Система калькулювання змінних витрат та ї використання для прийняття управлінських рішень

Підсумковим документом є  бюджетний баланс – проформа фінансової звітності, що містить інформацію про  майбутній фінансовий стан організації, очікуваному в результаті запланованої діяльності. Бюджетний баланс складається  на підставі балансу на початок року, операційних і фінансових бюджетів. Він використовується для розкриття  несприятливих фінансових факторів, які варто уникнути в бюджетному періоді; для перевірки точності математичних дій у всіх попередніх розрахунках; для визначення майбутніх  ресурсів і зобов’язань.

Залишкова вартість основних засобів визначається з урахуванням  запланованого придбання устаткування на суму 205000 грн. і суми амортизації, відображеної в операційних бюджетах (виробничих накладних витрат, загальних  управлінських витрат і витрат на збут):

468000+74880+8320=551200 грн.

Початкова вартість основних засобів на кінець року буде дорівнювати 6905000 грн. (6700000+205000), а сума ізносу – 1751200 грн. (1200000+551200). Залишкова бюджетна вартість основних засобів складе 5153800 грн. (6905000-1751200).

Залишок матеріалів визначається з величини необхідного запасу матеріалів на кінець 4 кварталу (таблиця 2.9) і залежить від застосовуваного підприємством  методу оцінки запасів (FIFO, AvCo і ін.). При застосуванні методу середньозваженої собівартості середня ціна закупівлі матеріалів складе (таблиця 2.10):

1809250/791000=2,29 грн. за 1 кг,

а залишок матеріалів на складі на кінець періоду:

39500х2,29=90455 грн.

Залишок готової продукції  визначається з бюджету собівартості реалізованої продукції (таблиця 2.14). Він  дорівнює 188480 грн.

Дебіторська заборгованість у бюджетному балансі визначається з даних бюджету продаж і графіка  очікуваних грошових надходжень:

165000+11630000-10820000=975000 грн.

165000 – дебіторська заборгованість  за станом на 01.01.2012 р., грн.;

11630000 – очікуваний дохід  від реалізації продукції, грн..;

10820000 – очікувані надходження  від реалізації продукції, грн..

Кредиторська заборгованість визначається або аналогічно дебіторській заборгованості, або з розподілу  платежів у 4 кварталі 2012 р.

Вона дорівнюватиме:

а) по розрахунках з постачальниками  матеріалів (таблиця 2.10):

46800+1809250-1764130=91920 грн.

б) по розрахунках за комунальні послуги (таблиця 2.18)-10% від платежів за 4 квартал, тобто 57138х0,1=5714 грн.;

в) по оплаті праці (таблиця 2.17)-17% від нарахованої заробітної плати в 4 кварталі, тобто 907388х0,17=154256 грн.

Складений бюджетний баланс приведений у таблиці 2.20. Для порівняння в цій же таблиці, приведений баланс компанії «М» за станом на 01.01.2012 р.

Таблиця 2.20

Компанія «М». Бюджетний  баланс за станом на 01 січня 2013 р., грн.

Найменування статей	на 01.01.2012 р.	на 01.01.2013 р.
АКТИВ
Основні засоби
початкова вартість	6700000	6905000
ізнос	1200000	1751200
-залишкова вартість	5500000	5153800
Матеріали	59616	90455
Готова продукція	264600	188480
Дебіторська заборгованість	165000	810000
Розрахунковий рахунок	1500000	1647718
РАЗОМ АКТИВ	7489216	7890453
ПАСИВ
Уставний капітал	7189216	7189216
Нерозподілений прибуток	23400	1142182
Кредиторська заборгованість: розрахунки з постачальниками матеріалів розрахунки по комунальних послугах розрахунки по оплати праці	276600   46800     19800     210000	1142182   91920     5714     154256
РАЗОМ ПАСИВ	7489216	8583288

 

У прогнозному бюджетному балансі практично завжди існує  розбіжність у прогнозах активної і пасивної частин балансу. Імовірність  їх збігу в першому наближені  майже нульова. Така розбіжність  дає уявлення про недостачу фінансування; рішення про спосіб фінансування приймається на підставі додаткового  аналізу.

Можливі кілька варіантів  розбіжності активної і пасивної частини балансу. Найбільш рідко  зустрічаємим случаєм, є варіант, коли пасивна частина перевищує активну. Це говорить про те, що підприємство одержить додаткові джерела фінансування, що формально не будуть використані. У цьому випадку необхідно  запланувати виплату кредитів, погашення  кредиторської заборгованості (тобто  зменшити величину пасивів до величини активів). Або необхідно збільшити  додаткове кредитування покупців, збільшення запасів і ін. (збільшити активи до величини пасивів). Вибір залежить від стратегії підприємства. При  агресивній політиці проникнення на нові ринки вибирається другий варіант, при рішенні задач виживання  підприємства – перший.

