Облік аудиту зарплати

План

   Вступ………………………………………………………………………………3

І. Економічне значення заробітної плати………………………………………….5

   1.1. Сутність заробітної  плати як економічної категорії……………………….5

   1.2. Природно-економічна характеристика  господарства……...……………..11

ІІ. Організація і методика проведення аудиту розрахунків з оплати праці…...18

   2.1 Мета, завдання, джерела інформації та нормативні документи, що регламентують порядок обліку і аудиту розрахунків з оплати праці………….....18

2.2. Методика проведення аудиту розрахунків з оплати праці………………25

ІІІ. Узагальнення  результатів  аудиторської перевірки розрахунків з оплати праці………………………………………………………………………….…....44Висновки………………………………………………………...………………..50

Список використаної літератури…………..…………………………………….52 Додатки....................................................................................................................54

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Аудит розрахунків з  оплати праці відіграє важливу роль у системі як внутрішнього, так  і зовнішнього аудиту. Це пов'язано  з тим, що облік праці і заробітної плати є трудомістким, потребує уваги і сконцентрованості, оскільки пов'язаний з обробленням великої кількості первинної інформації, має багато однотипних операцій, здійснення яких потребує багато часу. Перевірка розрахунків щодо оплати праці є однією з найважливіших і складних ділянок контролю, оскільки безпосередньо зачіпає економічні інтереси усіх без винятку працівників підприємства. Для розрахунку за заробітною платою і з розрахунків з депонентами призначений рахунок 66 "Розрахунки з оплати праці". При цьому розрахунки ведуться за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо. За кредитом цього рахунка відображається нарахована, за дебетом — виплачена заробітна плата і суми утримань податків, платежів за виконавчими документами тощо. 

Для перевірки правильності нарахування і виплати заробітної плати аудитору насамперед слід ретельно ознайомитися зі встановленими нормами  для різних видів оплат. 

Перевіряючи розрахунки з оплати праці, аудитор керується  Законом України "Про оплату праці", затвердженим Постановою Верховної Ради України від 20 квітня 1995 р. № 144/95-ВР (зі змінами і доповненнями до нього відповідно до Постанови Верховної Ради України від 6 лютого 1997 р. № 50/97-ВР), а також Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 11.12.95 № 323 та Інструкцією зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженою наказом Мінстату № 171 від 07.07.95.

Метою даної курсової роботи є проведення аудиту розрахунків з оплати праці на підприємстві СК «Вікторія».

Відповідно до поставленої  мети, в роботі будуть вирішені такі задачі: визначити економічну сутність аудиту розрахунків з оплати праці та характеристику джерел його проведення; дослідити організацію та розвиток аудиту в Україні; визначити актуальність та економічну доцільність проведення аудиту розрахунків з оплати праці в сучасних умовах господарювання; зробити огляд нормативних документів, що регламентують порядок обліку і аудиту розрахунків з оплати праці; навести характеристику підприємства СК «Вікторія»; дати оцінку    техніко-економічних    та    фінансових    показників діяльності підприємства; визначити організаційні   принципи   та   методику   проведення   аудиту розрахунків з оплати праці; зробити перевірку правильності формування та використання фонду оплати праці; виконати перевірку   правильності   розрахунків   з   оплати   праці   та відображення в регістрах обліку та звітності СК «Вікторія»; визначити можливі порушення розрахунків з оплати праці; зробити узагальнення    результатів    аудиторської    перевірки розрахунків з оплати праці.

Об’єктом дослідження  є СК «Вікторія». Предметом дослідження  є комплекс теоретичних, методологічних та прикладних питань, пов’язаних з аудитом розрахунків з оплати праці для підтвердження її законності та достовірності на підприємстві СК «Вікторія».

      При виконанні роботи використовуються такі методи аудиту як вибіркова перевірка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. Економічне значення заробітної плати.

1.1 Економічна сутністькатегорії  заробітної плати.

Неможливо об'єктивно  розглядати властивості, структуру, форми  вияву тощо будь-якого процесу, явища, не з'ясувавши попередньо його природу  з урахуванням конкретних історичних умов. Це положення повною мірою стосується й пізнання сутності заробітної плати в нових економічних умовах.

Cлід відзначити, що  заробітна плата це сума грошей (коштів), які працівник отримує  за свою виробничу діяльність, або за кількість виробленої (виготовленої) продукції чи матеріальних благ.

