Методика фінансового обліку довгострокової дебіторської заборгованості

Загалом серед основних недоліків існуючої системи обліку та аналізу дебіторської заборгованості можна визначити такі:        

а) для прийняття зацікавленими особами адекватних та вчасних рішень щодо існуючої  політики управління істотне значення мають актуальність і якість інформації про стан розрахунків з дебіторами, що формується на базі даних бухгалтерського обліку конкретних суб'єктів господарювання. Однак форма бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості, яку рекомендували нормативно, не враховує специфіки даного активу, що зумовлює наявність різних ознак його класифікації і велику кількість методів оцінювання. Крім цього, облікові регістри, що є рекомендовані для використання, не передбачають накопичення інформації про розрахунки з дебіторами різного рівня деталізації і узагальнення. Це зумовлює неможливість отримання інформації про дебіторську заборгованість в обсязі і вигляді, достатньому для проведення аналізу розрахунків з дебіторами зокрема  і заборгованості загалом з метою прогнозування ймовірності настання платіжної кризи суб'єктів господарювання, складання рекомендацій щодо її попередження;

б) невирішені проблеми відображення в обліку довгострокової дебіторської заборгованості, оцінки поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи та послуги;

в) застосовування у наших умовах традиційної за кордоном методики аналізу дебіторської заборгованості не завжди доцільно через відсутність необхідного обсягу вірогідної і доступної інформації щодо розрахунків з дебіторами. Крім цього, загальна криза неплатежів, характерна для сучасної української економіки, змушує сумніватися в об'єктивності, своєчасності і корисності отриманих результатів аналізу. Використання вітчизняних методик не дає змоги однозначно оцінити стан дебіторської заборгованості, а також ступінь його впливу на фінансово-господарський стан підприємств. Зазначені проблеми вказують на необхідність пошуку специфічних засобів аналізу дебіторської заборгованості, спрямованих на отримання інформації комплексного характеру, достатньої для прийняття рішень щодо глибини кризи неплатежів аналізованого суб'єкту.

На мою думку, передусім необхідно внести зміни  у П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», в яких чітко були би розмежовані поняття довгострокової та короткострокової дебіторської заборгованостей. Їх облік нині ведеться на різних рахунках бухгалтерського обліку, що не відзначено у вищезазначеному стандарті. Разом із тим слід вказати, що поточна дебіторська заборгованість є оборотним активом, а довгострокова – необоротним, і вони обліковуються на різних рахунках.

Уточнення вимагає  визначення поточної дебіторської заборгованості, оскільки, згідно з П(С)БО 10, вона «за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю» [7].

На мою думку, утворення поточної дебіторської заборгованості не завжди слід пов’язувати з доходом. Дохід, як зазначають Е. Є. Хендріксен і М. Ф. Ван Бреда, вимірюється сумою очікуваних грошових надходжень [29, с. 353], тому, якщо не очікується погашення дебіторської заборгованості у звітному періоді, то наступні надходження коштів або певних матеріальних цінностей не можна вважати доходом. Так, перерахування авансів за ще не передану продукцію призводить до виникнення дебіторської заборгованості, хоча доходу тут немає. Вважаємо, що ці пропозиції повинні бути взяті до уваги при подальшому вдосконаленні нормативної бази.

Створення ефективної системи контролю за якістю обліку розрахунків із дебіторами вимагає  розробки чіткої та досконалої класифікації дебіторської заборгованості, уніфікації способів її оцінки та документів аналітичного обліку. Це, відповідно, дозволить накопичувати інформацію про розрахунки з дебіторами з різними рівнями деталізації й узагальнення.

Потребують  розробки також моделі співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей  і певного інструментарію, який дозволив би швидко та якісно виявляти негативні явища, що впливають на кількісні та якісні зміни цих заборгованостей. Бажаним є співвідношення, коли кредиторська заборгованість переважає дебіторську на 10-20%. Однак, як показують дослідження, на деяких підприємствах кредиторська заборгованість переважає зобов’язання дебіторів у 10 і більше разів. Цьому можуть сприяти певні причини, і саме їх аналіз дозволить прийняти відповідні управлінські рішення.

При проведенні такого аналізу потрібно враховувати  специфіку підприємств і організацій, сезонність їх роботи, зв’язки з покупцями та постачальниками тощо. Варто також зважати на принцип «Вимагай оплати якомога швидше та оплачуй якомога пізніше», який дозволяє довший період володіти певними активами й отримувати від них вигоду. Крім цього, наявність великих обсягів дебіторської заборгованості, як вірно говорить Ф.Ф. Бутинець, спричиняє низьку платоспроможність підприємства [11, с. 351]. Відзначимо, що значна сума кредиторської заборгованості не завжди є негативним явищем; зокрема, коли підприємство володіє такою кількістю високоліквідних активів, при погашенні заборгованості ними це суттєво не вплине на подальшу його діяльність.

