Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Мая 2014 в 07:55, курсовая работа
Актуальність теми. Економічні та соціальні перетворення у суспільстві вимагають від підприємства, покращення результативності форм господарювання та управління виробничими процесами, активізації підприємницької ініціативи. Важлива роль у реалізації зазначених завдань відводиться бухгалтерському обліку та економічному аналізу. Формування стратегії і тактики розвитку підприємства, обґрунтування планів, виявлення резервів підвищення ефективності виробництва, оцінювання результатів діяльності підприємств, їх структурних підрозділів і працівників, здійснення контролю виконання управлінських рішень відбувається з використанням обліку та аналізу.
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ ЯК ОБ’ЄКТА ОБЛІКУ
1.1. Економічна природа виробничих запасів як об’єкта обліку
1.2. Нормативно-правова база бухгалтерського обліку виробничих запасів
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ
2.1. Організаційно-економічна характеристиа підприємства та документування та первинний облік виробничих запасів
2.2. Оцінка надходження та руху виробничих запасів на підприємствах
РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА ТА ОБЛІК ВИБУТТЯ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
РЕФЕРАТ
Курсова робота: 46 сторінок, 7 таблиць, 6 рисунків, 51 літературне джерело, 13 додатків.
Метою роботи є удосконалення організації бухгалтерського обліку й економічного аналізу виробничих запасів на кондитерському підприємстві.
Об’єктом дослідження є організація бухгалтерського обліку господарських операцій з використанням виробничих запасів на кондитерському підприємстві.
Предметом дослідження є комплекс методичних та організаційних положень бухгалтерського обліку виробничих запасів на кондитерських підприємствах України.
Відповідно до зазначеної мети були вирішенні наступні завдання: уточнено економічну сутність організації бухгалтерського обліку виробничих запасів як об'єкта обліку з урахуванням специфіки кондитерської галузі; опрацьовано класифікацію виробничих запасів для обліково-аналітичної системи обліку кондитерських підприємств; проаналізовано існуючий порядок обліку виробничих запасів на кондитерському підприємстві та з урахуванням специфіки галузі; запропоновано відкриття аналітичних рахунків і субрахунків до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємства і організацій для обліку виробничих запасів і витрат на їх заготівлю та придбання.
ЗАПАСИ, АКТИВИ, ВИТРАТИ, РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ, ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ, ВАРТІСТЬ, ФІФО, ПРИБУТОК, ДОХІД, ДОКУМЕНТУВАННЯ
ЗМІСТ
ВСТУП |
5 |
РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ ЯК ОБ’ЄКТА ОБЛІКУ |
7 |
1.1. Економічна природа виробничих запасів як об’єкта обліку |
7 |
1.2. Нормативно-правова база бухгалтерського обліку виробничих запасів |
13 |
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ |
20 |
2.1. Організаційно-економічна характеристиа підприємства та документування та первинний облік виробничих запасів |
20 |
2.2. Оцінка надходження та руху виробничих запасів на підприємствах |
30 |
РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА ТА ОБЛІК ВИБУТТЯ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ |
36 |
ВИСНОВКИ |
45 |
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ |
47 |
ДОДАТКИ |
52 |
Актуальність теми. Економічні та соціальні перетворення у суспільстві вимагають від підприємства, покращення результативності форм господарювання та управління виробничими процесами, активізації підприємницької ініціативи. Важлива роль у реалізації зазначених завдань відводиться бухгалтерському обліку та економічному аналізу. Формування стратегії і тактики розвитку підприємства, обґрунтування планів, виявлення резервів підвищення ефективності виробництва, оцінювання результатів діяльності підприємств, їх структурних підрозділів і працівників, здійснення контролю виконання управлінських рішень відбувається з використанням обліку та аналізу.
Серед вирішення виробничо-господарських проблем особливе місце займає організація обліку виробничих запасів й аналіз ефективності їх використання. У працях відомих вітчизняних вчених, зокрема Ф.Ф.Бутинця, А.М.Герасимовича, С.Ф.Голова, З.В.Гуцайлюка, А.Г.Загороднього, М.В.Кужельного, С.О.Левицької, В.Г.Лінника, Л.М.Кіндрацької, Ю.А.Кузьмінського, Л.В.Нападовської, А.Ф.Павленка, М.С.Пушкаря, В.С.Савчука, В.В.Сопка, О.Й.Хомина, Р.Л.Хом′яка, М.Г.Чумаченка, В.Г.Швеця досліджено широке коло питань, пов'язаних з методичними підходами до організації обліку використання виробничих запасів.
