Організаційно-економічна характеристиа підприємства та документування та первинний облік виробничих запасів

У балансі підприємства СУПП ТзОВ «Олівія-Віта» сировина і матеріали, які знаходяться на складі показуються за фактичною вартістю їх придбання (заготівлі). Матеріали зі складів підприємства відпускаються у цехи на господарські потреби. Спецодяг, взуття, засоби індивідуального захисту працівники підприємства одержують відповідно до затверджених норм.

Оперативний облік виробничих запасів пропонується здійснювати на основі удосконаленої номенклатури, що дозволяє у будь-який момент визначити місце знаходження окремого виду матеріалу, порівняти фактичні витрати з нормами, отже, належним чином організувати аналітичний облік витрат на виробництво.

Результати упровадження запропонованого методичного підходу підтвердили його доцільність. На підприємстві СУПП ТзОВ «Олівія-Віта» для раціональної організації обліку і контролю за використанням виробничих запасів у виробництві, крім загальновідомої економічної класифікації їх систематизовано за технічними ознаками і видами. Так, усередині груп і підгруп матеріалів запропоновано показувати їх в розрізі окремих видів, сортів, типорозмірів. Розроблено також перелік використовуваних у виробництві матеріалів за їх однорідними ознаками. Кожному найменуванню, типорозміру, сорту присвоюється умовне цифрове позначення, тобто номенклатурний номер. Після цього номер проставляється в усіх документах за наявністю і рухом матеріалів, як це представлено у табл. 2.3.

Таблиця 2.3

Номенклатура-цінник за рахунком 20 для кондитерських підприємств

На підприємстві СУПП ТзОВ «Олівія-Віта» проведення інвентаризації оформляється документом, затвердженим Постановою Державного комітету СРСР. На кожний вид інвентаризованих виробничих запасів комісією оформлюється «Інвентарний ярлик» (ф. № інв-2), в якому фіксується кількість проінвентаризованих матеріалів.

На підприємстві СУПП ТзОВ «Олівія-Віта» етиловий спирт і вироби із спирту інвентаризуються щомісячно шляхом вимірювання. Один раз на рік, у період мінімальних залишків спирт інвентаризується шляхом проходження його через вимірники. Щомісячна інвентаризація спирту проводиться для оперативного контролю за використанням спирту, його залишків без відображення в складському та бухгалтерському обліку. З цією метою на підприємстві використовується відомість перерахунку залишків незавершеного виробництва і напівфабрикатів у початкову сировину (ф. П-34К), яка заповнюється за даними інвентаризаційного опису матеріальних цінностей (ф. № інв.-3) та накладної на внутрішнє переміщення міжвідомчих типових форм № М-12 і № М-13 при передачі напівфабрикатів в інші цехи. Результати проведення інвентаризації оформлюються інвентаризаційним описом матеріальних цінностей, прийнятих (зданих) на відповідальне зберігання, (ф. № інв.–5), а ті, що знаходяться в дорозі – актом інвентаризації матеріалів (ф. № інв.– 6), як це видно на рис. 2.4.

Рис. 2.4. Документальне оформлення інвентаризації виробничих запасів на  підприємстві СУПП ТзОВ «Олівія-Віта»

У результаті проведеного дослідження на підприємстві СУПП ТзОВ «Олівія-Віта» виявлено неузгодженість стосовно розподілу інвентаризованих виробничих запасів за видами, а саме, сировина, матеріали, напівфабрикати купівельні напівфабрикати не завжди враховуються окремо та відображаються в обліку на окремих субрахунках. Вважаємо, що на дату проведення інвентаризації виробничих запасів у матеріально відповідальної особи має бути матеріальний звіт із зазначенням найменування кожного виду запасів.

2.2. Оцінка надходження та руху виробничих запасів на підприємствах

Методологічні засади формування інформації про виробничі запаси в обліку та розкриття її у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Запаси» (П(С)БО 9), в частині обліку готової продукції – П(С)БО 16 «Витрати». Загальний підхід до обліку запасів і вимоги до розкриття інформації про них у фінансовій звітності наведено в Міжнародному стандарті бухгалтерського обліку «Запаси» (МСБО 2).