Отже, створення  ефективної моделі обліку дебіторської заборгованості дозволить уникнути ризиків неплатоспроможності і зниження показників ліквідності внаслідок отримання об’єктивної та своєчасної інформації для прийняття оптимальних управлінських рішень

На мій погляд, потребує удосконалення суть і визнання сумнівних боргів – поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги, щодо якої існує невпевненість погашення її боржником. Необхідно створити певні критерії, за якими буде визначатися перелік боржників, зв’язки з котрими може спричинити появу сумнівних боргів.

Важливо вдосконалювати методику визначення суми резерву сумнівних боргів. На мою думку, потрібно внести зміни в діюче законодавство для стимулювання створення підприємствами цього резерву. Практика показує, що більшість акціонерних підприємств, звітність яких є обов’язковою, не створюють резерву сумнівних боргів, оскільки:

- це вимагає  вилучення з обороту коштів, що  можуть бути задіяні в інших  сферах діяльності;

- суми, які резервуються, не включаються до валових  витрат у податковому обліку, що, в свою чергу, не впливає  на зменшення податку на прибуток;

- підприємства  не хочуть нести додаткові  трудові витрати на створення  цього резерву. 

Для забезпечення виконання принципу бухгалтерського  обліку «обачності» і зближення бухгалтерського та податкового обліку пропонуємо внести зміни до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в яких би зазначалося, що суми резерву сумнівних боргів відносяться до валових витрат.

Необхідно також  внести зміни до Плану рахунків бухгалтерського  обліку та Інструкції з його використання щодо рахунка 37 «Розрахунки з різними дебіторами». На нашу думку, класифікація дебіторської заборгованості на ньому не вірна. Сюди ввійшли різні види розрахунків із дебіторами, що можна об’єднати в групи, які неоднорідні за своєю природою.

Отже, в зв’язку з тим, що дебіторська і кредиторська заборгованості, на мою думку, – це зовсім різні об’єкти бухгалтерського обліку, які регламентуються різними нормативними актами і П(С)БО, зокрема відповідно П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» [7] та П(С)БО 11 «Зобов’язання» [8], пропоную вести синтетичний облік цих заборгованостей у різних регістрах.

З метою надання якісної  бухгалтерської інформації про заборгованість підприємства, користувачам для прийняття  рішень, можна запропонувати оптимізаційну  форму бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості, для якої властиві:

а) наявність єдиного  підходу до обліку заборгованості (дебіторської та кредиторської), зумовленого такими його перевагами, як:

- можливість проведення порівняльного аналізу і загального  оцінювання дебіторської та кредиторської заборгованості;

- пов'язаність суб'єктів обліку (будь-яке підприємство може бути у ролі дебітора і кредитора);

б) високоякісний облік  довгострокової дебіторської заборгованості, зумовлений:

- наявністю розробки єдиного підходу до реєстрації та обліку довгострокової дебіторської заборгованості в системі синтетичних рахунків;

- веденням аналітичного обліку за кожним видом довгострокової дебіторської заборгованості в розроблених відомостях аналітичного обліку;

- узагальненням та накопичуванням аналітичної інформації про довгострокову дебіторську заборгованість.

 

 

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

 

Дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів  підприємству на дату складання бухгалтерської звітності.

Розрізняють довгострокову та поточну дебіторську заборгованість.

Довгострокова дебіторська  заборгованість – це сума дебіторської заборгованості фізичних та юридичних  осіб, яка не виникає в ході нормального  операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність  отримання підприємством майбутніх  економічних вигод, і її сума може бути достовірно визначена.

Довгострокова дебіторська  заборгованість оцінюється за дисконтованою  вартістю майбутніх платежів, які очікуються для погашення цієї заборгованості. До довгострокової дебіторської заборгованості відноситься: заборгованість орендаря за фінансовою орендою, яка відображається в балансі орендодавця, надання позик іншим підприємствам, надання позик фізичним особам та заборгованість, що виникає при надзвичайних подіях – пожежі, повені, крадіжках тощо.

Для обліку довгострокової дебіторської заборгованості на ТОВ «Альпіна» призначений рахунок 16 «Довгострокова дебіторська заборгованість» – активний, балансовий, призначений для обліку господарських процесів. Рахунок має такі субрахунки: 161 «Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду», 162 «Довгострокові векселі одержані», 163 «Інша дебіторська заборгованість».

За дебетом рахунку 16 «Довгострокова дебіторська заборгованість» відображається виникнення (збільшення) довгострокової дебіторської заборгованості, по кредиту – її погашення (списання) або переведення до складу поточної.

На рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» ведеться облік розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами за авансами виданими, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членів кредитних спілок та за іншими операціями, строк оплати яких припадає на поточний або наступний господарський рік.