У розглянутому варіанті пасивна  частина балансу перевищує активну  на: 8583288-7890453=692835 грн., чи на 8,8%. Відхилення значне і баланс варто відрегулювати, зменшивши на суму розбіжності прогнозну  величину засобів на розрахункову рахунку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Управлінський облік – складова бухгалтерського обліку, яка охоплює  діяльність з підготовки інформації, висновків та оцінок, необхідних керівництву  для прийняття управлінських  рішень. Здійснюється для потреб внутрішнього користування з метою підвищення ефективності діяльності підприємства. В першу чергу передбачає облік та аналіз витрат ресурсів, собівартості продукції.

Для формування реалізаційної ціни на одиницю продукції, необхідно провести калькуляцію собівартості. Калькулювання собівартості – це спосіб визначення витрат на одиницю виробленої продукції. У вітчизняній практиці, яка традиційно налаштована на облік повних витрат, застосовуються позамовний, попередільний і попроцесний (простий) методи. Сутність позамовного методу полягає в тому, що всі прямі основні витрати обліковують у розрізі встановлених статей за окремими виробничими замовленнями, які видають на заздалегідь визначену кількість даного виду продукції. Решту витрат обліковують за місцями їх виникнення і включають до собівартості окремих замовлень відповідно до встановленої бази їх розподілу. Попередільний метод застосовується на підприємствах з однорідною за вихідною сировиною і характером технології масовою продукцією, яка виготовляється в результаті послідовних процесів, кожний з яких (або група яких) складає окремий самостійний переділ (фазу, стадію) виробництва. Сутність простого методу полягає в тому, що фактичні витрати обліковують за встановленими статтями витрат на весь випуск продукції Для складання калькуляцій за змінними витратами використовується метод директ-кост (директ-костинг). Директ-костинг — це система управлінського обліку, яка базується на класифікації витрат на змінні та постійні і включає в себе облік витрат за їх видами, місцями виникнення й носіями, облік результатів виробничої діяльності, а також аналіз витрат і результатів для прийняття управлінських рішень. Зробивши калькуляцію собівартості підприємство може визначатися із методикою формування цін.

На мою думку, для вдосконалення  калькулювання собівартості продукції  на підприємстві, потрібно:

• удосконалити на підприємстві обліку матеріальних витрат, зокрема вибір методу оцінки сировини і матеріалів;
• розробити і послідовно впровадити оптимальну для даного виду діяльності облікову модель виробничих витрат;
• матеріальні ресурси класифікувати і відображати у поточному обліку в залежності від їх функціональної ролі, призначення і ступеня готовності до виробничого споживання;
• використаовувати систему оцінки матеріалів за нормативною (стандартною) вартістю;
• удосконалити організацію обліку витрат на оплату праці, а саме, проводити відокремлений облік оплати праці за поточними нормами і відхиленнями від норм;
• облік витрат на утримання та експлуатацію машин і обладнання організовувати за групами обладнання: загального та спеціального (цільового) призначення, а розподіл цих витрат проводити пропорційно кошторисних (нормативних) ставок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Голов С. Ф., Єфіменко В.І. Фінансовий та управлінський облік. – Київ: Автоінсервіс, 2009. – 480 с.
2. Голов С. Ф. Управлінський облік. – К.: Лібра, 2007. -703 с.
3. П(С)БО 16 "Витрати", затверджено наказом МФУ від 19.01.2000 №27/4248, із змінами і доповненнями // Нова бухгалтерія. – 17.04.2006. – С. 136-140.
4. Манів З.О., Луцький І.М. Економіка підприємства: Навч. посіб. - 2-ге вид., стер. - К.: Знання, 2006. - 580 с.
5. Костякова А.А.Управлінський облік й проблеми класифікації витрат [Текст] / А.А.Костякова //Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2007. - N 6. -C.314-318
6. Примак Т.О. Економіка підприємства: Навч. посіб. — 4-те вид., стер. — К.: Вікар, 2006. — 219 с.
7. Цал-Цалко Ю.С. Витрати підприємства. – К., 2012. - 656 с.
8. Семернікова I.О., Мешкова-Кравченко Н.В. Економіка підприємства: Навчальний посібник. - Херсон: ОЛДІ-плюс, 2010. - 312 с.
9. Подоляк Н.В. Інтеграція бухгалтерського і управлінського обліку [Текст] / Н.В. Подоляк // Міжнародний бухгалтерський облік. - 2008. - N 1. -C.51-56
10. Терехова В.А. Міжнародний досвід організації управлінського обліку [Текст] / В.А.Терехова // Міжнародний бухгалтерський облік. - 2011. - N 5. -C.44-50