Аудит витрат на виробництво продукції рослинництва у ПСП "Сонячна долина" Вознесенського району

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Октября 2012 в 15:23, курсовая работа

Описание работы

Виробництво є одним із основних процесів господарської діяльності підприємства. Процес виробництва являє собою, з одного боку, процес виробничого споживання засобів, предметів праці та самої праці, а з іншого – одержання нової продукції (робіт чи послуг).
Основною метою обліку виробництва є своєчасне, повне, вірогідне відображення фактичного розміру і складу витрат та контроль за використанням всіх видів виробничих ресурсів, а також обсягу виробленої продукції (наданих робіт чи послуг) в натуральних та грошових вимірниках. Рослинництво як галузь господарства характеризується низкою особливостей. Воно визначається, з одного боку, впливом природних факторів, з другого – соціальних, які необхідно враховувати при організації бухгалтерського обліку.

Содержание работы

ВСТУП 3
РОЗДІЛ І. ЗАКОНОДАВЧО–НОРМАТИВНІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АУДИТУ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА 5
1.1. Законодавчо-нормативні аспекти аудиту витрат на виробництво продукції рослинництва 5
1.2. Теоретичні аспекти аудиту витрат на виробництво продукції рослинництва 9
РОЗДІЛ ІІ.ФІНАНСОВО – ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПСП «СОНЯЧНА ДОЛИНА» ВОЗНЕСЕНСЬКОГО РАЙОНУ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ЗОН РИЗИКУ 14
2.1. Фінансово – економічна характеристика підприємства 14
2.2. Визначення основних зон ризику з операцій із витратами 22
РОЗДІЛ ІІІ.АУДИТ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА У ПСП «СОНЯЧНА ДОЛИНА» ВОЗНЕСЕНСЬКОГО РАЙОНУ 29
3.1. Переддослідна стадія аудиту витрат на виробництво продукції рослинництва 29
3.2. Особливості перевірки обліку витрат на виробництво продукції рослинництва 32
3.3 Формування аудиторського висновку та оформлення звіту з аудиту витрат на виробництво продукції рослинництва 40
3.4 Шляхи вдосконалення аудиту витрат на виробництво 44
ВИСНОВКИ 50
Додатки 54

Файлы: 1 файл

КУРСАК _АУДИТ..........doc

— 590.00 Кб (Скачать файл)

Метою планування аудиту є звернення уваги аудитора на найважливіші напрями аудиту, на виявлення проблем, які слід перевірити найретельніше.

Для виконання плану аудитор  повинен підготувати в письмовій  формі програму аудиторської перевірки  з визначенням в ній конкретних завдань і процедур для кожного об'єкту аудиту.

Програма аудиту – це детальний перелік змісту аудиторських процедур. Цей перелік є детальною інструкцією для асистентів аудитора та рядових учасників перевірки, який також є засобом контролю за якістю їх роботи. Програма повинна бути настільки деталізованою, щоб можна було використовувати її як інструкцію для виконавців аудиту, які беруть участь у перевірці. У програмі аудиту види, зміст та час проведення процедур повинні співпадати з прийнятими до роботи показниками загального плану аудиту. Вона містить перелік об'єктів аудиту по його напрямкам, а також час, який необхідно витратити на кожен напрямок аудиту або аудиторських процедур.  
Аудитор затверджує програму, визначаючи суттєвість по процедурах аудиту, об'єкт аудиту з кожного питання окремо та масштаб перевірки. 
Найчастіше для зручності програма оформлюється у вигляді таблиці. На початку програми як правило вказується: назва підприємства; період перевірки; дата перевірки; об'єкт перевірки.

У програмі крім прізвища також  вказують ініціали аудитора, який робив  перевірку конкретного об'єкта аудиту, час, який необхідно витратити на перевірку конкретного об'єкта перевірки, та передбачають місце для поміток  про фактичне виконання плану  аудиту з кожного питання. 
Програма по кожному об'єкту аудиту підписується керівником групи аудиторів або керівником аудиторської фірми.