За дебетом рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» відображається виникнення дебіторської заборгованості, за кредитом – її погашення чи списання.

Аналітичний облік довгострокової дебіторської заборгованості ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення. Звичайно, процес обліку довгострокової дебіторської заборгованості потребує постійного вдосконалення. Мова йде про впровадження в практику роботи бухгалтерських служб новітніх інформаційних технологій, що в свою чергу забезпечить оперативність, гнучкість, інтегрованість, інформативність у роботі цих служб.

На ТОВ «Альпіна» застосовується комп’ютерна форма ведення бухгалтерського обліку, яка базується на використанні персональних комп’ютерів та бухгалтерської  програми 1-С Бухгалтерія 7.7.

З метою надання якісної  бухгалтерської інформації про заборгованість підприємства, користувачам для прийняття  рішень, можна запропонувати оптимізаційну  форму бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості, для якої властиві:

а) наявність єдиного  підходу до обліку заборгованості (дебіторської та кредиторської).

б) високоякісний облік  довгострокової дебіторської заборгованості.

Отже, створення ефективної моделі обліку дебіторської заборгованості дозволить уникнути ризиків неплатоспроможності і зниження показників ліквідності внаслідок отримання об’єктивної та своєчасної інформації для прийняття оптимальних управлінських рішень.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Конституція України. Прийнята ВР України 28.06.96 р.
2. Господарський кодекс України: Збірник систематизованого законодавства від 16.01.03р. № 436-IV
3. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України, від 16.07.99 р. № 996-XIV (із змінами і доповненнями).
4. Про господарські товариства: Закон України від 19.09.91 р. ВР-1577-12.
5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затв. Наказом МФУ від 31.03.9 9р. № 87. 
6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затв. Наказом МФУ від 31.03.99 р. № 87. 
7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затв. Наказом МФУ від 08.10.99 р. № 237.
8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затв. Наказом МФУ від 31.01.2000 р. № 20.
9. Інструкція по застосуванню плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств та установ», № 291 від 30.11.99 р.
10. Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. – К: А.С.К., 2010. – 692 с.
11. Бутинець Ф.Ф. та ін. Бухгалтерський управлінський облік. – Житомир: ПП «Рута», 2006. – 448 с.
12. Бухгалтерській фінансовий облік. Підручник/ За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. – Житомир: ПП «Рута», 2006. – 608 с.
13. Велш Глен А., Шорт Деніел Г. Основи фінансового обліку / Пер. з англ. О. Мінін, О. Ткач. – К.: Основи, 2003. – 943 с.
14. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 2004. – 544 с.
15. Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посіб. / За ред. М. В. Кужельного. – К.: А.С.К., 2010. – 272 с.
16. Завгородній В.П. Бухгалтерський облік в Україні. Навч.посібник. – К.: А.С.К., 2003. – 848 с.
17. Золотогоров В.Г. Энциклопедический словарь по экономике. Мн.: Полымя, 2001. – 571 с.
18. Кужельний М.В., Ліпник В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. – К.: КНЕУ, 2011. – 334 с.
19. Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік: Підручник / О.В. Лишиленко. - Третє видання, перероб. і доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2009. – 670 с.
20. Мус Герольд, Ханшманн Рольф. Бухгалтеріський облік: основи – завдання – розв’язання / Пер.з нім. – С. Лобачової. – К.: КНЕУ, 2002. – 368 с.
21. Мурашко О. Податковий облік і його узгодженість з фінансовим обліком // Бухгалтерський облік і аудит. - 2003. - № 2, С. 54-57.
22. Н.В. Чебанова, Ю.А. Василенко. Бухгалтерський фінансовий облік: Посібник. – К.: Вид. Центр „Академія”, 2006. – 672 с.
23. Нидлз Б. и др. Принципы бухгалтерского учета / Б. Нидлз, Х. Андерсон, Д. Колдуэлл: Пер. с англ. / Под ред. Л.В. Соколова. 2-е изд. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 496 с.
24. Організація бухгалтерського обліку. Навч. посіб. / Ф.Ф. Бутинець, О.В. Олійник, М.М. Шигун, С.М. Шулепова. – Житомир: ПП «Рута», 2006. – 576 с.
25. Особливості бухгалтерського обліку в торгівлі. Курс лекцій. Навч. посібник / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця та доц. Н.М. Малюги – Житомир: ПП «Рута». – 608 с.
26. Пушкар М.С. Фінансовий облік: Підручник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – 628 с.
27. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2006. – 578 с.
28. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник. – К.: А.С.К., 2006. – 784 с.
29. Хендриксен Э.С., Ван Бреда М.Ф. Теория бухгалтерского учета: Пер с англ. / Под ред. проф. Я.В. Соколова. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 576 c.
30. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств. Навч. посібник. – Житомир: ЖІТІ, 2005. – 440 с.