Згідно з П(С)БО 9, в балансі підприємства виробничі запаси відображаються за: первісною вартістю – сума фактичних витрат на їх придбання чи виготовлення; чистою вартістю реалізації запасів – очікувана ціна реалізації виробничих запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення виробництва і збут; справедливою вартістю – сума обміну активу чи погашення заборгованості операцій між зацікавленими і не зацікавленими сторонами.

На СУПП ТзОВ «Олівія-Віта» для відображення в балансі і фінансовій звітності виробничих запасів у грошовій оцінці використовують наступні ціни: придбання – на період отримання запасів; поточні – використовуються на період здійснення їх оцінки; відтворення – ціни прогнозування визначених складових, що відповідають періоду, коли ці складові замінені. На зміну ціни впливають попит, пропозиція, інфляція. Одним із недоліків структури грошового вимірника вартості, на нашу думку, є відсутність стабільності грошової одиниці щодо вибраної одиниці вартості. Тому, для збереження об’єктивності оцінки виробничих запасів, вони відображаються в обліку і звітності за найменшою з оцінок – первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. Наприклад, коли збільшились очікувані матеріальні витрати на завершення виробництва, але вартість продажу продукції не зросла, виробничі запаси не принесуть очікувану корисність, отже, їх треба уцінити. Чиста вартість реалізації виробничих запасів повинна бути надійною їх оцінкою і базуватися на можливій вартості їх реалізації за вирахуванням витрат на збут. При цьому необхідно враховувати можливі коливання цін або собівартість виробничих запасів до моменту реалізації виготовленої з них продукції. Основою для такої оцінки слугують інформаційні дані підприємств-виробників, дослідження ринкових цін на сировину. Чиста вартість реалізації виробничих запасів не завжди співпадає з їх первісною вартістю. При цьому можливі ситуації (табл. 2.4), коли первісна вартість перевищує чисту вартість реалізації чи первісна вартість виробничих запасів нижча за чисту вартість реалізації. У першому випадку сума перевищення первісної вартості списується на витрати звітного періоду.

Таблиця 2.4

Порядок відображення в обліку різниці між первісною вартістю запасів

 і чистою вартістю реалізації

На підприємстві СУПП ТзОВ «Олівія-Віта» прийнята журнально-ордерна форма обліку з використанням зведених регістрів бухгалтерського обліку, а також первинних документів, які використовуються в процесі господарської діяльності за видом: кондитерська промисловість. Первинні документи використовуються типової форми, а також інших форм, які визначені самим підприємством згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Аналітичний облік руху товарно-матеріальних цінностей ведеться в бухгалтерії – у відомостях обліку залишків матеріалів у кількісно-сумовому вимірі, а на складі у картках складського обліку – у кількісному вимірі. Одиницею обліку виробничих запасів є їх найменування. ТЗВ, які пов'язані з придбанням виробничих запасів, відносяться на вартість виробничих запасів для придбання яких вони передбачені. Оцінка виробничих запасів при їх відпуску у виробництво або іншому вибутті здійснюється з використанням методу середньозваженої собівартості.

Первісною вартістю запасів, внесених до статутного капіталу підприємства визнається погоджена учасниками підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених п. 9. П(С)БО 9. Отримання виробничих запасів, оформляється прибутковим ордером (ф. №-4) чи актом про приймання матеріалів (ф. М-7) чи ТТН (ф. №1-ТН) відповідно до Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку [11].

Підкреслимо, при здійсненні бартерної операції подібними виробничими запасами підприємства між собою узгоджують договірну ціну, яка не повинна бути меншою за звичайну. Договірну ціну приймають за справедливу. За справедливою вартістю нараховують податковий кредит і податкове зобов’язання.