Існує два типи підготовки програми: максимально жорсткий і  максимально гнучкий. Найбільш вдалою являється змішана форма програми, коли аудитор, маючи основну програму, складає свою з урахуванням специфічних властивостей.

Робочі документи – це записи аудитора, здійснені ним під час планування, підготовки та проведення перевірок, узагальнення їх даних, а також документально зафіксована інформація, отримана у процесі аудиту від підприємства-клієнта, третіх осіб або усних повідомлень. Вони може бути оформлені у вигляді стандартних форм, таблиць на папері, зафіксовані на електронних носіях. Визначаючи зміст робочих документів, аудитору доцільно взяти за орієнтир ту обставину, що робочими документами користуватиметься, наприклад, інший аудитор із незначним досвідом аудиторської діяльності.

Аудит операцій на підприємстві ПСП «Сонячна долина» буде здійснюватися шляхом використання необхідних аудиторських тестів, вибіркової перевірки бухгалтерських регістрів щодо обліку витрат, рахунків, первинної документації тощо.

Програму аудиторської перевірки  та тест внутрішнього контролю витрат на виробництво продукції на підприємстві ПСП «Сонячна долина» наведено в кінці курсової роботи, у додатках (Додаток Д, Додаток Е).

Документ як предмет аудиту є засобом обґрунтованості бухгалтерських записів і підтвердження достовірності  здійснених фінансово-господарських  операцій. Результати такої перевірки  доцільно оформляти відповідними таблицями, які додаються до матеріалів аудиту, однак аудитор сам вирішує, у який спосіб йому оформляти результати аудиту.

Таким чином, на даному етапі розвитку бухгалтерського  обліку відбуваються постійні зміни та нововведення у сфері організації бухгалтерського обліку та ведення звітності, яка стосується безпосередньо витрат. Аудитору необхідно постійно стежити за цими змінами, щоб уникати помилок у своїй роботі, а також давати професійні рекомендації стосовно організації обліку витрат.

 

3.2. Особливості  перевірки обліку витрат на виробництво продукції рослинництва

Після проведення переддослідної стадії аудиту аудитор  приступає до безпосереднього виконання  перевірки.

Основне завдання аудиторських служб – перевірка дотримання законодавства, що регулює фінансово-господарську діяльність підприємств, ведення бухгалтерського фінансового обліку, складання фінансової звітності та забезпечення державних органів і власників інформацією про фінансовий стан суб'єкта підприємницької діяльності.

У бухгалтерському  обліку дані про витрати та вихід  продукції рослинництва містяться  у первинних документах, в яких відображено витрати матеріальних, грошових, трудових ресурсів і вихід  продукції, зведених даних у накопичувальних відомостях (журналах), призначених для отримання узагальнюючих показників, які потім переносяться в регістри синтетичного й аналітичного обліку за кореспондуючими рахунками. У регістрах систематизують показники про витрати за видами культур і робіт для відображення їх бухгалтерськими записами в аналітичному обліку на рахунку 23 «Виробництво» субрахунок 1 «Рослинництво».

Аудитор має  з’ясувати наявність правильно  оформлених чотирьох груп документів: з обліку витрат праці, предметів праці, засобів праці, виходу продукції. Кожна група документів має своє призначення.

У документах з обліку витрат праці зафіксовано трудові витрати на виконання конкретних. В обліковому листку бригадир (працівник) щодня зазначає обсяг робіт, виконаний кожним працівником, і нараховану йому оплату праці.

У трактородільничих бригадах доцільно застосовувати Книгу бригадира з обліку праці і виконаних робіт, в якій передбачено ведення обліку в разі виконання кінно-ручних і механізованих робіт. При використанні цього первинного документа відпадає потреба ведення табеля обліку робочого часу. Аудитор має з’ясувати дотримання порядку записів у Книзі бригадира відповідно до правил заповнення табелів.

