Аудит операцій з коштами в касі на підприємстві ПАТ «Одеський консервний завод дитячого харчування»

 

2. Досягнення умов домовленості щодо проведення аудиту

2.1. Коротка характеристика суб’єкту та об’єкту перевірки

Суб’єкт аудиторської діяльності є фірма “Одеський аудиторський центр”, в особі директора Войнаровська О.О., що діє на підставі Статуту і Свідоцтва про внесення в Реєстр аудиторських фірм та аудиторів № 145, виданого згідно з рішенням Аудиторської Палати України № 241 від 01.01.05р. Аудиторська фірма надає широкий спектр аудиторських послуг, що, безперечно, приваблює замовника.

Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), які уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення. Пов'язані з аудитом експертизи, консультації з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб. [37 c. 1152]

Основними документами, що регулюється аудиторська фірма, є Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.93 р. № 3125-XII (далі – Закон № 3125) та Стандарти аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів (далі – МСА). Вони затверджені як Національні стандарти аудиту протоколом засідання АП України від 18.04.2003 р. № 122. МСА не мають законодавчої сили, несуть рекомендаційний характер і діють лише в рамках норм Закону № 3125. А також розроблений внутрішньофірмовий стандарт якості аудиторських послуг. (Додаток 1)

 Аудиторська фірма “Одеський аудиторський центр” була запрошена на підприємство ПАТ "Одеський консервний завод дитячого харчування" для проведення аудиту, а саме для перевірки операцій з коштами в касі підприємства, в результаті якої б аудитори на основі проведених аудиторських процедур і отриманих достатніх аудиторських доказів висловити власну незалежну думку щодо перевіреної інформації.

Так, як саме у незалежності висловленої думки полягає основна відмінність аудиту від ревізії чи податкової перевірки. Аудитор, виступаючи як незалежний професіональний бухгалтер-практик, проводить аналіз фінансової звітності, зменшує ризик помилок у ній до прийнятного низького рівня і надає високий, але не абсолютний рівень впевненості кериництву. Як відомо, що абсолютна впевненість в аудиті недосяжна внаслідок впливу таких чинників:

– необхідність судження;

– використання тестування;

– обмеження, властиві будь-яким системам бухгалтерського обліку;

– більшість свідчень, що може отримати аудитор, є за своїм характером радше  переконливими, ніж остаточними (МСА 120).

Крім незалежності, великою перевагою аудиту перед податковою перевіркою чи ревізією є «допоміжний» характер аудиту.

Тобто, на мою думку, аудит має  бути, насамперед, «швидкою допомогою» для підприємства, його «адвокатом». Першочерговим завданням аудиту повинно бути не будь-якими методами знайти більшу кількість помилок, не звільнення керівника чи головного  бухгалтера, а дієва допомога щодо виявлення помилок і недопущення їх у майбутньому.

Аудиторська фірма “Одеський аудиторський центр” також має право на договірних засадах вести бухгалтерський облік на підприємствах відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV (далі – Закон № 996), формувати та подавати його фінансову та іншу звітність, тобто виконувати обов'язки головного бухгалтера підприємства.

При цьому слід зазначити, що аудиторська фірма має право перевіряти фінансову звітність такого підприємства лише в тому випадку, коли загроза незалежності при проведені аудиту буде знижена до прийнятного рівня та будуть враховані обмеження, встановлені ст. 24 Закону № 3125.

Крім МСА 120, щодо надання аудиторських послуг надані в Міжнародному стандарті завдань з надання впевненості 300, що входить до складу МСА, за яким аудитори можуть перевіряти:

• дані (історичні, прогнозні, статистичні), показники результатів діяльності;

• системи та процеси (наприклад, систему внутрішнього контролю, управлінський облік);

• поведінку (наприклад, корпоративне управління, управління людськими ресурсами).

Отже, аудиторська фірма може виконувати і пропонувати підприємствам доволі широкий і розгалужений спектр послуг, який може задовольнити найвибагливіші потреби замовника.

Також необхідно відмітити, що аудиторська фірма зобов'язана дотримуватися політики і процедур контролю якості аудиторських послуг, які гарантують, що всі аудиторські перевірки проводяться у відповідності з нормативами аудиту та Законом України "Про аудиторську діяльність".

