Аудит обліку праці

Практика організації  роботи аудиторських фірм базується  на тому, що закладається певний рівень значення аудиторського ризику. Традиційно його значення може знаходитися в  межах 2-5%. Якщо для своєї професійної  діяльності аудитор приймає значення аудиторського ризику на рівні 3%, то це означає, що 3 висновки зі 100 зроблених будуть містити невідповідну аудиторську думку стосовно фінансових звітів, які містять суттєві викривлення.

Для того щоб дотримуватися  встановленого рівня аудиторського  ризику при виконанні конкретної аудиторської перевірки, необхідно  проаналізувати, які фактори можуть впливати на його розмір.

Отже, існування аудиторського  ризику визначається тим, що:

по-перше, фінансова звітність, яка перевіряється, може містити  суттєві помилки,

по-друге, аудитор під  час проведення процедур перевірки  не виявить цих суттєвих помилок.

Факторна модель аудиторського ризику являє собою формулу 2.1.

АР=ВР*КР*РН, де

 

АР - аудиторський ризик.

ВР – властивий ризик – це ступінь прийняття звітності до матеріальних помилок в результаті впливу ряду суб’єктивних та об’єктивних факторів. Цей ризик не залежить від аудитора.

КР - ризик, пов’язаний з невідповідністю внутрішнього контролю. Це оцінка аудитором структури внутрішнього контролю клієнта з метою визначення її ефективності попередження або виправлення помилок у обліку та звітності. Цей ризик не залежить від аудитора.

РН – ризик невиявлення. Це ризик, який аудитор бажає визначити на випадок, якщо він не зможе знайти матеріальної помилки у звітності. Залежить від аудитора.

 

 

 

 

 

 

 

Таблица 2.2.

Критерії оцінки аудиторського ризику.

 

Фактор ризику	Оцінка фактора ризику	Рівень підприємницького ризику
Визначення економічної  ситуації, в якій функціонує підприємство	Стабільна	Низький
Визначення  галузі функціонування підприємства	Стабільна	Низький
Политика управлення на підприємстві	Пассивна	Низький
Система контролю на підприємстві	Істотний	Низький
Результати аудита минулих років	Не було перевірки	Высокий
Частота зміни керівництва	Низька	Низький
Фінансове положення комплексу	Істотне	Высокий
Імовірність виникнення судових  спорів.	Несуттєва	Низкий
Репутація керівників	Добра	Низький
Їх досвід роботи	Високий рівень	Низький
Форма власності	Приватна	Високий
Розуміння клієнта ролі та відповідності аудиту	Смутне	Високий

 

Виходячи з облікової  політики ПП «Методист», первинних документів та регістрів обліку дозволило виявити наступні ризики при проведенні перевірки операцій з оплати праці:

• властивий ризик – 0,39;
• ризик, пов’язаний з невідповідністю внутрішнього контролю – 0,24;
• ризик невиявлення – 0,25.

Таким чином загальний  аудиторський ризик при проведенні аудиту заробітної плати даного підприємства становить 0,39´0,24´0,25=0,03315=3,32% і є допустимим.

 

 

РОЗДІЛ 3.  Організація  і методика аудиту розрахунків з оплати праці

 

3.1.    Планування  аудиту  розрахунків з оплати  праці на підприємстві

 

Планування – це процес вироблення аудиторської стратегії. Планування ведеться протягом усієї аудиторської перевірки. Аудитор повинен скласти графік завершення основних етапів операції. Графік показує заплановану аудиторську роботу і служить засобом контролю за проведенням операції. При складанні графіка мають враховуватися вимоги клієнта. Потім аудитор повинен підготувати програму перевірки, докладно перерахувати процедури, які необхідно здійснити під час операції.

Програма аудиторської перевірки  – це основа детального планування часу і витрат.

Міжнародні стандарти аудиту мають у своєму складі спеціальний стандарт – Міжнародний стандарт аудиту 300 «Планування» (надалі – МСА 300), який встановлює обов’язкові процедури і надає рекомендації з питань планування аудиторської перевірки.

У процесі планування аудиторської перевірки створюються два основних документи: план аудиторської перевірки(Додаток 2) і програма перевірки(Додаток 3).

Найголовнішою вимогою до сучасного аудиту є його обов’язкове планування, яке забезпечує своєчасне та ефективне виконання робіт.

