Аудит операцій з коштами в касі на підприємстві ПАТ «Одеський консервний завод дитячого харчування»

Щоб повніше визначити характер, обсяг і зміст аудиторських процедур аудитор повинен дати оцінку системі  внутрішнього контролю на підприємстві ПАТ "Одеський консервний завод дитячого харчування".

Основна мета вивчення та оцінки системи  внутрішнього контролю – це підготувати основу для планування аудиту, встановлення виду, термінів проведення і обсягу аудиторських процедур.

На підприємстві ПАТ "Одеський консервний завод дитячого харчування" відповідальність за дотриманням порядку ведення касових операцій покладається на керівника підприємства Шильберг Валерій Володимирович, головного бухгалтера Овсяннікова Татяна Володимирівна і касира.

При проведені перевірки стану  внутрішнього контролю аудитору було надано у розпорядження матеріали дослідження, звіт попереднього аудиту, аудитором було здійснено вивчення системи внутрішнього контролю шляхом опитування персоналу підприємства, проведено власне спостереження, вивчення організаційно-розпорядчої і облікової документації на місці, вивчення результатів ревізій і перевірок всіх перевіряючи органів, тощо.

Результати опитування вивчення системи  внутрішнього контролю були оформлені в виді анкети. (Додаток 10)

В ходi перевірки ефективності функціювання системи внутрiшнього контролю ПАТ "Одеський консервний завод дитячого харчування" було виявлено, що системи внутрішнього контролю має достатньо високий рівень надійності та ефективності функціонування підприємства. Однак разом з тим було виявлено деякі негативні моменти:

1. На підприємстві  не має положення про систему внутрішнього контролю. Таким чином, чітко не визначені права, обов’язки, методи і способи контролю, що зменшує ефективність системи внутрішнього контролю в цілому. Аудитор рекомендує розробити положення, яке б регламентувало ефективну діяльність системи внутрішнього контролю.

2. Регістри касових операцій в національній валюті здійснюється вручну. Це може призвести до арифметичних помилок або інших викривлень. Аудитор рекомендує повністю автоматизувати систему обліку.

3. Відповіді можуть бути різноманітними і касир може не знати чи є на підприємстві наказ про проведення раптових ревізій каси, керівник підприємства - про необхідність укладання договору про повну матеріальну відповідальність з касиром. Не співпадання у відповідях на поставлені аудитором запитання можуть свідчити про слабкі сторони внутрішнього контролю.

У зв’язку з цим, наступним логічним елементом роботи з планування є  визначення ризиків і суттєвості помилок. Аудитор повинен оцінити загальну величину аудиторського ризику (АР) виходячи з його складових:

а) власного ризику (ВР), пов’язаного як з діяльністю підприємства в цілому, так і з веденням бухгалтерського обліку, зокрема визначення наявності у ньому помилок і перекручень. (Додаток 11)

Провівши оцінку власного ризику можна зробити висновок, що ВК являється середній. Адже за розрахунками аудитора рівень власного ризику складає 43,34. Це являється середнім показником власного ризику, тобто коливається в інтервалі 31-60%.

Але разом з тим найбільш ризикованим  являється те, що на підприємстві не розроблене положення про систему  внутрішнього контролю. Аудитор рекомендує розробити дане положення або  службі внутрішнього контролю, або  власне керівникові, який, в свою чергу являється керівником служби внутрішнього контролю.

Щоб дати оцінку величині власного ризику аудитор може використовувати такі робочі документи, як: «Анкета для опитування керівника підприємства» (Додаток 12) та «Анкета для опитування головного бухгалтера» (Додаток 13).

Тестування керівника підприємства на перед дослідній стадії перевірки  касових операцій показало достатньо  високий рівень надійності та ефективності функціонування підприємства. Однак  разом з тим було виявлено деякі  негативні моменти:

На підприємстві головною формою прийняття рішень є одноосібним. Це може призвести до невдоволення робочого и обслуговуючого персоналу підприємства, адже керівник не обговорює свої рішення (накази) з нижчестоящими ланками. Аудитор рекомендує затвердити і використовувати в подальшому іншу форму прийняття рішення. Це може бути колегіальна форма.

На підприємстві існують деякі підрозділи де характерною  рисою є висока плинність кадрів. Це може призвести до застою виробництва  і в подальшому втрати передбачуваного  прибутку. Аудитор рекомендує знизити плинність кадрів.