Фаховий рівень аудиторських послуг забезпечують лише висококваліфіковані, досвідчені, ерудовані та компетентні аудитори. Постійна наявність в аудиторській фірмі кваліфікованого персоналу виконується через підготовку персональних службових інструкцій і обов'язків для кожного співпрацівника, а також залучення до процесу нових кваліфікованих спеціалістів.

Метою контролю якості аудиторських послуг є підвищення престижу аудиторської професії шляхом забезпечення високої якості послуг, які надаються.

Основною метою контролю якості роботи аудитора є забезпечення відповідності здійснення аудиторської перевірки загальноприйнятим стандартам. У МСА № 220 "Контроль якості аудиторської роботи" розкрито методичні рекомендації щодо контролю роботи аудитора.

Зокрема:

а) з політики та процедур аудиторської фірми стосовно роботи в цілому;

б) з процедур стосовно роботи, дорученої  асистентам під час проведення аудиту.

Аудиторська фірма “Одеський аудиторський центр” з метою гарантування якісного проведення аудиту відповідно до встановлених нормативів застосовує таку систему контролю за якістю робіт, яка б забезпечувала впевненість у безпомилковості виконаної роботи.

Об’єктом перевірки є підприємство ПАТ "Одеський консервний завод дитячого харчування", яке звернулось до аудиторської фірми “Одеський аудиторський центр” з проханням провести аудит операцій з коштами в касі підприємства.

Публічне акціонерне товариство Одеський консервний завод дитячого харчування" розрашована за адресою: Україна Одеська Приморський 65007 м. Одеса вул. Водопровідна, буд. 22.

Основним видом дiяльностi Товариства є перероблення та консервування овочів та фруктів. Товариства залежить вiд рiвня попиту на продукцiю, що виробляється пiдприємством. Дiяльнiсть Товариства залежить вiд сезонного фактору - обсяг реалiзацiї виготовленої продукцiї дещо збiльшується у весняно-лiтнiй перiод.

Основнi ризики в дiяльностi емiтента  пов'язанi з несвоєчасними платежами  реалiзаторiв, зростанням цiн на сировину i матерiали. Захист дiяльностi пiдприємства, розширення виробництва та ринкiв  збуту полягає у вивченнi нових  технологiй, постiйному покращеннi якостi продукцiї, що виробляється. Канали збуту продукцiї емiтента - шляхом укладання договорiв з iснуючими клiєнтами та шляхом залучення нових клiєнтiв. Методи продажу, якi використовує емiтент - зацiкавлення клiєнтiв у пiдтриманнi стосункiв з Товариством за рахунок оптимальної цiни на продукцiю, високої якостi виконуваних робiт.

Стан розвитку галузi виробництва, в якiй здiйснює дiяльнiсть емiтент, характеризується постiйним зростанням, появою нових технологiй, використанням  в роботi нових матерiалiв. Конкуренцiя в галузi є високою iз-за достатньої кiлькостi пiдприємств, що виробляють соки, як українських марок так i зарубiжних дуже вiдомих марок.

Для розробки фінансової стратегії  підприємства доцільно провести аналіз майнового стану, оцінку ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості.

Фінансовий стан підприємства характеризується розміщенням і використанням  ресурсів (активів) і джерелами їх утворення (власного капіталу і зобов'язань, тобто пасивів). Ці відомості аудитор  отримує із форми № 1 «Баланс». (Додаток 33).

На основі даних аудитор оформляє результати в робочому документі  «Агригований аналітичний баланс». (Додаток 2).

Як видно з таблиці, агрегований аналітичний баланс підприємства має наступна тенденція: збільшення загальної суми активів на 189232 тис. грн..,

збільшення оборотних активів на 22076 тисяч гривень., зменшення необоротних активів на 148 тисяч гривень, збільшення власного капіталу на 33856 тисяч гривень, зменшення позикового капіталу на 11925 тисяч гривень.

При цьому зменшилась доля позикового капіталу. Необхідність, використання позикового капіталу на підприємстві було обумовлено спробою виходу із збитковості та скорочення величини непокритих збитків підприємства, за рахунок можливостей більш раціонального вкладення позикового капіталу в основні та оборотні кошти з цілю підвищення віддачі. 

Для підприємства таке співвідношення власного та позикового капіталу є ризиком і може привести до негативній поведінці виробничої фінансової діяльності. Необхідно, оптимізувати величину власного капіталу.

Важливими показниками, що характеризують фінансовий стан підприємства є ліквідність  і платоспроможність.