Науковці С.Ф. Голов, СЯ. Зубилевич зазначають, що «планування – це визначення засобів для досягнення цілей аудиту» [ 18, с.68].

Підчас планування використовується наступна інформація:

• умови договору (терміни, звітування перед клієнтами, вартість оплати за послуги та інші);.

• складаються і заповнюються анкети оцінки ризику;

• нормативно-правові документи, що регулюють аудит;

• наявність аудиторських доказів;

• рівень довіри до системи  внутрішнього контролю;

• облікова інформація підприємства;

• визначений рівень ризику та суттєвості.

Планування аудиту включає  складання загального плану, розробку аудиторської програми, допомагає аудитору організувати працю, здійснити обстеження за роботою асистентів.

План розробляється таким  чином, аби в ньому визначався час проведення кожної конкретної аудиторської процедури. У плані повинен відображатись  перелік і обсяг виконаних  робіт, строки виконання, процедури, що здійснюються аудитором.

Складений план аудиту переглядається керівником підприємства, що підвищує якість та ефективність аудиту.

За розробку плану відповідає аудитор. При складанні плану  аудитор має враховувати:

• умови контракту;

• уточнення інформації щодо складання договору;

• вплив на результати перевірки  законодавчої та нормативної бази з  обліку та аудиту;

• умови, що потребують доцільності  їх розкриття;

• рівень аудиторського  ризику;

• правдивість аудиторських доказі в.

У загальному плані повинні  відображатись ключові завдання:

• схвалення замовника  та укладання договору;

• огляд результатів попереднього аудиту;

• аналіз звітності;

• аудиторські процедури;

• тотожність синтетичного та аналітичного обліку згідно з зведеними  документами та реєстрами;

• співставлення бухгалтерського  обліку із системою внутрішнього контролю на підприємстві;

• коригування програми з урахуванням виявлених недоліків  та зон ризиків.

Після укладення договору розпочинаються роботи першого рівня  планування. При цьому визначаються конкретні виконавці з урахуванням  професійного рівня персоналу та його зайнятості.

Під час призначення виконавців ураховується: кількісний та якісний  склад, а також терміни і види робіт. На першому етапі планування розробляється попередній бюджет часу.

Для розрахунку бюджету часу приймається до уваги попередня  оцінка властивого ризику та ризику контролю, рівня суттєвості та попередній досвід.

Одним із найважливіших моментів виконання плану аудиторських робіт  є програма аудиту.

Програма аудиту—це документ, що містить завдання аудиту для конкретного  об’єкта, процедури, необхідні для виконання поставлених завдань, обсяг і термін їх виконання.

Аудиторська програма включає:

• тестування операцій;

• аналітичні процедури;

• тестування статей балансу.

Тестування операцій необхідне  для виявлення помилок і порушень, що впливають на правильне відображення показників фінансової звітності.

Аналітичні процедури  є важливим засобом аудиторської перевірки. Це — способи перевірки, що використовуються для:

• оцінки фінансової стабільності підприємства;

• виявлення помилок у  бухгалтерському обліку та фінансовій звітності;

• скорочення обсягу тестів.

Тестування статей балансу  базується на даних Головної книги. Їх основними завданнями є:

• підтвердження сум з  рахунків дебіторів і кредиторів;

• перевірка грошової наявності  у касі та на рахунках у банку;

• з’ясування відхилень у результаті перевірки бухгалтерських даних господарських операцій та результатів аудиторської перевірки. Основними вимогами змісту аудиторських програм, встановлених аудиторською фірмою є:

• з’ясування змісту програм;

• встановлення термінів їх перевірки;

• отримання інформації для виконання кожної аудиторської процедури.

У разі потреби програма коригується.

Узагальнення результатів  планування аудиту оформлюється запискою, що включає:

• оцінку властивого ризику на підприємстві;

• оцінку ефективності внутрішнього контролю та ризику контролю;

• склад аудиторської групи;

• використання внутрішніх аудиторів;

• терміни виконання аудиту;

• дату завершення аудиту.

Складання типових програм  з допомогою Аудиторської Палати України сприятиме здійсненню якості та ефективності аудиторських перевірок.

 

3.2. Перевірка обліку розрахунків з оплати праці в ПП «Методист»

 

На етапі планування було ознайомлено з діяльністю ПП «Методист» на основі установчих документів, була досліджена фінансово-господарська діяльність підприємства, оцінено роботу бухгалтерської служби, ознайомлено із системою внутрішнього контролю, а також оцінено Положення  про облікову політику ПП «Методист» стосовно особливостей ведення обліку оплати праці (Додаток 4).