Відповідно до п. 23 П(С)БО 15 «Дохід», сума доходу за бартером визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, що одержані або будуть отримані підприємством, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або одержаних грошових коштів та їх еквівалентів. Зауважимо, коли визначається справедлива вартість виробничих запасів використовуються такі дані: остання операція з відповідними запасами за умови відсутності суттєвих негативних змін у технологічному, ринковому, економічному та правовому середовищі, в якому діє підприємство; ринкові ціни на подібні активи, скориговані з урахуванням індивідуальних характеристик, ступеня незавершеного виробництва, для якого визначається справедлива вартість; додаткові показники, які характеризують рівень цін на виробничі запаси.

Особливістю кондитерського виробництва є той факт, що у масу фасованої кондитерської продукції включається маса паперової обгортки. Упаковка, що використовується для постійного зберігання і транспортування продукції ураховується за фактичною чи заставною вартістю на субрахунку 204 «Тара і тарні матеріали». Субрахунок включає матеріали і деталі, що призначаються для виготовлення і ремонту тари. Тарні матеріали, використовувані для транспортування міжопераційних і міжцехових заділів незавершеного виробництва, враховуються за фактичною чи заставною вартістю на субрахунках 201 «Сировина й матеріали» і 204 «Тара й тарні матеріали».

Якщо договором передбачено повернення багаторазової тари, грошові кошти передані (отримані) на забезпечення тари (гарантії на повернення тари) відображаються на рахунку 31 «Рахунки в банках» і субрахунку 377 «Розрахунки з різними дебіторами» чи 685 «Розрахунки з різними кредиторами» згідно з договорами. Покупець відображає вартість тари на позабалансовому рахунку 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні» за вартістю тари. Тара одноразового використання включається до первісної вартості виробничих запасів й окремо на рахунках обліку не відображається. Вартість тари одноразового використання, що відокремлюється у супутніх документах і оплачується окремо, вартість неповоротної тари багаторазового використання до первісної вартості продукції не включається, а оприбутковується за чистою вартістю реалізації при реалізації тари або за ціною можливого використання, якщо тара використовується на даному підприємстві. На суму вартості тари, що обчислюється за цінами можливого використання зменшується вартість матеріалів. Виробничі запаси зі складів кондитерських підприємств відпускаються у цехи на господарські потреби. Спеціальне оснащення і спеціальний одяг в експлуатації (наприклад, формений одяг, комбінезони, халати) – предмети виробничого призначення, які створюють умови для зручності виконання технологічних операцій, у балансі відображаються за залишковою вартістю.

Кондитерські підприємства, крім виробництва продукції можуть надавати послуги з перероблення сировини замовника в готову продукцію. Аналітичний облік давальницької сировини ведеться за замовниками, видами виробничих запасів, місцями їх зберігання чи перероблення. Особливістю обліку давальницької сировини є те, що сировина у процесі переробки перебуває на складах разом з виробничими запасами, що належать підприємству.

На позабалансовому обліку при надходженні сировини спочатку враховується сировина у натуральному і вартісному вимірі, а після оформлення документів з переробки – продукція, що є власністю замовника. Списання виробничих запасів з рахунку здійснюється на період фактичного їх вибуття продукції з території підприємства. Облік витрат з перероблення давальницької сировини здійснюється на рахунках обліку витрат на виробництво за винятком вартості давальницької сировини замовника та враховується при визначенні фінансового результату від послуг з перероблення.

На відповідальному зберіганні можуть також знаходитись виробничі запаси, прийняті за договором на зберігання, сплачені покупцями, оформлені відповідними документами, але не вивезені з території підприємства. Виробничі запаси на відповідальному зберіганні зберігаються окремо від власних виробничих запасів. Якщо виробничі запаси, передані на відповідальне зберігання, витрачені їх зберігачем власник виробничих запасів списує їх первісну вартість з рахунків обліку виробничих запасів з подальшим включенням до інших операційних витрат за дебетом субрахунку 947 «Нестачі  і втрати від псування цінностей» та віднесенням даних на позабалансовий субрахунок 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».