Ліквідність — це показник, який характеризує здатність виконувати свої зобов'язання шляхом перетворення цінностей у  грошові кошти або їх абсолютно ліквідний еквівалент. Ліквідність характеризується, з одного боку, часом, необхідним для перетворення активів у гроші, з іншого — вартістю, ціною, за якою можуть бути продані ці активи.

Ліквідність балансу - це ступінь покриття пасивів його активами, термін перетворення яких в гроші відповідає терміну погашення зобов'язань.

Платоспроможність - це наявність на підприємстві засобів (грошових коштів і їх еквівалентів), достатніх для сплати боргів за всіма короткотерміновими зобов'язаннями і одночасно безперебійного функціонування виробництва. Платоспроможність - це певний стан підприємства, який гарантує його фінансову стійкість. Основними ознаками платоспроможності є:

• наявність достатньої кількості  коштів на рахунках в банку;

•відсутність простроченої кредиторської заборгованості та короткотермінових позик, не погашених у термін.

Аудитор проводить аналіз ліквідності балансу даного підприємства. До розрахунків використовує дані форми № 1 «Баланс». (Додаток 3).

Аналіз ліквідності балансу  показав, що на досліджуваному підприємстві спостерігається зменшення загальної вартості найбільш ліквідних активів з 4653 тис. грн. до 970 тис. грн. Це свідчить про погіршення платоспроможності підприємства, оскільки до цієї групи відносяться гроші, цінні папери, що легко реалізуються.

До швидколіквідних засобів  належать дебіторська заборгованість (первісна вартість), дебіторська заборгованість у розрахунках та інша поточна  дебіторська заборгованість. Загальна вартість швидколіквідних активів  збільшилась з 42145 тис. грн. до 64481 тис. грн.

Збыльшилась і сума повільно ліквідних активів з 63828 тис. грн. до 67251 тис. грн. До цієї групи належать запаси. До останньої групи входять необоротні активи, які використовуються у виробництві на протязі тривалого часу. Їх вартість зменшилась з 56675 тис. грн. до 56530 тис. грн.

Що стосується джерел формування активів, то тут спостерігається зменшення вартості найбільш термінових  зобов’язань, а отже і найбільш ризикових джерел, тобто кредиторської заборгованості з 36823 тис. грн. до 27625 тис. грн.

Короткострокові зобов’язання, що являють  собою короткострокові позики та кредити банків, котрі необхідно  погасити протягом 12 місяців значно зменшилися з 23821 тис. грн. на початок року до 21094 тис. грн. на кінець року.

Що стосується останньої групи за ліквідністю – постійні активи, що являє собою величину власного капіталу, то тут без змін на початок року та на кінець звітного року – 12500 тис. грн...

Більш детальним є аналіз платоспроможності  за допомогою фінансових коефіцієнтів.

Аудитор визначає платоспроможність підприємства. (Додаток 4). До розрахунків використовує дані форми № 1 «Баланс».

Щоб дати оцінку ліквідності досліджуваному підприємству, проаналізуємо розраховані  показники. Коефіцієнт абсолютної ліквідності  становив на початку звітного року 1,82, а на кінець року коефіцієнт абсолютної ліквідності становить 2,72, що означає, що величина грошових коштів, які має підприємство, майже у два рази більша за суму поточних зобов’язань.

На початок року усі поточні  зобов’язання повністю перекривались найбільш ліквідними, швидко ліквідними та повільно ліквідними активами. Цей показник (коефіцієнт загальної ліквідності) становить 0,08. На кінець року спостерігається зменшення до 0,02. Це означає що поточні зобов’язання підприємства майже в 6 рази менші за загальну вартість активів для їх покриття. Коефіцієнт проміжної ліквідності на початок року становить 1,3. Це означає, що загальна вартість грошових коштів та дебіторської заборгованості на 130% перекриває поточні зобов’язання.

На кінець року цей показник ще більший – 1,34. Коефіцієнт проміжної ліквідності перевищує нормативне значення (>1). Це говорить про те, що підприємство успішно функціонує, хоча треба шукати способі додаткового залучення грошових коштів.

Далі аудитор виконує аналіз типу фінансової стійкості підприємства. (Додаток 5). До розрахунків використовує дані форми № 1 «Баланс».

Розрахунок абсолютних показників фінансової стійкості свідчить про  те, що величина власних оборотних коштів на початок року не покривало вартість засобів на 26324, а на кінець повністю покриває вартість запасів, при чому надлишок становить 4257 тис. грн.