При аудиті розрахунків з  оплати праці ПП «Методист» перевірялась достовірність первинних документів щодо виконаних робіт та відпрацьованого  часу, їх відповідність нормативним  документам з нарахування і виплати  заробітної плати. При цьому було звернуто увагу на наявність і  правильність заповнення реквізитів підприємства, наявність відповідних підписів, відсутність виправлень і підчисток.

Основними показниками праці  та заробітної плати, що підлягали перевірці:

• чисельність працівників, їхні професії та кваліфікація;
• витрати робочого часу у людино-годинах, людино-днях;
• розмір фонду оплати праці за категоріями працюючих виданих нарахувань;
• нарахування премій, відпускних;
• розмір відрахувань за їх видами та інші.

Для цього перевірялися такі документи:  
- штатний розпис;  
- накази та розпорядження адміністрації стосовно руху особового складу;  
- колективний договір, трудові договори, угоди, контракти;  
- особові картки працівників;  
- табель обліку відпрацьованого часу;  
- наряди;  
- листи обліку простоїв;  
- акти про брак; виконавчі листи;  
- листи непрацездатності;  
- розрахунково-платіжні відомості;  
- реєстр депонованої зарплати;  
- розроблювальні таблиці;  
- журнал-ордер по рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці»;  
- Баланс; форми статистичної звітності.

Ці документи підлягали  вибірковій перевірці.

Наступним етапом перевірки  була оцінка системи внутрішнього контролю ПП «Методист». Перш за все було визначено основні завдання системи внутрішнього контролю оплати праці у відповідності до напрямків контролю. Було встановлено, що облік і контроль операцій по власному капіталу  ведеться правильно.

Аналіз отриманих матеріалів перевірки надав можливість узагальнити  всі недоліки і порушення щодо використання трудових ресурсів і розрахунків  з оплати праці по наступним напрямкам.

Перевірялось правильність визначення обсягів виконаних робіт, що вказані в первинних документах з обліку праці та її оплати, з  аналогічними показниками технологічних  карт, довідками норм виробітку, а  також контрольними замірами фактично виконаних робіт.

Встановлювалось, що вказані  в документах з обліку праці та її оплати роботи чи в дійсності  виконувались. Для цього було перевірені і зіставлені дані документів у порядку, що вказаний вище, а також опитуванням  відповідних осіб та перевіркою виконаної  роботи.

Встановлювалась відсутність  повторного включення робіт у  документи з обліку праці і  її оплати або повторне нарахування  сум за раніше оплаченими первинними документами. Було звернуто увагу на розрахунки з оплати праці з працівниками, які прийняті на роботу за трудовою угодою. Встановлювалось, за що, за яку  роботу або обсяг виконаної роботи нарахована така оплата праці, якими  документами підтверджується обсяг  виконаних робіт і розмір нарахованої  заробітної плати.

Перевірялось застосування норм виробітку, тарифних ставок, посадових  окладів і розцінок.

Було звернуто увагу на наявність і відповідність внутрішньо-розпорядчих  документів на підприємстві з нарахування  заробітної плати. У процесі аудиту було перевірено такі документи, як особові  картки, табель, розрахунково-платіжна відомість. Оформлення цих документів відповідало нормам та стандартам.

Перевірялось визначення підсумкових сум у первинних  документах з нарахування оплати праці. Зіставивши дані особових карток, табелю та розрахунково-платіжної відомості, я зробила висновок, що ставки в  розрахунково-платіжній відомості  записані вірно, відпрацьовані годин  правильно перенесені з табелю, сума нарахованої заробітної плати за відпрацьовані години визначена  вірно.

Встановлювалось, чи включено до первинних документів з обліку праці осіб, які не брали участь у виконанні цих робіт («мертві  души»). Це порушення виявлялось шляхом порівняння прізвищ працівників  зі списковим складом працівників, а також шляхом опитування окремих осіб, шляхом звіряння підписів у трудовій книжці, заяві про приймання на роботу та платіжних документах. В ході аудиту у розрахунково-платіжній відомості була звірена інформація щодо спискової чисельності, а також перевірений склад працівників шляхом звірення інформації  у відомості та в особових картках цих працівників. Ніяких відхилень не було виявлено, вся інформація відповідала дійсності.