Тестування головного бухгалтера на перед дослідній стадії перевірки  касових операцій показало достатньо  високий рівень надійності та ефективності ведення бухгалтерського обліку та компетентності працівників облікового відділу. Але разом з тим було виявлено деякі негативні моменти:

На підприємстві спосіб ведення обліку та підготовки фінансової звітності змішаний (наполовину комп’ютеризований, наполовину ручний). Це може призвести до наявності помилок, а в подальшому навіть викривлення фінансової звітності. Аудитор рекомендує повністю комп’ютеризувати облік аби не виникли подальші проблеми з веденням обліку.

Відсутність на підприємстві підписки на спеціалізовану літератури, може призвести  до того, що бухгалтер не встигне прослідкувати за нововведеннями і допустити фатальну помилку, що в подальшому призведе до викривлення фінансової звітності. Аудитор рекомендує здійснити підписку на періодичну літературу.

Проаналізувавши відповіді можна дати оцінку ефективності системи бухгалтерського обліку грошових коштів в касі (Додаток 14).

Тестування системи бухгалтерського обліку ПАТ "Одеський консервний завод дитячого харчування" показало високу ступінь надійності цієї системи, високу ступінь надійності використовуємої на підприємстві інформаційних систем ведення обліку, таким чином, аудитор може в цілому довіряти системі бухгалтерського обліку на підприємстві, отже немає необхідності збільшувати стандартну кількість процедур перевірки.

Однак за результатами проведеного тестування системи БО підприємства на тлі прийнятного рівня якості системи були визначені деякі недоліки:

1) На підприємстві рідко здійснюється підвищення кваліфікації робітників бухгалтерії. Це може призвести до викривлень у фінансової звітності внаслідок не володіння робітниками останніми знаннями щодо змін методики обліки, чинного законодавства. Аудитор рекомендує частіше здійснювати підвищення кваліфікації.

2) Відсутність визначеної відповідальної особи за збереженням документів може призвести до втрати деяких бух. документів чи безладу в документації, яка зберігається протягом тривалого строку. Аудитор рекомендує призначити окрему особу, яка б відповідала за збереження документів.

б) ризику контролю (РК), пов’язаного з можливістю та ефективністю попередження, виявлення та виправлення помилок системою внутрішнього контролю підприємства. (Додаток 15)

Провівши оцінку ризику контролю можна  зробити висновок, що РК являється  середній. Адже за розрахунками аудитора рівень ризику контролю складає 16 балів. Це являється середнім показником ризику контролю, тобто коливається в інтервалі 31-60%.

Але разом з тим найбільш ризикованим являється те, що на підприємстві не розроблене положення про систему внутрішнього контролю. Аудитор рекомендує розробити дане положення або службі внутрішнього контролю, або власне керівникові, який, в свою чергу являється керівником служби внутрішнього контролю.. Також пересилання документів від одного відділу до керівника через мережу Інтернет є дуже небезпечним, що в подальшому може призвести до висвітлення інформації або до хакерських атак. Аудитор рекомендує не застосовувати даний спосіб пересилки інформації, а краще передавати все особисто директору в руки.

Для визначення ефективності функціонування та її професіоналізм, відповідальність та компетентність служби внутрішнього контролю можна запропонувати тести, які аудитор використовував для оцінки системи внутрішнього контролю. (Додаток 16)

За результатами тестування встановлено  фактичне ставлення адміністрації  до організації обліку і забезпечення збереження і цільового використання грошових коштів на підприємстві. Аудитор  відмітив для себе об'єкти підвищеної уваги при плануванні контрольних процедур, послідовність етапів проведення перевірки, конкретні джерела отримання даних, уточнює аудиторський ризик. Аудитор звертає увагу на те, що деякі зони та аспекти мають більшої уваги. Загалом найбільший ризик представлено в самій системі обліку і аудитор відмітив, що найбільшу увагу необхідно приділити саме цій зоні. Але також необхідно і прослідкувати за самою системою контролю.

в) ризику не виявлення помилок (РН), який полягає в тому, що аудитор може не виявити суттєвих помилок у фінансовій звітності і підтвердити її достовірність за наявності перекручень. (Додаток 17)

Провівши оцінку ризику не виявлених помилок можна зробити висновок, що РН являється низьким. Адже за розрахунками аудитора рівень ризику не виявлених помилок складає 10 балів. Це являється низьким показником ризику не виявлених помилок, тобто коливається в інтервалі 15-30%.