При перевірці  дотримання документального оформлення операцій з обліку виробітку та нарахованої заробітної плати на механізованих роботах з’ясовують наявність і правильність відображення даних в облікових листках тракториста-машиніста (ф. № 65а, ф. № 67б) і в Дорожніх листках трактора (ф. № 68). У них зазначають обсяг виконаної роботи в натуральному вираженні та в переведенні на умовні еталонні гектари, кількість виконаних нормо-змін, відпрацьований час у годинах, витрати палива за нормою і фактично, дані про рух палива, якість виконаних робіт, кількість відпрацьованих машино-днів кожним механізатором за кожний день.

Особливу увагу  аудитору слід приділити контролю достовірності записів про обсяг і якість виконаних робіт, які є основою для нарахування оплати праці, а також визначити дотримання встановлених вимог. Виявлені відхилення мають бути відображені в облікових листках тракториста-машиніста. Записи в облікових листках тракториста-машиніста здійснюють протягом 10—15 днів.

Облік відпрацьованого  часу, виробітку і нарахованої  оплати праці в рослинництві ведуть бригадири у Табелі обліку робочого часу (ф. № 64), який відкривають на бригаду або ланку. В ньому за алфавітом записують прізвища, ім’я та по батькові всіх постійних працівників, присвоюють кожному з них постійний табельний номер. Якщо в бригаді є сезонні й тимчасові працівники, то спочатку відображують кількість постійних, а потім сезонних і тимчасових. Аудитор повинен зафіксувати дотримання однакового порядку запису працівників у табелі щомісяця.

У документах з обліку витрат предметів праці наведено витрати на виробництво продукції рослинництва різних матеріальних цінностей, насіння, добрив, отрутохімікатів, гербіцидів, запчастин, малоцінних і швидкозношуваних предметів та ін.

Первинним документом для відпуску насіння  і садивного матеріалу є накладна внутрішньогосподарського призначення (ф. № 87) та лімітно-забірна картка на отримання матеріальних цінностей (ф. № 117). Насіння відпускають кожному відділу чи бригаді відповідно до ліміту, встановленого агрохімічного службою залежно від площі та норми висіву.

По закінченні посіву зернових однорічних та багаторічних трав складають Акт на витрачання насіння і садивного матеріалу (ф. № 119). Акт оформлюють за кожною культурою разом з доданими документами до нього (накладними внутрішньогосподарського призначення та лімітно-забірними картками) і передають бухгалтеру з обліку товарно-матеріальних цінностей.

При внесенні добрив під культури, а  також використанні отрутохімікатів і гербіцидів для обробки посівів складають Акт на використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, отрутохімікатів та гербіцидів (ф. № 118). У Акті, складеному в двох примірниках, наводиться назва культури, під яку були внесені добрива, назва добрив чи отрутохімікатів, площа, номер поля, кількість внесених добрив. Акт затверджує керівник господарства.

Списання дрібного інвентаря, малоцінних та швидкозношуваних предметів має здійснюватися на підставі затвердженого керівником Акта на списання виробничого та господарського інвентаря, малоцінних і швидкозношуваних предметів (ф. № 126).

Дані первинних документів у кінці місяця систематизують у Звітах про рух матеріальних цінностей (ф. № 127), після чого здійснюють відповідні записи про витрати матеріальних цінностей у Виробничих звітах підрозділів.

Документи з обліку витрат засобів праці стосуються використання засобів праці, що виражається в нарахованій амортизації. До них відносять розрахунки з нарахування амортизації — Розрахунок амортизаційних відрахувань по основних засобах, що надійшли і вибули (ф. № 59 і ф. № 60). За сучасних умов амортизація нараховується за видами основних засобів щодо амортизованої вартості відповідно до встановлених норм. Для визначення кожного місяця амортизаційних відрахувань по основних засобах, що надійшли і вибули за звітний місяць, застосовують ф. № 60. Для цього в розрахунку за кожним видом основних засобів, що надійшли і вибули, зазначають амортизуєму вартість і норму амортизації на місяць.

Для визначення фактичного розміру амортизаційних відрахувань і віднесення нарахованої амортизації на витрати виробництва використовують ф. № 59 «Розрахунок амортизаційних відрахувань по основних засобах на початок року».