Разом з тим, значне коло питань як у теоретико-методологічному, так і в суто практичному плані щодо обліку й аналізу виробничих запасів на підприємствах кондитерської галузі залишаються не розкритими. Не чітко опрацьована на даний час система нормування виробничих запасів за цільовим призначенням; має місце невідповідність вимогам нормативно-правової бази. При відображенні в обліку виробничих запасів відсутня галузева методична база з обліку і аналізу виробничих запасів; необґрунтована методика оцінки ефективності вітчизняного кондитерського виробництва та визначення шляхів зниження матеріаломісткості продукції; недосконалою є методика організації раціонального забезпечення підприємства виробничими запасами.
Мета дослідження. Мета роботи полягає в удосконаленні організації бухгалтерського обліку й економічного аналізу виробничих запасів на кондитерських підприємствах.
Відповідно до визначеної мети в роботі поставлено такі завдання:
– уточнити економічну сутність виробничих запасів як об'єкта обліку з урахуванням специфіки кондитерської галузі;
– опрацювати класифікацію виробничих запасів для обліково-аналітичної системи обліку кондитерських підприємств;
– проаналізувати організацію бухгалтерського обліку виробничих запасів на кондитерських підприємствах та з урахуванням специфіки галузі запропонувати відкриття аналітичних рахунків і субрахунків до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій для обліку виробничих запасів і витрат на їх заготівлю та придбання.
Об'єктом дослідження є організація бухгалтерського обліку й процеси здійснення господарських операцій з використанням виробничих запасів на кондитерських підприємствах.
Предметом дослідження є комплекс методичних та організаційних положень бухгалтерського обліку й економічного аналізу виробничих запасів на кондитерських підприємствах України.
Теоретичні і прикладні розробки базуються на положеннях бухгалтерського обліку, економічного аналізу, а також на використанні загальнонаукових методів, а саме, індукції, дедукції, аналізу, синтезу, групування, порівняння.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові документи, довідкові, інструктивні, методичні матеріали, періодичні видання, статистично-аналітична інформація, фінансові, управлінські звіти та первинна документація кондитерських підприємств, наукові публікації вітчизняних учених, практиків з організації та методики обліку й аналізу виробничих запасів.
Обсяг і структура курсової робота. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота викладена на 46 сторінках та містить 7 таблиць, 6 рисунків, 51 джерело та 13 додатків.
Підприємство – це складна система, яка об’єднує і використовує різноманітні ресурси (людські, матеріальні, фінансові, інформаційні) для виробництва продукції, надання послуг. Від того, наскільки підприємство раціонально використовує виробничі запаси як основну частину всіх ресурсів, залежить якість і конкурентоспроможність виробленої продукції. Жодне підприємство, в тому числі і кондитерське, не в змозі обійтися без виробничих запасів, як у сфері матеріального виробництва, так і у невиробничій сфері. Дослідження сутності виробничих запасів як об'єкта обліку допомагає ефективно управляти процесом формування виробничих запасів на підприємстві.
Виготовлення продукції відбувається в процесі взаємодії праці людини і засобів виробництва. Засоби, що задовольняють потреби людини, є благами. Корисності як результат праці, вважаються цінностями. Сукупність цінностей, що знаходяться в розпорядженні підприємства складають його майно. Майно, яке вже залучено у виробничий процес, відноситиметься до незавершеного виробництва; завершене виробництвом – до готової продукції; призначене для перепродажу – до товарів. Таким чином, до матеріалів можна віднести предмети праці, що використовуються у процесі одного операційного циклу, але можливо також включити і засоби праці. Останнє має місце у разі, коли період їх використання не перевищує одного року або вартість менше граничного ліміту (наприклад, інвентар). Вартісний ліміт віднесення майна до матеріалів встановлюється законодавчо. Зауважимо, підприємства мають право в обліковій політиці зменшувати граничний ліміт матеріалів, але не збільшувати. Коли засоби експлуатуються більше ніж один рік, й одночасно їх вартість перевищує встановлений ліміт, вони відносяться вже до основних засобів.