Отже, оцінку ризику не виявлених помилок показало достатньо високий рівень надійності та ефективності ведення аудиторської перевірки та компетентності працівників аудиторської бригади.

Отже, необхідно оцінити загальну величину аудиторського ризику (АР). (Додаток 18) Звідси аудиторський ризик визначається за формулою:

АР = ВР • РК • РН.

Можна досліджувати степінь ризику з використанням оцінок: низький, середній, високий, як в нашому випадку, але також можна визначати рівень ризику у відсотковому значенні. При цьому для більшості підприємств прийнятна його величина не повинна перевищувати 5% загального підсумку балансу або товарообороту. Інакше аудитор повинен відмовитись від проведення аудиторської перевірки. Обов’язково враховується суттєвість помилок, які можуть бути виявлені.

За рахунок аудитора аудиторський ризик за визначенням складає 4,77%. Отже, поріг прийнятого ризику 5% , що не перевищує значення аудиторського ризику. Заходи щодо зниження ризику не виявлення не потрібні.

Це трохи полегшує роботу аудитора, зокрема він може застосувати  вибіркову перевірку. Але все  одно аудитору не слід досить опиратись на систему бухгалтерського обліку та контролю на підприємстві, не слід втрачати пильність та увагу під час перевірки.

Поряд із визначенням рівня ризику, аудитор звертає увагу на поняття суттєвості, що полягає у такому: якщо на підприємстві, де проводиться аудит, відсутня інформація, яка може впливати на економічні рішення користувачів, що приймаються на підставі даних фінансової звітності і залежать від розміру статті або помилки у зв'язку з перекрученням змісту інформації, оцінку того, що є суттєвим, а що ні, дає аудитор.

 Плануючи аудиторську перевірку,  аудитор аналізує, які дії та операції призводять до суттєвих помилок та перекручень фінансової звітності підприємства. Аудиторська оцінка суттєвості залишків за бухгалтерськими рахунками й укладеними угодами допомагає аудитору вирішити, які питання і які статті фінансової звітності необхідно проаналізувати, який розмір вибірки використати і які види аналітичних процедур необхідно провести.

Необхідно зазначити, що існує взаємозв'язок між суттєвістю і ризиком аудиторської перевірки: чим ретельніше здійснюється перевірка, тим нижчий розмір ризику аудиту, і навпаки. Оцінюючи ймовірність неправильного подання фінансової звітності, аудитор повинен з'ясувати, чи можуть бути визначені як суттєві помилки в ній, проаналізувати ці помилки - чи насправді вони є суттєвими чи ні.

Суттєвість при виконанні аудиторської перевірки на підприємстві становить 162435 (тис. грн.) (Додаток 19)

Виходячи із отриманої інформації аудитор може визначити необхідну кількість аудиторських процедур, основні напрямки перевірки, види робіт, методи контролю, необхідний термін для перевірки та виконавців. Як уже зазначалось, окремі аспекти можуть бути узгоджені з керівництвом підприємства-клієнта. Після цього аудитором складається план аудиту. (Додаток 20). Крім того, в письмовому вигляді аудитору слід підготувати програму аудиторської перевірки, в якій види, зміст та час проведення запланованих аудиторських процедур повинні збігатися із показниками загального плану аудиту. Програма ніби деталізує і доповнює план аудиту. З її допомогою аудитор може організувати роботу асистентів аудитора та іншого персоналу, детально вказавши які, ким і коли мають бути виконані аудиторські процедури. (Додаток 21).

У разі виявлення нових обставин, які не були враховані раніше, більшої кількості помилок, ніж передбачалось, при постановці додаткових завдань під час здійснення аудиторської перевірки план і програма аудиту можуть змінюватись, доповнюватись і коригуватись.

Визначення повноти і своєчасності виконання запланованих аудиторських процедур, установлення наявних відхилень від плану дають можливість самому аудитору і керівництву аудиторської фірми контролювати хід аудиторської перевірки та її якість і вживати необхідних заходів.

 

4. Методика проведення аудиту грошових коштів в касі

4.1. Перевірка правильності ведення та відображення в обліку касових операцій

При аудиті операцій з грошовими  коштами, зокрема касової готівки, аудитор проводить перевірку в декілька етапів.