Розподіл суми амортизації на основні засоби, що використовуються у рослинництві, здійснюють у Відомості розподілу амортизації за основними галузями рослинництва (ф. № 63).

У документах з обліку виходу продукції зафіксовано оприбуткування продукції рослинництва. Для обліку врожаю культур використовують Щоденник надходження сільськогосподарської продукції з поля. Щоденник ведеться бригадирами згідно із закріпленими за ними площами культур.

Продукцію у міру її надходження з поля зважує вагар або приймальник, дані записує  в Щоденник, зазначає дату, місце збирання, кількість  продукції та площу, де зібрано урожай. В кінці робочого дня за Щоденником приймальник підраховує кількість продукції, що надійшла за день. Одночасно на основі даних Щоденника бригадир записує виробіток кожного працівника в Книгу бригадира та в листок з обліку праці і виконаних робіт.

Приймання грубих і соковитих кормів (сінажу) здійснює спеціальна комісія, призначена керівником господарства, до складу якої входять головний агроном, бригадир, під керівництвом якого провадились роботи із скирдування, сінажу, кагатування тощо.

Основою для  оприбуткування цих кормів слугує Акт  прийому грубих і соковитих кормів (ф. № 92), який складають у двох примірниках. Перший примірник передається в бухгалтерію, а другий — фуражиру. Прийняті комісією скирди, кагати та ін. закріплюються за матеріально відповідальними особами.

Облік витрат на виробництво сільськогосподарської продукції через специфіку галузі має свої особливості, що й визначено Методичними рекомендаціями. Тому при проведенні аудиту обліку витрат на виробництво сільськогосподарської продукції правомірно його враховувати разом з новими вимогами.

Аудит за напрямами його проведення поділяють на перевірку головних, допоміжних, підсобних та обслуговуючих виробництв. Головними є виробництва, продукція яких має найбільшу частку в загальному обсязі випуску товарної продукції господарства. Це рослинництво та тваринництво. Призначенням допоміжних і підсобних виробництв є забезпечення виробничих потреб.

Аудитор з’ясовує перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції відповідно до порядку, встановленого самостійно сільськогосподарським підприємством з урахуванням П(С)БО 16 та Методичних рекомендацій.

При встановленні відповідності складу прямих матеріальних витрат аудитору слід пам’ятати, що до них входить вартість сировини та основних матеріалів, які становлять основу продукції, що виробляється, допоміжних і інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва.

Наступним етапом аудиту є перевірка правильності розподілу підприємством виробничих витрат на прямі, що пов’язані з виробництвом конкретної продукції, загальновиробничі витрати та витрати періоду.

До  складу витрат періоду відносять  також витрати на дослідження і розробки, собівартість реалізованої іноземної валюти та виробничих запасів, сумнівні та безнадійні борги, втрати від операційної курсової різниці від знецінення запасів, нестачі та втрати від псування цінностей, визнані пені, штрафи, неустойки та інші суми.

Витрати періоду  мають відображуватися безпосередньо  на рахунку 79 «Фінансові результати». Аудитор з’ясовує, рахунки якого класу використовує підприємство: класу 8 «Витрати за елементами» чи класу 9 «Витрати діяльності».

Правильність  ведення обліку витрат на рахунках класу 8 відповідно до вимог фінансового обліку за елементами перевіряють за рахунками 80 «Матеріальні витрати», 81 «Витрати на оплату праці», 82 «Відрахування на соціальні заходи», 83 «Амортизація», 84 «Інші операційні витрати», 85 «Інші затрати».

На ПСП «Сонячна долина» використовується наступна схема побудови обліку витрат: на рахунках класу 9 «Витрати діяльності» та на рахунку 23 «Виробництво».

Аудитор повинен  з’ясувати правильність відображення витрат в обліку залежно від застосування рахунків класів 8 і 9 (табл. 3.1).

Информация о работе Аудит витрат на виробництво продукції рослинництва у ПСП "Сонячна долина" Вознесенського району