Аудит витрат на виробництво продукції рослинництва у ПСП "Сонячна долина" Вознесенського району

Щоб оцінити аудиторський ризик, аудитору необхідно виконати роботу на проведення аудиту з найменшим  допуском помилок і забезпечити ефективність аудиторської перевірки.

Перш за все визначимо  рівень суттєвості. Згідно МСА 320 «Суттєвість  в аудиті» суттєвість – це властивість інформації, яка робить її здатною впливати на економічні рішення користувачів цієї інформації [5]. Рівень суттєвості – це максимально припустимий обсяг помилки або викривлення інформації, яка присутня в фінансовій звітності, який не призводить кваліфікованих користувачів в оману відносно цієї інформації.

Рівень суттєвості визначається, виходячи з його меж, які прийнято вважати на рівні від 1 до 10%, при чому від 1 до 5% - це низький рівень суттєвості, а від 6 до 10% - високий.

Визначення рівень суттєвості помилок в ПСП «Сонячна долина» приведено нижче.

                                                                                             Таблиця 2.8

Аудиторська фірма     «Незалежний Аудит»

Клієнт                          ПСП «Сонячна долина»                  Реєстраційний номер   1143

Період перевірки        з 15.02 по 28.02.2010р                      Аудитор     Станкевич О.В.

Шифр документа        544464

Визначення  суттєвості помилок

Показник	Значення, тис. грн.	Відсоток	Рівень суттєвості, тис. грн.
Обсяг реалізації	2044	1 %	20,44
Валюта балансу	2122	2 %	42,44
Прибуток	415	5 %	20,75
Власний капітал	1932	10 %	193,2

Примітка: Суттєвою буде вважатися помилка, що дорівнює найменшому розрахованому значенню наведених  показників.

Склав        Станкевич О.В.                         Перевірив         Коваленко Т.О.

Дата          28.02.10

 

Особливо важливе вивчення аудиторського ризику при аудиті зон ризику, коли оцінюються значні позиції об'єкта перевірки з урахуванням особливостей діяльності підприємства.

Загальний аудиторський ризик включає: властивий ризик, ризик контролю і ризик не виявлення  помилок.

Властивий ризик - це ризик, пов'язаний з функціонуванням  підприємства та наявністю виявлених  помилок при перевірці бухгалтерського  обліку та фінансової звітності, що виникають  під дією зовнішніх та внутрішніх факторів.

Властивий ризик  оцінюється на підготовчому етапі, коли аудитор знайомиться з підприємством.

Згідно з  МСА НВЕ 400 ризик контролю - це ризик  того, що викривленню залишку на рахунку (або класу операцій), які  могли б виникнути і які  могли б бути суттєвими, окремо або  разом із викривленнями залишків на інших рахунках, не можна буде своєчасно запобігати за допомогою систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю.

Ризик системи  бухгалтерського обліку залежить від  помилок, що допускаються у результаті документування господарських операцій, неправильного відображення їх у регістрах бухгалтерського обліку при складанні фінансової звітності. Це дає змогу підтвердити, що система обліку не ефективна і не надійна. Такі помилки у системі обліку виникають, коли часто змінюється законодавство чи нормативні документи.

Для оцінки розміру  системи бухгалтерського обліку аудитор повинен вивчити характер об'єкта перевірки; кваліфікацію робітників бухгалтерії; рівень знань працівників  облікового персоналу та розподіл посадових  обов'язків міх ними.

Ризик системи бухгалтерського обліку також залежить від помилок, виявлених у попередній аудиторській перевірці.

Під час аудиту необхідно більшу увагу зосередити на статті балансу з високим ризиком.

Складовою аудиторського  ризику є ризик виявлення (невиявлення) помилок.

Відповідно  до міжнародного стандарту 400 ризик  невиявлення помилок - це ризик того, що аудиторські процедури, по суті, не виявляють викривлення залишку  на рахунку (або класу операцій), які можуть бути суттєвими, окремо або  разом з викривленнями залишків на інших рахунках.

Цей ризик аудитор  встановлює для себе сам. Він тісно  пов'язаний з ризиком системи  бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю. Чим вище ризик обліку і контролю, тим менший ризик виявлення  помилок. Це означає, що аудитор повинен запланувати і виконати значний обсяг незалежних процедур. Якщо ризик контролю і власний ризик не залежать від аудитора, і він може на нього впливати, то ризик виявлення помилок є результатом аудиторської перевірки якості роботи аудитора. За цей ризик аудитор несе повну відповідальність, тому він повинен зробити все необхідне, щоб звести ризик «виявлення» помилок до мінімуму.

Для цього необхідно  вибрати правильний спосіб одержання  документів і провести більшу кількість  аудиторських процедур. Найбільш достовірними вважаються докази, які одержані аудитором власноруч.

Ризик розраховується на підготовчому етапі. Він не є постійною  величиною може змінюватись впродовж аудиторської перевірки. При цьому  аудитор керує його величини. Загальний  ризик повинен визначатися межею від 1 % до 5 % .

Для оцінки аудиторського  ризику застосовується наступна модель розрахунку:

АР = ВР*КР*РН                                                              (2.1)

де: АР - загальний  аудиторський ризик;

ВР - властивий  ризик;

КР - ризик контролю;

РН - ризик невиявлення.

Наведемо розрахунок  рівня аудиторського ризику у  ПСП «Сонячна долина» Вознесенського району.

 

Таблиця 2.9

Аудиторська фірма     «Незалежний Аудит»

Клієнт                               ПСП «Сонячна долина»                    Реєстраційний номер   4578     

Період перевірки        з 15.02 по 28.02.2010р                     Аудитор     Станкевич О.В.