Засоби виробництва за матеріально-речовим складом становлять виробничі засоби підприємства, сукупність яких поділяється на основні й оборотні. Елементи оборотних засобів формують речовинну субстанцію продукції, створюють матеріальні умови для здійснення технологічних процесів, роботи устаткування, збереження і транспортування сировини, продукції. Зокрема, в кондитерському виробництві борошно використовується для виробництва печива як основний матеріал. Допоміжні матеріали (барвники) також використовуються засобами праці, проте, на відміну від основних матеріалів їх вагомий склад, як правило, не враховується. Напівфабрикати – предмети праці, які пройшли попередню стадію обробки, але потребують подальшого оброблення. Отже, оборотні засоби набувають матеріальної форми на двох стадіях кругообігу: на першій – у результаті процесу закупівлі витрачаються кошти на придбання матеріальних ресурсів; на другій – у процесі виробництва матеріальні цінності перетворюються в готову продукцію. Враховуючи вищезазначене, вважаємо доцільним матеріальні ресурси охарактеризувати як речові елементи, використовувані переважно у виді предметів праці для виготовлення продукції й обслуговування виробництва [29].
Необхідно наголосити, що чимало науковців розглядають сутність виробничих запасів виключно з точки зору можливості віднесення їх до активів підприємства. Проте, вважаємо, що досліджувати їх зміст необхідно також і з позицій управління. Відмітимо, що підтримання необхідної кількості виробничих запасів на підприємстві потребує значних грошових коштів. Оскільки виробничі запаси є одним із факторів, без якого неможливе протікання виробничого процесу, отже вказане відображається на економічній політиці підприємства. При цьому слід зазначити, що зміст економічної політики підприємства може змінюватися залежно від об’єктивних і суб’єктивних факторів, обумовлених певними правовими, економічними, організаційно-контрольними заходами.
З позицій підприємництва під управлінням запасами розуміють діяльність, направлену на оптимізацію матеріальних потоків для досягнення цілей підприємства з мінімальними витратами всіх ресурсів. Лігоненко Л.О. характеризує запас матеріальних ресурсів як наявний обсяг, що фактично знаходиться в розпорядженні господарської системи; потік матеріального ресурсу як обсяг, що додатково залучається для використання упродовж одного виробничого циклу [29].
З економічної точки зору виробничі запаси розглядаються як оборотні засоби, тобто, як засоби виробництва, що приймають участь в одному виробничому циклі та переносять свою вартість на вартість готової продукції відразу і повністю, змінюючи при цьому свою речову форму. Запаси досліджуються як об'єкти, що приймають участь у господарському кругообігу.
Вважається, що однією з багатьох форм інвестицій підприємства в оборотні активи є запаси матеріально-технічних ресурсів. Водночас, у процесі виробництва першочергово, як правило, враховуються нормативні і надлишкові запаси. Отже, проблема зводиться до утримання надлишкових запасів на підприємстві через значний фінансовий ризик. Вважаємо, що саме надлишкове інвестування у запаси призводить до втрат від нераціонального використання коштів. Тому, в системі управління оборотними активами підприємства, в першу чергу, проводиться розрахунок нормативів виробничих запасів, тобто обчислюється мінімальний обсяг матеріально-технічних ресурсів, необхідних для забезпечення процесу виробництва. Зокрема, виконують розрахунок потреби у матеріально-технічних ресурсах; обґрунтування норм і нормативів; погодження та затвердження нормативів [11].
Виробничі запаси – це засоби виробництва, які надійшли на підприємство, але поки що не використовуються у виробничому процесі. Обсяг їх формується в кількості, необхідній для безперебійної діяльності підприємства. Виробничі запаси – запаси засобів виробництва, які знаходяться на складах підприємства та потрібні йому для забезпечення процесу виробництва. Це предмети праці, які поки не приймають участь у виробництві, а лише зберігають натурально-речову форму.
Виробничі запаси займають вагоме місце у складі майна та домінуючі позиції в структурі витрат підприємства при визначенні результатів його фінансово-господарської діяльності. Виробничі запаси, як було зазначено вище, відносяться до оборотних активів. Тому можуть перетворюватись у грошові кошти упродовж одного року чи одного операційного циклу. Як значна частина активів підприємства вони являють собою його економічні ресурси у формі сукупних майнових цінностей та використовуються в господарській діяльності з метою отримання доходу.
Отже, основним показником виробничої діяльності підприємства, від якого суттєво залежить дохід, є насамперед величина виробничих запасів на підприємстві. Проте, варто наголосити, що підвищення кількості виробничих запасів на підприємстві може відігравати двоякий вплив – у певних межах прибуток може зростати, у той час, як диспропорція їх кількості призводить до його зменшення. Недостатній обсяг виробничих запасів спричинює зменшення обсягів виробництва, відповідно, зменшення доходу підприємства. Подальше ж зростання кількості виробничих запасів спричинює те, що вони вже не можуть бути вчасно залучені в господарський процес. Таке становище свідчить про затоварювання підприємства готовою продукцією, оскільки вона вже не користується попитом у споживачів [20].