких і шкідливих умовах оплачується вище; величина заробітної плати залежить від результатів виробничої діяльності фірми в цілому. Розрізняють дві основні форми заробітної плати: погодинну та відрядну. Погодинна зарплата нараховується робітникам залежно від кваліфікації і фактично відпрацьованого часу. Вона застосовується для оплати праці тих робітників: 1) виробіток яких неможливо чітко нормувати; 2) в роботі яких головним є не зростання продуктивності праці, а підвищення якості продукції; 3) виробіток яких в основному залежить не від їх індивідуальних трудових зусиль, а визначається технологічним процесом.

Функції ж робітника зводяться  тільки до налагоджування, спостереження  і контролю за роботою обладнання. При погодинній формі величина заробітної плати обчислюється як добуток погодинної ставки і кількості праці. Погодинна  оплата передбачає просту погодинну  систему, що обумовлює оплату за фактично відпрацьований час та погодинно-преміальну, яка враховує ще й інші моменти: виконання  норми, ріст продуктивності праці, якість робіт і продукції, економію ресурсів. Відрядна форма заробітної плати  застосовується на роботах, де праця  піддається точному і повному  обліку, де широко використовуються норми  виробітку. Величина заробітної плати  при ній обчислюється як добуток  розцінки одиниці виробу і кількості  виробів.

Згідно з податковим кодексом заробітна плата - це основна  та  додаткова  заробітна  плата,  інші  заохочувальні  та компенсаційні   виплати,  які  виплачуються  (надаються)  платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Мета аудиту розрахунків  з оплати праці — встановити дотримання підприємством чинного законодавства  з оплати праці та правильність відображення господарських операцій в обліку [2, c. 78]; отримання достатніх доказів  упевненості в ефективності їх використання, достовірності відображення та розкриття  інформації відповідно до діючих принципів  та тверджень (якісних аспектів) подання  фінансової звітності та оцінка здатності  підприємства забезпечувати відтворювальну, стимулюючу, регулюючу та соціальну  функції заробітної плати для  забезпечення подальшої безперервної діяльності підприємства.

Завдання аудиту розрахунків  з оплати праці встановити: дотримання законодавчо нормативної бази із питань виплат (КЗпП, П(С)БО); ефективність внутрішнього контролю витрат на оплату праці; правильність розрахунків виробітку за виконані роботи та надані послуги та їх відображення в обліку; обґрунтованість виплат заробітної плати за трудовими угодами та достовірність відображення в обліку; дотримання встановленого порядку віднесення витрат на оплату праці та собівартість продукції; правильність визначення розміру сукупного доходу, що підлягає оподаткуванню; відповідних нарахувань чи утримань; своєчасність перерахувань до бюджету утриманих сум податків та обов’язкових платежів; дотримання встановленого порядку депонування заробітної плати та своєчасності перерахування депонованих сум після закінчення строку позовної давності; резервування коштів для оплати відпусток [1, c. 115].

Аудит дотримання трудового  законодавства і розрахунків  з оплати праці може проводитися  суцільним способом, вибірковим або  комбінованим. Як правило, така перевірка  проводиться вибірковим способом, при  якому перевіряється інформація менше ніж 100% генеральної сукупності.