У науковій літературі постійно велися дискусії щодо сутності заробітної плати, робилися спроби дати найбільш вичерпне її визначення, обґрунтувати принципи організації, переглянути або уточнити складові механізму функціонування.

Заробітна плата як економічна категорія належить до найскладніших. Поряд з такими категоріями, як прибуток, податки, зайнятість, вона є одним і головних елементів, своєрідним «нервовим центром» суспільного організму. За нинішніх умов як правило її поділяють на:

 номінальну заробітну плату, яку одержує працівник у грошовій формі за виконану роботу або витрачений час;

 реальну заробітну плату, яка являє собою кількість товарів і послуг, які можна придбати за номінальну заробітну плату або це «купівельна спроможність» номінальної заробітної плати.

Розгляд сутності заробітної плати за умов соціалізму обов'язково супроводжувався наголошуванням на докорінній відмінності її природи в капіталістичному суспільстві. Обґрунтування цього базувалося, як правило, на двох постулатах: при соціалізмі заробітна плата була формою реалізації розподілу за працею, а при капіталізмі - перетвореною формою вартості (або ціною) робочої сили; залучення до праці у формі найму при соціалізмі полягає у планомірному включенні робітників і службовців у суспільне виробництво, засноване на загальнонародної! власності, а при капіталізмі воно означає купівлю-продаж робочої сили.

За офіційними поглядами, що домінували в командно-адміністративній економічній теорії за радянських часів, заробітна плата як результат дії закону розподілу за працею в соціалістичному товарному виробництві має репрезентувати виражений у грошовій формі еквівалент тієї частки трудового внеску працівника в кінцевий спільний результат праці, яка забезпечує особисте споживання працівника (за винятком його трудового внеску на задоволення спільних потреб і в фонд утримання непрацездатних).

Щодо капіталізму, то згідно марксистської теорії заробітна  плата у цій економічній системі  як результат дії закону розподілу  за вартістю (ціною) робочої сили зводиться до ціни продуктів (життєвих засобів), необхідних для відтворення цієї самої робочої сили, або, що те саме, до відображеної в них кількості абстрактної праці.

Якщо порівняти характеристики сутності розподілу за працею при  соціалізмі й розподіл за вартістю (ціною) робочої сили при капіталізмі, то передовсім привертає увагу їхня якісна єдність, адже в обох випадках об'єктом розподільних відносин є необхідний продукт, що поступає в розпорядження найманого працівника як плата за його працю і становить обсяг життєвих засобів, які забезпечують за досягнутого рівня розвитку продуктивних сил відповідний рівень споживання матеріальних і нематеріальних благ та послуг.

Механізм формування заробітної плати на принципах оцінки вартості робочої сили в основу всіх критеріїв визначення рівня оплати праці покладає, з одного боку, взаємодію ринку праці, попиту і пропонування робочої сили, а з іншого — врахування об'єктивно необхідного відтворення робочої сили.

Одночасно підкреслимо, що розподіл за вартістю (ціною) робочої сили не може не передбачати використання елементів розподілу за працею, якщо під останнім розуміти формування ціни робочої сили з обов'язковим урахуванням таких чинників, як кількість, якість і результати прані. У цьому контексті звернімося до висновків С. Мочерпого, який зазначає, що «... у заробітній платі, її сутності присутні й вартість товару, і робоча сила, і оплата за працю (за витратами і результатами праці). Одне іншому не заважає»

В основі вартості робочої  сили має бути оцінка суспільно необхідних витрат на її відтворення й відповідна оцінка обсягу життєвих засобів, необхідних для нормальної життєдіяльності людини.

У всякому разі сума життєвих засобів мусить бути достатньою для  підтримки працівника у стані нормальної життєдіяльності. Розглядаючи заробітну плату як форму існування необхідного продукту, як історично й економічно зумовлений обсяг життєвих засобів, необхідних для повноцінного відтворення робочої сили, не можна не наголосити на кількох об'єктивних обставинах, які зумовлюють появу на певних етапах суспільного розвитку різних форм існування необхідного продукту, що раніше входили до заробітної плати.

У формі заробітної плати  необхідний продукт надходить у  розпорядження функціонуючої робочої  сили, як зазначено : у формі стипендій; у формі пенсій; у формі оплати допомоги з тимчасової непрацездатності; у формі допомоги з безробіття.