Шифр документа        747477

       

Оцінка  рівня аудиторського ризику

Основні складові	Рівень	Підстави
Властивий	Низький	Відсутні помилки в звітності
Ризик контролю	Низький	Відсутні помилки в  звітності
Ризик невиявлення	Низький	Об’єктивна необхідність
Аудиторський ризик	Низький

 

Крім кількісної оцінки ризику, застосовується інший  підхід. Компоненти ризику визначаються як «низький», «середній» і «високий».

Залежність  між компонентами аудиторського ризику наведена у таблиці 2.10.

Табл. 2.10

Залежність  між компонентами аудиторського  ризику

Властивий ризик (ВР)	Ризик контролю (КР)	Ризик невиявлення помилок (РН)	Аудиторський ризик (АР)
Низький	Низький	Високий	Високий
Низький	Середній	Середній	Високий
Середній	Середній	Середній	Середній
Низький	Низький	Середній	Низький
Високий	Високий	Низький	Низький

Дані таблиці  показують: якщо вплив зовнішніх  факторів на можливість помилок у звітності незначний (ВР - низький), система внутрішнього контролю достатня і функціонує ефективно (КР - низький), то ризик невиявлення помилок буде високим (РН - високий), аудиторський ризик при цьому буде теж високим.

На основі попередньої  інформації можна розрахувати аудиторський ризик для об'єкта аудиту – ПСП «Сонячна долина».

Показник властивого ризику розраховуємо залежно від  рівня фінансової звітності, тобто  порівнюємо дану попередню оцінку розміру  властивого ризику з найсуттєвішими залишками по бухгалтерських рахунках і певних категоріях операцій. Тому розмір властивого ризику буде дорівнювати 1,2%.

Ризик контролю встановлюємо на позначці 1,3 %, він показує  ступінь довіри аудитора до внутрішнього контролю організації за формуванням  економічних показників.

Що до ризику невиявлення, то він дорівнює 1,6%, тобто  це суб'єктивна ймовірність того, що процедури, які застосовуються аудитором  в процесі перевірки та дозволяють виявити існуючі в організації  порушення.

Загальний аудиторський ризик в цьому випадку буде дорівнювати:

1,2% * 1,3% * 1,6% = 2,5%

Цей показник не є досить високим, та показує, що аудиторська  перевірка буде проходити у відповідності  з договором, необхідна інформація буде надаватися для перевірки, аудитора буде допущено до документації та всі умови будуть сприяти перевірці.

Досвід проведення аудиторських перевірок переконує, що можна виділити такі помилки (викривлення) при веденні обліку витрат на виробництво:

1. необґрунтоване завищення (заниження) величини матеріальних витрат, незавершеного виробництва, сум з оплати праці та ін.;
2. внесення до витрат виробництва адміністративних витрат та витрат на збут;
3. необґрунтоване віднесення на витрати виробництва звітного періоду транспортних витрат, що належать до залишку невикористаних запасів;
4. віднесення капітальних вкладень в основні засоби на витрати виробництва і обігу;
5. внесення в собівартість витрат, виробничий характер яких не обґрунтований;
6. внесення витрат у собівартість без належного документального обґрунтування і виправдовуючих первинних документів;
7. внесення витрат на відрядження, не пов'язаних із підприємницькою діяльністю організації, у собівартість;
8. внесення амортизації нематеріальних активів, вартість яких не підтверджена документально, у собівартість;
9. внесення витрат на утримання невиробничих основних засобів у собівартість. Виявлені помилки і порушення узагальнюють у робочому документі, в якому зазначається: первинний документ, дата, сума, характер порушення, примітки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІІ

АУДИТ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА У ПСП «СОНЯЧНА ДОЛИНА» ВОЗНЕСЕНСЬКОГО  РАЙОНУ

 

3.1. Переддослідна  стадія аудиту витрат на виробництво  продукції рослинництва

Аудиторський  процес складається з таких стадій: початкова, дослідна і завершальна.

Початкова стадія включає визначення об'єкта аудиту й організаційно-методичну підготовку. При виборі об'єктів аудиторська фірма використовує складений план своєї діяльності.

Що ж стосується дослідної стадії, то вона повинна  базуватися на складеній програмі аудиту, де наводиться порядок та об'єкти проведення перевірки.

Перед укладанням договору аудитор і його клієнт, замовник повинні дійти згоди щодо умов виконання аудиторських робіт. Замовник має надіслати аудитору або аудиторській фірмі лист – пропозицію. З листі має міститися прохання на проведення аудиторської перевірки, з якою метою вона буде здійснена, терміна проведення аудиторської перевірки а також зобов’язання замовника.

 Формою визначення  умов виконання аудиту може  бути лист – зобов’язання  про здійснення аудиту аудиторською  фірмою і конкретним аудитором.  Зміст даного документу включає:

• мету аудиту;
• розподіл відповідальності сторін;
• обсяг аудиту;
• форми підсумкових документів;
• аудиторський ризик (межа суттєвості помилок);
• вимога вільного доступу до інформації.

Після узгодження всіх питань замовник і аудитор укладають договір про проведення аудиту.

Згідно МСА 300 «Планування  аудиту»  викладені методичні  рекомендації щодо планування, діяльності аудиторської фірми, які спрямовані на якісне і своєчасне виконання  аудиторських робіт.

Планування – вироблення головної стратегії і конкретних підходів до характеру, періоду а також часу проведення аудиту. Аудиторський план розробляється з огляду на те, що в ньому визначається час проведення кожної конкретної аудиторської процедури.

Основними завданнями планування є:

• забезпечення отримання необхідних аудиторських доказів;
• збереження в розумних межах величини витрат на проведення аудиту;
• використання системного підходу в процесі дослідження об’єктів аудиту;
• можливість здійснення функцій самоконтролю і оцінки результатів виконаної роботи.