Варто звернутися до найхарактерніших визначень заробітної плати, які  ще донедавна формували уявлення про її сутність «Заробітна плата - виражена в грошах частка робітників і службовців у фонді індивідуального споживання національного доходу, становить основну форму необхідного продукту і розподіляється відповідно до кількості і якості витраченої ними праці в суспільному виробництві».

«Заробітна плата, - зазначають автори навчального посібника для вузів М. Баб'як, Л. Пешенкова, - це частка сукупного суспільного продукту в грошовому вираженні, що виділяється державою для задоволення особистих потреб робітників і службовців і розподіляється між ними відповідно до кількості і якості витраченої праці».

М. Вачевським подається  наступне визначення: «Заробітна плата - це грошова форма розподілу фондів для працівників під час витрати  праці».

Усім цим підходам до розуміння заробітної плати властивий ряд недоліків: по-перше, такі визначення не відбивають суті заробітної плати, а лише вказують на один із принципів розподілу частини суспільного продукту (національного доходу) між учасниками виробництва: по-друге, недостатньо точно й конкретно визначаються джерела заробітної плати (сукупний суспільний продукт, національний дохід тощо); по-третє, із визначень випливає, що заробітна плата розподіляється лише за кількістю і якістю праці, що не відповідає дійсності.

Для повнішого розуміння  сутності заробітної плати як категорії ринкової економіки треба звернути увагу на такі принципові положення: по-перше, заробітна плата формується на межі (на стику) відношень сфери безпосереднього виробництва і відношень обміну робочої сили; по-друге, заробітна плата має забезпечувати об'єктивно необхідний для відтворення робочої сили й ефективного функціонування виробництва обсяг життєвих благ, які працівник має отримати в обмін на свою працю; по-третє, заробітна плата є водночас і макро-, і мікроекономічною категорією; по-четверте, заробітна плата - це важлива складова виробництва, її рівень пов'язаний як з потребами працівника, так і з процесом виробництва, його результатом, оскільки джерела коштів на відтворення робочої сили створюються у сфері виробництва і їхнє формування не виходить за межі конкретного підприємства.

Спираючись на ці вихідні  положення, зробимо спробу сформулювати поняття про сутність заробітної плати, що відповідає сучасним економічним умовам. На нашу думку, це можна зробити за умов розгляду заробітної плати принаймні з п'яти позицій. По-перше, заробітна плата - це економічна категорія, що відображає відносини між власником підприємства (або його представником) і найманим працівником з приводу розподілу новоствореної вартості (доходу). По-друге, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, в грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник або вповноважений ним орган сплачує працівникові за виконану ним роботу. Відтак заробітна плата залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства в цілому. Джерелом коштів на оплату праці є власні кошти - дохід підприємства. По-третє, заробітна плата в сучасному товарному виробництві, що базується на найманій робочій силі, є елементом ринку праці, що виступає як ціна, за якою найманий працівник продає свою робочу силу. З огляду на це, заробітна плата виражає ринкову вартість використання найманої робочої сили. По-четверте, заробітна плата для найманого працівника - це його трудовий дохід, який він отримує в результаті реалізації здатності до праці, і який має забезпечити об'єктивно необхідне відтворення робочої сили.

Винятково важлива роль заробітної плати в механізмі  функціонування ринкової економіки зумовлена тим, що вона має виконувати принаймні чотири основні функції, а саме: джерела коштів для розширеного відтворення робочої сили (відтворювальна функція); основної ланки мотивації високоефективної праці, встановлення безпосередньої залежності заробітної плати від кількості і якості праці кожного працівника, його трудового внеску (стимулююча функція); засобу перерозподілу робочої сили з урахуванням ринкової кон'юнктури (регулююча функція); забезпечення соціальної справедливості, однакової винагороди за однакову працю (соціальна функція).

     Ці функції заробітної плати тісно взаємозв'язані, і лише за їхньої сукупної наявності досягається ефективна організація заробітної плати. Протиставлення, а тим більше гіпертрофія будь-якої з них сприяє, як свідчить і світовий, і вітчизняний досвід, кризовим явищам в економіці.

У реалізації соціальної функції заробітної плати зацікавлені  переважно наймані працівники, а  також держава як гарант прав і  свобод трудящих та соціальної справедливості в суспільстві .

Отже, на основі висвітленого можемо зробити наступні висновки.

Заробітна плата — це грошовий дохід працівників, що залежить від кількості витраченої праці під час створення матеріального блага або конкретного товару, або витрат робочого часу при наданні послуги.